Рахманін про закон щодо підпорядкування Головкома Залужного: «В умовах війни рухи щодо зміни в системі військового управління можуть їй зашкодити»

У тексті законопроєкту №4210-д, який комітет зараз готує до другого читання, немає скандальних змін, які гаряче обговорюються в суспільстві та стосуються нібито заборони військовослужбовцям балотуватися, обмежує публічні висловлювання військових тощо, пише Сергій Рахманін у статті «Чи б’є законопроєкт №4210-д по Головкому Залужному?» для ZN.UA. Попри це він рекомендував би не приймати законопроєкт у другому читанні до нашої перемоги у російсько-українській війні. І на те є кілька причин.

По-перше, як вказує автор, в умовах війни будь-які рухи, спрямовані на зміни в системі військового управління (навіть якщо вони зумовлені добрими намірами), здатні зашкодити цій системі. Тому за словами Рахманіна, під час війни варто ухвалювати винятково ті рішення, яких неможливо не ухвалювати. Законопроєкт №4210-д – точно не з цієї категорії.

По-друге, ухвалення №4210-д, за словами автора, не надасть Силам оборони жодної відчутної додаткової спроможності, що приведе до їхнього посилення.

По-третє, ухвалення великого масиву змін до низки законів потягне за собою корегування ще більшої кількості підзаконних актів. А це своєю чергою призведе до відволікання часу, сил і ресурсів, необхідних для виконання набагато нагальніших завдань.

І по-четверте, система військового управління потребує уточнення й модернізації. Але якраз бойові дії слугують унікальним досвідом для визначення того, що саме і де само варто змінювати. А що змінювати не варто. Проте для систематизації цього досвіду слід, на мій погляд, почекати. Щонайменше дочекатися перемоги.

«Розгляд подібного питання до війни не привертав особливої уваги, тим більше суперечок чи обурень (події навколо голосування у першому читанні — тому підтвердження). Під час війни ухвалення таких ініціатив здатне привнести зайву напругу в суспільство, штучно ускладнити співпрацю між структурами, які відграють надзвичайно важливу роль у спротиві агресії. Тому, навіть не вдаючись у зміст законопроєкту, певних положень якого я відверто не поділяю, глибоко переконаний: відкласти розгляд №4210-д було б доцільно, логічно й мудро», – зазначає автор.

За словами Рахманіна, єдиний фактор, що може призвести до штучного прискорення його подальшої долі, – це віднесення законопроєкту до категорії так званих євроінтеграційних. Зокрема, влада може спонукати до його пришвидшеного розгляду, зокрема через бажання справити необхідне враження на західних партнерів. 

«Хоча, як на мене, нам є що «євроінтегрувати» й без цього. Зайвий раз без нагальної потреби рухати систему, яка працює (і яка воює), — надто великий ризик», – підсумував Рахманін.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Підпорядкування Головнокомандувача ЗСУ та призначення командувачів: в Раді планують кардинально посилити повноваження міністра оборони

Нагадаємо, про те, що законопроєкт №4210-д готують до другого читання стало відомо на фоні скандалу навколо депутатки «Слуги народу» Мар’яни Безуглої, яка надала комітету національної безпеки, оборони та розвідки ВРУ неправдиву інформацію про буцімто попереднє узгодження нею з ГУР МОУ редакції законопроєкту. 

Норма, яку сьогодні подають як найбільшу «зраду», з’явилася ще до війни, а не зараз, як стверджують деякі критики цього законопроєкту. Зокрема, йдеться про норму, яка передбачає, що Головнокомандувач ЗСУ буде «підпорядкований, підконтрольний і підзвітний міністру оборони». За словами Рахманіна, одна з поправок, поданих до другого читання, пом’якшує норму, підтриману в першому читанні. Крім того, слово «підконтрольний» комітет планує вилучити.