FT: Скільки ще Росія зможе воювати проти України?

Поділитися
FT: Скільки ще Росія зможе воювати проти України? © Міноборони Росії / Telegram
Видання проаналізувало чотири фактори, які будуть впливати на здатність Москви продовжувати кровопролиття на українській території.

Коли Владімір Путін віддав наказ почати вторгнення в Україну, його початковий план передбачав, що російська армія швидко захопить Київ за три дні. Майже через рік після того російська армія не наблизилася до перемоги у війні. Вона навіть втратила частину територій, які Путін спробував анексувати минулого вересня.

Російські втрати на полі битви настільки великі, що західні чиновники сумніваються в здатності Москви ще раз почати наступ таких же масштабів. Санкції, тим часом, шкодять російській економіці і перерізають її ланцюги постачання, критично важливі для підтримки воєнної машини Путіна. Але попри тяжке становище російських сил і багаторічну трясовину, яка чекає російську економіку, Путін не демонструє жодних ознак того, що він хотів би скоротити свої цілі або знайти вихід з війни. Натомість він наполягає, що перемога Росії «неминуча», а всі цілі «будуть досягнуті в повній мірі».

Щоб оцінити, скільки ще Росія зможе підтримувати свої воєнні дії, Financial Times проаналізував чотири ключові сфери, на які Путіну варто звернути увагу. Це кількість сил на полі бою, російські запаси боєприпасів, воєнна казна Кремля і відчуття простих росіян щодо війни.

Якщо коротко, то видання дійшло такого висновку: путінська воєнна машина під великим тиском і їй буде дуже важко провести вирішальні нові наступи, які пообіцяв Путін. Але у Росії все ще є ресурси, щоб підтримувати бої проти України ще якийсь час.

Боєприпаси

В лютому під час візиту на завод з виробництва зброї в Сибіру Дмітрій Мєдвєдєв сказав, що Росії потрібно збудувати і модернізувати «тисячі танків», щоб перемогти Україну.

«Наш ворог випрошував літаки, ракети і танки, коли був за межами своєї країни. Що ми повинні зробити у відповідь? Збільшити виробництво всіх озброєнь і військової техніки», - сказав він, натякаючи на поїздки президента України Володимира Зеленського в США, Велику Британію і інші країни Європи.

Але навіть попри те, що ці заводи працюють цілодобово в три зміни, оборонна промисловість Росії зіштовхнулася з важким викликом, в ході якого їй буде важко компенсувати неймовірні російські втрати під час війни. З початку вторгнення Росія втратила щонайменше 4,5 тисяч бронемашин, 63 літаки, 70 гелікоптерів, 150 безпілотників, 12 суден і понад 600 артилерійських установок, - сказав в грудні міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес. Українські підрахунки російських втрат ще більші: 6388 бронемашин, 2215 артилерійських систем, 294 літаків, 284 гелікоптерів і 796 крилатих ракет. І це станом на початок лютого. Також, згідно зі звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Росія втратила в Україні до 2300 танків, половина з яких були найбільш сучасними бойовими машинами. Тож зараз Росія розгорнула приблизно 1800 танків і має ще 5000 в резерві, однак, це старі радянські машини в поганому стані.

Росія також використала майже всі свої 3000-3500 ракет з дальністю понад 300 кілометрів, які в неї були до війни, - сказав виданню дослідник Флетчерської школи права і дипломатії в Університеті Тафтса Павєл Лузін. У відчаї Росія почала використовувати ракети, призначені для системи ППО С-300. На фронті ситуація теж складна. В грудні в США підрахували, що Росія зможе підтримувати нинішній рівень артилерійського і ракетного вогню лише в першій половині 2023 року, оскільки запаси придатних боєприпасів виснажуються. Хоча у Москви все ще є зношені боєприпаси. В таких умовах Росії буде важко підтримувати новий наступ.

«Вони думали, це буде як під час анексії Криму в 2014 році, коли українським підрозділам наказали відступити. І ніхто не міг це оскаржити. Але, вочевидь, сталося зовсім не це. Ніякого плану «Б» не було, тож їм довелося вигадувати на ходу», - сказала старший дослідник RAND Corp Дара Массікот.

Одним з джерел для полегшення російського становища може стати Пекін. У вихідні адміністрація Джо Байдена висловила «глибоку стурбованість» тим, що Китай може почати постачати зброю Росії, послаблюючи тиск на її виснажені запаси зброї. Попри поразки російської армії, Путін не демонструє бажання відступити від своїх цілей і очікує, що російська військова промисловість зіграє ключову роль у здобутті перемоги.

Лузін сказав Financial Times, що оборонні витрати Росії цього року сильно зростуть. Але це навряд чи компенсує глибші проблеми виробничого циклу. Як і у випадку інших видів промисловості, російські виробники зброї сильно залежать від напівпровідників іноземного виробництва, які країна тепер не може імпортувати через санкції. Це впливає на все: від виробництва танків Т-72, систем ППО на зразок 9K37 «Бук» і 9K22 «Тунгуска» і до крилатих ракет Х-101. Все це потребує західних компонентів, - йдеться в звіті Німецької ради з міжнародних відносин, який був опублікований минулого тижня.

