Один день із життя судмедексперта

Розкриття найтяжчих і найбільш резонансних злочинів, убивств, незалежно від професіоналізму слідчих і оперативних працівників, прямо пов’язане з висновками криміналістів та судово-медичних експертів. Нещодавно кореспондент «ДТ» тимчасово став членом чергової бригади Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Численні кримінальні серіали не оминули увагою роботу судмедекспертів. У них специ-криміналісти, щойно глянувши на труп, уже дають цілком авторитетні висновки. Насправді експерт-лікар, оглянувши й дослідивши тіло повністю, диктує слідчому свої початкові висновки. Остаточну причину та час смерті визначать лише розтин і результати необхідних експертиз.

11 година 02 хвилини. На пейджер чергового судмедексперта Олександра Комолова з чергової частини міського управління МВС надходить виклик: виявлено труп на подвір’ї приватного будинку. 28 хвилин — і ми на місці. Слідчо-оперативної групи ще немає. Через 15 хвилин після того приїздить мікроавтобус із міліцією та помічником районного прокурора. Затримка істотна, якщо врахувати, що родичі померлого 27-річного Олега повідомили в місцевий РВВС про НП іще о восьмій ранку.

За словами вдови, її чоловік хворів на хронічний гепатит і панкреатит. Останні три місяці він без вихідних по 12 годин щодня гарував кранівником на реконструкції мосту через Дніпро. Ввечері після роботи Олег кудись вийшов. Удосвіта рідні знайшли його труп біля будинку. Експерт, оглядаючи тіло, виявив на правій руці слід від ін’єкції, хоча по венах не видно, що покійний — наркоман. Причини смерті встановить лише розтин. Після складання протоколу огляду вже разом зі слідчо-оперативною групою їдемо за іншим викликом.

12 година 20 хвилин. 50-річний алкоголік, який місяцями не ночує вдома, заявився надвечір до рідні. Непитущі донька із зятем знайшли його мертвим на дивані лише вранці. Первинний огляд Олександром Комоловим засвідчив: на очах симптом «окулярів» (під очима симетрично розміщені синці, що свідчить про можливу черепно-мозкову травму), на тілі — сліди від ударів. Необхідний розтин.

Відверто кажучи, для співробітників міліції висновок про насильницьку смерть бомжа практично означає «висяк», або «глухар», що, безумовно, знизить показники розкриваності злочинів узагалі та вбивств зокрема. Операм доводиться докладати зусиль, результат яких зазвичай виявляється нульовим. До речі, розкриваність убивств на Дніпропетровщині — одна з найвищих в Україні.

13 година 45 хвилин. У Ленінському районі помер 53-річний інвалід. Судмедексперт: «будемо через двадцять хвилин». Прибули ми вчасно. Оперів та слідчого ще немає. Сидимо, чекаємо, оскільки судмедексперт не оглядає труп за відсутності членів слідчо-оперативної групи (СОГ). Надходить іще кілька викликів (жінка на дачі загинула від удару електричним струмом, випадково схопившись рукою за оголений дріт, у другого інфаркт, у третьої інсульт).

Однак залишаємося на місці, чекаючи на СОГ. До речі, мільйонний Дніпропетровськ обслуговує лише один черговий судмедексперт. При цьому бюро виділено лише чотири з половиною ставки чергових, тому експертам доводиться трудитися за двох. Але на випадок форс-мажорних обставин іще один спеціаліст готовий підстрахувати свого колегу. Через це судмедексперт відділу чергових медекспертиз завжди на зв’язку. А начальник відділу не відключає мобільного телефона ніколи. Крім того, нині направлення небіжчиків до моргу для розтину підписуються виключно представниками прокуратури та СМЕ, а за наявності підпису дільничного або інших представників МВС, як було раніше, трупів не приймають.

Оперативників і слідчого немає вже більше години. Власне, така ситуація — аж ніяк не рідкість. Саме тому рідним і близьким покійних через нерозторопність співробітників міліції (рідко з об’єктивних причин) доводиться годинами чекати прибуття СОГ. Але це ще півбіди. Трапляються випадки на межі криміналу.

З рапорту чергового судмедексперта:

— ...29.06.04 о 15.15 я прибув у дніпропетровський РВВС і 1 годину 40 хвилин просидів там, оскільки не було машини й оперативних працівників. Коли прибули за зазначеною адресою, виявилося, що труп вранці перевезли в місто й о 14.00 уже поховали.

