У батьків «зуб» на столичні школи. Мерія обіцяє відкрити стоматологічні кабінети у школах

Довго дошкуляв татам і мамам «зуб» на порядки у школах і дитячих садочках. Нарешті терпець урвався — посипалися скарги до різних інстанцій, у тому числі й до прокуратури. Це і стало підставою для організації перевірок з питань дотримання законодавства про охорону життя і здоров’я неповнолітніх у навчальних закладах Києва, які проводить столична прокуратура. Правоохоронці також залучили до роботи фахівців головного управління освіти і науки КМДА, держуправління охорони праці та санітарно-епідеміологічної служби, тож перевірки були комплексними і, хочеться вірити, неупередженими.

Звісно, не останню роль у таких випадках відіграє раптовість, коли комісія приходить без попередження і бачить повсякденну картину, без «лаку і прикрас», хоча нам на це сподіватися не доводиться — перевірки були плановими, і чимало людей знали про них. А ще більше людей, зокрема у тих навчальних закладах, на які скаржилися батьки, мали б до цих візитів старанно готуватися — бо попереджені були заздалегідь та й про вузькі місця добре знали. Одначе комісія в багатьох школах виявляла таке... Чи не найбільше здивувала і налякала правоохоронців середня загальноосвітня школа у Харківському районі, по вул. Вербицького (на жаль, доки тривають перевірки, номери шкіл ми назвати не можемо). До майстерні комісія потрапила саме тоді, коли учні працювали на верстатах, два з яких перебували в аварійному стані і становили загрозу життю і здоров’ю дітей. Мало того, що всі верстати не мають обов’язкових захисних щитків, що створює додаткову небезпеку, то ще й заняття тут проводить, можна сказати, випадкова людина, хоча за фахом і вчитель, але далекий від уроків праці, так само як і від техніки безпеки. Не кращою була ситуація і в кабінеті хімії — там не працювала витяжка, не було води — як за таких умов можна проводити хімічні досліди на уроках, лабораторні роботи без шкоди для здоров’я як учнів, так і вчителів?

Не віриться, що районна сан­епідемслужба жодного разу не перевіряла цю школу. Гадаю, що й результати тих перевірок були благополучними — інакше їдальню і харчоблок довелося б закрити. А цей заклад дитячого харчування працював на повну силу — наготували салатів, заправили майонезом, що, до речі, категорично заборонено робити у шкільних їдальнях. Водночас сире м’ясо зберігалося поза холодильником (що вже є грубим порушенням санепідрежиму), та ще й поруч із готовою продукцією. А щоб пакети з-під м’яса «не пропадали», в них запакували... кондитерські вироби. (А мама потім дивується — звідки в дитини нескінченні проблеми з травленням?) Картину довершила новина про те, що цей загальноосвітній навчальний заклад, відпрацювавши півроку, навіть не мав паспорту готовності до 2007/2008 навчального року.

І, на жаль, це не поодинокі випадки. В одній із шкіл Голосіївського району по вулиці В.Васильківській комісія зняла з роздачі варену ковбасу, яка була... словом, вживати її навряд чи погодилася б навіть приблудна кішка. Та й випічку не кожен голодний узяв би до рота, якби побачив, що вона зберігається на підлозі у картонних ящиках.

