Війна стала катастрофою для України і кризою для всього світу. Світ став більш нестабільним і небезпечним відтоді, як Росія вторглася до свого сусіда 24 лютого 2022 року. Рік потому тисячі українських цивільних загинули, незліченна кількість будівель була зруйнована. Десятки тисяч військовослужбовців вбиті або серйозно поранені з обох сторін. За межами України вторгнення зруйнувало європейську безпеку, перекроїло відносини між країнами і розхитало тісно сплетену глобальну економіку. Associated Press аналізує, як війна РФ проти України змінила світ.
Повернення війни в Європу
За три місяці до вторгнення РФ тодішній британський прем'єр-міністр Борис Джонсон висміював припущення, що армії Британії потрібно більше важкого озброєння.
«Старі концепції ведення великих танкових битв на європейській суші закінчилися», - сказав він.
Зараз Джонсон закликає Велику Британію передати більше бойових танків, щоб допомогти Україні відбити наступ російських військ.
Попри роль, яку відіграють нові технології, такі як супутники і безпілотники, цей конфлікт 21-го століття багато в чому нагадує конфлікт 20-го. Бойові дії на Донбасі на сході України - жорстокі, з брудом, окопами і кривавими піхотними атаками, що нагадують Першу світову війну.
Війна РФ проти України спричинила нову гонку озброєнь, яка нагадує деяким аналітикам підготовку до Другої світової війни 1930-х років. Росія мобілізувала сотні тисяч призовників і прагне збільшити свою армію з мільйона до 1,5 мільйона військовослужбовців. США збільшили виробництво озброєнь, щоб компенсувати запаси, відправлені в Україну. Франція планує розширити військові витрати на третину до 2030 року, а Німеччина відмовилася від своєї багаторічної заборони на постачання зброї в зони конфліктів і відправила в Україну ракети і танки.
До війни багато спостерігачів припускали, що збройні сили перейдуть до більш передових технологій і кіберпротистояння, а також стануть менш залежними від танків і артилерії, сказав старший викладач з питань безпеки в Університеті Бата Патрік Б'юрі.
Але в Україні зброя та боєприпаси грають найважливішу роль.
«Принаймні, на даний момент ми бачимо, що в Україні повертається традиційна війна - держава проти держави», - заявив Б'юрі.
Випробування та зміцнення альянсів
Президент Росії Владімір Путін сподівався, що вторгнення розділить Захід і послабить НАТО. Натомість військовий альянс відродився. Група, створена для протидії Радянському Союзу, має оновлене відчуття мети і двох нових потенційних членів — Фінляндію і Швецію, які відмовилися від десятиліть політики позаблоковості і вирішили вступити до НАТО для захисту від РФ.
Європейський союз, що складається з 27 країн, вдарив по Росії жорсткими санкціями і направив Україні мільярди на підтримку. Війна відкинула на задній план суперечки щодо Brexit, розморозивши дипломатичні відносини між блоком і Британією.
«ЄС приймає санкції, досить серйозні санкції, так, як він і повинен. США повернулися в Європу з такою рішучістю, про яку ми ніколи не думали», - сказав військовий аналітик Майкл Кларк, колишній голова аналітичного центру Королівського інституту об'єднаних збройних сил.
Країни НАТО надали Україні зброю і обладнання на мільярди доларів. Альянс зміцнив свій східний фланг, а найближчі до України і Росії країни, в тому числі Польща і країни Балтії, переконали більш нерішучих союзників по НАТО і ЄС, потенційно змістивши центр сили Європи на схід.
При цьому, у єдності з'явилися деякі тріщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, найближчий «союзник» Путіна в ЄС, виступав проти антиросійських санкцій, відмовлявся відправляти зброю в Україну та затримував пакет допомоги від блоку для Києва.
Єдність Заходу буде піддаватися все більшому тиску, чим довше триватиме війна.
«Росія планує тривалу війну» - заявив наприкінці 2022 року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, але альянс також готовий до «довгої дистанції».
Нова залізна завіса
Війна зробила Росію вигнанцем на Заході. Російські олігархи потрапили під санкції, а бізнес РФ - до чорного списку, з вулиць країни зникли такі міжнародні компанії, як McDonald's та Ikea.
Проте Москва не повністю залишилася без «друзів». Росія зміцнила економічні зв'язки з Китаєм, хоча Пекін тримається на відстані від бойових дій і поки що не надсилає РФ зброї. США нещодавно висловили занепокоєння, що це може змінитися.
