“Зобов’язання у сфері безпеки” розмивають дебати про членство України в НАТО — прем'єрка Естонії

Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас попередила західні країни не використовувати двосторонні гарантії безпеки для “розмивання” дебатів щодо заявки України на членство в НАТО напередодні саміту Альянсу наступного тижня. Про це повідомляє FT.

У НАТО розділилися думки щодо того, чи пропонувати Україні післявоєнний шлях до членства на саміті у Вільнюсі наступного тижня. Водночас США, Велика Британія та країни ЄС розробляють плани надання Києву "зобов'язань у сфері безпеки", спрямованих на те, щоб допомогти країні захистити себе, замість вступу до Альянсу.

"Нам потрібні практичні, конкретні кроки на шляху до членства в НАТО. У мене таке відчуття, що розмови про гарантії безпеки насправді розмивають картину... Єдиною гарантією безпеки, яка дійсно працює і коштує набагато дешевше, ніж будь-що інше, є членство в НАТО”, - сказала Каллас в інтерв'ю Financial Times.

Євроатлантична безпека не буде повною без участі України в пакті про взаємну оборону, додала вона, закликавши союзників не вагатися і не піддаватися "терористичним" залякуванням з боку Росії.

Запропоновані зобов'язання, які обговорюються у західних столицях, здебільшого базуються на кодифікації та обіцянках довгострокового продовження підтримки, яка вже надається Україні у вигляді озброєння, фінансів та тренувань військових. Каллас вважає, що цього недостатньо для стримування російської агресії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У FT з’ясували, що ЄС може включити в "майбутні зобов’язання у сфері безпеки" щодо України

"Це те, що ми робимо зараз, але це не дає вам жодних інших додаткових гарантій. Війни не буде тоді, коли стримування буде надійним", - додала вона. 

У 2008 році Альянс погодився, що Україна "стане" членом НАТО, але не визначив жодних термінів чи шляхів для цього. Наразі країни Альянсу ведуть переговори про формулювання комюніке саміту щодо питання членства України, при цьому, думки розділилися між переважно східними країнами НАТО, які підтримують рішучі зобов'язання, і групою на чолі з США та Німеччиною з більш обережною позицією.

"Є більшість, яка вважає, що ми повинні знайти практичний шлях [вперед]. Сірі зони є джерелом конфліктів і воєн. Тому до тих пір, поки ті країни, які хочуть приєднатися до Альянсу, не будуть допущені до нього, коли вони відчувають загрозу, я думаю, що вся картина [євроатлантичної безпеки] не буде повною”, - зазначила Каллас.

Президент Росії Владімір Путін заявив, що однією з цілей його повномасштабного вторгнення в Україну було перешкодити Києву вступити в НАТО, стверджуючи, що США використають членство України в Альянсі для розміщення зброї і погрожуватимуть РФ.

Відтоді Путін погрожував застосувати ядерну зброю у війні, що викликало побоювання в деяких західних столицях щодо будь-яких кроків, які можуть призвести до ескалації.

Каллас, чия країна була анексована Радянським Союзом і вступила до НАТО в 2004 році після відновлення незалежності, вважає, що така перспектива схожа на підкорення вимогам терористів.

"Я чую, як багато [країн] кажуть, що ми не повинні робити те чи інше, тому що це провокує Путіна або Росію, і особливо використання ядерної зброї. Ці погрози спрямовані на те, щоб залякати нас. Визначення тероризму полягає в тому, щоб змусити нас боятися, щоб ми утрималися від рішень, які в іншому випадку прийняли б. І це те, що вони намагаються зробити”, - сказала Каллас.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Безпека України після війни: половина громадян — за відновлення ядерного арсеналу

Напередодні важливого саміту НАТО у Вільнюсі, де Україна хотіла б отримати запрошення до Альянсу, їй пропонують натомість напіврішення та малозначні дипломатичні жести. Керівники Міжнародного центру досліджень України «Пряма ініціатива» Аріяна Ґіць та Роман Сон у статті «Україні підміняють членство в НАТО. Ми повинні зробити сильні неочікувані кроки» пропонують ідею гарантій безпеки від України, які можуть допомогти переконати нерішучий Альянс прийняти нашу країну до своїх лав до закінчення війни.