Взагалі, коли вивчаєш матеріали перевірки, перше, що спадає на думку — заборонити дитині ходити до шкільної їдальні. Хоча я розумію, що голодному на уроках наука не йде в голову, дитина має повноцінно й регулярно харчуватися, власне, про це кожна мама знає. Та не кожна мама знає, чим її дитину пригощають добрі тьоті у їдальні. Зокрема у школі по вулиці Горького у тому ж Голосіївському районі комісія виявила курятину та морожену рибу без документів, які б засвідчували їхню якість, а на мішках з крупою так і не вдалося знайти ні дати виготовлення, ні терміну придатності. Колеги по гарячому цеху однієї зі шкіл Шевченківського району вирішили нагодувати дітей «смачними» бутербродами із ковбасою салямі, для чого й завезли її аж 16 кілограмів, але чомусь ... другого гатунку. Хоча не могли ж вони не знати, що санітарними нормами заборонено давати школярам м’ясні вироби ниж­че першого гатунку. До речі, це не питання смаку або чиєїсь забаганки, це зроблено, щоб запобігти випадкам отруєнь дітей та захворювань шлунково-кишкового тракту. Два роки тому Міністерство освіти і науки разом із Міністерством охорони здоров’я підписали спільний наказ «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», яким повинні керуватися у своїй роботі всі, хто причетний до цієї сфери. Відтоді разом із чіпсами під заборону потрапили і солодкі сильногазовані напої, хоча для багатьох співробітників буфетів, як виявилося, наказ міністрів — не указ. В одній зі спеціалізованих шкіл Шевченківського району комісія виявила запаси напоїв «Фрутта» і «Лимон-Фреш», які, на думку дієтологів, не те що зайві у шкільних їдальнях і буфетах, а шкідливі для здоров’я дітей шкільного віку. Не зважають на висновки та рекомендації фахівців і в Святошинському районі, де в одній зі шкіл виявили солідний запас кондитерських виробів, термін придатності яких давно закінчився. Складається враження, що спритні ділки довго шукали і нарешті «знайшли» ринок збуту для неякісних та задавнених продуктів, адже діти — це саме ті споживачі, які під час перер­ви поспішають щось купити і зовсім не звертають уваги ні на дату виготовлення, ні на склад продукту.

У багатьох навчальних закладах комісія виявила випадки неправильного зберігання продуктів, та й самі продукти дуже часто не мали жодних документів, які б завідчували їхню якість та придатність для дитячого харчування. У ЗСШ Солом’янського району до «безпаспортних» потрапили продукти, які досить ризиковано споживати, не маючи впевненості у їхній бездоганній якості — м’ясо, риба, сосиски, ковбаса, сир та яйця. На членів комісії неабияке враження справила кухня, де все зберігалося вперемішку — ковбаса поруч із повидлом, миючі засоби разом із посудом та соками, а риба лежала в холодильнику разом із крупами.

— Зараз вирішується питання щодо закриття цієї їдальні, — прокоментувала ситуацію Вікторія Новохацька, начальник відділу захисту прав і свобод неповнолітніх прокуратури міста Києва. — Як показала перевірка, починаючи з першого дня навчального року постачання продукції тут здійснювалося без супровідної документації та якісного посвідчення, не було також і договору з підприємством-постачальником. Враження гнітюче — холодильник, посуд, уся кухня утримуються в незадовільному санітарному стані. Таку ж картину комісія побачила ще в одній зі шкіл Солом’янського району, де перелік усіх зауважень зайняв майже дві сторінки. Важко знайти логічне пояснення, чому в дитячому закладі харчоблок знаходиться у незадовільному санітарно-гігієнічному стані — технологічне та холодильне обладнання нечищене, вкрите брудом і жиром, не кращий вигляд має і саме приміщення — на стінах і підлозі кахлі побиті, вкриті брудом, до того ж одяг працівників кухні неохайний, брудний. Про яку безпеку і якість харчування можна тут говорити?!

Не менше проблем накопичилося і в шкільних майстернях. Та найбільше комісію турбує той факт, що майже в усіх школах верстати старі, багато з них — в аварійному стані, розукомплектовані. До того ж у багатьох навчальних закладах не дотримуються правил безпеки щодо електрообладнання — зокрема було зафіксовано відкриті електрощитові, оголені електродроти, вирвані розетки, світильники без захисного скла. Під час перевірок також виявлено непоодинокі факти приховування нещасних випадків із дітьми, що сталися під час їхнього перебування у навчальних закладах. На сьогодні вже перевірено 48 загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, а також 27 дошкільних навчальних закладів у всіх районах столиці. За всіма виявленими випадками порушень, з метою запобігання їм у майбутньому, внесено відповідні докумен­ти реагування, до відповідальності вже притягнуто понад 40 осіб. Перевірки тривають, — наголосила В.Новохацька.

Нещасні випадки — це взагалі окрема тема для перевірок. На словах усі піклуються про здоров’я та безпеку дітей, а коли школяреві справді потрібна допомога, надати її немає кому. Під час роботи комісії в одній зі спеціалізованих шкіл Голосіївського району до медпункту звернулася учениця 4 класу, яка травмувала руку на уроці фізкультури. Кабінет медичної сестри був зачинений протягом усього дня, довелося членам комісії шукати класного керівника, який і надав дівчинці допомогу.

