БОЛЬОВІ ТОЧКИ ЧИ ТОЧКИ ДОТИКУ?

Подію, яка сталася днями в Інституті фізіології ім. О.Богомольця, без перебільшення можна назвати знаковою. Ще б пак — перша спільна сесія Національної академії наук України й Академії медичних наук. Тема заходу, яка говорить сама за себе, — «Наука — здоров’ю людини» — визначила його формат і рефрен кожного виступу.

Схоже, основна мета сесії — домовитися про створення міжвідомчої ради для координації роботи двох академій за спільними напрямами, аби легше вирішувати питання як координації зусиль і залучення необхідних сил для розв’язання тієї або іншої проблеми, так і фінансування (ця тема, до речі, також лунала мало не в кожному виступі). І хоча далеко не всі певні, що такий новий орган справді необхідний, користь від спільних засідань під сумнів не ставив ніхто.

— Те, що пройшла ця сесія, дуже важливо, — переконаний академік НАН і АМН, директор Інституту фізіології ім. О.Богомольця Платон Костюк. — Гадаю, проведення таких засідань у майбутньому буде дуже корисним. Мені сподобався цей обмін досвідом, який дозволяє подивитися на звичну проблему під новим кутом зору. Хоча нічого незвичного в самій співпраці немає. Наш інститут протягом усієї своєї історії тісно пов’язаний із медичними установами. У мене в самого подвійна освіта: біологічна й медична — закінчив університет і медінститут. Тому, коли ми займаємося фундаментальними дослідженнями, завжди думаємо про те, чи можуть вони допомогти людям зберегти здоров’я або перемогти певне захворювання.

Точок дотику справді не так уже й мало. Скажімо, у своїй доповіді Платон Григорович наочно показав, як, здавалося б, такі виключно фундаментальні дослідження біофізики клітини, кальцієвих каналів можуть мати цілком практичне застосування в створенні й тестуванні ліків. Останнім часом дуже плідним було співробітництво «фундаменталістів» і «практиків» в галузі функціональної і відновної нейрохірургії, реконструктивної хірургії опорно-рухового апарата, медичного приладобудування.

— Головний результат спільної сесії, — зауважив директор Інституту кардіології ім. М.Стражеска, член-кореспондент АМН України Володимир Коваленко, — створення єдиного наукового простору двох академій для вирішення спільних питань охорони здоров’я, передусім онкології і серцево-судинної патології, які лідирують за захворюваністю і смертністю. У нас уже були досить успішні спільні програми з удосконалювання діагностики в кардіології, вивчення механізмів розвитку артеріальної гіпертензії, створення препаратів для лікування ішемічної хвороби серця. Мені здається, спільна координаційна рада надала б змогу активніше знаходити найперспективніші з погляду співпраці напрями й організовувати за ними роботу.

Утім, питань співробітництва виступаючі торкалися лише мимохідь: усі доповіді були присвячені конкретним дослідженням.

— Хотілося б відзначити високий науковий рівень низки доповідей, — каже завідуючий відділом Інституту молекулярної біології і генетики академік НАН і АМН Віталій Кордюм. — Фактично це був перший досить широкий інформаційний огляд не лише того, що робить той чи інший інститут, а й того поля, яке існує навколо цих досліджень, можливих галузей для співпраці. Це дозволить — не можу сказати, якою мірою, — сконцентрувати зусилля на неформальній основі, що для наших вчених, котрі не мають достатніх коштів на проведення робіт, дуже важливо. Строго кажучи, коли немає коштів, аби фактично купити вчених різних профілів, які займуться певною проблемою (як це робиться зазвичай), то лише безпосередній інтерес згаданого дослідника змушує його об’єднувати зусилля з кимось. Ось саме тут і видно, що і як можна кооперувати.

— Що, на вашу думку, найперспективніше?

— Одна з тем, якій більшість доповідачів приділяли увагу, — стовбурні клітини. Я переконаний, тут знайдуться спільні інтереси, виникне певна неформальна координація зусиль.

— Завжди був помітний певний антагонізм між двома академіями: він уже зник чи це лише спроба зближення?

— Насправді антагонізму в чистому вигляді я ніколи не помічав. Було різне уявлення про те, що таке наука й розуміння цього процесу. Коли в людини болить зуб, їй не важливо знати, які існують механізми виникнення зубного болю: їй потрібно зуб вилікувати. Тому лікар, котрий спілкується з хворим, виходить із такого розуміння. А представники фундаментальної науки більш абстраговані від практичних проблем — для того, аби зрозуміти саме механізми. І в цьому сенсі можна говорити про те, що ви називаєте конфліктом уявлень. Мені здається, нині ці уявлення починають зближуватися.

Як підсумував директор Інституту медицини праці, віце-президент АМН України академік Юрій Кундієв, нинішня сесія ініціює всю подальшу спільну роботу двох академій. Адже, по суті, закладено традицію проведення об’єднаних засідань. Крім того, планується створення робочих груп, котрі вестимуть спільні теми, ті чи інші напрями, поглиблюватимуть співпрацю тощо. І не виключено, що така кооперація породить зворотний процес — скорочення «зайвих» лабораторій і відділів за одночасного посилення провідних напрямів того чи іншого інституту і чіткої кооперації з колегами з інших відомств. Власне, про це говорив свого часу ще академік Вернадський: «Ми маємо дедалі більшу потребу не в спеціалізації за окремими науками, а в спеціалізації за проблемами».