Кому (про)даватимуть дозволи на відкриття філій закордонних університетів в Україні

15 квiтня, 2021, 12:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про зашкварні заборони МОН

Міністерство освіти і науки (МОН) гучно оголосило про новацію уряду, який начебто дозволив відкривати філії закордонних університетів в Україні. Очевидно рішення спрямоване на виконання передвиборної програми президента, що, в дуже загальних формулюваннях, обіцяла відкрити «український ринок для кращих іноземних закладів освіти». Насправді прийнята постанова має більше спільного із забороною, адже тепер без спеціального дозволу профільного відомства закордонним університетам в Україні не можна провадити освітню діяльність. Тож чи бути українському Гарварду, та де й чому топові університети відкривають закордонні кампуси?

Діяльність закордонних закладів вищої освіти (ЗВО) в Україні не є інновацією. У Києві ще з кінця 1990-х діє університет, співзасновником якого виступив американських заклад, — це Українсько-американський університет Конкордія. Фактично, будь-який закордонний ЗВО сьогодні без надскладних бюрократичних кроків може створити юридичну особу на території України і розпочати освітню діяльність нарівні з іншими приватними університетами. Постанова КМУ примушує іноземні заклади отримувати додатковий дозвіл від МОН, що викликає питання з приводу намірів урядовців та їхньої компетенції. Як зазначила народна депутатка Інна Совсун, у постанові уряду неправильно вказано навіть кількість місць у міжнародних рейтингах університетів.

В Україні давно всім відомо, що додаткові дозволи — це корупційні ризики. МОН тепер уповноважене вимагати від закордонних ЗВО цілу низку документів, у тому числі інформацію про місцезнаходження відокремленого підрозділу на території України. А що може підтвердити місцезнаходження, як не договір про оренду приміщення? Тут з’являється ще один виклик: адже для того, щоб проводити операції на території України, зокрема орендувати приміщення, філія іноземної установи має бути зареєстрована (див. інструкцію). Тож іноземний заклад повинен інвестувати в реєстрацію філії, оренду приміщення, заявку на дозвіл від МОН, а потім може отримати відмову. Певна річ, знайдуться нечисті на руку охочі гарантувати позитивне вирішення питання незаконним шляхом. Своєю чергою очевидні корупційні ризики точно відштовхнуть провідні ЗВО від ідеї відкрити філію в Україні.

Університети світового класу відкривають свої кампуси за кордоном для того, щоб залучати більше студентів, проводити наукову й міжнародну діяльність. Іноземні філії служать цій меті, адже дозволяють студентам отримувати освіту в регіоні їх мешкання. Крім того, університети дають можливість студентам із інших кампусів навчатися в закордонних філіях ЗВО. Дослідники отримують доступ до ресурсів різних кампусів. Таким чином, приймаючи рішення відкрити закордонний кампус, університети зважують як можливості потенційного місця розташування філії, так і інтереси студентів і викладачів, які вже є в університеті.

Найбільше філій закордонних університетів розміщено в Китаї, адже вони приваблюють і місцеве населення, і талановитих студентів із інших країн Азії. Китайська система вищої освіти — найширша у світі й налічує понад 45 мільйонів студентів. Відповідно до результатів досліджень групи з транскордонної освіти (C-BERT) в Державному університеті штату Нью-Йорк, Китай має 44 філії закордонних університетів. Проте місцеве законодавство не дозволяє просто відкрити філію іноземного університету, тож усі закордонні заклади, фактично, створюють нові університети на території КНР у співпраці із ЗВО Китаю. Серед цих спільних закладів є університети, створені такими відомими закладами США як Університет Каліфорнії в Берклі, Дюкський університет, Нью-Йоркський університет і філії Британських ЗВО, зокрема Ліверпульського університету і Ноттінгемського університету.

