Експрес-битва за «Укрзалізницю»

Історія з переведенням рахунків «Укрзалізниці» з Експрес-банку до Приватбанку далека від завершення (і невідомо, чи буде завершена), проте встигла набути ознак скандальної. І послужить хорошим уроком для банківської системи загалом.

Ні, ніхто не забороняє великому підприємству самостійно визначати принципи свого банківського обслуговування. Однак банки також мають право на дотримання правил солідними клієнтами. Бодай тому, що, виходячи з цих правил, вони планують свої фінансові результати, якість і кількість послуг для тих самих клієнтів. Клієнтові, котрий порушує правила, потрібно пам’ятати: у сучасному інформаційному суспільстві міра стабільності чи нестабільності кожного окремого банку формує ставлення до всієї банківської системи й визначає ступінь довіри до неї з боку громадян і бізнесу, особливо інвестиційного.

Коротка передісторія. Розмови про те, що «Укрзалізниця» може відмовитися або обмежити своє обслуговування в Експрес-банку, почалися після загибелі Георгія Кірпи. Торік улітку частину давніх акціонерів установи з числа фірм, котрі пов’язують з покійним міністром транспорту, змінили інші, близькі до власників «Запоріжсталі» й Індустріалбанку. Було проведено додаткову емісію акцій. Але пакети акцій, що належать залізницям України — засновникам Експрес-банку, залишилися незмінними. Їхню частку збережено на рівні 18%.

У березні цього року почала з’являтися інформація про закриті переговори нового керівника «Укрзалізниці» — Василя Гладкіх — із Приватбанком. На початку квітня представники Приватбанку заявили про підписання з адміністрацією залізничного транспорту угоди про стратегічне партнерство, що передбачає відкриття там у місячний термін рахунків підприємств залізничного транспорту. З’явилася також інформація про впровадження Приватбанком зарплатного проекту на одній із залізниць і плани надання кредитів підприємствам залізничного сектора.

Треба зазначити, кредитний портфель «УЗ» ніколи не обмежувався одним Експрес-банком: за даними самого Василя Гладкіх, залізниці кредитувалися у восьми банках, не кажучи вже про кредити по лінії ЄБРР.

Але кредити кредитами... На залізницях провели збори трудових колективів, на яких людей знайомили з «зарплатними» пропозиціями Приватбанку як із уже доконаним фактом зміни фінансового агента. Це спровокувало хвилювання клієнтів: біля банкоматів Експрес-банку вишикувалися черги, залізничники знімали зі своїх карток залишки. Спостерігалося і дострокове зняття вкладниками-фізособами депозитів.

З’явилася інформація про перебої з видачею готівки, яку в самому банку не підтверджують. Про скарги клієнтів також не чутно. Паніки й відмов банку від виплат чи бодай їхньої затримки не сталося. Експрес-банк видавав гроші без обмежень. Однак у пресі почали з’являтися коментарі на тему: якщо «Укрзалізниця» піде, то це може спричинити банкрутство структури.

Найцікавіше в цій ситуації те, що на сьогодні підприємства «Укрзалізниці» продовжують обслуговуватися в Експрес-банку. Після того як дії та наміри Василя Гладкіх з виведення рахунків залізниці від «експресівців» до «приватівців» набули розголосу, процес зупинився. «І ми не збираємося їх (рахунки. — Л.Я.) звідти вилучати» — поширила прес-служба «УЗ» слова Василя Гладкіх. А міністр транспорту і зв’язку Віктор Бондар іще 13 квітня надіслав керівникам «Укрзалізниці» й залізниць України листа з вимогою «усунути порушення чинного законодавства при укладанні цієї угоди (із Приватбанком. — Л.Я.)» і «вжити ефективних заходів з неухильного дотримання вимог чинного законодавства стосовно закупівель послуг з банківського обслуговування виключно на конкурентних принципах».

Ситуація повернулася до розмов про необхідність диверсифікації банківського обслуговування залізниць (читай — до торгу «Укрзалізниці» з різноманітними банками за умови обслуговування), тобто до стану річної давнини. Розмінною монетою в цьому торгу ледь не стала очікувана деякими паніка серед клієнтів Експрес-банку, але вона так і не виникла.

Про причини й наслідки існуючої ситуації ми розмовляємо з головою правління Експрес-банку Юрієм ДЖУСОМ.

