Помпеї Сходу — так учені назвали місто, яке було поховане під лавою на початку XIX століття.
У 1815 році на індонезійському острові Сумбава сталося виверження вулкана Тамбора — одне з найпотужніших в історії людства. Загинуло понад 100 тисяч чоловік. Під час недавньої експедиції до місця трагедії вдалося виявити поселення. Дослідники відкопали залишки будинку з двома його мешканцями, заживо похованими під шаром попелу.
Під час розкопок знайдені були бронзові чаші, керамічні горщики та інші предмети давньої індонезійської культури. Тамбора дуже цікава для вчених, вважає професор Харальдур Сігурдсон з Університету Род-Айленда, США, який протягом двадцяти років вивчав цей регіон.
Під час експедиції в 2004 році Сігурдсон і його колеги з Університету Північної Кароліни та Індонезійського управління вулканології наштовхнулися в джунглях на сильний розмив у відкладеннях вулканічної породи і попелу, де, за словами гіда, місцеві жителі знаходили стародавні предмети. Розпочавши тут розкопки, археологи незабаром стали знаходити перші ознаки поселення: керамічні черепки, обвуглене дерево, фрагменти кісток.
З допомогою радара на глибині трьох метрів був «запеленгований» будинок. Він повністю обвуглений, усередині — два тіла, майно. Предмети — в основному бронзові, що дозволяє припустити: тамборці були людьми заможними, підтримували торговельні зв’язки з В’єтнамом і Камбоджею.
Найшвидше, вони розмовляли мовою з групи мон-кхмерських, поширеною у Південно-Східній Азії. Сігурдсон планує повернутися сюди наступного року, оскільки переконаний, що під землею залишається велика частина цього поселення, зокрема дерев’яний палац.