Еталонні кольори для українського прапора

Кабінет міністрів схвалив законопроект про державний прапор України, в якому пропонується врегулювати питання опису, порядку офіційного використання і правового захисту Державного прапора України. Його зразок являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох однакових завширшки горизонтально розміщених смуг: верхньої — синього і нижньої — жовтого кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Передбачається, що технічні вимоги до виготовлення Державного прапора України, відтворення його кольорів мусять визначатися національним стандартом України. Цей стандарт забезпечується державним первинним еталоном одиниць координат кольору і координат кольоровості, розробленим фахівцями Національного наукового центру «Інститут метрології» у Харкові і затверджений 2007 року. У рамках цього еталону вчені визначили спектральні характеристики синього і жовтого кольорів зразка прапора та межі допустимих ділянок. Ці дані й було взято у вигляді державного стандарту України. Тепер будь-який примірник цього символу української державності — на тканині, папері та металі — можна порівняти зі стандартом і сказати, відповідає він йому чи ні. Зберігач цього еталону — ННЦ «Інститут метрології».

Як відомо, зір дає людині 80% інформації про світ, на решту органів відчуттів припадає 20%. Важлива частина цієї інформації — колір, що є однією з властивостей об’єктів матеріального світу і сприймається як зорове відчуття. Колір виникає в результаті сприйняття оком світлового електромагнітного випромінювання і перетворення інформації про це випромінювання людським мозком. Діапазон довжин хвиль зорових відчуттів кольору перебуває в межах 380— 760 нанометрів. Усі випромінювання, які лежать за цими межами, людським оком не сприймаються. Зі зміною довжини хвилі змінюється кольоровість, яка ідентична поняттю кольору, її ми визначаємо словами «синій», «жовтий», «червоний», «оранжевий» тощо. Око людини здатне розрізняти до 10 тисяч кольорів, тим часом точність апаратурних вимірів обмежена лише юридично прийнятими таблицями. На цей час фахівці ННЦ «Інститут метрології» використовують 108 відтінків.

На підтвердження прислів’я «на колір і смак товариш не всяк», не існує двох людей, котрі однаково сприймали б один і той самий колір. Це пов’язано з тим, що кількість рецепторів, відповідальних за сприйняття певних довжин хвиль, у кожної людини — індивідуальна. Сприйняття кольорів змінюється з віком, залежить від гостроти зору, від національності людини, навіть від кольору її волосся і від того, що вона їла: встановлено, що після прийому їжі підвищується чутливість ока до синьої частини спектра. Втім, такі відмінності стосуються переважно тонких відтінків кольору, тому, з певним припущенням, можна сказати, що більшість людей, за винятком дальтоніків, сприймають основні кольори однаково. Тому в основі еталону — ідеальні характеристики певного ідеального ока, яке було обране міжнародною спільнотою на основі вимірювання спектральної чутливості колбочок людського ока.

— У більшості країн світу існують свої метрологічні служби, які забезпечують єдність і достовірність вимірів, — каже генеральний директор ННЦ «Інститут метрології» Горислав Сидоренко. — Сьогодні без метрології неможливо проводити наукові дослідження, які, своєю чергою, формують основу розвитку самої метрології. Саме сучасні вимірювальні прилади дають можливість здійснювати нові відкриття у фізиці, хімії, астрономії, біології та інших науках. Глобальна економіка — і промисловість, і торгівля — також залежить від результатів вимірів, яким довіряють у міжнародному масштабі. Всі сфери господарства базуються зараз на міжнародно визнаних вищих ланках метрологічної ієрархії своїх країн — національних еталонах.

Після здобуття Україною незалежності було багато зроблено для розвитку метрології та створення законодавчих, організаційних, технічних і нормативних засад національної метрологічної системи. Так, із 2005 року в Україні діє новий Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність» — його положення максимально наближені до міжнародних та європейських вимог у цій сфері. Він визначає правові засади забезпечення єдності вимірів в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності і спрямований на захист громадян та національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірів.

В Інституті метрології, починаючи з 1993 року, створено й затверджено Держспоживстандартом України 49 дер­жавних первинних еталонів із 59, наявних у країні. У тому числі еталон кольору й кольоровості, про який уже йшлося, часу і частоти, а також еталони маси, довжини, температури, шорсткості, твердості, потужності й енергії лазерного випромінювання, напруги низьких і високих частот, опору, магнітної індукції, прискорення сили ваги, координат кольору та кольоровості, енергії лазерного випромінювання великих рівнів, радіотехнічні еталони тощо. Сучасні національні еталони — складні високоточні вимірювальні комплекси: вони існують у єдиному примірнику і мають своїх учених-зберігачів.

Наразі Інститут метрології — це велика наукова установа, в якій проводяться дослідження у сфері метрології й виконуються науково-дослідні роботи, пов’язані зі створенням, удосконаленням, зберіганням та застосуванням первинних і вторинних еталонів. Так, його спеціалісти створили імпульсний радіопірометр для дослідження термоядерних установок, який не має аналогів у світі. Світове визнання здобули також роботи із визначення фундаментальних фізичних констант — гіромагнітного відношення протона, що лягло в основу уточнення електричних і магнітних одиниць, а також швидкості світла, отримане значення якої було використане під час складання таблиць фундаментальних констант.

2001 року національну еталонну базу внесено в Державний реєстр об’єктів, які становлять собою національне надбання. ННЦ «Інститут метрології» бере активну участь у діяльності Євро-Азіатського співробітництва державних метрологічних установ — КООМЕТ, а генерального директора ННЦ «Інститут метрології» Г.Сидоренка обрано президентом цієї міжнародної організації.

На знімку: Учений зберігач державного первинного еталону одиниць координат кольору і координат кольоровості, провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут метрології», кандидат технічних наук Олександр Купко.