Держпремія — під сукном

Випадок безпрецедентний - досі не відомі імена лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2010 року. За всю історію існування найвищої державної відзнаки «за видатні наукові дослідження» (а це понад чотири десятиліття) такого ще не траплялося.

Згідно з чинним положенням, Держпремія у галузі науки і техніки присуджується указом президента України, який оприлюднюється зазвичай до першого грудня поточного року - річниці референдуму про державну незалежність. Однак незабаром закінчується термін прийняття робіт на здобуття Державної премії 2011 року, а лауреати-2010 так і не названі, не нагороджені й не пошановані як годиться, що, зрозуміло, викликає чимало запитань та породжує сум’яття у науковому середовищі.

Відверто кажучи, почувши, що Держпремія потрапила під сукно у президента, спочатку навіть не йняла віри, подумала - чи не розиграш? З наміром з’ясувати, що сталося, вирішила звернутися до Комітету з Державних премій України. Учений секретар комітету Вадим Стогній повідомив: відповідне подання з рішенням пленуму комітету та пропозиціями щодо кандидатур на здобуття Держпремії було направлене в адміністрацію президента 28 жовтня минулого року. Шостого грудня вийшов указ про присудження премій президента для молодих учених, а чому досі немає указу про Державні премії в галузі науки і техніки - невідомо. «Щодня мені телефонують із цього приводу, а відповісти по суті - нічого. Жодної інформації з адміністрації президента немає», - сказав Вадим Сергійович. І додав: «Думаю, що Борис Євгенович (Б.Патон - голова Комітету з Державних премій України. - Л.С.) теж не знає, коли відбудеться вручення премії».

Що думає Борис Євгенович із цього приводу, довідатися не вдалося - з різних причин академік - президент НАН України уникає наразі контактів із журналістами. Його заступник по комітету, академік В.Семиноженко висловив припущення, що затримка з президентським указом може бути викликана «технічними причинами», оскільки в АП наразі йде величезний вал документації, яку апарат просто не встигає обробляти, - отож, на його думку, указ про присудження Держпремії ось-ось має з’явитися.

Однак науковці, з якими довелося спілкуватися, вважають, що головну роль у затримці указу зіграв людський чинник: серед здобувачів Держпремії є прізвища, котрі з певних причин не влаштовують главу держави та його оточення. Таке припущення підтвердило і достовірне джерело у владних структурах.

Щоправда, ситуації, коли президент або його секретаріат (а раніше - ЦК Компартії) не погоджувалися з рішенням Комітету з Держпремій, свого часу траплялися неодноразово. У таких випадках окремі роботи чи прізвища люди «нагорі» просто викреслювали. Такі пікантні подробиці не набували значного розголосу, здебільшого залишаючись поза увагою широкого загалу. Нинішнє державне керівництво, вочевидь, плекало свої плани, а реалізувати - не спромоглося.

Не секрет, що з приводу об’єктивності оцінювання творчого доробку здобувачів Держпремії час від часу лунали нарікання. Ще восени доводилося чути від деяких учених, що процес розгляду та конкурсного відбору робіт відбувається не без інтриг, що є спроби тиску на членів комітету, намагання проштовхнути роботу, яку важко зарахувати до категорії «видатних наукових досліджень». Досить ознайомитися з тематикою та коротким змістом робіт (вони є на сайті Держкомітету), які були розглянуті в першому турі і які стали переможцями конкурсу, щоб переконатися: відсів проводився серйозний. І не вина комітету, що через фільтр експертизи не пройшли роботи, серед авторів яких значаться відомі в політикумі прізвища, як, наприклад, О.Єфремов, В.Тихонов, Т.Бахтєєва, А.Близнюк, Ю.Хіврич. Адже всі розуміють: політиків і високопосадовців здебільшого запрошують у співавторство з однією метою - використати їх як пробивну силу для того, щоб проштовхнути роботу, яка за інших обставин не має жодних перспектив бути відзначеною. Тож чи слід дивуватися, що список співавторів багатьох поданих на здобуття Держпремії робіт займає ледь не половину їх обсягу? Загалом, чи варто приймати до розгляду опуси, які «тягнуть», щонайбільше, на рядову публікацію у спеціалізованому, навіть не ВАКівському, виданні? Втім, недопущення таких робіт до участі в головному конкурсі не дає померти надії, що процесу девальвації в науковій сфері колись буде покладено край. І чиновники нарешті перестануть «колекціонувати» наукові ступені та звання. А то, бачте, масово обзавівшися дипломами кандидатів і докторів наук, породили нову моду - на державні премії. Тим часом справжні вчені, котрі все своє життя присвятили науці, почуваються незаслужено приниженими.

І все-таки невже через відбракування робіт, співавторами яких виступають високопосадовці, стала можливою така ганебна ситуація? Чи, може, президент, як і один із його попередників, вважає, що наука може почекати? Спочатку - реформи, а там і до науки руки дійдуть. (Ось лише - чиї?) Та, вочевидь, заковика в іншому. У рішенні Комітету з Держпремій, поданому в адміністрацію президента, є прізвища С.Тарути, А.Толстоухова. Ось тому, швидше за все, рішення комітету й потрапило під сукно в адміністрації президента. Поза будь-яким сумнівом, аби ці люди належали до «партії влади» чи були поєднані з нинішньою керівною верхівкою бізнесовими інтересами, - жодних питань із підписанням президентського указу не виникло б.

До речі, редакція DT.UA зробила інформаційний запит на адресу адміністрації президента з проханням дати відповідь: чому досі не названо лауреатів Держпремії 2010 року; коли з’явиться указ президента про її присудження та чи правда, що затримка з присудженням Держпремії пов’язана з наявністю серед її здобувачів названих вище прізвищ? До виходу цього числа газети редакція одержала таку «вичерпну» відповідь:

«Згадуваний вами проект указу президента України опрацьовується в адміністрації президента України разом з Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки.

Відповідне фінансування цієї премії передбачене в бюджеті України на 2011 рік»...