Ті, хто принижував, — піднеслися. Притча про галузеві коефіцієнти до 20-річчя ДПАУ

Фарисей, ставши, так молився про себе: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирники, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощуся двічі на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!» А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: «Боже, будь милостивий до мене, грішного!»... Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, - буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться.

Євангеліє від Луки

Першого липня Державна податкова служба України відзначила свій 20-річний ювілей. «Дзеркало Тижня» сердечно вітає працівників шанованого відомства з фаховим святом. А найкращим побажанням із нашого боку на адресу ДПАУ буде аналіз тенденцій та перспектив її роботи. Два місяці тому ми надіслали запит, щоб записати інтерв’ю з головою ДПАУ Олександром Папаїкою на тему практики роботи податкових органів, проте Олександр Олексійович так і не знайшов часу для зустрічі. Ми, звісно, розуміємо, що закритість від преси пояснюється аж ніяк не страхом або невпевненістю посадових осіб перед відвертою розмовою. Очевидно, податкова так перевантажена поточними завданнями, що голова просто не встигає розгребти купу проблем і з об’єктивних причин не може відволікатися на пояснення платникам податків дій ДПАУ.

Тому з Олександром Олексійовичем ми подискутуємо заочно - розглянемо нові методи дій податкової та їх можливі наслідки.

У день 20-річчя Служби пан Папаїка дав інтерв’ю «Інтерфаксу», в якому звітував про успіхи в роботі. Деякі фрагменти просяться в меморіз. Головним досягненням глава ДПАУ назвав перевиконання плану зборів податків у червні на 6,5% - зібрано 9,8 млрд. грн., що становить приблизно 48% зростання, порівняно з червнем 2009 року.

У чому ж причина? «Багато платників податків розкрилися і стали більше платити - самі собі збільшили податкове навантаження... Великий бізнес, великі фінансові корпорації переглянули свої підходи. На 2-3% підвищили навантаження, і ми вже побачили економічний ефект. Пішли сотні мільйонів гривень додаткових платежів».

Головним критерієм, що забезпечує виконання плану, голова ДПАУ назвав збільшення податкового навантаження на 2-3% на підприємство. Податкове навантаження з обороту підприємства - це вітчизняне ноу-хау податківців. Кількість податків, яку можна видушити з підприємства, митарі визначають за встановленим для кожної галузі так званим галузевим коефіцієнтом - за максимальними показниками навантаження на найбільших платників податків галузі. При цьому податку з обороту в Україні немає. Проте неформально навіть голова ДПАУ оперує саме цим критерієм.

Зазначена практика існувала в ДПАУ завжди. Шокуючим нововведенням для підприємців тепер стали тільки масштаби цього явища та те, що на підставі коефіцієнтів почала плануватися робота всіх місцевих податкових адміністрацій. Великий бізнес має великі можливості для оптимізації податків, порівняно з малим та середнім бізнесом, підприємства працюють в умовах ринкової конкуренції, різноманітної кон’юнктури та сотень інших чинників. І раніше податкова влаштовувала розбірки через низький показник податкового навантаження тільки з великими корпораціями. Це було виправданим підходом - з огляду на численні дірки в законодавстві, які дозволяють нашим олігархам мінімізувати податки до нуля. Як аргументом митарі оперували галузевим коефіцієнтом. Причому зазвичай, такі питання вирішувалися на рівні центрального апарату ДПАУ індивідуально. Якщо в металургійній компанії «Міттал Стіл» податкове навантаження з обороту становило до 10%, то для СКМ Ріната Ахметова воно не перевищувало 5%.

Проте за три місяця роботи нової влади високий коефіцієнт податкового навантаження з обороту став неминучим кошмаром для підприємців усіх галузей бізнесу. За даними «ДТ», неофіційні розпорядження керівництва ДПАУ встановлюють обов’язковість прив’язки стягнення податків з усіх підприємств для податкових адміністрацій на всіх рівнях і для всіх різновидів бізнесу. Підкреслюємо, з усіх підприємств. Тобто для вільної ринкової економіки запроваджено планове командно-адміністративне визначення рівня податкових відрахувань. Чи відповідає такий підхід елементарному здоровому глузду? Адже, по суті, тотальне оподаткування з обороту за критеріями, встановленими галузевими коефіцієнтами, розробленими чиновниками ДПАУ, - це засіб маніпулювання економічною кон’юнктурою, який надає широкі можливості для несумлінної конкуренції. Ця волаюча ситуація промовисто свідчить: фінансово-економічної політики в державі немає. І тому податкова діє самостійним регулятором ринкових відносин - як держава в державі.

