Усі не можуть стати переможцями

25 листопада, 2020, 16:17 Роздрукувати
Відправити
Відправити

У НФДУ відповіли на критику з приводу перших конкурсів наукових проєктів і розповіли про перспективи.

Усі не можуть стати переможцями
© pixabay/republica

Від редакції: Нещодавно в Україні відбулися перші конкурси наукових проєктів, організовані Національним фондом досліджень України. Вони викликали чимало нарікань науковців — про це можна прочитати тут і тут. У Національному фонді відповіли на критику й розповіли, які зміни планують на майбутнє.

Перші конкурси Національного фонду досліджень України: попередні підсумки та перспективи

Завершено підписання договорів із переможцями перших двох конкурсів Національного фонду досліджень України (далі — Фонд), оголошених у травні 2020 р., і є нагода підбити підсумки та проаналізувати результати. Перш за все, фонд впорався із завданням — провів відбір і надав на поточний рік грантову підтримку в сумарному розмірі 255,3 млн грн із держбюджету 216 проєктам. Усього на обидва конкурси було подано 931 заявку.

Конкурси були відкриті для всіх наукових організацій України, незалежно від відомчої приналежності та без обмежень на кількість заявок від однієї організації. Дозволялося встановлювати достойні рівні заробітної плати для виконавців, не прив’язані до тарифної сітки. На відміну від першого конкурсу, умовою участі в якому ставилася відповідність проєкта безпековій тематиці, другий конкурс був оголошений як «ініціативний» (bottom-up), щоб перемагали найкращі, незалежно від тематики.

Умови конкурсів та порядок їх проведення визначала наукова рада Фонду (НР), яка складається з відібраних на конкурсній основі 30 провідних вчених, що працюють на громадських засадах. Створюючи систему конкурсного відбору, НР намагалася мінімізувати можливість «ручного» впливу на результати конкурсів. Для проведення кожного конкурсу було створено незалежну комісію, до складу якої НР рекомендувала вчених, котрі мають високу професійну репутацію та довіру серед наукової спільноти. Члени НР, наглядової ради і працівники дирекції Фонду не могли входити до складу комісій і втручатися в їхню роботу. Члени комісій виконали оперативну роботу з відхилення проєктів за формальними ознаками, добору експертів, перевірки відсутності в експертів конфлікту інтересів, складання фінальних рейтингів. Лише кілька членів НР, обраних нею для моніторингу процесу проведення конкурсів, мали доступ до електронної системи з даними конкурсів. При цьому вони не контактували з комісіями, а лише регулярно доповідали науковій раді про стан справ.

Ключовим моментом конкурсного відбору проєктів є експертна оцінка. Розроблений НР порядок проведення експертизи передбачав, що кожен проєкт мав бути оцінений, щонайменше, трьома експертами, а для проєктів із фінансуванням від 2 млн грн на рік серед них мав бути принаймні один закордонний експерт.

Зважаючи на велику кількість заявок, потреба в експертах була дуже високою. Хоча реєстрацію експертів відкрили заздалегідь, вибір виявився досить обмеженим із кількох причин. По-перше, дався взнаки істотний дисбаланс кількості зареєстрованих експертів за різними галузями. По-друге, багато вчених, які зареєструвалися в системі як потенційні експерти, не могли бути залучені до рецензування через наявність конфлікту інтересів із заявниками. Все це примусило масово шукати й залучати нових експертів «на ходу», що потребувало багато часу і спричинило відтермінування оголошення результатів конкурсів.

Багато дискусій серед членів НР на етапі розробки порядку експертизи проєктів і серед широкого загалу науковців після оприлюднення результатів конкурсу викликали розбіжності оцінок окремих експертів. Очевидно, що збільшення кількості експертів до п’яти і більше на одну заявку та використання відповідних алгоритмів вирахування зведеної оцінки (наприклад, відкидати найнижчу й найвищу оцінки, а інші — усереднювати) дало би змогу послабити вплив явно заниженого або завищеного бала. Однак для такого підходу треба було істотно збільшити кількість експертів, на що критично бракувало часу. Тому довелося задовольнятися простим усередненням балів, що, як тепер зрозуміло, певною мірою збільшило елемент випадковості і спричинило втрату кількома проєктами шансів на перемогу через надто низьку оцінку від одного з експертів. Загалом закордонні експерти часто оцінювали проєкти значно нижче, ніж їхні українські колеги, а жорсткі правила невтручання в роботу експертів в окремих випадках зіграли лихий жарт із проєктами досить сильних наукових груп, яким закордонний експерт поставив низьку оцінку.

Вибірковий аналіз оцінювання проєктів, проведений НР вже після завершення конкурсів, виявив ще одну проблему: хоча, за правилами рецензування, експерти мали обґрунтовувати оцінку за кожним із критеріїв, окремі з них (не лише вітчизняні, а й закордонні) поставилися до цього неуважно, підготувавши формальне «обґрунтування» всього з кількох слів, тобто, фактично, зводили рецензування до виставляння оцінки.