New York University/facebook

Приваблюють філії закордонних університетів і умови в країнах Близького Сходу. Наприклад, в Об’єднаних Арабських Еміратах на сьогодні діють представництва 33 закордонних закладів. Нью-Йоркський університет (США), Бірмінгемський університет (Велика Британія), Московський університет промисловості та фінансів «Синергія» (Росія) та інші розмістили філії в різних містах ОАЕ завдяки привабливим фінансовим умовам. ОАЕ надали іноземним університетам фінансування на створення відповідних кампусів. Схожу стратегію приваблення закордонних ЗВО обрав і Катар, який став домівкою для кампусів Корнельського університету (США), Джорджтаунського університету (США), Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) та восьми інших. Катар інвестував 320 млн дол. США в кожен американський університет, який відкрив філію на території країни (джерело — Washington Post).

Одна історія успіху є й на пострадянському просторі: Державний університет Сан-Дієго (США) у 2014 році відкрив кампус у Грузії. Університет пропонує освіту за STEM-спеціальностями (математика, комп'ютерні науки, хімія та біохімія, інженерія та інші) у співпраці з трьома грузинськими університетами. Фінансування для відкриття філії надав уряд США, щоб через якісну технічну освіту сприяти спроможності Грузії до економічного розвитку. Проте вже кілька років університет проводить активний набір студентів із інших пострадянських країн, зокрема представники університету приїжджають і в Україну для зустрічей із потенційними вступниками.

Міжнародний досвід свідчить, що привабити іноземні університети можна за умови надання іноземним філіям конкурентних переваг. Навіть у Китаї, з його потенціалом удвічі збільшити вже рекордну кількість студентів, філіям закордонних університетів дозволено приймати на навчання за власними умовами, які передбачають комплексну оцінку вступника на додачу до національного стандартизованого тесту (Гаокао). Об’єднані Арабські Емірати, крім того, що фінансують іноземні університети, дали цим ЗВО можливість працювати в зонах вільної торгівлі, що передбачає податкові пільги та додаткові державні сервіси.

В умовах українського законодавства будь-які філії мають проводити освітню діяльність відповідно до Закону «Про вищу освіту». Хоч він і дав чимало автономії українським ЗВО, проте провідним закордонним університетам вона може здатися мізерною. Наприклад, набір абітурієнтів згідно з національними умовами прийому навряд чи припаде до смаку західним університетам, які звикли приймати рішення щодо зарахування вступників відповідно до власних критеріїв. Університети Європи і Північної Америки часто віддають перевагу різнобічній оцінці абітурієнта, яка спирається не лише на шкільні оцінки та результати тестів. Прийом за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), який ефективно працює в Україні, не викличе питань лише у ЗВО країн Азії, які використовують схожі інструменти оцінювання абітурієнтів.

Окремо слід зазначити, що дозвіл МОН не тільки не надає конкурентної переваги у вигляді вільної економічної зони чи державних інвестицій, а й не звільняє ЗВО від потреби отримати ліцензію на провадження освітньої діяльності в Україні. Подекуди ж закордонна акредитація теж може бути не визнана. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) визнає лише акредитацію, отриману в інституціях, які входять до Європейського реєстру забезпечення якості вищої освіти. Таким чином, університетам з інших континентів, у тому числі Північної Америки, доведеться проходити акредитацію в НАЗЯВО.

Замість підсумків. Новація уряду щодо «дозволів» на відкриття філій закордонних університетів смердить корупційним нафталіном, а не реальним виконанням передвиборної програми президента. Залучення університетів світового класу на український ринок потребує створення привабливих умов для їхньої роботи, а не примноження бюрократії. Україна не може запропонувати великі черги абітурієнтів, адже все населення нашої держави не дотягує до кількості студентів на найбільших ринках. Українські студенти не можуть стати і джерелом фінансування закордонних філій, адже економічний спад та пандемія коронавірусу продовжують негативно позначатися на доходах громадян. Єдиним результатом прийнятої урядової постанови буде цементування відсутності філій закордонних університетів, бо важко уявити, яку якість освіти надаватимуть ЗВО, готові погодитися на урядові умови.

Більше статей Єлизавети Щепетильникової читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК