ПАВЛОГРАД — КЛАДОВИЩЕ РАКЕТ?

Події, що відбуваються в Павлограді, не перший рік хвилюють державних мужів, учених і пересічних жителів шахтарського міста, яке в недалекому минулому не раз здригалося від потужних вибухів на місцевому хімічному заводі. Це підприємство, відповідно до українсько-американського договору, виконуватиме одну з найвідповідальніших операцій із роззброювання міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) СС-24 — видалятиме тверде паливо з трьох ступенів.

Питання про їх знищення на ВО «Павлоградський хімічний завод» і Павлоградському механічному заводі розглядалося не раз і на різних рівнях. На початку серпня цього року чергове обговорення цієї непростої проблеми відбулося на виїзній колегії Дніпропетровського обласного управління екологічної безпеки.

Власне, знищення МБР СС-24 почалося ще 1998 року згідно з прийнятою в Україні «Комплексною програмою поетапного скорочення і ліквідації стратегічного озброєння». Відповідно до цієї програми, під яку уряд США виділив $25 млн., ракети надходять на Павлоградський механічний завод (ПМЗ) і там їх розбирають на ступені. Один із них, з рідким паливом (гептилом), відправляють на дніпропетровський «Південмаш», інші, як уже зазначалося, на ВО «ПХЗ» для зберігання і наступної утилізації.

Нині на хімзаводі зберігаються 87 ступенів від 29 ракет. До кінця цього року передбачається розібрати ще 25,5 (?) МБР, а в 2002-му почати випробування пілотної установки. Сама ж утилізація, що становить лише 7% виробничої програми хіміків і запланована на початок наступного року, перенесена на 2004 рік. Завершити всі роботи планується 2007 року.

За словами керівників підприємств-виконавців, згубних наслідків для екології регіону, тим більше НП, утилізація палива мати не може. Технічний директор ВО «ПХЗ» Євген Устименко на колегії стверджував, що на його підприємстві можна безпечно розмістити ступені сорока трьох ракет, а постійний екологічний моніторинг, здійснюваний у робочій і прилеглих зонах, жодного шкідливого впливу, викликаного зберіганням палива, не виявив.

Проте Віра Трембач і Анатолій Тарельник, які представляли на колегії Павлоградське екологічне товариство, стверджують: програма утилізації з самого початку виконується з грубими порушеннями. Фактично відбувається нагромадження ракет у місті, хоча спочатку передбачалося завозити їх поетапно, коли будуть утилізовані попередні. Гіпотетична небезпека справді існує. Адже в кожній з ракет, які потрібно розібрати, міститься понад сто тонн твердого палива з величезною руйнівною силою. Крім того, ступені звозять до складського приміщення, акт про приймання якого охоронне відомство досі не підписало. До того ж, досі немає офіційного підтвердження акредитації лабораторії ПМЗ на виконання дослідницьких екологічних робіт. Але головне, за словами Анатолія Тарельника, — це відсутність гарантій безпеки. Принаймні, рішення сесії міськради про призупинення діяльності заводів з утилізації паливних компонентів ракет до одержання вищезгаданих гарантій ніхто не скасовував.