Апеляцій на результати наукової експертизи умовами конкурсного відбору не передбачалося, що, на думку авторів проєктів, які не перемогли в конкурсі, несправедливо. Якщо ж оцінювати ситуацію об’єктивно, то, по-перше, це жорстке положення насправді захищає Фонд і переможців конкурсів від зволікання з підбиттям підсумків. По-друге, імовірність перемоги в конкурсах Фонду у 2020 році становила близько 30%, що є високим показником (у закордонних фондах він істотно нижчий і може бути на рівні 10–15%). Усім не судилося стати переможцями. Якщо ж дозволити апеляції, це призведе до їх масової подачі — хоча б тому, що така стратегія завідомо виграшна, адже той керівник, чий проєкт не переміг, погіршити результат уже не зможе, а шанс виграти апеляцію завжди є. По-третє, якщо під час розгляду апеляції виникнуть сумніви з приводу якості експертної оцінки, доведеться призначати контрольну експертизу, на що знадобиться час, співмірний із часом проведення основного конкурсу. До завершення розгляду всіх апеляцій оголошення переможців конкурсу неможливе. Оскільки ж чинне законодавство дозволяє виділяти кошти лише в межах одного бюджетного року, така затримка легко може стати катастрофічною. Тож недарма в переважній більшості аналогічних закордонних фондів діє таке правило, і результати конкурсів оскарженню не підлягають. Коли автори подають заявки на конкурс, вони погоджуються з його умовами — в тому числі і з умовою про відсутність апеляції.

Під час укладання договорів про грантову підтримку переможців конкурсів дирекція Фонду провела велику роботу з приведення кошторисів і технічних завдань у відповідність до вимог чинного законодавства. На жаль, чимало проєктів кошторисів містили грубі помилки або намагання змінити умови (параметри команди, переліки обладнання тощо), наведені в заявці, що оцінювалася експертами під час конкурсу. Слід належним чином оцінити той колосальний обсяг роботи, яку виконали співробітники дирекції, причому в умовах епідемії, коли в певні відтинки часу більше половини працівників серйозно хворіли. Нарікання керівників проєктів-переможців на проблеми комунікації з Фондом у процесі підготовки договорів багато в чому справедливі, бо на це справді інколи не вистачало ресурсів. Тим часом слід врахувати, що більшість працівників дирекції прийшли працювати у Фонд зовсім недавно і брак досвіду в роботі з договірною документацією їм довелося компенсувати інтенсивністю роботи.

Підбиваючи риску під результатами перших конкурсів, можемо говорити про висновки, які Фонд зробив для подальшого покращення роботи.

По-перше, найближчим часом наукова і наглядова ради Фонду переглянуть порядок проведення експертизи проєктів, а також внесуть пропозиції змін до порядку конкурсного відбору, який затверджений постановою уряду. На нашу думку, час на експертизу проєктів має бути збільшений. До порядку проведення експертизи слід ввести чітко визначені процедури взаємодії експертів із конкурсною комісією та науковою радою, а також обов’язковий контроль якості кожного експертного висновку, щонайменше, двома членами комісії. Необхідно визначити процедури розв’язання суперечностей у результатах оцінювання для випадків, коли оцінки різних експертів істотно різняться; можливо, слід узяти за взірець схему складання консенсусної експертної оцінки, яка зараз застосовується в багатьох програмах Горизонт-2020.

По-друге, наукова і наглядова ради розглянуть усі випадки можливих порушень із боку експертів чи членів конкурсних комісій. У разі підтвердження порушень буде прийнято рішення про недопущення участі відповідних осіб у процесах конкурсного відбору надалі.

По-третє, Фонд вживатиме заходів для істотного збільшення кількості експертів високого рівня. Для цього наявна база експертів пройде процедуру валідації. Вже зараз ведуться переговори із закордонними організаціями, наприклад із Європейською дослідницькою радою (ERC), про взаємне використання баз експертів. Тут не варто очікувати одномоментних «проривів»: згідно з досвідом іноземних фондів, експертні бази формуються роками. У 2020 році допущені до конкурсів 737 заявок рецензувалися з участю 1152 експертів, із яких лише близько 15% становили іноземці. Нашою метою є поступове збільшення частки іноземних експертів у рецензуванні проєктів Фонду до 50% і більше.

По-четверте, за підсумками тих проблем, які виявилися під час укладання договорів із переможцями, Фонд ініціюватиме перед урядом зміни до законодавства, які б спростили науковцям планування та виконання проєктів. Потрібно розробити нові принципи фінансування, які б дозволили відійти від старої логіки договорів на виконання науково-дослідних робіт, що передбачає докладне планування кожного кроку (наприклад, визначення на два роки наперед усіх матеріалів, які знадобляться в процесі роботи) і просто не відповідає реальним потребам наукових досліджень, де перебіг роботи часто непередбачуваний, а гнучкість є запорукою ефективності. Нинішній тримісячний цикл авансування робіт і звітування за них примушує марнувати багато ресурсів на проміжне щоквартальне звітування, яке часто безсенсове й перетворюється на формальність.

Для нас очевидним є той факт, що без сучасної науки в нашої країни немає майбутнього, — це не просто фраза, це жорсткий і невідворотний діагноз. Якщо ми хочемо модернізувати наукову сферу, то розвиток системи незалежної експертизи, розбудова Фонду та інших інструментів конкурсного фінансування мають стати основним пріоритетом у сфері реформування вітчизняної науки.

Досвід перших конкурсів свідчить, що виконано велику роботу, а в майбутньому на нас чекає ще більша. Попереду — нові довгоочікувані конкурси: розвиток наукової інфраструктури, підтримка стажувань наукової молоді та створення умов для її повернення в Україну, організація наукових конференцій і багато іншого. Наукова рада вдячна всім, від кого надійшли й надходять критичні зауваження про роботу Фонду, що ретельно вивчаються, аналізуються і неодмінно будуть враховані в подальшій роботі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК