Ми — в полоні сонця?..

Коли в житті професора кафедри прикладної математики, статистики та економіки Кіровоградського педагогічного університету Залмана Філера сталися сумні події — померли батьки і душу обсіли невеселі роздуми про сенс життя, — до його рук випадково потрапила стаття про вченого Олександра Чижевського. З неї він довідався про вплив Сонця на соціальні процеси. Невдовзі прочитав книгу вже самого Чижевського «Земне відлуння сонячних бур», яка справила на нього величезне враження. Згодом Залман Юхимович дізнався, що книга, написана ще перед війною, побачила світ у Парижі 1938 року (французькою мовою), а в Радянському Союзі потрапила до читача вже після смерті автора.

Уперше сонячні плями в 1610 році помітив Галілей. З їхньою допомогою він встановив, що Сонце обертається навколо своєї осі. Регулярні спостереження за циклічністю плям ведуться з 1749 року. Олександр Чижевський у своїй книзі подає графіки сонячної активності саме із цього часу. Уважно їх проаналізувавши, Залман Філер помітив вражаючу залежність: піки графіків практично завжди припадають на часи суспільних потрясінь — війн, революцій, кардинальних змін.

Залман Юхимович почав шукати відповідь на запитання: чому? У книзі Чижевського йшлося про те, що в часи піків сонячної активності спостерігаються масові психози (у 1918 році він захистив дисертацію на цю тему). Цікавий факт: у 1928 році Сталін заборонив будь-які публікації про це. Чижевський працював тоді в системі Наркомату охорони здоров’я, яким керував Семашко. Через останнього «головний науковець» тодішньої радянської імперії і дав вказівку припинити подібні публікації. У 1939-му перший Всесвітній конгрес з космічної біології висунув Олександра Чижевського на Нобелівську премію (на той час у Франції вже вийшла його головна книга «Земне відлуння сонячних бур»). Але наприкінці 1941-го вченого заарештували і засудили до восьми років виправних таборів і стількох же років позбавлення прав.

У Челябінському і Карагандинському таборах він знаходив можливість займатися науковою роботою, і коли після звільнення йому дозволили жити тільки в Караганді, зміг улаштувався на півставки позаштатним лаборантом у місцевий медінститут. На той час мав уже готову працю «Динаміка крові», проте опублікувати її вдалося лише в 1958 році, коли повернувся до Москви. Тоді ж побачила світ іще одна його книга «Аероіонофікація». Ці праці пов’язані з попередніми дослідженнями: Сонце впливає на людину через магнітні поля та іони повітря, а магнітні поля не можуть не позначатися на стані крові, оскільки вона містить залізо.

Утверджувати ідеї Олександра Чижевського непросто. Але професор Філер протягом останніх майже тридцяти років використовував і використовує для цього найменшу можливість: це і лекції в колишній системі товариства «Знання», виступи на конференціях, участь у наукових читаннях, і публікації в десятках газет, видання брошур, і розробка спецкурсів. Він наполегливо переконує, що циклічність сонячної активності, яка характеризується кількістю й купністю плям на видимому диску Сонця, спричиняє найважливіші фактори існування людства — погоду, врожайність, соціальну активність. Усі їх можна спрогнозувати, а отже, й запобігти їм чи пом’якшити згубний вплив на життя людей.

Саме сонячною активністю професор Філер пояснює найбільші потрясіння в історії людства, зокрема й в історії України. Він пояснює, чому, на його думку, останнім часом відбувається більше техногенних аварій, природних катастроф, чому люди хворіють більше, ніж кілька століть тому. Так, за період із 1746 року по 1800-й
було 94 місяці, коли інтенсивність сонячних плям перевищувала 100 одиниць Вольфа. З 1800 по 1900 рік кількість таких місяців зросла лише на одиницю. Зате з 1900 по 2000 рік Сонце настільки посилило свою енергетику, що таких місяців було вже 259.

Маючи цю інформацію, Залман Юхимович почав писати листи Горбачову, пізніше Єльцину, Кравчуку, Кучмі, до Міністерства сільського господарства.

Уперше йому зателефонували з Міністерства надзвичайних ситуацій після Скнилівської трагедії. Тепер МНС час від часу просить Залмана Юхимовича зробити прогноз. Щоправда, все це не поставлено на якусь стабільну й системну основу.

До речі, останні неврожаї в нашій природній зоні Залман Філер спрогнозував досить точно. У Кіровоградській області науковця почули. Завдяки увазі до його розробок голови обласної ради Миколи Сухомлина, обласна сільськогосподарська дорадча служба останні півроку регулярно публікує його та асистента Кіровоградського технічного університету Олександра Дреєва прогнози у своєму виданні «Агровісник Кіровоградщини». Заступник голови облдержадміністрації Віктор Демченко замовив науковцям прогноз на врожай 2008—2009 років. Саме це й спонукало авторів завершити роботу над брошурою «Вплив сонячної активності на погоду, врожайність, демографічні та соціально-економічні процеси у 2008—2009 роках», яка вийшла друком за фінансового сприяння тієї ж таки обласної сільськогосподарської дорадчої служби.

Професор Філер розробив спецкурс «Фізичні фактори історичного процесу», який свого часу викладав на історичному факультеті КДПУ. Цей спецкурс планується викладати ще й на фізико-математичному та природничо-географічному факультетах.