Вистачає й непідтверджених викликів, коли даремно спалюється суворо лімітований бензин, що виділяється для виїзду експертів.

З рапорту чергового судмедексперта:

— ...13.01.04 о 03.26 надійшов виклик від чергового Амур-Нижньодніпровського РВВС. Перетелефонувавши туди й пересвідчившись, що виклик правдивий, поїхали за зазначеною адресою. Прибули на місце о 04.00. СОГ і представника прокуратури не було. Дверей квартири не відчинили, сказавши, що всі живі, а міліцію вони не викликали. Я сповістив про це чергового РВВС, на що той відповів: «наші співробітники ще раз з’їздять, але вранці, коли розвидниться».

Через одну годину сорок хвилин після того нарешті прибули слідчий прокуратури й опери Ленінського РВВС. Знову опис трупа, впорядкування протоколу. Небіжчика поміщають в уазик СМЕ й везуть у морг, а ми повертаємося на базу.

На жаль, вищеописане свідчить про не досить скоординовані дії правоохоронців і судмедекспертів, що призводить до невиправданої витрати часу і, зрештою, викликає невдоволення родичів покійних.

Що сказав небіжчик...

Добре, коли у почилого в бозі є друзі або родичі, які виносять і вкладають тіло в смесівський УАЗ.

16.00. У присутності свого лікаря помер удома від інсульту 73-річний чоловік. Труп необхідно перенести з сьомого поверху багатоповерхівки до машини. Ліфт не працює, а всі сусіди на дачі. Доводиться судмедекспертові, нашому водієві й автору цих рядків самим зносити вниз шестипудове тіло.

Але це ще квіточки. Експертам і операм доводиться транспортувати напіврозкладені трупи. Тоді, повірте, приміщення моргу, порівняно з «пахощами» в салоні УАЗика, нагадує косметичний кабінет.

17.05. Приїжджаємо за викликом у приватний сектор Індустріального району. Бабусі 83 роки, третій інсульт. Покійна вже одягнена для відспівування. Однак родичам доводиться знову роздягати її, щоб експерт міг провести поверховий огляд. Зовнішніх ушкоджень немає.

Огляд тіла необхідний, навіть якщо є довідка від лікаря. Часом небіжчик уже в труні. Експерт відвертає комір його сорочки і бачить трансгуляційну борозну, що свідчить про ознаки насильницької смерті. Трапляється, що небіжчика ховають без будь-яких документів, власне, таємно. Скільки таких могил на Дніпропетровщині, залишається лише здогадуватися.

18.20 П’яний розгул в одному з приватних будинків Ленінського району.

На підлозі труп господаря. Вдова, наливаючи собі гранчак смердючої самогонки:

— Це ж треба, лише склянку «навернув» — і все.

Їй хором вторують товариші по чарці:

— Слабкий він став, слабкий...

Пропозиція віднести труп у машину наражається на категоричну відмову. Тільки присутність міліції утримує п’яних від агресивних дій. Вдова при цьому заявляє, що чоловіка не забиратиме: на похорон грошей немає. Відносимо самі.

За словами начальника Дніпропетровського бюро СМЕ Валерія Войченка, на 250—300 щомісячних викликів за фактом смерті припадає до сотні відмов. Лише за шість місяців нинішнього року рідні категорично відмовилися ховати понад 500 своїх близьких. У цих випадках, після проведення розтину, труп ховають на цвинтарі за рахунок міського управління ЖКГ. До речі, саме лише поховання коштує 150—200 гривень. Тим часом деякі, з дозволу сказати, «родичі», здобувши правдами й неправдами довідку про смерть, одержують держдопомогу на поховання, яку благополучно пропивають.

На щастя, під час добового чергування не сталося жодного вбивства. Але те, що побачив і почув кореспондент «ДТ», дає підстави для роздумів та відповідних висновків.

Нині бюро укомплектоване судмедекспертами десь на рівні 68%. І це незважаючи на надлишок випускників медичних вузів. Низька зарплата, робота найчастіше в екстремальних умовах, відсутність пільгового виходу на пенсію, непрості стосунки з правоохоронними органами зробили цю професію непрестижною. Додайте до цього високий ризик підхопити якусь хворобу, і стає зрозуміло, чому в СМЕ працюють виключно фанати, віддані своїй справі.