ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ ЗА ПРЕСТИЖ НАУКИ

«Якщо ми не конкуруємо в науці, якщо ми не конкуруємо в технологіях, ми не конкуруємо взагалі — і крапка»

Річард Джойнер, голова Товариства збереження британської науки

Британський уряд уже давно стурбований таким явищем, як «brain drain» — відпливом вчених із власних університетів. Навіть порівняно з Великобританією, у США чи в Німеччині й умови праці, і зарплатня привабливіші. У зв’язку з цим британські університети вже отримали від уряду 4 мільйони фунтів стерлінгів для підвищення заробітної плати викладачам.

А підстави турбуватися вагомі. Адже Конгрес США вживає заходів, щоб прискорити еміграцію спеціалістів з інших країн. Лобісти компаній, розвиток яких залежить від наукового прогресу, навіть тиснуть на сенаторів, аби збільшити квоти на в’їзд іноземних спеціалістів.

У нас процес відпливу вчених за кордон існував ще за радянських часів. Але тоді держава не бачила в тому великої біди, адже виїжджали найбільш «ненадійні». Сьогодні політичне забарвлення цієї проблеми змінилося. Очевидним є те, що кожен вчений-емігрант віддаляє економічне становлення країни.

У російському міністерстві науки підрахували: втрата одного вченого коштує Росії 300 тисяч доларів. Більше того, комісія з питань освіти Ради Європи вважає, що через відплив спеціалістів РФ щороку втрачає близько п’ятдесяти мільярдів доларів, які отримують США, Німеччина, Канада. Тож не дивно, що російський президент розглядає розвиток інноваційної діяльності як запоруку безпеки країни і як сферу постійного державного інтересу.

В Україні знайти задоволених станом справ у вищій школі — річ нелегка. Викладач університету потерпає від падіння престижу його професії та низької зарплати, студенти — від низької якості освіти, що не відповідає їхнім запитам. Тож поки уряд намагається реформувати економіку в цілому, приватна фінансова ініціатива йде на допомогу вищим закладам освіти.

Вперше в Україні Міжнародний комерційний банк та Національний університет «Києво-Могилянська Академія» підійшли до нової форми фінансування — через інвестиції. З ініціативи банку був започаткований Стипендійний фонд для професорсько-викладацького складу
НаУКМА. Він створить фінансову базу для практики інноваційного навчання, наукових досліджень (насамперед в економічній сфері), які в перспективі і мають поліпшити життя усіх нас, громадян. Стипендійний фонд покликаний утримати талановитих викладачів від спокуси йти працювати в комерційні структури, зберегти статус університету як мозкового центру країни.

Голова правління Міжнародного комерційного банку Олександр Савченко пояснив, що ця перспективна форма співпраці бізнесу та науки полягає в тому, що гроші були не просто передані університету. Кошти були покладені на рахунок Академії з тим, щоб бути інвестованими в економіку, а потім на свої відсотки фінансово підтримувати викладачів. За кордоном майже всі університети мають різноманітні джерела фінансування, а пожертви і гранти відіграють істотну роль. Презентація Стипендійного фонду була проведена для того, щоб залучити інші фінансові інституції, юридичні фірми до участі в такій формі допомоги викладачам-спеціалістам також з інших галузей.

Вибір стипендіатів насамперед мав на меті утримати викладачів від пошуків вище оплачуваної роботи. Дуже важко змусити висококласного економіста чи юриста працювати в університеті, а їхня праця в бізнесових структурах не дає можливості розкритися, перш за все, науковому потенціалу спеціалістів. Однак незаперечно й те, що без достойних професорів не буде і достойних студентів. Звичайно, згодом головним критерієм усе-таки стануть наукові досягнення кандидата. Поки що ця стипендія становить невелику суму, яка буде виплачуватися щомісяця протягом року. Однак у перспективі є задум здійснювати виплату стипендій протягом кількох років, водночас збільшуючи її суму, щоб викладач відчував себе захищеним.

Голова правління банку Олександр Савченко висловив щире сподівання, що завдяки цій акції меценатів, які захочуть посприяти викладачам інших кафедр, стане більше. А його наступним кроком, як колишнього викладача НаУКМА, буде створення кафедри банківської справи і фінансів, яка б мала таку форму фінансування.

За словами президента НаУКМА В’ячеслава Брюховецького, Гарвардський університет, наприклад,— це потужна фінансова корпорація, капітал якої сягає 600 мільярдів доларів. Він інвестує ці кошти, а на відсотки живуть його численні інститути. Гарварду знадобилося двісті років, щоб зібрати таку суму, тож в Академії ще все попереду. А дата створення Стипендійного фонду, поза сумнівом, буде зафіксована в історичних анналах університету як одна з найважливіших.

Завідувач кафедри економічної теорії доктор економічних наук, професор Юрій Бажал зазначив, що всі стипендіати — відомі фахівці в Україні та за її межами, співпрацюють з урядовими установами. Від імені лауреатів прозвучала подяка фундаторам стипендій за їхню високу оцінку важливості місії викладача у вищій школі, за відновлення престижності викладання у вузі.

Під час акції сталася ще одна приємна подія: Любомир Буняк, керівник державного підприємства магістральних нафтопроводів «Дружба», член довірчої ради НаУКМА, зробив свій внесок у Стипендійний фонд. Тож можна сподіватися, що цей крок буде підтриманий.