Досліджуючи підбиту російську зброю і техніку, ЗСУ виявили деталі з побутової техніки на зразок пральних машин. Це говорить, що Росія намагається компенсувати дефіцит компонентами побутового призначення.

«Російська оборонна промисловість не зможе виживати довго за нинішніх умов. У них є запаси компонентів до 2025 року, але не всі. Виробниче навантаження вже дуже сильно зросло. Не відомо, як довго пропрацює іноземне обладнання. Це зомбі-промисловість», - сказав Лузін.

Попри те, що новий наступ на сході України вже почався, а 300 тисяч резервістів були мобілізовані й відправлені на службу в армію, російські втрати означають, що у Москви не буде тої переваги, яка необхідна для прориву, - кажуть аналітики.

«Вони роблять достатньо, щоб підтримувати війну, але не достатньо, щоб завадити Україні визволити всю свою територію», - сказав експерт Інституту дослідження зовнішньої політики Роб Лі.

Фінанси

Минулого місяця Путін гордо сказав своїй економічній команді, що передбачення про крах російської економіки виявилися безпідставними. ВВП РФ впав лише на 2,1%. І це на багато менше, ніж скоротилася економіка США під час фінансової кризи в 2007-2009 роках. Рекордні доходи від експорту газу і нафти допомогли Кремлю компенсувати західні зусилля, націлені відрізати Росію від глобальних ринків і ланцюгів постачання.

Але останні цифри свідчать, що цей подвиг може бути одноразовим. В січні доходи від експорту енергоносіїв скоротилися на 46% у річному порівнянні. В той час як військові витрати сильно зросли, збільшуючи бюджетний дефіцит. Росія розраховує, що доходи від продажу нафти й газу, на які припадає 40% бюджетних надходжень, зменшаться на 23% цього року на тлі західних спроб накласти ембарго і встановити граничну ціну на російський експорт. Київська школа економіки восени прогнозувала, що це падіння буде вдвічі більшим.

Росія втратила більше половини свого експорту газу після того, як Європа скоротила свою залежність від російських енергоносіїв. І в Москви немає інфраструктурних можливостей, щоб спрямувати ці об’єми в Азію. Китай і Індія допомогли пом’якшити збитви, купуючи більші об’єми російської нафти. Але західні санкції почали скорочувати російські доходи, збільшуючи різницю в ціні між Urals і Brent. Щоб компенсувати оборонні витрати, на які припадає третина державного бюджету на 2023 рік, Кремль готується радикально скоротити фіскальні витрати і залежність від міжнародних ринків капіталів. Активи російського Фонду національного добробуту зросли з 1,9% від ВВП в 2008 році до 10,2% перед початком вторгнення. Минув рік. І цей показник впав до 7,2% від ВВП через ревальвацію національної валюти, а також використання цих активів для покриття дефіциту. Очікується, що в 2023 році російський дефіцит бюджету зросте до 2,9 трильйонів рублів, що дорівнює 1,9% від ВВП. Цю суму уряд планує покрити за допомогою грошей з Фонду національного добробуту.

Також Росія може звернутися до боргових ринків. Війна змусила російських політиків, які раніше були одержимі зменшенням боргового навантаження, посилити запозичення. Здебільшого вони брали гроші в російських державних банків. Але держборг Росії все ще дорівнює 16% від ВВП і до кінця року може зрости до 18%. За словами головного економіста BCS Global Markets Наталії Лаврової, до критичного рівня ще далеко. На додачу, Росія може відібрати більшу частку доходів компаній. В 2022 році Москва стягнула з «Газпрома» 20 мільярдів доларів податку на несподіваний прибуток.

Уряд також обговорює «добровільні внески» від великих російських компаній, про що в лютому сказав перший віце-прем’єр-міністр Андрєй Белоусов. Інший варіант - урізати деякі державні витрати, не пов’язані з війною. Професор IE Business School Максім Міронов сказав, що уряд може вирішити «не інвестувати в інфраструктуру, не ремонтувати дороги, як це було в 90-х, зважаючи на те, що росіяни дуже терплячі до змін у якості їхнього життя». Це дуже важливо для Путіна, який зацікавлений у затягуванні війни, сподіваючись, що одного дня західна підтримка Києва випарується.

«Російській території нічого не загрожує, що дозволяє економіці працювати. В України немає такої розкоші і вона залежить від зовнішньої фінансової підтримки», - пояснив Міронов.

Мобілізація

У вересні минулого року, оголошуючи про початок мобілізації, міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу сказав, що «мобілізаційний ресурс» країни становить майже 25 мільйонів чоловіків з військовим досвідом, яких можна призвати. На думку аналітиків і статистиків, ця цифра дуже оманлива. Реальна ж оцінка мобілізаційних можливостей Москви може дати краще розуміння, як довго Росія зможе підтримувати свою атаку проти України.