— Юрію Никифоровичу, розкажіть, будь ласка, коротко про причини ситуації, що склалася з переходом «Укрзалiзницi» на обслуговування до іншого банку.

— Про причини краще запитуйте в керівника «Укрзалiзницi». Але те, що відбувається, більше нагадує старанно підготовлену інформаційну атаку. Журналісти телефонують, запитують, а потім тлумачать сказане нами так, як комусь зручно. Я кажу: «Банк матиме серйозні проблеми, якщо кошти «Укрзалiзницi» вивести з нього за один місяць». Вони пишуть просто: «Банк може збанкрутувати». Заявляю: «Я зарікся давати будь-які коментарі по телефону, приїжджайте, поговоримо». Вони пишуть: «Зарікся давати будь-які коментарі». Дзвоню журналістам, запитую, чим викликане таке вільне поводження з моїми словами. Відповідають, що не вони визначають інформаційну політику видання.

Виходить, ті, хто визначає цю інформаційну політику, мають інтерес у тому, аби створити імідж Експрес-банку як такого, що ось-ось розвалиться? Щоб від нас втікала клієнтура, щоб почали виводити кошти?

— Втрати вже почалися?

— На сьогодні єдині втрати, яких ми зазнали, — грошові втрати від інформаційної провокації, пов’язаної з заявами керівництва «Укрзалiзницi». Річ ось у чому: коли залізничникам оголосили, що наступну зарплату вони отримуватимуть у Приватбанку, вони почали обнульовувати свої зарплатні картки, знімати з рахунків залишки, які вони вже звикли там тримати. Біля банкоматів вишикувалися черги. І нам довелося докласти чимало організаційних зусиль, аби забезпечити безперебійну видачу готівки.

Впоралися з ситуацією своїми засобами, не залучаючи позикових коштів. Втрати становили близько 30 млн. грн. Проте нам вдалося зберегти більше — довіру людей. Бо, попри чутки, люди побачили: ми не утримуємо їхні гроші, віддаємо все на першу вимогу.

Те саме з депозитами фізичних осіб. Заяви про «антиекспресівські» наміри керівника «Укрзалiзницi» призвели до того, що в окремих регіонах наші клієнти заходилися достроково знімати депозити. Їм також не відмовляли. Коли люди переконалися, що гроші їм повертають на першу вимогу, вони понесли їх назад. Більшу частину зі знятих депозитів уже повернули до банку.

— Можливо, вам є сенс стимулювати клієнтів цікавішими умовами розміщення депозитів?

— Ми не маємо наміру збільшувати привабливість наших депозитів за допомогою підвищення ставки. Вона в нас і так вища, ніж у багатьох великих банках.

— І все-таки, як сьогодні справи з рішенням «Укрзалiзницi» піти з вашого банку?

— Після того, як про ці рішення дізналася вся країна, реальні дії з виведення коштів із банку «Укрзалiзниця» зупинила. Лише Одеська залізниця поінформувала нашу одеську філію, що, відповідно до розпорядження керівництва, такий перехід планується. В інших регіонах далі розмов справа не пішла. Більше того, керівництво «Укрзалiзницi» сьогодні вже заявляє, що не має наміру відмовлятися від обслуговування в Експрес-банку повністю.

До того ж, відповідно до чинного законодавства про державні закупівлі, «Укрзалізниця», аби визначити банк, з яким планує працювати, зобов’язана провести тендер. Ми готові брати участь у такому тендері й перемогти.

— Чому ви так у цьому переконані?

— Та тому, що ми маємо досвід і інструменти роботи з підприємствами залізниці, яких немає в інших. Якісно виконуємо всі свої функції й зобов’язання на дуже вигідних для клієнтів умовах. При цьому наш банк міцно стоїть на ногах. У 2005—2006 роках ми не порушили жодного зі встановлених НБУ нормативів діяльності. І показали непогані фінансові результати.