Пекін уважно спостерігає за війною РФ проти України, яка може слугувати йому як заохоченням, так і попередженням щодо будь-яких спроб повернути силою під свій контроль самоврядний Тайвань.
Путін зміцнив військові зв'язки з міжнародними вигнанцями Північною Кореєю та Іраном. Тегеран постачає безпілотники, якими РФ атакує українську інфраструктуру. Москва продовжує посилювати свій вплив в Африці та на Близькому Сході за допомогою економічного та військового «авторитету». Російська група найманців «Вагнера» стала більш потужною в конфліктах від Донбасу до Сахеля.
Як відлуння холодної війни, світ розділився на два табори, і багато країн, включаючи густонаселену Індію, роблять свої ставки, щоб побачити, хто переможе.
Трейсі Герман з Королівського коледжу Лондона вважає, що війна поглибила розкол між «ліберальним міжнародним порядком на чолі з США», з одного боку, і агресивною Росією та підбадьореним Китаєм, що зростає як наддержава, з іншого боку.
Постраждала і модифікована економіка
Економічні наслідки війни РФ проти України відчуваються від холодних домівок у Європі до продовольчих ринків в Африці.
До війни країни ЄС імпортували майже половину природного газу і третину нафти з Росії. Вторгнення і санкції, запроваджені проти РФ, спричинили стрибки цін на енергоносії в масштабах, небачених з 1970-х років.
Війна підірвала світову торгівлю, яка все ще відновлювалася після пандемії. Ціни на продукти харчування зросли, оскільки Росія та Україна є основними постачальниками пшениці та соняшникової олії, також РФ є найбільшим у світі виробником добрив.
Кораблі з зерном продовжують відправлятися з України в рамках крихкої угоди, укладеної за посередництва ООН, а ціни знизилися з рекордних рівнів. Але продовольство залишається геополітичним футбольним м'ячем. Росія намагається звинуватити Захід у високих цінах, в той час як Україна та її союзники звинувачують РФ в цинічному використанні голоду як зброї.
Війна по-справжньому підкреслила крихкість взаємопов'язаного світу, так само як і пандемія, заявили аналітики. При цьому, повний економічний вплив ще не відчувається.
Війна також підірвала спроби боротьби зі зміною клімату, спричинивши різке зростання використання в Європі вугілля, що сильно забруднює довкілля. Проте поспішна відмова Європи від російських нафти і газу може прискорити перехід на відновлювані джерела енергії швидше, ніж незліченні попередження про небезпеку глобального потепління. Міжнародне енергетичне агентство стверджує, що за наступні п'ять років світ отримає стільки ж відновлюваної енергії, скільки за останні 20 років.
Нова епоха невизначеності
Війна РФ проти України є суворим нагадуванням про те, що люди мало контролюють хід історії. Ніхто не знає це краще за вісім мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки та країну заради нового життя в громадах по всій Європі та за її межами.
Для мільйонів людей, яких це не торкнулося безпосередньо, раптове руйнування миру в Європі принесло невизначеність і тривогу.
Завуальовані погрози Путіна застосувати ядерну зброю в разі ескалації відродили страх перед ядерною війною, який дрімав з часів холодної війни. Навколо Запорізької атомної електростанції розгортаються бої, створюючи привид нового Чорнобиля.
Але війна також принесла нагадування про те, що іноді індивідуальні людські дії мають вирішальне значення. Військовий аналітик Кларк розповів, що один з таких моментів стався наступного дня після вторгнення, коли президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення на вулиці в Києві і пообіцяв не залишати місто.
«Це було критично важливо для того, щоб показати, що Київ буде боротися. І, звичайно ж, Сполучені Штати, Джо Байден, підтримали його. Якби цих двох речей не сталося – відеозвернення Зеленського і рішення Байдена, росіяни перемогли б. Цей момент із Зеленським увійде в історію як дуже, дуже важливий», - вважає Кларк.
Після вже майже року війни, в нас немає сумніву, що Україна вистоїть і переможе. Але чи встоїть сучасний світовий лад, налаштований на глобальну співпрацю, під тими ударами, які Росія завдає Україні? Про невпевнене майбутнє «проекту Глобалізація» читайте у статті «Глобальна змінна» Катерини Щоткіної і Тараса Паньо.