ЧЕРНІВЦІ, БОЛЕСЛАВЧИК, А ДАЛІ?..

У середу в Міністерстві охорони здоров’я відбулася нарада про результати епідеміологічної й санітарно-гігієнічної оцін-ки ситуації в населених пунктах Первомайського району Миколаївської області. Її результатом стало рішення доручити спеціалізованим науково-дослідним інститутам ще раз проаналізувати всі можливі чинники зараження місцевого населення й підсилити взаємодію вчених-медиків (гігієністів, токсикологів, алергологів, представників інших наукових напрямків) із клініцистами. Роль координатора доручено відомому вченому-токсикологу І.Трахтенбергу. Тим часом, на думку медиків, ситуація з захворюванням жителів області на токсикодермію не тільки не проясняється, а й ускладнюється новими припущеннями, що, вірогідно, так і залишаться припущеннями.

Робоча комісія з питань з’ясування причин масового захворювання населення в Миколаївській області, очолювана заст. директора Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.Медведя Р.Совою, підготувала довідку про попередні результати оцінки ситуації в населених пунктах області. На нашу думку, кілька цитат з цього документа варто навести.

«У селах Болеславчик, Чаусово-1, Підгір’я та Мічуріно Первомайського району Миколаївської області приблизно 10—15 червня 2000 року мало місце масове отруєння місцевих жителів. Зовнішніми ознаками цього отруєння були висипання на відкритих і закритих ділянках тіла (руки, ноги, спина, живіт) у виді пухирців, після загоєння яких утворилися темні плями. Селяни скаржилися на те, що пекло шкіру, горло, загальну слабкість, збільшення шийних лімфовузлів. Крім того, зазначалося, що на деяких присадибних ділянках посохли рослини й дерева. Лелеки залишили гнізда та кладку яєць.

На 13.07.00 було зареєстровано 33 випадки, з яких 11 хворих — діти різного віку. Поставлено діагноз у ЦРЛ — «токсикодермія невідомої еті-ології». На 25.07.00 — 104 випадки (37 дітей). На 21.08.00 — 301 випадок (153 дитини). (За останнім даними, сьогодні зафіксовано понад 400 хворих. — Авт.)

Аналіз стану захворюваності й безпосередній огляд потерпілих дітей комісією МОЗ, очолюваною начальником управління організації медичної допомоги дітям і матерям Р.Моїсеєнко, дозволив встановити діагноз: «гостре екзогенне отруєння хімічною речовиною політропної дії, можливо, нітратної природи, легкого та середнього ступеня важкості. Токсидермія, токсичне ураження печінки й підшлункової залози». На думку педіатрів, патогенез ураження не може мати алергійну природу, з огляду на ряд моментів. Аналіз клінічної картини, епідеміологічної ситуації, лабораторних обстежень і динаміки захворювання дозволяє вважати, що в дітей мало місце екзогенне отруєння хімічною речовиною нітратної природи. Було обстежено 119 дітей, у яких рівень метгемоглобіну становив понад 12 мг%, 5 — понад 4 мг%, а інших 5—12 мг% (при нормі 1—4 мг%).

Місцеві жителі одностайно позв’язують це отруєння з розкопуванням поховання металобрухту військовими 1978 року».

«Для з’ясування вірогідних причин, які призвели до забруднення навколишнього середовища, розглядався ряд версій: інгаляційного отруєння, отруєння пестицидами, діоксинами, важкими металами, отруєння водою з криниць, радіаційного забруднення».

«Привертає увагу значне перевищення вмісту нітратів у воді й грунті, а також наявність у деяких пробах грунту та води нітрозодиметиламіну. Ці факти були спочатку встановлені хіміками Миколаївської облСЕС, а потім підтверджені подальшими дослідженнями, проведеними в Інституті екогігієни та токсикології ім.Л.Медведя, Харківському НТЦ військової екології й Українському науково-гігієнічному центрі».

«На підставі проведених досліджень варто розглядати два чинники, що спричинили масові отруєння населення в селах Первомайського району: інгаляційний, зумовлений потраплянням можливих летких компонентів ракетного палива в повітря; дія високих концентрацій нітратів, що знаходяться в криничній воді та водоймах».

«Ситуація, що склалася внаслідок забруднення навколишнього середовища продуктами ракетного палива й допоміжними компонентами, досить напружена й несе потенційну загрозу здоров’ю населення прилеглих територій».

Комісія вважає, що «для визначення подальших заходів лікувально-профілактичного й санітарно-профілактичного напрямків необхідно одержати інформацію Міністерства оборони про вжиті заходи й інформацію Мінекології про гідрогеологічну ситуацію».

Ось поки загалом і все. До остаточного з’ясування причини масового ураження населення, схоже, ще далеко. У зв’язку з цим хотілося б звернути увагу на такий момент. Останнім часом простежується тенденція: щойно медики зустрічаються з випадками загадкових захворювань, то відразу ж, апріорі говорять про екологічне неблагополуччя, токсичні речовини у навколишньому середовищі й т.п. Коли таке припущення робиться досить категорично й безапеляційно, інші причини не розглядаються всерйоз, а то й зовсім «відпадають». «Тим часом, на людину можуть діяти хімічні, фізичні та біологічні чинники, — розповідає зав. лабораторією промислової токсикології Інституту медицини праці АМН України, академік АМНУ і членкор НАНУ І.Трахтенберг. — Тобто не можна ігнорувати, приміром, збудників інфек-ційних хвороб, а також вплив інших чинників.

Робоча комісія на чолі з Р.Совою, до складу якої входжу і я, що виїжджала на місця й розслідувала всі випадки масової захворюваності в Первомайському районі Миколаївської області, висловила припущення про негативний вплив продуктів розпаду ракетного палива (сполук, що містять азот). Вони потрапили в повітря з траншей, які 10—20 років тому військовики закопали, а місцеве населення у пошуках металобрухту нині розкопало. Погода стояла спекотна, пройшли дощі. Місцеві жителі говорять, що бачили над траншеєю жовтувату хмарку. Вітер віяв саме в бік сусіднього села Болеславчик. Невдовзі після цього з’явилися випадки дивного захворювання серед його жителів. А як же бути з іншими селами, куди вітер не доносив отруйні випари, але в яких проте були випадки масового отруєння жителів?

На основі проведених досліджень учені дійшли висновку, — продовжує Ісак Михайлович, — що варто розглядати два чинники, що призвели до масових отруєнь населення в селах Первомайського району: перший — інгаляційний, зумовлений потраплянням летких продуктів розпаду ракетного палива в повітря; другий — вплив високих концентрацій нітратів у воді (у криницях і водоймах). Дію нітратів на організм описано в науковому огляді, виданому Міжнародним регістром потенційно токсичних хімічних речовин (МРПТХР). Зокрема, там є вказівки на те, що чим більше нітратів у питній воді, тим вищий рівень метгемоглобіну в крові. Крім того, відомо, що при дії нітратів часто виникає токсичний гепатит. У дітей, що захворіли (а вони більш чутливі до нітратів, ніж дорослі), справді виявлено підвищений рівень метгемоглобіну й ураження печінки.

Тут би я хотів висловити свою точку зору з приводу подій, пов’язаних із масовим захворюванням на токсикодермію в Миколаївській області. Безумовно, зрештою, зусиллями медиків удасться зупинити виникнення нових випадків захворювання й оздоровити постраждалих. Але повної впевненості в імовірних причинах захворювання в мене немає. Повторюється історія, яка трапилася в Чернівцях. Тоді був зроблений висновок, що у разі з тотальним облисінням дітей мав місце одномиттєвий викид якихось хімічних речовин, у складі яких був талій, що викликав алопецію. Проте ніде на досліджуваних у Чернівцях об’єктах підвищеного вмісту талію виявлено не було. Але версія про ураження дітей талієм залишилася. Так і тут. Припущення про токсикодермію може так і залишитися припущенням. Уся біда в тім, що ми з подібних випадків не робимо відповідних висновків. Якщо зараз Президент цілком справедливо оголосив Первомайський район Миколаївської області зоною екологічного лиха, то, безперечно, медики мають зробити все, аби вилікувати людей і відновити їхнє здоров’я. Туди повинне бути направлене все необхідне — медпрепарати, ентеросорбенти... Медики, звісно, докладають усіх зусиль, але для встановлення причини виникнення масового отруєння населення необхідно мати дані не лише медичних спостережень, а й дослідження води, грунту, повітря, продуктів харчування в даній місцевості. Фахівці в галузі екології мали негайно надати повну екологічну характеристику регіону. Приміром, є така думка, що місцеві грунтові води можуть містити багато нітратів, але в цьому ж повинні розібратися фахівці. (Тільки через три тижні після того, що трапилося, повідомили, що вміст нітратів у грунтових водах тут набагато перевищує припустимі межі! — Авт.) Йдеться про те, що екологи мають виїжджати на місце лиха, маючи потужну лабораторну базу, портативні прилади, що дозволяють відразу робити заміри. Проте це поки зі сфери бажаного, оскільки наші екологи до цього абсолютно не готові. У розвинених країнах є точні прилади для визначення всього, що може знаходитися в навколишньому середовищі. У нас же цих приладів нема, як і екологічного приладобудування взагалі.

На мою думку, нам потрібно більше враховувати міжнародний досвід. 1990 року Всесвітня організація охорони здоров’я видала монографію, яку можна покласти в основу вирішення багатьох теоретичних і практичних питань вивчення різних хімічних хвороб («Принципи вивчення хвороб припустимо хімічної етіології та їх профілактики»). ВООЗ рекомендує підхід, «орієнтований на хворобу» на відміну від класичного підходу в токсикології, «орієнтованого на речовину». Виходить, коли виникають такі випадки, ми, медики, маємо орієнтуватися на те, звідки може бути це захворювання, а екологи шукати цю речовину. Якщо ми говоримо: «припустимо, що це сполука, яка містить азот», то Мінекології повинне відповісти на запитання, чи є ця речовина в повітрі чи ні. Медики без екологів розв’язати цю проблему не в змозі.

Причин токсикодермії може бути десятки. Як відомо з медичної практики, коли маємо важкий випадок і точний діагноз невідомий, то скликають консиліум з різних фахівців. Потрібно зібрати всіх разом — гігієністів, токсикологів, клініцистів і здійснити «мозкову атаку». З моїми доказами нарешті погодилися. А в принципі, вважаю, з огляду на екологічну ситуацію в Україні, потрібно було б для подібних екстремальних випадків створити спеціалізовані бригади. До їхнього складу, крім названих вище фахівців, мають входити хіміки, фізики, екологи, а також (обов’язково!) медичні психологи. Не можна недооцінювати наслідки панічного страху для здоров’я людей, особливо за дітей і близьких.

— Те, що подібними випадками повинні займатися вчені й фахівці спільно, сьогодні не викликає сумнівів, — вважає головний профпатолог Міністерства охорони здоров’я І.Луб’янова. — Загадкових захворювань в Україні останніми роками накопичилося багато. Так, у Кременчуці були зафіксовані спалахи алергійних реакцій, викликаних, є припущення, викидами одного з підприємств. У Полтаві досі виникає альвеоліт, гадаю, алергійного походження, причому переважно в чоловіків. Його причини так до кінця й не вивчено. До речі, масові алопеції спостерігалися в районі Поволжя, у Прибалтиці. У Німеччині спостерігалися випадки, коли причиною алопеції в дітей була прихована, не діагностована форма скарлатини. Тому такі патології потрібно дуже серйозно вивчати й аналізувати, а не хапатися за першу зручну версію.

***

Останнім часом унаслідок дедалі більшого тиску «техногенного пресу» на організм людини та навколишнє середовище з’явилися нові хвороби, що раніше не зустрічалися. Часом вигадливо звучать їхні назви (здебільшого вони походять від назви місць виникнення): йоккаїцька астма (від забруднення повітря оксидами сірки), хвороба Юшо (спричинюється фенілами), хвороба Мінамата (від впливу метилової ртуті), хімічна чернівецька хвороба (є припущення, внаслідок дії талію) та ін. Учені визначають їх одним загальним терміном — хвороби цивілізації. «Зеркало недели» не раз порушувало тему посилення ролі запобіжної медицини в суспільстві (зокрема, показова в цьому плані стаття академіка І.Трахтенберга «Кому загрожують хвороби цивілізації», опублікована в номері за 8 лютого 1997 року). Що змінилося? До переліку хвороб ХХ століття додалася миколаївська токсикодермія.