ПОВЗУЧІ МІНИ

Зсуви в Дніпропетровську були, є і, на жаль, будуть. Одного далеко не радісного червневого дня 1997 року нарив, який визрівав не одне десятиліття, прорвало: за лічені хвилини на житловому масиві Тополя зникла з лиця землі середня школа. Жителів кількох багатоповерхівок, які стояли поруч і вже покрилися тріщинами, у нагальному порядку евакуювали. Крім одного загиблого, жертв більше не було.

Головною причиною навали зсувів фахівці вважають піднімання грунтових вод. За двадцять років їх рівень у місті піднявся на 20—30 м. Там, де товщина необводнених грунтів становила не менше сорока метрів, тепер від поверхні до рівня грунтових вод відокремлює не більше чотирьох. Причому, така тенденція зберігається не лише в Дніпропетровську. Розвідування, проведені в смт Солоне, виявили аналогічну картину.

— Основна причина того, що сталося, — вважає мер Дніпропетровська Іван Куличенко, який керував протизсувними роботами під час трагедії на Тополі, — у тому, що Дніпро в міській межі обкладений водоймищами (Дніпродзержинським і Нікопольським), викликаючи тим самим підйом грунтових вод.

До того ж, на думку колишнього головного геолога управління протизсувних робіт Томаса Артеменка, становище погіршується постійними витіками з теплотрас, водогонів і каналізаційних споруд.

Після НП на Тополі провели дослідження розташованої неподалік від нього щільно забудованої п’ятиповерхівками і двома 12-поверховими «вежами» Рибальської балки, де стічні та грунтові води «розвантажувалися» через вулицю Гавриленка. Відповідно до висновку фахівців Гірничої академії, одній з багатоповерхових споруд, що перекриває шлях стіканню талих і дощових вод, теоретично залишилося стояти не більше 30 днів. А зсув цього будинку викликав би рух близько 7 млн. кубометрів грунту. На Тополі ж сповзло «лише» 550 тисяч кубів. Наслідки передбачити неважко.

Першочергові заходи щодо запобігання нової катастрофи обійшлися міській скарбниці в 630 тисяч гривень, оскільки в хазяїна житла, ВО «ПМЗ», грошей не було. До речі, дві багатоповерхівки в Рибальській балці, аварійні донині, свого часу спроектували київські архітектори, яких не спромоглися ознайомити з особливостями дніпропетровського грунту.

У результаті, людей відселили й вони мучаться по гуртожитках. І хоча внаслідок оперативних цілодобових робіт зсув грунту призупинений, сьогодні один будинок пропонують розібрати й скласти в контрбанкет (майданчик на схилі, нижчому за будинок). Його побратим, на якого витрачено вже 1,1 млн. гривень для посилення фундаменту, поки що не падає. Та відхилення від вертикалі, за словами мера, значне, вселяти людей у будинок не можна. Власнику 12-поверхових «інвалідів» Південмашу доведеться найближчим часом визначатися, що з ними робити: вирівнювати чи розбирати. Швидше за все — ні те, ні інше, оскільки комунальне підприємство «Південне», яке експлуатує житло ВО «ПМЗ», джерел фінансування протизсувних заходів не має. Що ж до безпеки комунальної власності міста, що становить трохи більш ніж 50 відсотків житлового фонду, то 90 % коштів, виручених від продажу земельних ділянок, передбачається залишати в міському бюджеті й звідти черпати кошти.

— Нинішнього року на протизсувні роботи, — стверджує Іван Куличенко, — міськвиконком виділить, як мінімум, 1 мільйон гривень.

Сума, відверто кажучи, незначна. Адже для виконання всього комплексу робіт з інженерного захисту лише одного житлового масиву Тополя необхідно 70 млн. грн. Не менше потрібно на виконання робіт по схилу Рибальської балки. Поки ж міськвиконком увів мораторій на будівництво поблизу схилів усіх численних балок Дніпропетровська без проведення спецзаходів.

Обсяг фінансування, необхідний для проведення робіт із запобігання зсувів, Іван Іванович оприлюднювати не ризикнув. Повідомив лише, що поставив перед урядом України питання про прийняття програми протизсувних заходів у Дніпропетровську. Втім, це вже не перша й навіть не друга спроби...