Битва за UMC: партія в шахи за правилами покеру

«Необхідно відмовитися від формулювань «скандал», а треба перевести це в площину розгляду правових суперечок судовими інстанціями», — порекомендував під час візиту до Москви перший віце-прем’єр України Микола Азаров, кажучи про спробу перегляду продажу «Мобільним Телесистемам» державної частки в СП «Український мобільний зв’язок» (UMC). Порада цілком у дусі Миколи Яновича: із таким самим успіхом можна було запропонувати провести партію в покер за правилами шахів. Не варто, мовляв, привертати до справи надмірну увагу. Потрібно спокійно дочекатися рішення суду (перше засідання якого, нагадаємо, призначене на 12 липня). І того, що буде за ним.

Ні, сьогодні ми не розмірковуватимемо про рівень незалежності вітчизняної судової системи. Більшість спостерігачів схиляється до думки, що політична складова в скандалі навколо можливої націоналізації UMC превалює над економічною і, тим паче, правовою.

Що характерно, у МТС на подання Генпрокуратурою позову в суд відреагували спокійно: компанія чесно виконала всі свої зобов’язання за договорами з українською стороною, діяла в рамках закону, а тому не боїться перегляду угоди.

Компанія рівня МТС не може дозволити собі здійснювати сумнівні операції: надто дорого це коштуватиме її інвесторам. Нагадаємо: фінансовим консультантом транзакції виступав міжнародний інвестиційний банк ING Barings, юридичний супровід здійснювали американські юридичні компанії Latham&Watkins і Clifford Chance. Всі етапи купівлі-продажу старанно перевірялися цими авторитетними організаціями на предмет відповідності національному та міжнародному законодавству. Виходить, юристи Генеральної прокуратури України (кваліфікацію яких, без будь-якої задньої думки, не піддаватимемо ні сумніву, ні порівнянню) виявили в угоді порушення законодавства, не помічені їхніми колегами зі славетних міжнародних фірм?

— Якби Генпрокуратура почала перевіряти цю угоду півтора року тому, коли вона щойно починалася, тоді можна було б принаймні говорити, наскільки солідні в нас правоохоронні органи, як вони втрутилися і стали на варті інтересів держави, — каже народний депутат України Юрій Артеменко. — Та Генпрокуратура втрутилася лише тоді, коли інвестиції від російської компанії дозволили UMC набрати обертів на бідному телекомунікаційному ринку України.

Крім міжнародних юридичних компаній, угоду фактично схвалили три (!) уряди України. За словами голови ФДМУ Михайла Чечетова, «уряд Віктора Ющенка прийняв це рішення, уряд Кінаха не скасував його, а уряд Януковича реалізував». Це, на думку Чечетова, є підтвердженням того, що продаж державної частки в UMC був «нормальним явищем» і здійснювався у правовому полі. До речі, сьогодні всі три прем’єри — два колишніх і один чинний — є претендентами на президентське крісло. Як припускає Ю.Артеменко, однією з цілей позову Генпрокуратури може бути бажання «підвісити» всіх трьох у ході передвиборної кампанії. Януковича — за «щонайтісніші» взаємовідносини з Росією, Ющенка — як найопозиційнішого нинішній владі кандидата, а Кінаха, напевно, «за компанію».

Депутат Юрій Єхануров, член фракції «Наша Україна», вважає, що націоналізація UMC остаточно підірве імідж України як держави, з якою можна мати справу. Його колега Борис Беспалий цілком патріотично зазначає, що мобільний зв’язок — галузь прориву нашої країни в нову еру цивілізації, але для її розвитку потрібні інвестиції. «Якщо ця галузь буде в нас зоною скандалу і нестабільності, то інвестори, які керуються абсолютно не політичними мотивами, її уникатимуть», — каже депутат.