Не кращою була ситуація і в одній зі святошинських шкіл, де комісія виявила два випадки приховування нещасних випадків із дітьми. Всупереч усім вимогам, тут без довідок із поліклініки допустили до занять кількох школярів після інфекційної хвороби, незважаючи на те, що вони могли стати причиною захворювання своїх однокласників.

На фоні багатомільйонного міста такі порушення комусь, напевно, здадуться дрібними, не вартими уваги. Та якщо відійти від статистики і подумати про власну доньку чи сина, які щодня відвідують садочок або школу, то зрозумілою стає тривога батьків — з дому дитина йде здоровою, а повернеться?.. Медики стверджують, що здоров’я малюків змінюється просто на очах — до першого класу йде здорова дитина, а за рік-два вона вже має букет патологій — від проявів сколіозу до проблем зі шлунком та зором.

Невідомо, чи варто радіти з того, що в навчальних закладах є медичні кабінети: перевіркою виявлено, що багато з них зачинені на замок — немає бажаючих працювати за копійки, а там, де кадри зберегли, так бояться їх втратити, що на недоліки в роботі дивляться крізь пальці. Хоча в багатьох випадках, може, й краще було б зачинити їх на ключ, та й закинути його подалі від гріха. Певно, очам своїм не повірили члени комісії, коли побачили аптечку в одному з дошкільних навчальних закладів на вулиці А.Ахматової — термін придатності багатьох лікарських засобів закінчився ще до революції (маю на увазі помаранчевої). Звісно, настоянка календули чи зубні краплі великої шкоди не завдадуть, навіть якщо їх випущено кілька років тому, хоча й не допоможуть. Але мало хто наважиться ковтати сам чи давати своїй дитині таблетку но-шпи або аналгіну, термін придатності яких минув ще півроку тому. Проте в аптечці були й такі, з дозволу сказати, ліки. Та найбільше налякали ампули коргліону, вікасолу, папаверіну та інших препаратів, на яких не вдалося знайти ні дати виготовлення, ні терміну придатності. Чому їх тримали в дошкільному дитячому закладі і кого мали намір ними лікувати — так і залишилося загадкою. Комісії не вдалося розгадати ще одну загадку: чому із 62 співробітників цього закладу вісім так і не змогли пред’явити свої санітарні книжки, а дві працівниці останній медичний огляд проходили ще два роки тому.

Проектна потужність цього закладу — 260 місць, а за списком у ньому майже 400. Батьки вважають, що їм ще й пощастило, адже сьогодні влаштувати сина чи доньку в дитсадок — справа вельми непроста, перебирати не доводиться. Що на лівому березі, що на правому — картина скрізь однакова. На «Теремках-2» у дитячому садочку — вісім груп. Як і належить. Щоправда, кількість дітей у них майже вдвічі більша за норму. Можна зрозуміти батьків, які за будь-яку ціну намагаються прилаштувати дитину в дошкільний заклад, можна зрозуміти керівництво, яке йде назустріч сім’ям. Та не можна ні зрозуміти, ні пробачити політику міської влади, яка будує і відкриває у столиці де завгодно і що завгодно — крім дитячих дошкільних закладів.

Хоча не можна сказати, що мерія зовсім не думає про дітей. Останнім часом багато галасу було довкола ідеї облаштувати в кожній київській школі... стоматологічний кабінет. «Батьки міста» вважають, що це саме те, чого бракує нашому місту, щоб воно мало вигляд європейської столиці. В мерії запевняють, що до 2010 року всі (!) школи матимуть такі кабінети. А на почин обрано 200 шкіл, де вже наступного першого вересня перерізатимуть стрічки у стоматологічних кабінетах. Грошей на це не шкода, хоча ніхто точно не каже, скільки буде витрачено — в пресі зазначалися цифри від більш-менш реальних 10 мільйонів гривень до 39, а згодом і до 119 млн. грн. Недарма кажуть, апетит приходить під час обіду, особливо якщо обідаєш не у шкільній їдальні.