Чистий прибуток банку за минулий рік дорівнював 17,1 млн. грн. Регуляторний капітал збільшився на 22 млн. грн. і становить 184 млн. (35-е місце у відповідному рейтингу АУБ). Активи банку на кінець року сягнули 1,45 млрд. грн. (31-е місце в рейтингу АУБ). Кредитний портфель господарських суб’єктів збільшився на 205,1 млн. грн. і дорівнює 633,4 млн. грн. Із них 360 млн. — кредити підприємствам залізничного транспорту. Кредити фізичним особам зросли на 127,9 млн. грн. — до 263,3 млн. грн. Кошти фізичних осіб, розміщені в нашому банку, за минулий рік збільшилися на 200 млн. грн. і становлять 428 млн. (із них 267,8 млн. грн. — строкові депозити та 160,2 млн. — кошти до запитання).

Обслуговування в нашому банку об’єктивно вигідне для підприємств. Ми пропонуємо їм гнучкі умови, до того ж фінансово більш вигідні, оскільки зуміли мінімізувати власне банківські витрати.

— Але ж у ваших ресурсах велика частка фінансових потоків, які генеруються «Укрзалiзницею». Тобто, якщо залізничники заберуть свої гроші, ситуація погіршиться?

— Частка «Укрзалiзницi» в різних показниках різна. Так, із 5275 підприємств — клієнтів банку залізничники становлять п’яту частину — 1012. У загальному кредитному портфелі їхня частка дорівнює близько 40%. При цьому середня кредитна ставка для підприємств залізниці — одна з найнижчих у банківській системі країни (15,5%). Виходить, якщо навіть «Укрзалiзниця» перекредитується й поверне нам ці кошти достроково, це не буде для нас критично. Крім того, частина коштів «Укрзалiзницi» перебуває на довгострокових депозитах.

Серед 516 тис. наших клієнтів — фізичних осіб залізничники становлять переважну більшість. У основному через те, що більша їх частина — користувачі зарплатних проектів «Укрзалiзницi». Понад 80 тис. працівників залізниць взяли в нашому банку споживчі кредити на суму понад 200 млн. грн. Ставка для них не перевищує 18—19% річних. Конкуренти ж пропонують ставки за споживчими кредитами від 3%, але на місяць. Помножте 3 на 12 — і побачите, наскільки дорожче обійдеться нашим клієнтам зміна банку. Люди вміють рахувати зароблені гроші.

До того ж, на суми залишків на зарплатних рахунках ми робимо нарахування виходячи з 3% річних, а тим, хто користується нашими картками, — з 7%. Для пенсіонерів-залізничників на суми залишків ми традиційно нараховуємо з розрахунку 13% річних. Ми цінуємо наших постійних клієнтів. Ситуація з невдалою спробою посіяти паніку переконала: і вони цінують нашу надійність.

Таким чином, навіть цілковите вилучення «Укрзалiзницею» своїх ресурсів хоч і спричинить певне зниження наших фінансових показників, але для банку це не смертельно. Банк збереже всі ресурси й можливості для подальшої ефективної роботи. Включаючи здатність надолужити ці кошти, набравши нових клієнтів.

— Які умови обслуговування ви можете запропонувати цим новим клієнтам?

— На середину квітня 2006 року філіальна мережа Експрес-банку включає вісім регіональних філій і 149 відділень у всіх областях України. Оскільки банк від самого початку орієнтувався на обслуговування підприємств залізничного транспорту, ці відділення в основному прив’язані до залізничних вузлів і станцій. Це можна вважати перевагою, приміром, для обслуговування пасажирів. Хоча ми сьогодні вирішуємо питання розширення нашої філіальної мережі «в бік» від залізниць, для охоплення ширшої потенційної клієнтської бази.

Наш банк також активно працює на ринку інкасації й перевезення цінностей. Служба інкасації Експрес-банку діє в 37 містах, її послугами користуються понад 2 тис. підприємств.

Наша банкоматна мережа включає 231 банкомат, 480 POS-терміналів у пунктах видачі готівки й термінали на 82 підприємствах торгівлі й обслуговування. Також будемо розширювати цю мережу.

— Але ж емітовані Експрес-банком платіжні карти можуть обслуговуватися лише в банкоматах цього самого банку, і ніде більше?

— Справді, Експрес-банк є одним із «стовпів» національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), створеної відповідно до програми Національного банку України. Нами емітовано понад 530 тис. платіжних карток цієї системи. Це — чіпові смарт-карти, більш захищені й сучасні, ніж переважна більшість платіжних карт VISA й Mastercard, емітованих іншими банками.

