МІЛИНИ ТА РИФИ ПІД КІЛЕМ «БРИГАНТИНИ»

Нелегко було організаторам четвертого міжнародного кінофестивалю «Бригантина», що проходив у Бердянську з 29 серпня до 2 вересня. Надзвичайного і Повноважного Посла Росії Віктора Черномирдіна, що прибув на відкриття кінофоруму, протягом години (!), очікуючи приїзду «зірок», розважали, як могли, губернатор Запорізької області Євген Карташов і мер Бердянська Валерій Баранов.

Відомі й шановні метри кіномистецтва Олег Фіалко, Світлана Світлична, Анатолій Кузнєцов і Світлана Суховєй під головуванням Віктора Степанова мали визначити кращі з акторських робіт і, зрозуміло, фільм. А конкурсних кінокартин було, чесно кажучи, не рясно — одинадцять. Сім художніх фільмів привезли росіяни, по два — Україна й Білорусь. «Сябри» на додачу представили ще три мультиплікаційні стрічки.

На тлі, м’яко кажучи, середнього гатунку фільмів особливо вирізнялися «Свято» Гаріка Сукачова й «У серпні 44-го» відомого білоруського майстра Михайла Пташука. Друга режисерська спроба епатажного російського рок-музиканта виявилася вдалою: його картину визнано кращим фільмом фестивалю. Він і зібрав найбільший «врожай» призів: спецпризу «Зірочка «Бригантини» удостоєно 10-літню героїню фільму Машу Самер, лауреатами стали оператор Олексій Сєченов і актор Михайло Єфремов за кращу епізодичну роль.

Переможцями в номінаціях за кращу жіночу й чоловічу ролі проголошено білоруську актрису Валерію Орланову («Поводир») і Владислава Галкіна («У серпні 44-го»). Українські кінематографісти не одержали нічого! Утім, їх може втішити висловлене в кулуарах одним із членів журі:

— Сумніваюся, що хтось із лауреатів пишатиметься своїм призом або дипломом.

— ?

— Річ у тім, що конкурсний відбір, як це заведено перед відправкою на фестиваль, картини не проходили.

— На тобі, убоже, що нам негоже?

— Приблизно так. . .

Заповнені ледь на третину кінотеатри під час показу конкурсних фільмів це підтвердили. А от на вечорі пам’яті Миколи Єременка-молодшого в місцевому Палаці культури яблуку впасти було ніде. Хоча квитки коштували, як на Бердянськ, вельми недешево.

Водночас у рамках кінофестивалю вперше в СНД проводився Перший професійний фестиваль каскадерів. Його аналог, московський «Прометей», що існує вже кілька років, має низку значних відмінностей. На «Прометеї», у принципі, можуть виступити всі охочі із власними трюками. А в Бердянську російські, українські й білоруська команди були на дві третини укомплектовані членами Асоціації каскадерів Росії, якій цілком підходить статус міжнародної, оскільки входити до неї можуть каскадери будь-якої країни. Якщо мають певний ценз (не менш як п’ять років) зйомок у кіно. Кожна команда представила на суд журі та глядачів (на місцевому ТБ) короткометражний фільм із власними трюковими вигадками. Варто зауважити, що короткометражки каскадерів дивитися було значно цікавіше, ніж їхніх «дорослих» побратимів. А пародію одеситів на «Хрестоносця» за участю коміка Георгія Делієва навіть можна перетворити на повногабаритну комедію. Цілком заслужено кожна з п’яти команд одержала приз за краще виконання певного набору трюків, показаних «вживу» на заповненому вщерть стадіоні Бердянська. Кияни й одесити безумовно лідирували в авто- й мототрюках.

Організація обох фестивалів залишила неоднозначне відчуття. З одного боку — величезне бажання його організатора й беззмінного директора бердянця Олександра Махотіна зробити все «на рівні». З іншого — відсутність практичної допомоги з боку місцевої влади за її безумовної моральної підтримки. Проте мерові Бердянська й губернаторові Запорізької області, що були присутні на відкритті, аплодували з подачі ведучого, як організаторам фестивалю.

Утім, завдяки міській владі, образ міста з року в рік кращає й центральна його частина, прилегла до моря, мало чим відрізняється нині від парадних фасадів європейських курортів.

Анітрохи не применшуючи значення «Бригантини» як винятково розважального заходу, що приваблює, проте, незначну кількість туристів, багато учасників і гостей вважають за доцільне проводити в Бердянську щорічний кінофестиваль каскадерів. Найконкретніше озвучив цю ідею в бесіді з «ДТ» директор Асоціації каскадерів Росії Анатолій Сівушов:

— На Заході кінофестивалі категорії «А» проводять лише в п’яти містах — Каннах, Венеції, Берліні, Токіо й у нас, у Москві. Усі інші — спеціалізовані (дитяче, анімаційне, документальне кіно). А якщо зробити тут також спеціалізований фестиваль, скажімо, «Романтика пригодницького кіно»? Тепле море, сонце, трюки — чим не романтика? Фестиваль, підкреслюю, професійних каскадерів стане єдиним у своєму роді. Можна буде відбирати для показу кращі вітчизняні й зарубіжні мелодрами та комедії, трилери й бойовики. До речі, міська влада Виборга на чолі з мером хоче зробити в себе щось подібне. А Міністерство культури Росії готове цю ідею підтримати матеріально. Згаданий фестиваль безумовно окупиться й приноситиме його організаторам і, ясна річ, місту в недалекому майбутньому великі гроші за рахунок реклами, туристів. Наша асоціація могла запросити до Бердянська вже нинішнього року американців, французів, поляків, австралійців. Але поки що тут лише один по-європейськи пристойний готель. Хоча, звісно, реконструкція й будівництво ведуться інтенсивно. Але, зважаючи на все, одному місту фестиваль не витягти. Необхідна, безумовно, допомога обласної і, напевно, республіканської влади. Наша асоціація також готова нести тягар витрат. І якщо створити ідеальні умови, бездоганні організацію, проживання та харчування — бердянський фестиваль змусить говорити про себе.

— Такі собі Нью-Васюки?

— Між іншим, Каннський кінофестиваль виріс з маленького зубожілого приморського села.