Bloomberg: Знищення Каховської ГЕС - це черговий воєнний злочин Росії

Поділитися
Bloomberg: Знищення Каховської ГЕС - це черговий воєнний злочин Росії © Maxar Technologies
Путіну начхати, чи міжнародні закони і правила ведення війни взагалі дозволяють розглядати дамби і електростанції як мішені.

У певному сенсі, цим все сказано: щойно українська армія нарешті почала довгоочікуваний контрнаступ проти російських загарбників, останні вирішили випередити її ще одним військовим злочином. Схоже, вони підірвали величезну дамбу, яка перекриває Дніпро.

Українська сторона звинувачує в цьому Росію. І навряд чи можна уявити, щоб це зробили самі українці. Паводкові води затопили кілька сіл і, можливо, місто. Атака може навіть поставити під загрозу охолодження Запорізької атомної електростанції, розташованої вище за течією річки.

«Чи так взагалі можна? На це питання можна відповісти по-різному, і жодна з відповідей не буде задовільною. Можна почати з внутрішньої логіки або нелогічності війни, довгої історії такої тактики або міжнародного права», – пише у статті для Bloomberg колишній головний редактор Handelsblatt Global і письменник Андрес Клутх.

Він нагадує про британських солдатів, які підірвали дамбу в Німеччині у 1943 році. Операція називалася «Chastise», і її учасників пізніше героїзували на великому екрані. Ведучи світову війну проти Третього Рейху, британці намагалися зруйнувати дамби на річках у головній промисловій зоні Німеччини, а також заводи, які забезпечували роботу нацистської воєнної машини. Загинуло більше тисячі цивільних людей, а про стратегічне значення операції Chastise досі точаться суперечки. Однак, автор зауважує, що з моральної і юридичної точки зору, операція може бути виправдана в контексті світової війни і Голокосту.

В місцях, обмежених річками, до яких можна віднести і Україну, маніпуляції з затопленнями завжди були популярною тактикою. У Месопотамії Кір Великий взяв Вавилон за одну ніч, перенаправивши води Євфрату. 17 століть потому монгольський завойовник Хулагу використав для перемоги води Тигру. Ще через 7 століть потому, у 1980-х роках, іранці знову бомбардували іракські дамби. Останнім, хто обрав такі споруди своєю мішенню, стала «Ісламська держава». 

Найгірша сучасна атака на дамби була здійснена стороною, що захищається, у власній країні. У 1938 році китайські націоналісти, які боролися з японськими загарбниками, підірвали дамби на Жовтій річці. Сотні тисяч цивільних загинули, потонувши або втративши питну воду і притулок. Цей прорив сповільнив просування японців, але не зупинив його.

Клутх пише, що до такої тактики в якийсь момент вдається майже кожна велика воююча сторона: американці бомбардували дамби в Північній Кореї і Північному В'єтнамі, наприклад, а потім знову в Сирії в 2017 році. Вода як зброя – очевидна і жахлива.

Але чи етично чи й навіть законно знищувати дамби? Як це часто буває, коли до справи беруться юристи, питання починає грузнути в трясовині розчарувань, окресленій дрібним шрифтом. Найстарішу відповідь дає так зване звичаєве міжнародне право, яке ґрунтується на усталеній практиці між державами, а не на задокументованих угодах. Воно визнає, що бомбардування дамб може бути допустимим, коли цілі мають військове значення і за умови, що наслідки для цивільного населення будуть «пропорційними». 

Першим міжнародним документом, який стосувався нападів на дамби, були Додаткові протоколи до Женевських конвенцій, прийняті в 1977 році. Вони передбачають, що «греблі, дамби і атомні електростанції не повинні бути об'єктом нападу, навіть якщо ці об'єкти є військовими цілями, якщо такий напад може спричинити вивільнення небезпечних сил і, як наслідок, призвести до тяжких втрат серед цивільного населення».

«Зверніть увагу на промовисте поєднання в протоколі затоплень і радіації. Ці два пекельні сценарії мають багато спільного: воююча сторона може підірвати ціль з неоднозначним військовим значенням: греблю на Дніпрі або Запорізьку АЕС, – і вбити, завдати шкоди і тероризувати величезну кількість цивільних осіб поблизу. У цьому сенсі дамби і атомні станції - ідеальні мішені для тих, хто не вдається в деталі. А саме таким і є Владімір Путін», – пише Клутх.

Автор нагадує, що російський автократ під час свого кривавого нападу на Україну погрожував перетворити ЗАЕС на другий Чорнобиль або навіть застосувати ядерну зброю.

«Зачитувати йому положення Женевських конвенцій (які Росія підписала) – це все одно, що співати «Кумбая» Саурону. І це тільки підкреслює, що Україна повинна перемогти його, а Захід повинен допомогти», – робить висновок автор.

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі