Запам’ятовувати краще розуміючи

Чому іноді нам так важко щось пригадати? Просто в потрібний момент ми не були налаштовані на запам’ятовування, запевняють британські дослідники.

«Люди не розуміють, що діяльність мозку, яка передує певній події, впливає на пам’ять про неї, — вважає Лейн Оттен з Університетського коледжу в Лондоні. —Ми швидше схильні пов’язувати спогад із власною реакцією на те, що сталося».

Виявляється, головне — чи готовий мозок сприйняти нову інформацію. Оттен і його колеги стверджують: за активністю мозку безпосередньо перед тим, як щось сталося, можна передбачити, в силі людина пригадати це чи ні.

Учені провели експеримент, під час якого добровольцям запропонували сконцентруватися на послідовності слів, які по черзі з’являлися на екрані комп’ютера. Кожному слову передував символ, що допомагав визначити належність слова до живої чи неживої природи.

Через кілька хвилин учасникам досліду, на великий їхній подив, запропонували переглянути інший набір слів і вибрати з них ті, які вже бачили. Одночасно з допомогою електроенцефалограми реєструвалась активність їхнього мозку.

Виявилося, що учасники експерименту краще запам’ятали слова, які супроводжувалися символами на позначення їхньої належності до живої або неживої природи. Це означає, що розмірковування над значенням слова допомагає краще його запам’ятати.

У іншій серії тестів на екрані спочатку з’являлася позначка, яка попереджала про те, буде слово написане чи вимовлене вголос. У цьому разі «попередня» активність спостерігалася лише щодо написання. На думку Оттена, потрібен певний час, аби переорієнтувати мозок від «бачення» до «слухання», а тому практично неможливо було підготувати мозок до запам’ятовування.

Набуті дані підтверджують давню пораду всім учням: думайте над тим, що читаєте, а не займайтеся зубрінням. До того ж, читаючи, треба концентруватися, а не давати думкам блукати.