Спроба перегляду угоди з МТС, найбільшим стільниковим оператором у Центральній та Східній Європі, сприймається за межами України як пряма загроза міжнародним інвестиціям. Серед акціонерів МТС — німецький оператор зв’язку Deutsche Тelekom, а також тисячі американських і європейських інвесторів, які купили акції МТС на фондових біржах, передусім — на Нью-Йоркській фондовій біржі. Гроші на розвиток UMC залучаються на міжнародному фінансовому ринку.

Таким чином, UMC стала першою в Україні компанією, чий капітал (із допомогою МТС) формується за участі світового фінансового ринку. У зв’язку з цим слід зазначити основне. Вільний обіг на фондових біржах настільки значного обсягу акцій пред’являє до такої компанії, як МТС, високі організаційні та фінансові вимоги. Це стосується і повної відкритості фінансової інформації, і постійного ретельного аудиту з боку міжнародних компаній, і кваліфікованого юридичного супроводу. Інакше кажучи, така компанія не може дозволити собі укладати сумнівні угоди, захоплювати навколозаконними методами будь-які підприємства, приховувати прибуток від оподаткування та інше, у чому люблять підозрювати український бізнес наші правоохоронні органи. Швидше за все, останні сьогодні просто не розуміють принципів роботи компаній із міжнародним капіталом.

У зв’язку з цим показово, що хоча першого дня після появи інформації про претензії Генпрокуратури України до угоди акції МТС на Нью-Йоркській біржі впали на 7%, проте вже через два тижні їх котування повернулися до «докризового» рівня. Це означає, що експерти міжнародного фінансового ринку, додатково вивчивши ситуацію, не вважають великою можливість втрати МТС високоприбуткового активу в особі UMC.

Сьогодні МТС — найреальніший інвестор в український бізнес. Лише за 2003 рік компанія вклала в українську мережу близько 250 млн. дол., прямі капітальні вкладення за перший квартал поточного року становили ще 32 млн. дол. при запланованих на рік понад 200 млн. дол. Для порівняння: сукупні капітальні вкладення всіх російських гравців нафтового ринку — ТНК, «ЛУКойлу», «Татнафти» та інших — в усі українські НПЗ становлять не більше 104 млн. дол. Інакше кажучи, стільки грошей, скільки вклали МТС, в Україну ще ніхто не вкладав. Сукупні відрахування UMC у бюджет за минулий рік становили 800 млн. грн. — за цим показником компанія також посідає одне з перших місць в Україні.

Нагадаємо: на початку року UMC виступила з ініціативою, сформульованою так — «Зробимо Україну мобільною!» Сьогодні і UMC, і її основний конкурент — «Київстар» фактично лідирують за темпами телефонізації населення України, разом підключаючи майже 350—400 тис. нових абонентів щомісяця — стільки ж, скільки великі провідні оператори за рік. Наприкінці травня кількість мобільних абонентів всіх операторів становила понад 8 млн. чол. Зокрема — 4,35 млн. абонентів UMC, включно з більш як мільйоном абонентів «Джинс». За прогнозами експертів, уже восени кількість мобільних абонентів в Україні перевищить кількість абонентів дротових телефонних мереж, що становить 11 млн. чол. Завдяки доступності й розширенню послуг стільникового зв’язку, мобільне проникнення в Україні наближається до 20%. Причина такого значного зростання кількості мобільних абонентів — активні інвестиції в розвиток мережі та значне зниження тарифів.

UMC можна, без перебільшення, вважати своєрідним барометром інвестиційного клімату України. І загроза його падіння — тривожний симптом. Не виключено, що незграбна спроба повернути продану держчастку в UMC може взагалі обернутися остаточним зривом приватизації «Укртелекому». Адже поки що умови, прописані Законом «Про особливості приватизації ВАТ «Укртелеком», більше зорієнтовані саме на міжнародних інвесторів. У яких сама постановка питання про можливість перегляду умов угоди з купівлі української власності може пригасити бажання грати в такі ігри.

Крім того, скандал із UMC змушує повірити й в експертні прогнози щодо перегляду після виборів результатів усієї великої приватизації. Залишається сподіватися, що здоровий глузд усе-таки візьме гору, і похмурі прогнози не збудуться.