БЕРЕГ СЛОНОВОЇ КОСТІ-4

Трохи більш як за тиждень у Києві зберуться аксакали музичного світу. Слухатимуть молодих піаністів і дивуватимуться, звідки вони в нас тут беруться. Обізнані люди кажуть, що для іноземців Україна — такий «Берег Слонової Кості», де діаманти розсипані всюди, тільки не лінуйся «підбирати» та на сцену. Діти є діти. Вони яскравіші за дорослих, зворушливіші та безпосередніші. Вони не можуть не подобатися.

П’ять років тому, коли вперше проводився міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, професура й гості акції бурхливо обговорювали, чи доцільно перетворювати дітей на скакових коней, на яких поставили їхні педагоги. Було модно говорити про піанізм як вид спорту і користь тихого «залаштункового» визрівання, на кшталт шляху Євгена Кісіна. Потім стали говорити про синдром подорослішання. Розігрувалася карта трагічної зустрічі молодого віртуоза, розпещеного конкурсними перемогами, з суворими, невлаштованими артистичними буднями. Сьогодні суперечки на ці теми видаються безпідставними.

До свого четвертого проведення конкурс молодих піаністів набув бездоганної репутації. Його організатори змогли налагодити унікальний для України та життєздатний на міжнародному рівні механізм музичного менеджменту. Для молодих музикантів конкурс — це й школа з іспитами, і безкоштовні міжнародні майстер-класи, і можливість виступити в хороших залах, ущерть заповнених глядачами, і гра з оркестром, і, якщо пощастить, гастролі та стажування за кордоном. У конкурсі беруть участь піаністи віком від 9 до 33 років, причому нинішнього року серед учасників старшої групи — ті, хто на першому конкурсі виступав у молодшій групі. У такий спосіб оргкомітет може стежити за розвитком і становленням своїх підопічних. У конкурсах пройшли шліфування Олександр Гринюк, Олександр Гаврилюк, Олексій Ємцов, Юлія Швед, Василь Нетук.

У непрямий спосіб конкурс впливає і на всю систему піаністичної освіти в Україні. Змінилися самі педагоги. Розповідає генеральний директор конкурсу Юрій Зільберман:

— У перші роки члени журі, особливо з Європи, неодноразово казали — «дуже здорово у вас грають романтичну музику, а класику не вміють. Так у Європі не грають!» Однак сьогодні помітні зміни, особливо на маленьких. В їхній грі — більше грамотності, чіткості, точності, все звучить ближче до уртексту. Очевидно, конкурс є якоюсь навчальною системою. Адже недарма хороші педагоги сидять від початку до кінця змагань і все слухають.

Проте тут слід зазначити: стилістична грамотність і навченість не одне й те саме. Саме навченість наше журі насамперед і відкидає. Буває так, що дитина зіграла все бездоганно, але в другий тур не пройшла, а талановитого малюка, хоч він і багато помилявся, оцінили. Мені на це колись Микола Сук так сказав: «Конкурс є конкурс. Ми оцінюємо лише наше миттєве уявлення про музиканта. Він нам здався яскравим, талановитим, він талановито зіграв. Усе. Хай він помилявся, це не так важливо.

Навченість завжди неприродна й нехудожня. Вона завжди ріже слух. Наша ж мета — виявити такі моменти, коли під пальцями дитини раптом народжується одкровення. Інколи просто дивуєшся, звідки може взятися таке фантастичне відчуття звуку або відчуття часу. Цього неможливо навчити.

Сьогодні вважають, що дитина чомусь не може грати баладу Шопена. Так, можливо, дорослий пережив більше, проте в нього немає тих емоційних градацій, які є в дитячій психіці. Дорослий закомплексований, втиснутий в рамки етикету, хороших манер, громадської думки. А дитина від цього вільна.

Виступи молодих піаністів на конкурсі пам’яті Горовиця оцінює журі, що на 75% складається з людей, які належать до системи найбільших піаністичних конкурсів світу. Нинішнього року журі очолює Іван Карабиць (Україна), члени журі — Ігор Рябов (Україна), Пніна Зальцман (Ізраїль), Гуангрен Джоу (Китай), Бернд Гецке (Німеччина), Володимир Віардо (Росія), Джером Ловенталь (США), Хуберт Ступпнер (Італія), Девід Дюбаль (США) і Даніел Поллак (США).

Четвертий конкурс молодих піаністів відкриється 18 квітня у залі Національної філармонії. На участь у конкурсі дирекція отримала 182 заявки. До другого туру допущено 88 піаністів із 18 країн світу (Білорусія, Великобританія, Грузія, Ізраїль, Італія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Корея, Литва, Польща, Росія, США, Тайвань, Узбекистан, Україна, Естонія, Японія). Другий тур пройде 19—25 квітня, третій — 27—30 квітня, четвертий — із 1-го по 4 травня. У рамках конкурсу передбачаються концертні програми. 18 квітня Володимир Віардо грає «Рапсодію на тему Паганіні» С.Рахманінова та «Варіації на тему Паганіні» В.Лютославського, 26-го Джером Ловенталь виступає з Другим концертом Бетховена (о 19.00) і Хуберт Суппнер диригує своїм фортепіанним концертом. А 3 травня він виступить із лекцією «Виховання виконавця в системі міжнародних конкурсів». 30 квітня о 17.00 колишній редактор класичного каналу Нью-Йорка, автор понад сорока видань Девід Дюбаль влаштовує презентацію унікальних аудіо- й відеоматеріалів про Володимира Горовиця. У рамках конкурсу із сольними концертами з творів класичної та сучасної фортепіанної музики виступлять Даніель Поллак (30 квітня) і Борис Блох (2 травня). І, нарешті, 5 травня в Національній опері відбудеться урочиста церемонія закриття та концерт лауреатів.