Мала планета... Хто більше? Продано!

Право дати назву нововідкритому астероїду отримав харківський промисловець Олександр Мещеряков у змаганні меценатів на III благодійному аукціоні «Ренесанс». Він заплатив за лот під першим номером більше за своїх конкурентів — 300 тис. гривень. Тепер одне з небесних тіл, що обертаються в поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера, іменуватиметься за назвою виробленої на цьому підприємстві продукції — Prime.

Для астрономії і мільйона не шкода

Звісно, американський астроном, почесний професор Харківського національного університету Едвард Боуелл, який відкрив цю малу планету і погодився поступитися своїм правом назвати її харківським меценатам, може здивуватися, дізнавшись про такий поворот подій. Утім, навряд чи. Світова історія благодійності, як відомо, будується на ідеї, що головне — це щире бажання людини зробити свій посильний внесок у добру справу. Не скупилися й інші учасники аукціону — усього за 27 лотів VIP-гості виклали один мільйон 386 тисяч гривень.

Аукціон «Ренесанс», що пройшов 1 грудня в Харкові під патронатом глави Харківської обласної держадміністрації Арсена Авакова, був присвячений 200-річчю астрономічної науки України. Вона бере свій початок у Харківському університеті — саме тут 1808 року відкрився астрономічний кабінет, який перетворився нині на відомий своїми досягненнями НДІ астрономії ХНУ. Для гідної зустрічі славного ювілею планується реконструювати будинок інституту, розташований у центрі міста, у вподобаному харків’янами парку Шевченка, в астрономічний науково-просвітницький центр із музеєм астрономії.

На кожен із виставлених лотів — астрономічний інструмент рубежу XVII—XIX ст., видання фантастичного роману з автографом автора Р.Шеклі, ескіз триптиха «Відкриття університету», портрет засновника харківської школи планетознавства академіка Барабашова, південноамериканська орхідея Kattleya Hubrida, скіфське глиняне прясельце V століття до н.е., комплект ювілейних медалей ХНУ, металевий метеорит техногенного характеру й інші — знайшовся свій покупець.

Примітними є умови аукціону. По-перше, запропоновані претендентами гроші не повертали, навіть якщо лот виграв суперник. По-друге, частину викуплених лотів передавали музею історії університету. І, по-третє, деякі лоти мали свого конкретного адресата. Наприклад, 100 компакт-дисків із записом радіовистави «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері, які викупив харківський губернатор, будуть подаровані дитячим будинкам та інтернатам. Хотілося б назвати імена всіх 40 меценатів, які вклали власні кошти в розвиток астрономії в Харкові, а серед них були бізнесмени, чиновники, керівники різних підприємств, організацій і фірм міста, але обмежуся згадкою про свого роду чемпіона цього аукціону. Це голова правління ТЕЦ-5 Геннадій Вороновський, який викупив одразу вісім лотів і був нагороджений оплесками залу.

— Протягом усієї 200-річної історії університету його випускники і просто громадяни Харкова допомагали своєму храму науки і освіти, — сказав на відкритті аукціону ректор Харківського національного університету ім. В.Каразіна, член-кореспондент АПН Віль Бакіров. — Вони дарували картини, бібліотеки, колекції, наукові прилади й устаткування, видавали журнали, засновували студентські іменні стипендії та наукові премії.

Але й університет не залишався в боргу перед харків’янами. Наведу тільки один приклад — професор Леонард Гіршман за своє життя прийняв майже мільйон хворих, не узявши ані копійки. Це йому належить відомий вислів, що в лікаря немає останньої години роботи, у лікаря є останній пацієнт. І таких прикладів безліч. Слід згадати, що й сам університет було відкрито на благодійні кошти городян. На заклик нашого земляка Василя Каразі-на на створення університету в Харкові було зібрано за підпискою 658 тисяч рублів — дуже значна на той час сума. Навіть Олександр I відзначив «поревнование Слободского-Украинского дворянства и гражданства», яке «от собственных своих стяжаний принесло государству достойное пожертвование».

Проведення серії благодійних аукціонів «Ренесанс» для збирання коштів на підтримку науки, культури та пам’яток старовини обласна адміністрація ініціювала 2005 року. На першому аукціоні було зібрано гроші на реставрацію Харківської філармонії, на другому — для будівництва бібліотеки Харківського національного технічного університету «Політехнічний інститут».

Наука меценатства і меценати — науці

За радянських часів поняття про благодійність зникло з нашого життя, однак нині цей громадський рух починає відроджуватися — недарма харківські аукціони мають назву «Ренесанс». На цей процес впливають дві важливі обставини.

