Підстригання перуки. В адміністрації президента визначилися, яким вони хочуть бачити Податковий кодекс

Майже тиждень Банкова зберігала мовчання про президентську позицію щодо проекту Податкового кодексу. В ухвалений у першому читанні 17 червня документ летів град стріл і всього, що тільки під руку потрапляло; на майбутній «податковій конституції» відточували свою майстерність не лише заповзяті критики, а й фахові економісти з юристами, а в президентському апараті все ще визначалися з вердиктом.

Нарешті 23 червня дали «відмашку»: В.Янукович заявив, що «проект Податкового кодексу не збалансований і потребує серйозного доопрацювання». (Напередодні — що прийняття можливе тільки «після його ретельної експертизи та громадських слухань».) А в останніх числах червня стало таки відомо, яке саме доопрацювання необхідне.

Для будь-кого не секрет, що в нинішній владній команді, зовні монолітній, немає єдності з багатьох питань. Не виняток й економіка. Минулого четверга, наприклад, зібралася на своє не перше засідання не надто афішована депутатська робоча група під керівництвом Сергія Клюєва, яка відпрацювала пропозиції до Податкового кодексу від регіоналів. Хтось здивується — то як же так, які можуть бути пропозиції, коли проект «їхній»! «Їхній». Але не зовсім. (До речі, хто читав цей прекрасний багатосторінковий талмуд, абсолютно переконаний: це — не майбутня податкова конституція, це — солодка мрія податківця!)

Розбіжності між новими Кабміном і президентською адміністрацією з економічних питань ще не ставали надбанням громадськості, але, як бачимо, і по «моноліту» партії влади біжать тріщинки. Як нам видається, однією з перших серйозних може стати позиція щодо проекту Податкового кодексу. Якщо в уряді майже хором співають дифірамби документу (скромно замовчуючи, що проект, наприклад, не завізував міністр юстиції О.Лавринович), то на Банковій вважають, що «проект Податкового кодексу України містить положення, які вочевидь не узгоджуються із політикою дерегуляції підприємницької діяльності та зменшення податкового навантаження на підприємців».

В адміністрації дуже переймаються саме цим, юридичним, аспектом, розуміючи, що в прийнятому в першому читанні вигляді проект Податкового кодексу може відкрити скриньку Пандори — шлях до чергового переділу власності в Україні, здійснюваного руками та ресурсами податкової. Тобто хто володіє сьогодні податковою, той володіє країною.

Та ще більше в адміністрації президента переймаються політикою. Іміджем. Рейтингом. Тим, що нововведення, з яких, по суті, стартують економічні реформи Януковича, «викличуть значний негативний суспільний резонанс».

Двічі в доповідній записці керівників адміністрації на ім’я президента (згодом направленій також до Кабміну) наводиться список новел, «які безперечно викличуть негативну реакцію платників податків». Зауважте, не спад виробництва, не погіршення інвестиційного клімату, не подальшу тінізацію економіки...

Якщо до цього додати, що уряд у нас переймається закручуванням гайок і наповненням бюджету, то вирощувати, плекати, залучати в країну бізнес (крім кишенькового) та інновації й нікому, і нічого.

Та це, шановні, приповідка. А далі буде сувора казка. Казка — бо в середині червня сталося фіаско з прийняттям зауважень В.Януковича (законопроект №6517) до податкового закону, що перебував на межі вето. Після цього вже не на 100% віриться, що влади президента вистачить для організації хоча б одного результативного голосування з податкових питань у Верховній Раді.

А сувора — бо мало який птах серед читачів — не бухгалтерів і не юристів «долетить» до середини переліку тих норм, що їх на Банковій пропонують із кабмінівського проекту кодексу вилучити.

Судячи з кількості поправок, кодекс розробляли в Кабміні абсолютно окремо від Комітету економічних реформ при президентові. І зміни стосуються переважно нововведень у сфері адміністрування податків (читай, прав податкової). Проте не тільки...

1. Вилучити весь блок про контрольні виїзні перевірки (ст. 45 другого розділу проекту кодексу).

2. Повністю скасувати запропонований проектом механізм зупинення документальної виїзної планової та позапланової перевірок (ст. 46).

3. Скоротити (на п’ять-десять днів) строки перевірок, а також терміни, на які ці перевірки можуть бути подовжені за рішенням керівника податкової (ст. 46). Строки приводяться у відповідність із нормами законопроекту №6517.

4. Повністю виключити ст. 47 «Опитування фізичних осіб».

5. Повністю виключити ст. 48 «Обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності».

6. Скасувати норму проекту про безакцептне списання коштів, тобто про стягнення податкового боргу або його частини шляхом надсилання до банку платіжної вимоги за відповідну суму за рішенням керівника (заступника керівника) податкового органу.

Така норма, слушно зауважується в доповідній, суперечить конституційним гарантіям захисту приватної власності. Натомість у кодексі пропонується записати: «Стягнення коштів платника податків здійснюється на підставі рішення суду» (ст. 61).

7. Аналогічно — скасувати положення про те, що керівник (заступник керівника) податкової має повноваження звільняти з-під арешту в банку кошти платника податків (ст. 60), оскільки, згідно з Цивільним кодексом, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані виключно судом.

