КОНСТАНТА ВЛАДИ

Влади завжди прагнуть ті, кого не можна до неї підпускати і на гарматний постріл. І прокуратура не пускає...

Уже який рік в Україні з корупцією воюють міліція і Служба безпеки, прокуратура і відділи внутрішньої безпеки податківців, митниці та інші, інші. Настільки значні сили, здавалося, геть-чисто повинні викоренити цей негатив або хоча б до смерті налякати нечистоплотних чиновників. Справді, із року в рік кількість порушених справ і складених протоколів за фактами корупції зростає. Якщо за весь минулий рік суди Дніпропетровської області розглянули 15, то за 10 місяців нинішнього року органи юстиції мали у своєму судочинстві 29 карних і вдвічі більше (440) порівняно з минулим адміністративних справ. 207 посадових осіб оштрафовані на загальну суму 60 тисяч гривень. Четверо засуджені до різних термінів позбавлення волі. Втім, прокурор Дніпропетровської області Володимир Шуба особливої ейфорії від підвищення показників свого відомства не відчуває.

Корупція починається з базару

На думку Володимира Васильовича, Дніпропетровськ відрізняється від усіх міст України рівнем корумпованості. Через, м’яко кажучи, відсутність належного контролю з боку податкових й інших контролюючих органів місто втрачає, за розрахунками прокуратури, близько 85 мільйонів гривень на рік. Лише один рейд, організований цього року обласною прокуратурою із залученням усіх правоохоронних структур, дав змогу виявити і вилучити за добу понад 100 тисяч пляшок «лівої» горілки.

Тотальне виробництво і реалізація нелегального спиртного побило всі рекорди. На початку року на ринку в самому центрі міста, дикому по суті, але легальному де-юре, автор цих рядків придбав стандартну пляшку мінеральної води, що містить 32-процентний розчин... спирту.

— Куди дивляться податкова служба і контролюючі ринок органи? Тільки у свою кишеню: вирішують власні матеріальні проблеми, — стверджує Володимир Шуба. Ми підрахували: на «лівій» горілці місто втрачає в рік понад 50 млн. гривень. А тим часом міська влада бере кредити під заставу будівель міськ- і райвиконкому на закупівлю енергоносіїв і паперу для випуску місцевої газети. Кого ми обманюємо?

Або взяти забиті автомобілями тротуари і платні (?) стоянки в центрі Дніпропетровська, що звузили наполовину проїзну частину. Кому і скільки йде за паркінг — не відає ніхто. Аналогічна ситуація з центральною магістраллю міста, проспектом Карла Маркса, що став за кілька років величезним базаром, який дасть фору стамбульському. Через безліч лотків, що забили тротуари, перехожі рухаються проїжджою частиною. Прокуратура винесла протест міськраді. Депутати спохватилися і скасували своє попереднє рішення про виділення площ під ринок у центрі Дніпропетровська.

Така сама історія із здаванням в оренду землі. Тільки нинішнього року міська скарбниця, на думку В.Шуби, недоодержала за цією статтею в бюджет близько 30 млн. гривень. Протести прокуратури з приводу заниженої орендної плати за землю міськрада завзято ігнорувала. Після відповідного звернення до суду юристи міськвиконкому стали більш поступливими: «Протести задовольнимо, але... після рішення суду». Неважко вгадати результат, якщо пригадати фінал «справи Кольченка». Костянтин Олександрович як начальник управління платних послуг і побутового обслуговування населення Дніпропетровського міськвиконкому видав фальшиві посвідчення свого відомства двом громадянам, які вимагали й одержували хабарі від керівників комерційних структур. На захист особи, що «мала авторитет серед колег, вірно служила інтересам міста і його жителів» стали керівники десятьох ключових підрозділів міськвиконкому. Лист у його захист підписали навіть завідувач юрвідділу і начальник управління із взаємодії з правоохоронними органами. У результаті Кольченко одержав 4 роки... умовно.

Дрібні неприємності високого начальства

Проте не пощастило голові держадміністрації Дніпропетровського району Геннадієві Латушку, в якого на дачній ділянці солдати кілька днів саджали дерева. Не думаю, що Геннадій Васильович морив їх голодом і не заплатив по десятці гривень кожному. Але відомість про виплату зарплати захисникам батьківщини за скопані лунки так і не склав. Тому був звільнений із займаної посади і заплатив великий штраф.