До початку війни, за словами Лузіна, російська армія налічувала 740-780 тисяч особового складу. Це менше, ніж говорить офіційна цифра - 1,15 мільйон військових. Більше того, лише 168 тисяч солдатів утворювали боєздатні батальйоні тактичні групи. Ще приблизно 100 тисяч - підрозділи, які виконували роль резерву. Решта - це підсобний персонал. Російські сили, яких відправили в Україну, зазнали важких втрат у перші ж тижні вторгнення. І до липня США нарахували, що половина з них, тобто 50 тисяч російських солдатів, були або вбиті, або поранені.

Це сильно позначилося на елітних підрозділах. До кінця літа до 50% російських військово-десантних військ РФ було виведено з бою, про що сказав колишній прес-секретар російського Міноборони Міхаіл Звінчук. Помітивши дефіцит живої сили ворога, Україна почата готувати контрнаступи, які б визволили територію з-під російської окупації. 21 вересня Путін оголосив про мобілізацію 300 тисяч чоловіків для відправки на фронту. На початку нового року чутки про підготовку другої мобілізації почали постійно з’являтися в російській пресі і соціальних мережах. Але аналітики кажуть, що призов таких же масштабів маловірогідний.

Половина чоловіків, який вже мобілізували, досі тренуються, - сказав директор російських досліджень в аналітичному центрі CNA Майкл Кофман.

«Росія може обійтися без ще однієї великої хвилі мобілізації. Натомість вона може провести тиху мобілізацію, яка б рухалася в стабільному темпі», - сказав він.

Скільки ще Росія може призвати в армію? Цифра не така очевидна. В країні справді живе близько 30 мільйонів чоловіків призовного віку: від 18 до 50 років. Але серед них лише 9-10 мільйонів мають військовий досвід. І здебільшого йдеться про досвід служби за обов’язковим призовом, - сказав дослідник і спеціаліст з демографії Ігор Єфремов. Втім, навіть ці 9-10 мільйонів включають людей, які можуть бути хворими, скаліченими або заброньованими від військової служби з огляду на їхню професію. Російські демографи також визнають, що близько 500 тисяч росіян втекли з країни з початку вторгнення в Україну. Більшість з них - це чоловіки призовного віку. Разом з тим, якщо говорити суто про цифри, то «все ще є кілька мільйонів людей серед тих, кого Росія може залучати», - сказав Єфремов.

«З демографічної точки зору, Росія може продовжити залучати людей до бойових дій ще досить довго», - визнав він.

Однак, є й інші вагомі перешкоди: від можливостей армії розселяти, озброювати, тренувати нових солдатів, а також платити їм, до бажання Кремля виводити чоловіків з економічного життя країни і провокувати нові хвилі паніки і масової міграції.

«Хто буде командувати цими мобілізованими, якщо існує дефіцит офіцерів нижчої ланки, лейтенантів і сержантів? Хто нагодує і одягне їх? Чим їх озброять? І хто буде виконувати цивільну роботу замість них?» - сказав Лузін.

В економіці Росії вже спостерігається дуже низький рівень безробіття. Якщо вивести чоловіків з робочої сили, це може дуже швидко дестабілізувати ситуацію. Демограф Дмітрій Закотянський підрахував, що російська армія може призвати ще близько мільйона чоловіків. Хоча це спричинить значну «фінансову, а також політичну напругу, і це виллється в ще одну зміну громадської думки». Міноборони РФ минулого року оголосило про намір збільшити армію до 1,5 мільйона солдатів,: 695 тисяч з яких будуть контрактниками. Лузін каже, що це нереалістичні плани.

«Реальна мета - це отримати величезний військовий бюджет», - пояснив він.

Підтримка суспільства

Після оголошення про анексію чотирьох українських областей у вересні натовп зі 180 тисяч людей зібрався на Червоній площі, щоб послухати промови Путіна і низки націоналістичних поп-зірок. Але коли музика затихла, натовп тихенько вишикувався в черги перед десятками автобусів, які повинні були завезти їх додому. Це означає, що натовп насправді був «масовкою».

Відсутність масової ейфорії через найбільш важливі події у війні говорить, що російське суспільство лишається на межі. Будь-які внутрішні протести проти Путіна і війни були придушені. Але Кремлю все ще дуже важко добитися демонстрації підтримки режиму. І це проблема для влади перед президентськими виборами наступного року, коли Путін буде балотуватися на всій п’ятий термін. Путін стверджує, що його вторгнення користується великою підтримкою. Опитування, яке у вересні провела державна служба ВЦИОМ, стверджувало, що 73% росіян підтримують війну. Хоча «Левада Центр» навів схожу цифру - 72%.

Але аналітики вказують на безпрецедентне придушення будь-якого інакомислення в Росії. Зокрема, сотні тисяч людей втекли з країни після того, як Путін підписав закон про запровадження покарання у вигляді 15 років у в’язниці за «дискредитацію збройних сил» і використання слова «війна» для опису конфлікту. Така цензура зробила висловлення реальної громадської думку дуже складним завданням. Вона знищила всі незалежні ЗМІ і антивоєнну громадську активність. Але поліція також використала закон для того, щоб арештовувати людей на автобусних зупинках, в ресторанах і інтернеті за антивоєнні висловлювання. Це означає, що рівень підтримки війни, про який говорять опитування, може бути не справжнім.

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі