Де новації в атестації?

11 вересня, 2015, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 33, 11 вересня-18 вересня 2015р.
Відправити
Відправити

Нинішня система атестації науковців не сприяє, а, навпаки, істотно гальмує поступальний розвиток наукової діяльності в Україні. Державний контроль з боку Вищої атестаційної колегії МОН України втратив своє головне призначення - сприяти підвищенню якості кадрового наповнення наукової галузі.

Де новації в атестації?

Сучасні інформаційні технології в оцінці наукового рівня фахівців

Нинішня система атестації науковців не сприяє, а, навпаки, істотно гальмує поступальний розвиток наукової діяльності в Україні. Державний контроль з боку Вищої атестаційної колегії МОН України втратив своє головне призначення - сприяти підвищенню якості кадрового наповнення наукової галузі.

Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), як засвідчили перші кроки з його створення, не вирішить проблем, а ще більше їх загострить і запропонує більш витончені корупційні схеми у науково-освітній діяльності, про що йдеться у статті "Брудна мітка" Оксани Онищенко (DT.UA, № 21 2015 р.).

Вкрай забюрократизована чинна процедура присудження наукових ступенів марнотратна і не сприяє залученню до активної наукової діяльності фахівців, які на основі реальних наукових здобутків визнані науковою спільнотою як науковці вищої кваліфікації. Головна причина такого стану - намагання чиновників будь-що утримати державний контроль над атестацією науковців і створити видимість його дієвості, тоді як цей контроль фактично вже давно втрачений і в сучасних умовах недоцільний.

Внаслідок зниження ролі наукової спільноти і впливу її на оцінювання якості наукових кадрів виникли умови безперешкодного масового проникнення в наукову галузь людей, абсолютно до неї не причетних.

Щорічне повальне зростання кількості тих, хто захищає дисертацію, не є об'єктивним свідченням високого рівня науки. Більшість їх не пов'язана безпосередньо з науковими дослідженнями. У колах адміністраторів різних рівнів і представників великого та середнього бізнесу науковий ступінь і найвищі науково-педагогічні посади розглядають як атрибут престижності в соціумі. Як наслідок цього - розвиток ринку "чорних дисертацій". Часто це переписування в різних інтерпретаціях відомого або й просто плагіат, що є особливо типовим явищем у сфері гуманітарної науки.

Аналіз якості й кількості наукових кадрів у країнах, де право присудження ступенів і звань належить університетам, свідчить, що втручання держави в ці процеси не покращує, а, навпаки, поглиблює вплив негативних чинників.

Оцінка й визнання досягнень та рівня кваліфікації науковця не мають бути прерогативою держави, це справа відповідної наукової спільноти, що підконтрольна тільки науковій громадськості і самостійно обирає методи об'єктивної та незалежної атестації з використанням сучасних найновіших наукових досягнень, не вдаючись до жодних бюрократичних процедур.

У своїй діяльності науковець має бути повністю зосереджений на теоретичних, експериментальних і практичних дослідженнях з метою отримання нових корисних знань, що можуть бути ефективно використані для подальшого розвитку науки і суспільства в цілому. Отримані результати своїх досліджень він повинен аналізувати і своєчасно оприлюднювати, публікуючи й апробуючи їх на наукових зібраннях різного рівня. Крім того, він повинен брати активну участь у громадській науковій діяльності з підняття престижу своєї професії, відстоювання наукових ідей та поширення знань. Оцінка й визнання його досягнень і рівня кваліфікації - це справа більшою мірою не самого фахівця, а відповідної наукової спільноти. Для цього спільнота повинна розробити таку процедуру оцінювання, яка унеможливлює доступ до науки тим, хто до неї не має жодного стосунку. Вона має бути максимально спрощеною, доступною, зрозумілою, прозорою, об'єктивною, незалежною та швидкодіючою. Відповідальність за всі ці процеси несе тільки відповідна громадськість, яку можуть представляти визнані університети, наукові установи та громадські організації, в чиїх статутах передбачено виконання або сприяння науковим дослідженням. Роль держави полягає лише у сприянні цій діяльності та контролі за виконанням чинного законодавства

Запропонований до обговорення проект нового Положення про присудження наукових ступенів дозволяє шляхом використання сучасних досягнень в інформаційних технологіях всебічно і з мінімальними витратами, як для самого здобувача, так і для держави, оцінити рівень його кваліфікації та достойно визначити його місце в науковій ієрархії.

Основні вимоги запропонованого Положення такі:

Присудження за визнанням здійснюється окремим, добре відомим науковій спільноті та громадськості фахівцям за систематичну, послідовну, наполегливу і довготривалу плідну науково-практичну та громадську діяльність у відповідній галузі.

За основну одиницю у визначенні балів береться одна наукова робота і прирівнювана до неї, які опубліковані одноосібно та зі зменшенням (кратним) кількості співавторів. До опублікованої роботи прирівнюються також авторські свідоцтва і патенти на винаходи, розділи монографій, підручників, посібників, довідників та офіційних аналітичних доповідей.

Систематична, послідовна і наполеглива діяльність визнається за щорічними публікаціями та послідовним їх зростанням за останній період, визначений для відповідного наукового ступеня. Для кандидата - 3 роки, для доктора - 5 років.

Довготривалою визнається діяльність, термін якої перевищує мінімально встановлений між першою та останньою публікацією. Мінімальний термін для кандидата - 5 років, для доктора - 10 років.

До "відомих" належать фахівці, які систематично упродовж встановленого терміну (для кандидата - 4 роки, доктора - 6 років) беруть активну участь в організації та проведенні науково-практичних конференцій відповідної галузі, а також виступають із доповідями, повідомленнями і беруть безпосередню участь в обговоренні основних тематичних питань, про що має бути зазначено в опублікованих постановах. До "відомих" також належать фахівці, які мають почесні та інші наукові звання і посади визнаних наукових установ, закладів та громадських організацій: почесний доктор, почесний професор, професор, член-кореспондент, академік. До "визнаних" наукових структур різних форм власності належать ті, в керівних та колегіальних органах яких є академіки і членкори національної та галузевих академій, доктори наук, провідні фахівці відповідної галузі, чия діяльність широко оприлюднена в засобах масової інформації та періодичних науково-практичних виданнях.

Плідна діяльність визначається практичним використанням, прийняттям відповідними керівними і колегіальними органами, постановами науково-практичних зібрань рекомендацій, а також висновків в офіційних аналітичних доповідях, у посібниках, довідниках та в науковій літературі, висновків та цитувань за результатами науково-практичної діяльності фахівця.

Активна громадська наукова діяльність визначається за участю фахівця у складі засновників, у роботі центральних та регіональних керівних органів, редакційних колегій періодичних видань громадських організацій, статутним завданням яких є сприяння розвиткові наукової діяльності, впровадженню новітніх технологій та підготовці фахівців відповідної галузі. Враховуються також доповіді, виступи, обговорення на громадських зібраннях, експертно-аналітичних круглих столах, за умови їх оприлюднення в офіційних виданнях.

До офіційних науково-практичних видань належать ті, які зареєстровані в установленому порядку, мають міжнародний стандартний номер ISSBN, тираж не менше 300 примірників і дотримуються вимог щодо стандартного оформлення наукових статей.

Кожен рік наукової роботи, одна участь у науково-практичній конференції з доповіддю, один випуск науково-практичного друкованого видання для членів редакційної колегії, кожен повний рік участі у керівних органах громадської фахової організації оцінюються як 0,1 балу.

Для голів організаційних комітетів конференцій, головних редакторів редакційної колегії, перших керівників громадських організацій встановлюється коефіцієнт підвищення 5.

Звання почесний доктор, почесний професор, професор, член-кореспондент, академік оцінюється 10 балами.

Кожна пропозиція і рекомендація, яка врахована відповідними постановами, а також кожен факт про економічну ефективність впровадження в практику розробок оцінюється одним балом.

Мінімальна сума балів для присудження ступеня кандидата наук становить 40, для доктора - 100.

Мінімальна загальна кількість опублікованих робіт для кандидата - 20, для доктора - 50, із них не менше половини - без співавторів.

Для реєстрації здобувачів створюється спеціальний сайт, на якому за спеціальною програмою обробляється вся надана ними інформація. Вся інформація на сайті є відкритою і доступною для участі та обговорення кожним науковцем відповідної галузі, а також усією громадськістю. Контроль за діяльністю сайту здійснює спеціальна комісія, обрана від громадськості, підприємництва, наукових установ і університетів та органів центральної виконавчої влади відповідної галузі для здійснення контролю за дотриманням законодавчих вимог.

Голова комісії обирається із представників громадських організацій, перший заступник - від підприємців, інші - від наукових установ та університетів. Секретар комісії обирається від органів державної влади.

Присудження наукових ступенів здійснюється один раз на рік спеціально для цього обраною комісією згідно з п. 21. за результатами електронної обробки даних здобувачів.

Комісія уповноважена лише підтвердити достовірність представлених даних та оформити і вручити диплом встановленого зразка. В дипломі передбачається графа про підтвердження ступеня кожні 5 років. Ступінь підтверджується при збільшені у базі даних інформації, яка оцінюється для кандидата 5 балами, для доктора - 15 балами.

Наступним кроком у розвитку зазначеного процесу є розробка програми електронної підтримки цього положення та створення на її основі відповідного сайту.

Положення оприлюднене в друкованих виданнях та в Інтернеті і вже тривалий час обговорюється науковою спільнотою на науково-практичних конференціях та інших наукових зібраннях. Суттєвих критичних зауважень та заперечень до авторів проекту поки що не надходило. Проте чомусь МОН України виявляє абсолютну байдужість до цієї новації.

Related video

МОН на сьогодні галасливо декларує європейські принципи, а насправді таке ставлення свідчить про зовсім інше. Справжнє підвищення якості підготовки наукових кадрів потребує конкретних дій, якщо керівництво МОН справді налаштоване підтримати позитивні зміни для сприяння розвитку науки, а не всіляко їх гальмувати під тиском сил, яких влаштовує недосконала чинна система.

Настав критичний час, коли у справі атестації наукових кадрів назріли кардинальні зміни.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}