Звільнено також голову райради і керуючу справами цього ж району, але зовсім з іншої причини — вимагання хабара в три тисячі доларів за надання у власність земельного наділу. Тут суд проявив нечувану поблажливість: три роки умовно. Це врахувала нова в.о. голови райради В.Джур, яка у травні цього року підготувала і підписала, тим самим затвердивши, рішення райради в інтересах ВАТ «Дніпропетровський хлібокомбінат №2», що одержав в оренду земельну ділянку площею 1030 га. Пані Джур оштрафували на 260 грн. і посварили їй пальчиком: не пустуй.

Голова Підгороднянського виконкому Григорій Старишко звільнив приватного підприємця від плати за торгове місце. Знову штраф, але пана Старишка це не бентежить: висувається в мери на новий термін. «Злетів» із своєї посади у вересні цього року за корупційні діяння, всупереч думці районних депутатів, які стали за нього горою, голова Ленінського райвиконкому Олександр Захаренко. Лише завдяки принциповій позиції прокуратури й особисто прибулого на сесію райради мера Дніпропетровська Івана Куличенка, вдалося усунути голову з посади. Після чого суд Жовтневого району видав санкцію на його арешт. Річ у тому, що О.Захаренко підписав розпорядження про передачу будівлі дитячого садка в оренду приватному підприємцю. Усе б нічого, але договір про оренду складений не був, чим, на думку прокуратури, було завдано збитків на 14 тисяч гривень.

Під прес недосконалого поки що Закону України «Про боротьбу з корупцією» потрапляють держслужбовці нижчої і середньої ланки місцевої законодавчої і виконавчої влади. Саме вони становлять 50% загальної кількості осіб, що порушили цей закон у Дніпропетровській області. Голови ж районних адміністрацій і чиновники рангом вище, як і раніше, за невеликим винятком, надійно захищені. Щоб не бути голослівним, можна простежити зростання кар’єри голови Павлоградської райдержадміністрації Миколи Родіонова. На початку цього року його «пересадили» у крісло начальника облуправління сільського господарства. Причина — тема окремого розслідування. Через деякий час правоохоронні органи зафіксували на задньому подвір’ї цього відомства нелегальну автостоянку. Важко повірити, що шеф аграріїв області був у повному невіданні щодо паркінгу невідомих машин. До слова, там щоночі «відпочивали» до півсотні авто. Проте, суд Кіровського району, робота якого — тема знову ж таки окремої публікації, відхилив позов прокуратури за фактом корупції.

— У Кіровському суді визначили, що управління сільського господарства нинішнього МінАПК не є правонаступником колишнього управління в структурі Мінсільгоспу, — розводить руками прокурор області. — В указі Президента — одне, думка суду — інше. Сидять у тому самому будинку, користуються тими самими автомобілями і телефонами, номер рахунку в банку старий і — та ж свита, та не так пошита? Я написав протест губернатору. У відповідь — не вбачаємо. Ми звернулися до міністра АПК Івана Кириленка, який письмово підтвердив, що управління на місцях, котрі входили до структури Міністерства сільського господарства і продовольства, є правонаступниками нинішнього Мінагропрому. Що, це було неясно із самого початку?

Прокуратура нині старанно аналізує діяльність Родіонова на посаді голови держадміністрації Павлоградського району. Водночас перевіряється документація про виділення приміщень обласного управління сільського господарства в оренду численним комерційним структурам.

— Дуже цікаві з погляду КК України, — вважає обласний прокурор, — факти витрати коштів, виділених із бюджету відомству Родіонова.

Проте не викликає сумніву те, що невдовзі будуть спроби розслідування призупинити і навіть закрити. Наочний приклад такого тиску прокуратура відчула на собі в процесі вивчення комерційної діяльності ВАТ «Дніпрообленерго».

— Мені дзвонили, — стверджує Володимир Васильович, — колишні керівники Мінпаливенерго, інших відомств, пропонували під різними приводами справу закрити. Але одна справа відносно колишнього керівництва ВАТ — за ч. 2 ст. 165 (старий КК. — В.О.) — зловживання службовим становищем із завданим збитком на 42 мільйони гривень направлена в суд (збиток уже відшкодовано (!) під час судового розгляду. — В.О.). Дві інші — за тією ж статтею КК із збитком на 23 мільйони — порушені щодо вже нинішніх керівників енергетичного відомства і знаходяться у судочинстві слідчих прокуратури.