З одного боку, відомо, що благодійність стає в країні масовим громадським явищем у разі, якщо середній заробіток населення сягає 500 доларів на місяць. До цієї цифри нам ще далеко, тож нема чого дивуватися, що при одному з опитувань близько 45% українців відповіли, що не готові жертвувати. І річ тут зовсім не в жадібності або жорстокосердості. Одна з причин — низький рівень життя в Україні і непевність у завтрашньому дні. «Самим не вистачає» — стверджують громадяни. Ще однією причиною небажання українців робити добрі справи є велике число людей, котрі не вірять нікому й нічому. На жаль, у свідомості людей сильне переконання, що гроші потраплять зовсім не туди, куди хотів би їх спрямувати сам жертводавець.

З іншого боку, за офіційною статистикою, Харківщина — аж ніяк не найбідніша область у нашій країні. За останній рік в Україні різко зросло число мільйонерів як гривневих, так і доларових. І хоча Харків відстає за цим «показником» від Дніпропетровська і Донецька, не кажучи вже про Київ, все одно їх число перевалило за 400. Багато експертів вважають, що українські мегаполіси з відставанням у кілька років повторюють шлях Москви: розрив між нужденними і непристойно багатими зростає в геометричній прогресії. І хай як лояльно український електорат ставився б до поки що різкої стратифікації суспільства, експерти констатують: перші дзвіночки наростаючої соціальної напруги вже чутні. Багаті люди, тим більше освічені й патріотичні, мають ділитися — така світова практика.

Наука, медицина й освіта залучають сьогодні дедалі більші гроші багатих людей у США й інших розвинених країнах світу. Хенк Грінберг, колишній виконавчий директор найбільшої страхової компанії світу American International Group, пожертвував 50 мільйонів на фінансування програм обміну випускниками Єльського університету і навчальних закладів Китаю. Девід Кох, президент енергетичної корпорації Koch Industries Inc., передав 20 мільйонів Нью-йоркському музею природничої історії. Техаський нафтопромисловець Т.Буні Пікенс передав 165 мільйонів доларів на розвиток університету штату Оклахома, випускником якого він є. Хоч би якими були мотиви прояву такої щедрості — бажання робити добро, гідно виглядати в очах сучасників чи прагнення залишити по собі добру пам’ять, — очевидно, що займатися добродійністю стало престижно.

Білл Гейтс — найзаможніша людина планети й одночасно най-відоміший філантроп — віддає мільярди для боротьби з бідністю, хворобами та неписьменністю. Фонд Bill & Melinda Gates Foundation оголосив, що всі накопичені подружжям Гейтсів гроші після їхньої смерті будуть віддані на благодійність — своїм трьом дітям подружжя залишає тільки 10 мільйонів. Не набагато відстають від творця «Майкрософт» і інші заможні американці, котрі охоче жертвують кошти на науку й освіту.

Зокрема, один із «наймодніших» напрямів благодійності — дослідження стовбурових клітин. І це зрозуміло — саме з цією галуззю сучасної медицини пов’язують нині надії на лікування багатьох захворювань, збільшення тривалості життя і можливість омолодитися. Елі Брод, один із засновників компанії, що спеціалізується на виготовленні меблів і приладів для кухні та ванної, передав 25 мільйонів доларів на створення лабораторії з вивчення стовбурових клітин на базі медичного коледжу університету Південної Каліфорнії. Значні суми на дослідження стовбурових клітин виділили також мер Нью-Йорка Майкл Блумберг, винахідник акустичної Dolby System Рей Долбі, один із засновників корпорації Intel Ендрю Гроув та інші.

Попутно зауважу, що в Харкові працює Інститут проблем кріобіології та кріомедицини, учені якого з багатьох напрямів дослідження і застосування стовбурових клітин у лікуванні різних хвороб випередили своїх закордонних колег, однак через недостатнє фінансування ризикують втратити свою першість.

* * *

Хотілося б наголосити на одній очевидній тенденції: за останні роки Харків виступає ініціатором багатьох нових форм популяризації науки. Так, саме тут видають науково-популярний журнал Universitates. Проводять зустрічі вчених і журналістів у прес-клубі Північно-Східного наукового центру. У науковому кафе проходять дискусії відвідувачів про останні відкриття сучасної науки. Збирає своїх глядачів телепередача «Актуальні технології». Саме у харків’ян народилася ідея проведення Всеукраїнського конкурсу науково-популярних статей, фотографій і науково-фантастичних оповідань, який за три роки існування набув міжнародного характеру. Благодійний аукціон «Ренесанс» на користь харківської астрономії — ще одна прикмета цієї чудової тенденції.