Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що, попри інтенсивні дискусії між країнами НАТО, на саміті Альянсу у Вільнюсі вдасться домовитися про такі зобов'язання перед Україною, які не розчарують Київ. Водночас, Науседа зазначив, що Україна отримає "чимало", але не все, на що сподівається, повідомляє LRT.
"Так, насправді деякі питання ще не вирішені, але я думаю, що це питання найближчих днів, по суті питання сьогоднішнього дня. У мене є відчуття, що ми ще знайдемо ті формулювання, які не розчарують українців, і що вони скажуть більше, ніж ми звикли озвучувати", - сказав Науседа.
До Вільнюса приїдуть деякі країни НАТО із зобов'язаннями у сфері безпеки для України і вже є домовленість про створення Ради Україна-НАТО для зближення Києва з Альянсом.
"Президент Зеленський, я сподіваюся, після прибуття до Вільнюса, дійсно отримає, можливо, не все з того, чого він очікує у своїх планах-максимумах, але він точно отримає багато чого", - зазначив Науседа.
Президент Литви пояснив, що двері НАТО відчинені, “але для деяких країн вони відчиняються дуже швидко, а інші країни взагалі не можуть знайти ці двері”.
“І я думаю, що українці абсолютно правильно ставлять питання про те, що сьогодні вони ще не члени НАТО. Вони кажуть: ми це розуміємо і поважаємо ваше рішення, але й ви маєте поважати нас, кажучи, про завтрашній день”, - пояснив Науседа, додавши, що це те, на чому зараз зосереджена дискусія.
“Я б не сказав, що це суперечка, просто, можливо, є невелика різниця в тому, що ми можемо сказати, і що ми не можемо сказати. Але для мене успіх означатиме, якщо ми скажемо більше, ніж на саміті в Бухаресті. Ми додамо те, що вже передбачили і що обов'язково буде в документах НАТО, це Рада Україна-НАТО і двостороння допомога”, - сказав лідер Литви.
Науседа очікує, що окремі лідери країн НАТО приїдуть до Вільнюса, зі своїми додатковими пакетами підтримки.
“Я б не став так категорично формулювати, що запрошення (вступити в НАТО - ред. ) після війни в тій чи іншій формі не буде. Це саме те, що ми зараз обговорюємо. Це не буде програма-мінімум, тому що програма-мінімум, імовірно, буде просто повторенням того, що було заявлено в Бухаресті, з додаванням Ради Україна-НАТО і зобов'язань щодо підтримки”, - додав Науседа.
На його думку, союзники по НАТО “будуть вищими за програмний мінімум”.
“У всякому разі, точно є не одна, не дві і навіть не чотири держави, які, ну, хотіли б масштабнішого тексту, і саме зараз триває діалог між такими державами і більш обережними державами і, сподіваюся, він завершиться у взаємоприйнятний спосіб”, - сказав лідер Литви.
Науседа також пояснив, як створення Ради Україна-НАТО змінить ситуацію на шляху Києва до Альянсу. За його словами, це надасть дуже чітку платформу, достатньо авторитетну і впливову, щоб мати тісні ділові відносини між Україною і НАТО.
“Я вірю, що контакти між Україною і НАТО будуть активізуватися в усіх напрямках. У принципі, це вже відбувається, українці вчаться керувати західною технікою, технологіями, роблять це дуже швидко і, чесно кажучи, напевно дивують своїх союзників, освоюючи речі, на які йде вдесятеро більше часу”, - сказав Науседа.
На його думку, цей зв'язок зробить відносини між Україною та Альянсом “ще більш еластичними” і це фактично дозволить готуватися до вступу Києва моделюючи процеси так, наче Україна вже є членом НАТО.
Науседа також прокоментував “зобов'язання у сфері безпеки”, які планують надати Україні деякі союзники по НАТО.
“Найголовніше, щоб ці гарантії були узгоджені, і щоб це були не просто двосторонні переговори, щоб у нас все ж таки була певна система на рівні НАТО і, найголовніше, щоб у нас був дуже чіткий зміст того, що ми закладаємо в ці гарантії безпеки”, - наголосив він.
“Тому що наразі доводиться чути всілякі версії, зокрема про якусь двосторонню П'яту статтю, яка в принципі має бути узгодженою насамперед між членами НАТО, тому що пряма участь держав - це не тільки справа окремих держав”, - додав він.
Нещодавно Науседа закликав лідерів НАТО сміливіше реагувати на прагнення України до вступу в Альянс, адже це підвищить ефективність Києва на полі бою, в той час як Москва розглядатиме будь-яку обережність як слабкість.
Напередодні важливого саміту НАТО у Вільнюсі, де Україна хотіла б отримати запрошення до Альянсу, їй пропонують натомість напіврішення та малозначні дипломатичні жести. Керівники Міжнародного центру досліджень України «Пряма ініціатива» Аріяна Ґіць та Роман Сон у статті «Україні підміняють членство в НАТО. Ми повинні зробити сильні неочікувані кроки» пропонують ідею гарантій безпеки від України, які можуть допомогти переконати нерішучий Альянс прийняти нашу країну до своїх лав до закінчення війни.