З усіх точок зору, цей бізнес-проект, загримований під турботу про дітей, викликає схвалення і навіть заздрість. Хто ж заперечить, що про здоров’я дітей треба піклуватися? А заздрять ті, хто розуміє, чим обернеться начебто безкоштовна стоматологічна допомога в школах. Бюджетним коштом (тобто за податки працюючих тат і мам) відремонтують кабінети, змонтують там обладнання і... повісять замки. Чи, може, знайдуть у столиці 200 стоматологів, які прагнуть працювати у школі за бюджетну зарплату? А де взяти дитину, яка сама, без умовлянь мами і підтримки тата, добровільно сяде в недороге бюджетне стоматологічне крісло? Чи в мерії таких знають? Розмови про страшенно заклопотаних батьків, які не мають часу повести сина чи доньку до поліклініки, просто вигадка. Зубний біль змусить облишити всі справи і разом з дитиною мчати до лікаря, але не до будь-якого, а до того, якому довіряєш, під рукою в якого — сучасне обладнання і новітні матеріали. Не секрет, що у наших дітей дуже багато проблем із зубами — за словами лікарів, випускники школи, як правило, вже мають по кілька пломбованих, або навіть видалених зубів. Проблема дійсно є, і попит на послуги стоматологів не зменшується. То що ж завадить здавати шкільні кабінети в оренду? Для порядку можна зранку вести безкоштовний прийом учнів, звісно, без необхідних ліків та матеріалів — бо ж за них треба комусь платити. А після уроків — все як у найкращих приватних стоматкабінетах. І за такою ж ціною.

Аналізуючи факти численних порушень, які стосуються безпеки і здоров’я наших дітей у школах і садочках, вкотре переконуєшся, що влада всіх рівнів працює від ідеї до ідеї. Бажано, щоб кожна нова ідея приносила славу, а ще краще — прибутки. Перевірка не виявила жодного (!) сучасно обладнаного медкабінету, де була б така, як слід, аптечка, жодного харчоблоку і їдальні, у якому б хотілося з апетитом пообідати. Гадаю, що в жодній школі чи дитсадку нікому не вдасться знайти медичну сестру чи кухаря, які б вважали свою зарплатню нормальною для життя у великому місті. Чому директори цих закладів крізь пальці дивляться на відсутність санітарних книжок, на немитий посуд і ковбасу в повидлі? Бо звільнити недбалого працівника можна, а знайти на його місце кращого — проблема з проблем. Двірникам мер підвищив зарплатню до двох тисяч гривень, начальникам жеків пообіцяв платити від п’яти до шести тисяч. Певно, є за що. Чому ж не можна підвищити зарплатню тим, хто піклується про дітей, аби водночас мати право вимагати сумлінного ставлення до роботи?

На стоматологічні кабінети у школах виділяються чималі кошти, а з батьків щороку збирають гроші на ремонт освітлення, підлоги, меблів... Список цей можна продовжувати безкінечно. Свого часу мерія носилася з ідеєю будувати дошкільні заклади з басейнами. Два роки тому збудували один такий у Шевченківському районі, напустили води, помилувалися. А під час перевірки членам комісії довелося затикати носи, бо підійти до басейну, в якому півроку не міняли воду, без протигаза неможливо. Причина проста — бюджетна дитяча установа не має коштів, щоб утримувати басейн у належному стані — для цього потрібні фахівці, підігрів води, фільтри, насоси тощо. За словами членів комісії, під час перевірок у столичних школах безпомилково можна було знайти роздягальні біля спортивних залів і, перепрошую, туалети — специфічний запах чути від вхідних дверей. Минулого року навіть президент України наголошував на тому, що у ХХІ столітті пора вже й у наших школах вчити дітей дотримуватися правил гігієни й охайності, а для реалізації таких задумів слід подбати про облаштування цивілізованих туалетних приміщень в усіх навчальних закладах — від столиці до села. Ідея хороша. Не знаю, як там у сільських школах, а в столичних мало що змінилося. Хоча із запровадженням сучасних стоматологічних кабінетів запахи, можливо, незабаром і поліпшаться. А на ремонт туалетів, щоб не соромно було перед гостями «Євро-2012», можна і з батьків зібрати — досвід напрацьовано чималий.