Тест на пріони

Американські вчені розробили методику діагностики хвороби Крейцфельдта-Якоба за аналізом крові.

Клаудіо Сото і його колеги з Техаського університету (США) навчилися виявляти хвороботворні пріони в зразках крові хом’яків. Якщо з’ясується, що технологію можна застосовувати і до людей, насамперед, можна буде перевірити банки донорської крові. Відомо, що двоє померлих від хвороби Крейцфельдта-Якоба (людського різновиду коров’ячого сказу) у Великобританії, скоріш за все, заразилися при переливанні крові.

Питання діагностики цього рідкісного захворювання останні роки особливо гостро непокоїть спеціалістів, котрі побоюються, що тисячі людей є прихованими його носіями. Результати, отримані під час експериментів на тваринах, не вважають досить надійними. Трудність полягає у тому, що пріони концентруються в мозку і дуже незначна їх кількість потрапляє до кровообігу.

Слід нагадати, що хвороботворні білки — пріони, зіштовхуючись із нормальними, змушують їх змінювати структуру, перетворюючи на такі самі нездорові форми. Починається ланцюгова реакція, котра призводить до летального кінця.

Автори роботи спробували збільшити концентрацію пріонів у крові, так щоб їх можна було виявити. Чотири роки тому їм удалося змусити пріони «розмножуватися» у мозку хом’яка. Тепер вони зробили те саме у пробірці зі зразком крові, де нормальні білки змішувалися з невеликою кількістю їх хвороботворної версії. У результаті, «шкідники» починали розмножуватися і збиратися разом. На це знадобилося близько півгодини. Потім ці скупчення розбивали звуковим імпульсом, вивільнені пріони знову повторювали свою підривну діяльність.

Процес удалося оптимізувати і автоматизувати, отримавши врешті цілком достовірний тест на пріони. В пристрої розміром як мікрохвильова піч за 70 годин відбувається 140 циклів відтворення аномальних білків. Після двох таких запусків можна говорити про можливість виявлення хвороби в половині випадків, після шести — у 89%.

Клаудіо Сото стверджує, що модифікувати технологію і зробити її придатною для людей можна за півроку. Втім, тут виникає дуже суттєвий етичний аспект: йдеться про діагностику хвороби, лікування якої не існує.

Деякі вчені сприйняли новину дуже скептично, вони вважають, що необхідно отримати підтвердження в інших лабораторіях. До того ж, коли тваринам робили ін’єкцію хвороботворних пріонів у мозок, ранка могла стати джерелом проникнення білків у кров, що штучно підвищило чутливість тесту.