8. Не надавати податковій права вилучати оригінали первинних фінансово-господарських документів та організовувати вилучення майна платника податків (ст. 60).

9. Скасувати записану в проекті драконівську вимогу зберігати право на податковий кредит лише протягом трьох місяців з дати виписки податкової накладної (ст. 20).

10. Скасувати подовження на 12 місяців терміну відшкодування податку на додану вартість, навіть якщо воно виникло не за результатами експортних операцій, придбання необоротних активів або сезонної діяльності (ст. 22).

11. Запровадити відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування. Нова норма ст. 22 гласить, що сума бюджетного відшкодування, не підтверджена через п’ять днів після закінчення строку перевірки, процедури адміністративного або судового оскарження, або не відшкодована протягом п’яти днів Казначейством після отримання висновку податкової вважається бюджетною заборгованістю. І на неї нараховується пеня.

12. Внести до кодексу чинну на сьогодні норму про конфлікт інтересів: якщо норми кодексу або інших законів суперечать одне одному, що унеможливлює однозначне їх тлумачення, то рішення приймається на користь платника податків.

15. Доповнити ст. 21 нормою, яка встановлює хоч би мінімальну відповідальність податкової. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається протягом 20-денного строку або подовженого строку (але не більш як на 40 днів), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

16. Рішення податкового органу платник знову має право оскаржувати в суді протягом трьох років (ст. 21).

17. Скасовується вимога зберігати первинні документи сім років. Достатньо, як і сьогодні, трьох.

18. Неповідомлення про відкриття/закриття платником податків рахунків у банках більше не карається штрафом у 340 грн.

19. Скасовується норма про запровадження з 2012 року єдиного реєстру податкових накладних (пункт 8.2 перехідних положень).

20. Принципово іншого вигляду набуває улюблене дітище президента — податкові канікули на п’ять років для малого бізнесу. Планка доходу для того, щоб юридична особа мала право на нульову ставку податку, піднімається з кабмінівських 100 до 300 тис. грн. Але при цьому надзвичайно звужується сфера застосування — виключно для діяльності з надання побутових послуг. Одне слово, мінімізатори, гайда реєструвати хімчистки та перукарні!

21. Скасовується суцільна «реєстратизація» (запровадження реєстраторів розрахункових операцій всіма суб’єктами господарювання, в тому числі фізичними особами — платниками єдиного та фіксованого податків).

Не сподобалися в адміністрації президента і деякі з нечисленних податкових стимулів для підприємців, які містяться в проекті. Зокрема, пропонується виключити запропонований механізм відшкодування платнику податків витрат, здійснених за інвестиційним проектом на будівництво або поліпшення капітальних активів після передачі таких активів у державну чи комунальну власність.

Повністю виключаються:

— глава про спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на основі енергозберігаючих, екологічно прийнятних та наукоємних технологій;

— передбачені перехідними положеннями кодексу податкові пільги (аж до 31 грудня 2020 року!) для операторів готелів, збудованих під Євро-2012.

Очевидно, серйозна публічна дискусія з цих питань іще попереду.

Водночас перехідні положення містять доручення Кабміну до 1 травня 2011 року (!) внести проект змін до кодексу щодо застосування принципу рентного доходу при справлянні платежів за користування надрами та запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Чому б ці зміни не передбачити одразу, на етапі прийняття Податкового кодексу — питання аж надто риторичне. Як уже зазначалося, в адміністрації президента аж ніяк не бажають наражатися на «негативний суспільний резонанс», від яких би верств він не виходив. Однак що ближче до виборів, то такий резонанс небажаніший. З усіма сумними наслідками для вітчизняної податкової системи, яка ну ніяк не хоче ставати ні стимулюючою для підприємця, ні сприятливою для інвестора, ні загалом європейською.

В Україні за півтора десятиліття так і не виплекали команди, здатної написати справжній Податковий кодекс. Щось стрижуть, щось зачісують, щось переставляють і доточують, а виходить неживе і незручне, на
кшталт перуки. Годі говорити про високі матерії, коли розробники не подужали навіть звичайної кодифікації законодавства. «Проект складається зі штучно об’єднаних, без належного опрацювання, законодавчих актів, які викладені у відповідних розділах кодексу… та які мають свою нумерацію, що істотно ускладнюватиме користування кодексом у разі його прийняття», читаємо у доповідній записці до президента.

Ми тільки побіжно переглянули 17 сторінок докладного аналізу всіх «пасток» та «серйозних пасток», а також стос порівняльних таблиць. Висновок від адміністрації — «проект Податкового кодексу України потребує не тільки суттєвого техніко-юридичного опрацювання, але й прийняття політичного рішення щодо можливості його підтримки у другому читанні та подальшого підписання президентом країни».

У владних коридорах категоричні в своїй упевненості: таке рішення буде прийнято, і невдовзі кодекс буде проголосований. Хоча подано рекордну кількість — 5 тис. поправок, у тому числі 178 — від депутатів-регіоналів. За великим політичним рахунком, оці 176 і треба враховувати, а рештою можна знехтувати...

Проте ситуація до болю нагадує початок нинішнього десятиліття, коли різні варіанти Податкового кодексу України потопали в тисячах незбалансованих поправок, і після спроби повторного читання документи остаточно було знято з розгляду. Цікаво, на кого в такому випадку покладуть політичну відповідальність?