Стратегія з фокусом

16 сiчня, 2015, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 1, 16 сiчня-23 сiчня 2015р.
Автор
Відправити
Відправити

Суспільство очікує кардинальних змін у сфері охорони здоров'я, яка для більшості наших співвітчизників стала недоступною.

Автор

Стратегія з фокусом

Україна нарешті отримала стратегію розвитку до 2020 року. Її схвалила Національна рада реформ і відповідним указом затвердив президент України Петро Порошенко.

Автори документа переконані, що реалізація наміченого допоможе досягти європейських стандартів життя і забезпечить Україні гідне місце у світі. В цілому Стратегія-2020 пропонує понад 60 новацій, вісім з яких - пріоритетні. На третьому місці в ній (після реформ системи нацбезпеки і оборони та державного управління) - система охорони здоров'я.

Втішна новина, чи не так? Нарешті галузь, проблеми якої болісно відчуває мало не кожна українська родина, не відсунули аж у кінець черги, куди зазвичай не доходять ні руки, ні кошти, а поставили в першу трійку. Однак багато експертів, з якими випало спілкуватися останнім часом, стримано реагують на цю новину, бо вони не бачать підстав для оптимізму. Реформу системи охорони здоров'я включили до першочергових не тому, що уряд уже має чітку програму дій, не тому, що проаналізовано помилки й успіхи в чотирьох пілотних регіонах, на які витрачено мільйони бюджетних коштів, а скоріше через те, що питання надто вже пекуче і дражливе. Часу на ретельну підготовку та обрахунки - немає. Зате є цікавий проект, який уже кілька місяців піарять на сайті Міністерства охорони здоров'я. Назва його досить амбітна - "Національна стратегія побудови нової системи охорони здоров'я в Україні на період 2015–2025 рр.".

Як зазначають автори, "цей документ був написаний Стратегічною дорадчою групою з питань реформування системи охорони здоров'я в Україні (СДГ з охорони здоров'я), яка була створена наказом МОЗ №522 від 24.07.2014 р. Скликання СДГ було результатом спільної ініціативи громадянського суспільства, Уряду України та Міжнародного фонду "Відродження".

У міністерстві кажуть, що до участі в підготовці документа запрошували всіх охочих. Надійшло більше сотні резюме, з яких вибрали всього 12. До числа експертів, як відомо, потрапив і Олександр Квіташвілі, який за кілька місяців став міністром охорони здоров'я України.

Тішить те, що до розробки стратегії було запрошено не лише вітчизняних, а й міжнародних експертів, а також представників пацієнтської організації. Проте медична спільнота занепокоєна тим, що серед 12 авторів - жодного фахівця, який має успішний досвід практичної роботи в медицині, наукові здобутки, знає систему охорони здоров'я від сільської лікарні до сучасного медичного центру тощо.

Відтоді як було оголошено про всенародне обговорення стратегії, менеджери проекту провели кілька зустрічей у столиці, до кінця січня плануються аналогічні заходи в кількох обласних центрах. Київські лікарі, які працюють у бюджетній сфері, чомусь випали з поля зору - зустрічі проводилися передусім із представниками приватних медичних закладів, фармбізнесу, приватних страхових компаній.

Не дочекавшись запрошення, медики столиці разом із профспілковими, громадськими та пацієнтськими організаціями проводять обговорення проекту стратегії, готують свої пропозиції щодо змін у системі охорони здоров'я.

"За останні десять років я перечитав безліч різних проектів, дорожніх карт і програм реформування, - каже кандидат медичних наук, голова Міжнародного фонду допомоги хворим Олег Виноградов. - У тексті стратегії нової медицини на кожному кроці натрапляєш на фрази зі старих документів, які багато нам обіцяли, але мало що змінили.

Суспільство очікує кардинальних змін у сфері охорони здоров'я, яка для більшості наших співвітчизників стала недоступною. Під час Майдану я багато спілкувався з людьми, записав понад сто інтерв'ю, які ввійшли до моєї книжки, присвяченої тим подіям. Серед трьох головних причин, які змусили людей вийти на Майдан, як правило, називали й незадовільну медичну допомогу. Хтось це ставив на перше місце - бо не може забезпечити лікування та операцію своїй дитині чи мамі, хтось спочатку називав корупцію і продажність судів, а вже потім скаржився на медицину. Медики теж чудово розуміють, що відбувається. Як може мій колега, травматолог-ортопед, надавати кваліфіковану допомогу, якщо на його робочому місці немає ні потрібного інструментарію, ні ліків, навіть гіпс не завжди є. Кому доступна медична допомога, якщо за протез мусиш заплатити 60 тисяч?..

