ОСОБЛИВОСТІ ЯПОНСЬКОГО ПАТЕНТУВАННЯ

Друга у світі за величиною економіка, яка поринула в період чергового затяжного економічного спаду, впевнено лідирує за кількістю одержуваних патентів. Більше того, у списку всіх компаній світу, що посідають першу десятку місць за кількістю отриманих патентів, японським компаніям належать сім рядочків. Правда, абсолютним рекордсменом упродовж останніх дев’яти років залишається американська International Business Machines Corp., яка лише на гонорарах за використання своєї інтелектуальної власності заробила 2000 року 1,7 мільярда доларів. Усього того року компанія одержала 2 886 патентів, а в 2001-му — вже 3 411.

Японська корпорація NEC, яка посідає в десятку найсильніших у патентуванні друге місце, минулого року одержала 1 953 патенти — майже в півтора разу менше, ніж її американська конкурентка. Проте основна відмінність між ними полягає не лише в кількісних показниках. Японські винахідники упродовж останніх десятиліть складали патенти у такий спосіб, щоб виключити можливість використання своїх винаходів компаніями-конкурентами, а зовсім не для того, щоб одержати за це використання гроші. Тому, маючи на руках величезну кількість патентів на найпередовіші винаходи, Японія мусила платити за використання чужих ліцензій більше, ніж одержувати за використання своїх. Хоча в останні п’ять років ситуація змінилася і національний дефіцит з патентних рахунків зменшився на три чверті, торік він усе ще становив недосяжних 83 мільярди ієн (645,4 мільйона доларів). При цьому сума гонорарів, одержуваних при ліцензуванні японських патентів, із 1995 року практично подвоїлася. З другого боку, три чверті японських патентів усе ще чекають свого комерційного застосування.