Окупаційна адміністрація Росії цілеспрямовано приховала справжню кількість жертв повені у Херсонській області, що виникла внаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС, пише Associated Press із посиланням на медичних працівників, волонтерів-рятувальників, людей, які втекли з окупованої території та інформаторів із захоплених Росією територій.
Так, російські окупанти після повернення на затоплені території взяли під контроль видачу свідоцтв про смерть, забирали тіла, на які не претендувала родина, і не дозволяла місцевим медичним працівникам і волонтерам мати справу з померлими, погрожуючи їм.
В Олешках кажуть, що не змогли впізнати багатьох із тих, кого вони поховали, оскільки їхні тіла були спотвореними та роздутими після утоплення.
«Маштабу цієї трагедії не тільки Росія, але навіть Україна не усвідомлює», — сказала журналістам медсестра Світлана, яка спочатку стежила за процесом збору свідоцтв про смерть, а потім втекла на контрольовану Україною територію.
Офіційно Росія заявляє про загибель внаслідок повені 59 людей, однак лише в окупованих Олешках їх число обчислюється принаймні сотнями. Точна кількість загиблих в Олешках, ймовірно, ніколи встановити не вдасться, навіть після деокупації.
Медики та волонтери, які допомагали ховати загиблих, розповідають, що російські окупанти згодом розкопали деякі братські могили та вивезли неопізнані тіла. Ніхто не знає, що з ними сталось.
Також російська поліція збирала тіла утопельників та вивозила в невідомому напрямку, а тим, хто ставив питання, погрожували.
Місцеві жителі з окупованих територій розповідають, що впродовж перших трьох днів після повені окупаційної влади ніде не було. Тіла загиблих нагромаджувались і розкладалися в літній спеці.
Врешті місцеві медики взяли на себе відповідальність та вирішили поховати загиблих. Вони мали повноваження видавати свідоцтва про смерть як за українським законодавством, так і відповідно до постанов окупаційної адміністрації.
Після того, як з 1 січня 2023 року окупаційна влада заборонила видавати свідоцтва про смерть українською мовою, медичні працівники продовжували робити це таємно, щоб забезпечити актуальність української медичної бази даних у Києві. Мешканцям видали дві довідки: одну, щоб задовольнити окупантів, а іншу відповідно до норм українського законодавства. Цієї ж схеми вони дотримувались і після прориву дамби.
Однак 12 червня все зупинилося. Російська адміністрація повернулась в Олешки вдень 9 червня, а через три дні почали відновлювати контроль.
Мешканцям пропонували евакуацію спочатку в Раденськ Херсонської області, а звідти переселити в Челябінськ і Тулу в Росії. Однак місцеві просили лише відвезти на сухостій в Олешках. Їм відмовляли в евакуації в принципі.
Також російська влада заборонила лікарям видавати свідоцтва про смерть постраждалим від повені. Однак їм все ще дозволялося видавати довідки про інші причини смерті. Нове правило було оприлюднено усно.
Медики розповідають, що після цього тіла загиблих від повені почали направляли на розтин в інші міста, де лікарі мали видавати довідки про смерть. Без них родичі не могли поховати тіла.
Таким чином лікарі з Олешок втратили можливість вести облік загиблих.
«Треба розуміти, в яких умовах ми там працювали — під наглядом ФСБ, міліції, прокуратури», - розповіла медсестра Світлана.
Вона каже, що лікарня направила близько 50 тіл до нових центрів розтину, але це не відображає загальну кількість загиблих. Поліція збирала тіла загиблих самостійно, не реєструючи їх у місцевій лікарні. При цьому з родичів вимагали 10 тисяч рублів за «послуги». Тіла, за якими не звертались родичі, більше ніхто не бачив.
Багатьох жителів Олешок поховали у братській могилі на подвір’ї Покровської церкви в центрі міста, оскільки решта території міста ще була затоплена. Місцеві жителі розповідають, що могилу облили хлоркою, а тіла поховали без трун, навіть без мішків, щоб їх накрити. Цих людей не внесли до жодного із реєстрів, хоча декого знайшли у власних будинках і можна було встановити їхню особу.
Точна кількість тіл у могилі невідома. Працівники лікарні оцінюють їх кількість від 10 до 20. Деякий час вони ще намагалися задокументувати, хто де похований – попросили родичів заповнити форми, вказавши, де були знайдені тіла, як вони були одягнені, а пізніше, на якій ділянці могили вони були поховані.
Невідома доля і невпізнаних тіл, вивезених російською рятувальною службою без родичів. Водій вантажівки на питання медсестри, що з ними буде, неохоче сказав, що тіла поховають у братській могилі. Без трун, у чорних мішках.
Кілька опитаних журналістами людей згадували кілька братських могил.
За оцінками медиків, в Олешках потонули від 200 до 300 людей.
«Я навіть боюся це сказати вголос», - сказала журналістам медсестра Олена.
За словами волонтерів-рятувальників, мешканців, які повідомили про загибель родичів, і медичних працівників, більшість із загиблих були старшого віку та фізично не могли покинути свої домівки або піднятися на дах.
За словами волонтерів, окупанти після повернення почали тероризувати тих, хто допомагав ховати загиблих. Мовляв вони ховали людей без свідоцтва про смерть.
Журналісти зазначають, що в Олешках досі переховують докази масштабів повені: документи про загиблих, ділянки, де вони поховані, фотографії, таємно зібрані свідоцтва про смерть.
«Я сховала всі ці папери за зачиненими дверима, щоб ніхто не знав. З часом все забувається, хтось, можливо, виїде, життя зміниться, але з тими паперами — ніхто не забуде. Важливо було їх врятувати», - розповіла медсестра Світлана.
Вона чекає, коли Україна звільнить територію, щоб правда стала відомою. Вона видалила з телефону всі дані, які б могли підказати росіянам місце знаходження документів чи дати інші підказки.
Мешканці Олешок після втечі на підконтрольну Україні територію сказали, що більша частина міста вже непридатна для проживання. Багато жителів вважаються зниклими безвісти після повені.