Один із київських бізнесменів пояснив «ДТ»: «Під галузевий коефіцієнт підганяється наявна база оподаткування. Офіційно інспектор не вимагатиме сплачувати відсоток із обороту. Але неофіційно треба доплатити стільки, скільки визначає план. За план треба торгуватися, але нині нижче визначеного коефіцієнтом порога мінімізувати податки не може ніхто. Якщо підприємство законно заплатило всі податки, але не дотягнуло до встановленого місцевого податкового плану, вмикаються непрямі репресивні заходи. Насамперед просто не приймають декларацію. Якщо декларацію прийняли, можуть не внести інформацію в автоматичну базу даних. Якщо формально все правильно, то головним засобом переконання стають зустрічні перевірки. В остаточному підсумку, легко можуть анулювати свідоцтво платника ПДВ. Усі ці незаконні заходи, звісно, можна оскаржити через суд і, звісно, виграти справу. Колись у майбутньому. Але реально жоден середній або малий підприємець не буде зв’язуватися з податковою. Бо проблема з податковою на моєму підприємстві сьогодні викличе проблеми на підприємствах моїх контрагентів завтра - всі ті ж прикрощі автоматично чекають і моїх ділових партнерів. Тобто бізнес, по суті, взято в заручники. Або ти домовляєшся з податковою на її умовах, або всім твоїм партнерам створюють проблеми, - адже твоя неприйнята декларація дає підстави для зустрічних перевірок і на їхніх підприємствах. Якщо податки роблять бізнес нерентабельним, альтернативи дві. Перша - плюнути на прибутки і зайнятися правозахисною діяльністю в судах, дійти до Європи, просвіщати суспільство і пробуджувати совість та логіку в державних діячів. Друга - піти в тінь і, домовившись із дахом у силових структурах і в тій-таки податковій, займатися нелегальною економічною діяльністю, ухилятися від сплати податків, не показувати реального обороту, створювати фіктивні посередницькі ланцюжки. У результаті сила примусу перемагає силу переконання».

За даними аналітиків податкової служби, неофіційно отриманими «ДТ», тільки за травень податкові органи не прийняли в підприємців не менше 35 тисяч декларацій із ПДВ.

Високопоставлений працівник податкової міліції дав таке резюме: «За 2009 рік податкова міліція провела перевірки понад 10 тисяч підприємств України. Тепер планується зменшення кількості перевірок, і загалом по відомству офіційні цифри перевірок нижчі, ніж торік. Але причина тут у застосуванні галузевих коефіцієнтів. Звісно, немає сенсу перевіряти підприємство, якщо йому поставити високий коефіцієнт і примусити сплачувати під загрозою неприйняття декларації. Але результатом цього процесу є ширша тінізація економіки. Ми подаємо бізнесу сигнал - знижуйте офіційні обороти, і ми вам дамо нижчий коефіцієнт. Що буде наступного року, коли приховання обороту стане основним різновидом оптимізації податків? Податкова міліція на кожне підприємство не зайде. Виконувати план тільки репресивними заходами неможливо. Податкова міліція - це інститут наповнення бюджету, а не тюрем».

Надаючи відомчим нормативним актам, якими є галузеві коефіцієнти, по суті офіційного статусу, ДПАУ перевищує свої повноваження, і напряму порушує законодавство. На жаль, до цього немає ніякого діла не тільки компетентним органам, а й опозиції, яка ніби контролює комітет ВР з податкової політики. Насправді сваритися з податковою не хоче ніхто, тому що хаос і можливість подвійного тлумачення будь-якої букви незліченних підзаконних актів дають можливість комфортно працювати всім політичним структурам. Зримим символом безмежних повноважень податкової є база податкових роз’яснень законодавства. Кількість роз’яснень, які розтлумачують податкове законодавство, за деякими даними, вже перевищує тисячу документів! Вони стали основним правозастосовчим механізмом податкового законодавства і головним інструментом маніпулювання податковою політикою. Критично важливо розуміти, що навіть новий податковий кодекс лише почасти скорочує кількість роз’яснень і не кодифікує багатьох принципових аспектів податкової політики.

Жорстка прив’язка до високого показника податкового навантаження на підприємство на першому етапі справді підняла збирання податків. Проте така силова акція вже в найближчій перспективі призведе до очевидних негативних наслідків, які дуже легко передректи.

