WP: Що рік війни сказав про лідерів України, США і Росії?

Перед тим, як Владімір Путін вторгся в Україну, деякі американські чиновники в приватному порядку попереджали своїх російських колег, що не варто бути такими зарозумілими. Почати війну легко, але дуже важко успішно її закінчити. Вся сучасна воєнна історія США: від В’єтнаму до Іраку і Афганістану, - розповідає цей принизливий сюжет. Але росіяни не послухали.

«Тепер, майже через рік після того, ми бачимо руйнівні результати для Росії, для України і всього світу. Путін прорахувався в тому, що стратеги називають «бойовим порядком». Він перебільшив силу своєї країни і недооцінив українську і американську рішучість. Він потрапив в пастку, яку ж сам створив і яка робить його відчайдушним і небезпечним, але, зрештою, приреченим на поразку», - пише в статті для Washington Post американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус.

На його думку, війна виявила важливі риси людського характеру, які вплинули на події.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Глобальний вплив: як війна РФ проти України змінила світ — Associated Press

«Хто б міг уявити, що український комедійний актор Володимир Зеленський стане першим справді героїчним лідером 21 століття. Хто б зробив ставку на те, що Путін - спритний і цинічний екс-офіцер КДБ - на стільки неправильно прочитає розвідувальні дані і історію, підкупаючи свою країну казкою про «нероздільність» Росії і України. Напевне, найдивовижніше з усього стало те, що ніхто б і не подумав, що 80-річний президент США, балакучий, сентиментальний і старий чоловік виявиться найбільш недооціненим американським лідером сучасності», - йдеться в статті.

Ігнатіус називає візит Байдена в Київ «визначальним моментом» в його президентстві. Навіть консервативні коментатори, які заробляють на життя тим, що постійно критикують його, були збентежені дивлячись, як американський президент стояв на Михайлівській площі, поки вила сирена.

Варто також звернути на архітектуру цієї катастрофічної війни і на джерела помилок. Багато війн починаються з відчуттям приниженої гордості. У випадку Путіна марнославство привело його до того, що він штовхнув свій народ з кручі. 24 лютого торік Путін почав вторгнення з промови, яка досі вражає тим, скільки в ній було відчуття ображеної жертви і бажання помститися. Путін виставив історію України як байку про російську невинність і віроломство Заходу. Розширючи НАТО на схід в напрямку кордонів Росії, США і їхні союзники нібито продемонструвати «зневажливе ставлення» і поводилися «грубо і безцеремонно з року в рік». Іншими словами, Захід нібито образив Росію.

Тож, як не дивно, але головна мета війни Путіна - це, здається, здобути більшу повагу. Захід замість того, щоб поводитися з пострадянською Росією «професійно, спокійно і терпляче», хизувався своєю владою «у стані ейфорії, створеної відчуттям абсолютної переваги і сучасним абсолютизмом». НАТО говорив про запрошення Росії до співпраці. Але Путін наполягав: «Вони обманули нас або, простіше кажучи, переграли нас».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

The Economist: Путін нашкодив Росії, призупинивши участь в договорі СНО

Ігнатіус пише, що багато росіян досі підтримують Путіна, попри його катастрофічні помилки, тому що вони розділяють його відчуття образи. Як зауважив історик Марк Галеотті, російська історія протягом багатьох століть була пов’язана з повторюваною напругою між Заходом і Сходом, Європою і Азією, між прагненням бути прийнятою і гірким почуттям відторгнення і зневаги.

Що Путін вивчив за рік хаосу, який він сам створив? Що винен хтось інший. Він про це сказав під час звернення до нації у вівторок: «Вони почали цю війну». Іншими словами, Путін нічому не навчився.

Частина Зеленського у цій історії, на думку американського автора, - це поєднання грубої мужності і інтуїтивного акторського розуміння, як грати найважливішу роль всього його життя. Ті, хто бачили його на Мюнхенській конференції з безпеки рік тому, запам’ятали його як «ходячого мерця». Байден в понеділок пригадав, що Зеленський сказав йому в ніч, коли почалося вторгнення на тлі звуків вибухів: «Ви сказали, що не знаєте, коли ми зможемо поговорити знову». Але Зеленський відмовився від пропозицій США допомогти з евакуацією з Києва. Коли він вийшов зі свого бункера після перших днів російської атаки в оточенні міністрів, «можна було відчути, як змінилося гравітаційне поле Землі», - пише Ігнатіус.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

FT: Скільки ще Росія зможе воювати проти України?

І, нарешті, що можна сказати про Байдена, який став малоймовірним, але безперечним лідером західного альянсу? Байдена завжди було легко недооцінити. Він говорить багато і не дуже добре. А інколи поводиться, як буркотливий ірландський дід.

«Але як Гаррі Трумен, який все більше здається його спорідненою душею, Байден знає про речі, які люди відкривають для себе впродовж життя і які зневажають розумники. А найважливіше, речі, про які дізнаєшся, просто продовжуючи йти вперед через все хороше і погане. Зрештою, війна - це випробування волі. Путін був переконаний, що холоднокровна, жорстока рішучість переможе рішучість всіх інших. Але минув рік, і збереження влади Путіна здається сумнівним, а Зеленський і Байден - сильні, як ніколи», - пише Ігнатіус.