Чому «хрущовки» не можна «просто замінити» висотками: пояснює експерт

Ідея реконструкції застарілих кварталів виключно шляхом забудови їх висотками хибна від самого початку, пише директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у статті «"Хрущовки" у проєкті майбутнього відновлення. Все-таки зноситимемо?»

Щоб збільшити у п’ять разів кількість поверхів, квартир і мешканців на певній території, треба вп’ятеро збільшити потужності інженерної та соціальної інфраструктури: прокласти нові водогінні та каналізаційні мережі, збудувати потужнішу трансформаторну підстанцію, додаткові дитсадки, школи, поліклініку, парковку тощо. 

«З досвіду ми знаємо, що забудовник ніколи цього не робить - перекладає все на місцеву владу («мудрий» законодавець давно скасував внески забудовника на розвиток соціально-інженерної інфраструктури), тому й виникають регулярно наметові містечка на Хрещатику, 36 та біля мерій в інших великих містах», - пояснює Сергієнко. 

Щоб запобігти колапсу, існують ДБН - Державні будівельні норми, які визначають максимальну щільність населення на певній площі. 

«За радянських часів, коли будувалися «квартали застарілого житлового фонду», всі будівельники свято дотримувалися ДБН, інакше просто бути не могло. Саме тому будь-яке збільшення кількості жителів у кварталі стане прямим порушенням Державних будівельних норм», - пояснює експерт.

Водночас, за його словами, є один нюанс. Згідно з ДБН, щільність населення не може перевищувати 450 осіб на 1 га, а у великих містах – плюс 20%, тобто 540 осіб на 1 га. Це орієнтовно 200 квартир, або 10 квартир на один поверх 20-поверхівки. 1 га — 100 на 100 метрів - це приблизна площа «Академ-Парку» в Києві, де збудовано два 7-секційних будинки висотністю 19–25 поверхів. Неозброєним оком видно, що щільність зашкалює, однак у ДБН ідеться не про конкретний гектар, а про щільність «на мікрорайоні». 

«Оскільки останнє - поняття невизначене («розтяжиме»), приміром поруч стоять «хрущовки», то формально все виходить тіп-топ», - додав експерт.

Також директор «Інституту міста» пояснював, що не так з новим законом про реконструкцію «хрущовок».