За великим рахунком, дитячих шкіл сучасної — наголошую — хореографії в Україні немає. Є, звісно, колективи, що навчають сучасного танцю, точніше окремих його технік — спортивного танцю, street-jazz. Школа сучасної хореографії «Інші танці» з Дніпропетровська, мабуть, єдиний колектив, де прагнуть дати своїм вихованцям систематичну освіту, володіння різними, найрізноманітнішими техніками сучасного танцю.
...Спочатку все було як у всіх: основи класичної хореографії, гімнастика й акробатика з європейським рок-н-ролом плюс джазові танцювальні техніки та вокал. Трохи згодом до програми Школи сучасної хореографії долучили східну філософію руху цигун.
Йдеться не про чергову модну дитячу танцювальну студію, а про «Інші танці», більше того — про театр сучасної хореографії, який нарешті відбувся у Дніпропетровську.
Почалося все 1996 року з батьківських амбіцій і дитячого марнославства, помноженого на справжній фанатизм фундаторів школи Марини Лимар і Олени Будницької. Через рік — Гран-прі на Міжнародному фестивалі естрадного танцю, 98-го відразу дві премії та диплом лауреата в номінації «Модерн-хореографія» на Міжнародному фестивалі сучасної хореографії «Танець XXI століття».
Потім: запрошення на стажування до Франції, навчання в майстер-класах Відня та участь у II Міжнародному хореографічному ярмарку в Ессені. На останньому виступали провідні хореографи з 25 країн усіх континентів. Там, в Ессені, серйозно обговорювалося питання: чи вважати мистецтвом дитячий танець?
— Судячи з побачених виступів кількох німецьких хореографічних шкіл і студій — радше ні, — вважає Марина Лимар. — Це лише хороша ілюстрація до тези «про дитячі заняття для апетиту».
«Інші танці» змусили говорити про себе. Тут діти вже до 16—17 років мають необхідну школу і пластичну свободу, дуже помітні в балеті «Пори року», у постановках «Та мить, коли...», «Сліпі» та багатьох інших. Практично склалася трупа модерн-балет, наймолодша в Європі. До речі, там до хореографії, як до професії, зазвичай приходять не раніше, ніж у двадцятирічному віці, коли багато пластичних «прибудов» даються важко, ціною непомірних навантажень. Певне, тому більшість відомих танцівників у Німеччині старші 35 років. А про нинішніх «студентів» дніпропетровської школи можна без перебільшення сказати, що у віці 19—20 років вони можуть прикрасити європейські трупи сучасної хореографії.
Напередодні старого Нового року в колективу, у якому опановують ази хореографії та вдосконалюють майстерність 200 дітей віком від 5 до 18 років, з’явилася власна студія. Тут у чотирьох танцювальних залах із підігрівом підлоги (!) можна буде постійно проводити майстер-класи міжнародного рівня.
Яким буде наступний крок? Він не розчарує шанувальників «Інших танців». Зиму вже розписано — нові постановки, участь у міжнародних фестивалях і перфомансах. А навесні — гала-концерт з елементами контактної імпровізації в поєднанні з технікою Хосе Лімона й невідомою поки що глядачеві «axis sillabus»...