Чіп-карти емітуються й у рамках цих систем, але їхня кількість в Україні порівняно невелика, не всі банкомати їх обслуговують. Але, на відміну від інших платіжних карток, за нашими не зафіксовано жодного факту несанкціонованих вилучень, простіше кажучи — крадіжок. І операції за нашими картами для клієнтів безплатні.

Власники наших карток можуть виконувати з ними всі необхідні дії: одержувати в банкоматах зарплату, пенсійні й інші виплати, здійснювати комунальні платежі й розплачуватися в торговельних точках, де є наші термінали (і користуватися при цьому знижками в 2—6%), переказувати гроші родичам та іншим особам, користуватися кредитами й одержувати відсотки за депозитами. Експрес-банк разом із НБУ бере участь у розробці та впровадженні соціальних програм із використанням наших карток.

Проте в лютому Експрес-банк вступив у міжнародну платіжну систему VISA International. З травня ми починаємо емітувати й картки цієї системи. Наші банкомати також буде перепрограмовано під їхнє обслуговування. Це значно розширить можливості клієнтів. Але це не означатиме відмову від розвитку НСМЕП-карток: у національної системи є безліч переваг перед закордонною.

— Повертаючись до «Укрзалiзниці», яка ж усе-таки стратегія Експрес-банку в цій ситуації?

— Передусім, звісно, ми намагатимемося не допустити одномоментного виведення коштів «Укрзалiзницi» з банку, якщо вже таке виведення відбудеться. Але нехай усе буде за законом.

Нехай будуть тендери. Адже ми ніколи не претендували на те, аби бути єдиним банком, котрий обслуговує залізницю. Але ми завжди були, залишаємося і, переконаний, залишимося надійним партнером залізничників. Тому приносити закон і принципи відносин між банком і клієнтами в жертву чиїмось політичним іграм ми не дозволимо. Про це ми сьогодні заявляємо на найрізноманітніших рівнях, аж до керівництва НБУ та країни.

Паралельно продовжуватимемо нарощувати клієнтську базу — як фізичних, так і юридичних осіб. Робитимемо це в спокійному темпі. Жодних ривків, жодного масового переорієнтування з залізничників на незалізничників. Не плануємо й гучних маркетингових акцій для заманювання нових клієнтів. Наш банк — стабільна фінансова установа, і будь-який розсудливий бізнесмен чи просто громадянин у змозі оцінити наші показники й переваги. Хоча, звісно, диверсифікації клієнтської бази певну увагу буде приділено.

— Виходить, заручником такої ситуації може виявитися будь-який банк, що обслуговує великі рахунки великого державного підприємства?

— Навіть для набагато більшого банку такі приходи-виходи досить болючі. Лихоманити починає всю банківську систему. Пригадаймо, приміром, історію з переведенням рахунків «Нафтогазу України» з ПІБу в Ощадбанк, також із суто політичних міркувань. Тому чиновникам, які приймають такі рішення, слід прогнозувати їхні наслідки і для фінансового сектора країни в цілому.

І ще. Прийняло керівництво «Укрзалiзницi» рішення про переведення коштів, і нехай. Банк це переживе. Однак при цьому поширюються чутки, що Експрес-банк у результаті нібито збанкрутує, що людям потрібно терміново забирати депозити, та й іншим підприємствам терміново зніматися з обслуговування. Кому це вигідно?

Схожі прецеденти в історії вітчизняної банківської системи вже мали місце. Пригадаймо піар-атаку на банк «Мрія» 2004 року або аналогічні чутки про можливе банкрутство Кредитпромбанку. Тоді недоброзичливці мали намір викликати паніку серед клієнтів і знекровити банки. Притому, що об’єктивних підстав для кризи в цих фінансових установах не було, їхні показники залишалися в межах норми й навіть поліпшувалися. Ставка була саме на страх, на провокацію недовіри до банківської системи.

Тоді спільними зусиллями банківської громадськості, НБУ і самих «атакованих» колапсу вдалося уникнути. Обидва банки продовжують сьогодні успішно працювати. А в нас достатньо власних ресурсів, аби й надалі чітко виконувати всі зобов’язання перед клієнтами. Навіть перед тими, хто не має наміру наслідувати наш приклад. Головне для нас — зберегти ділову репутацію.