Після вражаючих успіхів сучасної генетики в справі розшифровки геному людини та інших складних організмів, факт установлення послідовності 7 741 молекули РНК, яка містить усю генетичну інформацію, необхідну для життєдіяльності вірусу поліомієліту, особливо не дивує. Зате повідомлення, що американським ученим удалося не лише відтворити цю саму послідовність, а й спровокувати її до самовідновлення, викликало воістину шокову реакцію.
Точна копія вірусу поліомієліту, створена в Нью-Йоркському університеті, виявилася здатною не тільки самостійно відтворити кілька мільйонів своїх копій прямо в чашці Петрі, а й викликати в інфікованих нею мишей найсправжнісінький поліомієліт. Створення живого з неживого дотепер вважалося непосильним для людини завданням. І нині Ескард Віммер, генетик, який керував даним проектом, у своїй електронній доповіді в Science Express, попросив не уподібнювати його Творцю, стверджуючи, що в лабораторії насправді отримано не нову форму життя, а лише «хімікат із життєвим циклом». Втім, згадувати ім’я Творця всує ніхто й не збирався. Набагато частіше в усіх коментарях із приводу грандіозного наукового прориву згадуються біотерористи. Джона Ля Монтаня, заступника директора Національного інституту інфекційних захворювань, найбільше хвилює те, що тепер будь-хто, на підставі інформації, опублікованій в науковому журналі або знайденій в Інтернеті, зможе із звичайнісіньких реактивів, замовлених за поштовим каталогом (ох уже ця Америка!), ледь не за домашніх умов отримати мільйони патогенних вірусів, здатних принести страждання мільйонам людей. Тим паче, що повідомлення про штучний синтез вірусу поліомієліту пішло ледь не відразу після того, як Всесвітня організація охорони здоров’я пообіцяла повністю знищити цей хвороботворний агент на Землі до 2005 року.