Чи може документ, який зараз обговорюють, змінити на краще ситуацію в медицині? Боюся, що ні. Бо в проекті немає ні стратегії, ні тактики. У чотирьох пілотних регіонах проводилася реформа, яку поступово поширили на інші області, багато чого зруйнували, витратили сотні мільйонів гривень. Чому в стратегії немає ні слова про її результати? Будуть продовжувати курс на сімейну медицину і відкривати амбулаторії чи відмовляться від них?

Кожен рядок проекту має порядковий номер, але це не допомагає краще зрозуміти текст, де на кожному кроці якщо не стилістичні, то професійні помилки й неточності, як-от, приміром: "мінімізувати страждання, яких можна уникнути", "будуть чистими та прозоро впроваджуватися".

Важко повірити, але в експертному середовищі ходять чутки, що кожен рядок проекту обійшовся замовникові в три тисячі гривень. Жартують, що з цієї причини окремі абзаци вставили в текст двічі.

Мене дивує інше: спершу казали, що цей проект - просто заява про наміри, а тепер його презентують як програму дій на найближчі роки. Якщо не продумана стратегія, то якою ж буде тактика?"

Лікарі не розуміють, що чекає на них у 2015 році, не кажучи вже про наступне десятиліття. Бюджет на медицину урізано до краю, надбавки за напружену працю, нічні чергування і т.д. скасовано, перспектив розвитку лікувальних закладів за таких умов - жодних. Додають тривоги нагадування з боку МОЗ про значне скорочення ліжкового фонду та наміри передати медичні заклади у приватні руки. Як розтлумачити таке положення: "Україна має масивну мережу різних типів фахівців, таких як кардіологи, хірурги-ортопеди, офтальмологи, урологи, які задіяні в 8300 поліклініках, що знаходяться в районах і великих містах/міських лікарнях та спеціалізованих диспансерах"?

Ці "типи фахівців" уже повинні готуватися до звільнення?

"У проекті стратегії неможливо знайти відповіді на ключові питання, які сьогодні надзвичайно цікавлять медичну спільноту, - нарікає голова Київської профспілки медичних працівників Лариса Канаровська. - Коли розпочинаєш будь-яку реформу, необхідно з'ясувати, а що у нас із кадрами? Хто і як буде реалізовувати стратегію і тактику, якщо в столиці такий великий дефіцит кадрів не лише на первинному рівні - серед сімейних лікарів, дільничних терапевтів, педіатрів, - а й серед фтизіатрів, інфекціоністів тощо. В закладах, підпорядкованих департаменту охорони здоров'я КМДА, не вистачає більше ніж 3500 лікарів і 5500 медсестер.

З бюджету столиці витратили понад 100 мільйонів гривень на відкриття амбулаторій сімейної медицини, зруйнували систему поліклінік. Тепер переконалися, що шлях був хибним, від цього не виграли ні медики, на пацієнти. Стратегія орієнтована на перехід до приватної медицини. Але, на жаль, ми там не бачимо прорахованих позитивів і негативів. Невідомо, які ризики виникнуть, як це вплине на доступність медичної допомоги в столиці, яка до того ж прийняла десятки тисяч вимушених біженців з Криму й Донбасу".

Те, що готувалося як "бачення перспектив медицини", не може бути основою для стратегії розвитку соціально важливої галузі на ціле десятиліття. В цьому переконані представники громадських організацій, які обстоюють права пацієнтів і активно надають допомогу пораненим учасникам АТО.

"Автори проекту не проаналізували, як саме вплинуть запропоновані реформи на всі складові системи охорони здоров'я, які включають дуже багато аспектів, у тому числі й підготовку та підвищення кваліфікації кадрів, - коментує президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. - Майже десять місяців у нашій країні проводиться АТО, сотні людей загинули, зазнали поранень, стали інвалідами. Ми разом із волонтерськими організаціями допомагаємо бійцям у зоні АТО - відправили туди не лише ліки і перев'язувальні матеріали, а й мобільний госпіталь, укомплектований необхідним обладнанням. Чому у проекті стратегії не враховано потреб системи охорони здоров'я і тих викликів, що постали перед нею у зв'язку з воєнними діями на Донбасі? Жодного слова про медичну допомогу мирним жителям, які проживають у зоні АТО на територіях, підконтрольних Україні.