Рятівний штраф

Щодо власне корупції, то максимальне покарання найчастіше — невеличкий штраф. Ним відбувся перший заступник голови Криничанської райдержадміністрації Василь Миколайчук, який підписав ліцензію на реалізацію тютюну й алкоголю приватному підприємцю. Особливого криміналу суд Дніпродзержинська не вбачав, хоча постановою Кабміну №1698 від 14.11.2000 р. райдержадміністраціям видавати такі ліцензії заборонено.

— Відверто кажучи, — резюмує прокурор області Володимир Шуба, — за більшістю справ судді ігнорують санкції статті 7 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і не застосовують до корупціонерів додаткові види покарання у вигляді заборони займати посади в державних структурах або реєстрацію в депутати. Суди повсюдно звільняють від відповідальності за корупцію через не- передбачену законом мотивацію — «малозначність». Судами закривається дві третини адміністративних справ цієї категорії.

Справді, якщо вищезгаданого Геннадія Латушка з посади звільнили, то за аналогічні дії адмінсправи щодо начальника інспекції цивільної оборони при облдержадміністрації, голови Таромської сільради і начальника Магдалинівської райінспекції держтехнагляду просто припинили.

Не відстають від корупціонерів із виконавчо-законодавчого апарату чиновники інших відомств. Начальник міського управління юстиції Вольногорська В.Касьян, як випливає з прокурорського протоколу, «сприяв фізичним особам в одержанні житлової субсидії, використовуючи службове становище». Штраф. Співробітники Новомосковського відділу виконавчої служби незаконно використовували, а простіше привласнили бюджетні кошти в розмірі 3315 гривень. Обов’язково штраф. Державний виконавець Верхньодніпровського управління юстиції при продажу майна місцевого заводу в порядку виконання арбітражного рішення занизив, зрозуміло не задарма, вартість підприємства на 13 тисяч гривень. Неодмінно штраф. Усе як у відомому слогану «Наш суд — найгуманніший суд у світі». Винятково цим керувалася місцева Феміда, визначаючи міру покарання — три роки умовно і штраф — інспектору Дніпровської регіональної митниці, яка одержала стодоларового хабара.

Іноді трапляються винятки. Приміром, засудження на три роки оперуповноваженого карного розшуку Апостолівського РВВС за вимагання вульгарного хабара в розмірі 500 гривень так і проситься до програми «Очевидне-неймовірне». Його колега, дільничний інспектор із Дніпропетровська, бажаючи набути репутації завзятого поборника законності, склав у серпні — жовтні минулого року 21 протокол на притягнення до адмінвідповідальності осіб, що правопорушень не скоїли. Навіть розписався за них. Дільничного всього лише з ганьбою вигнали з рядів МВС.

Знаковий епізод торжества правосуддя

Невідомо, чим керувався начальник управління юстиції міста Орджонікідзе, приймаючи два роки тому на посаду головного спеціаліста звільненого головбуха виправно-трудової колонії Анатолія Коломийцева, що перебував під слідством. Його діяння, коли він був молодшим лейтенантом-бухгалтером, розслідував прокурор з нагляду за органами виконання покарань Сергій Сеїн. Анатолій Георгійович, перебуваючи в малому званні, але на високій посаді, переказував з рахунків своєї установи на фірми-одноденки тисячі гривень нібито в рахунок погашення заборгованості засуджених. Одночасно умудрився заочно закінчити вуз. Так би і був він у штаті Мін'юсту, але вирок виявився на рідкість суворим — шість років позбавлення волі. Апеляцію подали майже одночасно прокурор і засуджений. Одного тривожить м’якість, іншого — жорсткість.

— Об’єктивно Закон «Про боротьбу з корупцією» недосконалий, — вважає Володимир Шуба. Зокрема, нереальні визначені ним терміни притягнення до відповідальності (два місяці). Адже корупція — явище латентне і виявляється значно пізніше. Трохи «протягнув» термін — і винуватих немає. Тому багато корупціонерів відповідальності уникають. Нам украй необхідно ухвалити ряд законодавчих та інших нормативних актів, що визначають тактику боротьби з корупцією й організованою злочинністю.