Далеко не всі види бізнесу забезпечують високу маржу. У торгівлі ювелірними прикрасами оборот мінімальний - маржа висока. І для таких підприємств обчислення з обороту дуже вигідне. Що ж до промислового виробництва, оптової торгівлі, всіх видів підприємств малого та середнього бізнесу, то незаконні галузеві коефіцієнти завдають їм істотного збитку. У виробництві та оптовій торгівлі обороти дуже високі, а маржа низька. При оптовій торгівлі, наприклад, бензином маржа становить від 2 до 5%. Нині цим оптовикам ставлять коефіцієнт не нижче 1% податкових відрахувань з обороту. Природно, маржу, а отже, й відпускну ціну доводиться підвищувати, заздалегідь закладати високі податкові ризики в собівартість. Або йти в тінь, і знову ж таки не сплачувати податків у бюджет. Як у таких умовах стримати зростання цін? Місія нездійсненна. Дії податкової розкручують механізм цінової інфляції, збільшують витрати менш успішних компаній порівняно з більш успішними. Проте до підвищення ефективності бізнесу це не приведе, оскільки специфіка діяльності кожного підприємства унікальна. А от поширення схем мінімізації податків це вже спричиняло.

«Ми малий і середній бізнес практично перестали перевіряти. Ми майже з усіма ними працюємо на довірі», - заявив пан Папаїка. Правдивість цієї фрази може оцінити будь-який підприємець. Якщо знайдеться в Україні такий, якого ще не перевіряли в рамках численних операцій «Бюджет», «Щит» тощо.

А тепер трохи макроекономічних показників. Чинниками зростання показника збираних податків стали не стільки методи переконання податкової, скільки загальна економічна кон’юнктура. Після глибокого падіння економіки в 2009-му нині спостерігається поступове повернення на колишні позиції. Порівняно з 2009 роком за січень-травень 2010-го валовий внутрішній продукт зріс на 6,1%. За січень-квітень зростання промислового виробництва становило 12% порівняно з 2009-м. Крім того, прийнято нові підвищені ставки акцизного збору, змінено механізми розрахунку акцизу по закупівлі спирту для кріплених вин. І акциз став більш вагомим джерелом зростання податкових відрахувань, якого в 2009 році просто не існувало. А от якщо подивитися на абсолютні цифри платежів по податку на прибуток і по ПДВ, то вони мало відрізняються від показників 2009-го. Аналіз динаміки оподаткування по цих двох ключовий податках показує: зростання збирання податків помітно відстає від показників промислового виробництва, що є ще одним непрямим підтвердженням тінізації економіки.

При цьому план у травні було виконано всього на 62%, квітні - на 65%, а червневий план було виконано за рахунок кінця кварталу, і сплати по податку на прибуток припали саме на цей місяць.

У наступному номері ми докладно торкнемося ситуації з виплатами по ПДВ і проблеми, яку створить піраміда ОВДП, вибудовувана на базі зростаючої заборгованості по ПДВ.

Хотілося б навести тільки кілька показових деталей. У червні заборгованість із ПДВ знову зросла. За даними пана Папаїки, до 26 млрд. грн. За даними «ДТ», на сьогодні заборгованість із ПДВ становить 32 мільярди. Пам’ятаєте, народний депутат Микола Азаров лише чотири місяці тому дуже сварив минулий уряд за зростання заборгованості із ПДВ, справедливо кажучи про вимивання оборотних коштів підприємств і колосальний збиток, якого це завдає економіці. Проте відповідно до статистики ДПАУ, наявної в розпорядженні «ДТ», у 2008-2010 роках за час керівництва попереднього уряду щомісяця відшкодовувалося ПДВ на суму від трьох до чотирьох мільярдів гривень на місяць. У червні 2010-го було відшкодовано ПДВ на суму 1,3 мільярда.

Короткострокове підвищення зборів за рахунок незаконного фактичного оподаткування обороту шляхом неприйняття декларацій по ПДВ напряму веде до вимивання оборотних коштів підприємств, зниження ліквідності та інвестиційного потенціалу, зниження конкурентоспроможності або до повного згортання легального бізнесу. В таких умовах просто смішно говорити про залучення іноземних інвестицій. Вичавлювання більшого обсягу податків при незмінних правилах гри та умовах оподаткування у той час, коли економіка на спаді й тільки долає кризу, призведе до звуження бази оподаткування та уповільнення темпів економічного зростання.

Податкова система управляється архаїчними методами 90-х років. І комп’ютеризація та інформатизація нічого не зможуть змінити в цій системі, оскільки реформу потрібно починати з перебудови структури управління. Поки податкова вершить те, що повністю спростовує красиву риторику керівництва країни, описувати економічне зростання будуть тільки найняті піарники. Україна з кризи не вийшла - тому що криза в нашій країні не суб’єктивний чинник, а результат послідовної неефективної та непрозорої державної політики. А гасла без реформ - це фарисейство.