Поза увагою залишилися здоров'я матері і дитини, пріоритетний розвиток інтенсивної, невідкладної допомоги та реабілітації, немає даних про розвиток військової медицини, що є надважливим в умовах воєнного протистояння".

У цьогорічному бюджеті урізано фінансування державних програм, що забезпечували лікування хворим на тяжкі недуги - такі як цукровий діабет, рак, гемофілія, вірусні гепатити, туберкульоз, орфанні захворювання і т.д. Доступність медичної допомоги для таких людей - питання життя і смерті. Після розмов у кабінетах Міністерства охорони здоров'я складається враження, що держава незабаром зовсім відмовиться від фінансування цільових програм. До цього спонукає складна економічна ситуація, а також нові пріоритети, викладені у стратегії. "Система, - як зазначено в проекті, - буде базуватися на довірі, діалозі та взаємній повазі усіх учасників, і ефективність усієї системи в кінцевому вигляді залежатиме від якості їх взаємодії".

Чи впишуться в ці гармонійні стосунки пацієнти, які розраховують на допомогу і підтримку держави?

"В одному з аналітичних оглядів ВООЗ зазначено, що багато реформ у галузі охорони здоров'я не можуть здійснитися через погану розробку або реалізацію, - застерігає голова Спілки захисту прав пацієнтів "Здоров'я нації" Валентина Очеретенко. -Про підтримку проекту стратегії можна говорити лише за умови кардинального доопрацювання цього документа. Уряд повинен не лише написати на папері про зміцнення соціальної справедливості, підвищення стійкості системи охорони здоров'я до зовнішніх впливів, а й підготувати такий план дій, який хоча б у віддаленій перспективі дозволить їх досягти.

Ключова проблема була і залишається - доступність медичної допомоги для кожного громадянина. Визначення загального доступу включає три відповідні цілі: справедливість у доступі до медичних послуг - послуги повинні отримувати всі люди, які їх потребують, а не тільки ті, хто може заплатити за них; якість медичних послуг - вона має бути достатньою для поліпшення здоров'я людей, які отримують ці послуги; захист від фінансового ризику - має бути гарантовано, що вартість медичних послуг не створюватиме фінансових труднощів для людей.

На жаль, у проекті відсутнє чітке економічне і наукове обґрунтування заходів, які визначатимуть стратегію розвитку медицини на десятиліття".

Текст стратегії містить чимало положень, які потребують детального обговорення. Цікаво було б дізнатися думку експертів про один із висновків авторів проекту: "Незважаючи на незліченну кількість офіційно дозволених, успадкованих і нових медичних установ, громадське здоров'я в Україні живе в магматичному, не сфокусованому хаосі: наприклад, різні регуляторні та технічні документи довільно описують сферу моніторингу стану здоров'я населення".

На думку юристів, у "не сфокусованому хаосі" опинилося право людини на медичну допомогу взагалі.

"З проекту стратегії випливає, що статтю 49 Конституції України буде змінено або й зовсім вилучено, - наголосила експерт з медичного права Ольга Скорина. - При цьому незрозуміло, яким чином тоді запроваджуватиметься медичне страхування, адже стаття 49 якраз і передбачає розвиток страхування в охороні здоров'я. Але на це ніхто не зважає.

При підготовці проекту стратегії автори не врахували низки міжнародних зобов'язань України у сфері захисту прав людини та міжнародних стандартів, а також висновків Європейського комітету з соціальних прав 2009 та 2014 рр.

На жаль, стратегія у пропонованому варіанті має мало спільного з реалізацією права на життя, закріпленого у ст. 2 Європейської конвенції прав людини і права на охорону здоров"я, закріпленого у ст. 11 Європейської соціальної хартії".

Чи стане проект стратегії відправною точкою для кардинальних змін у сфері охорони здоров'я? У кулуарах міністерства говорять, що стратегію підтримує не лише керівництво держави - указ підписано, час уже щось реформувати. У цьому зацікавлені представники фармбізнесу, приватних страхових компаній і, зрештою, високопосадовці, від підпису яких залежатиме, чи залишиться медичний заклад комунальним, чи перейде в хороші руки. На думку чиновників, єдине, що стоїть на заваді стратегії, - стаття 49 Конституції. Та хіба довго її скасувати?..

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК