«Зелений» валовий внутрішній продукт України

02 березня, 2012, 16:04 Роздрукувати Bипуск № 8, 2 березня-9 березня 2012р.
Автори
Відправити
Відправити

Яка «екологічна собівартість» нескінченної гонитви за цифрами нарощення економічного потенціалу країни?

Автори

Так званий пересічний українець уже добре знає, як саме на його життя впливають інфляція, зміна валютного паритету, зростання цін на бензин і газ, навіть фінансова криза. Проте виявляється, що його особисто мало турбують цифри обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), темпів економічного зростання, оскільки він безпосередньо не відчуває, в який спосіб вони впливають на його добробут. Хоча економісти можуть це залюбки пояснити, однак і вони скочать на слизьке, намагаючись втиснути в поняття економічного зростання, яке традиційно вимірюється величиною ВВП, якісні характеристики добробуту, зокрема рівень безпеки, охорони здоров’я, кількість вільного часу для підвищення освіти, домашнього виховання дітей, ведення домашнього господарства тощо, а також і такий важливий параметр, як стан навколишнього природного середовища. Справді, традиційний макроекономічний показник, який відображає загальну вартість річного потоку товарів і послуг, вироблених національним господарством, не здатний надати повну картину суспільного розвитку та зростання добробуту населення. Адже у ВВП включається вартість усіх товарів і послуг незалежно від їх внеску в національний розвиток - чи як соціальних благ, чи, навпаки, як видів соціального неблагополуччя, зокрема екологічної деградації.

Ще сорок років тому головний архітектор розбудови економічної статистики зростання на основі ВВП Саймон Кузнець попереджав: «Навряд чи можливо дійти висновку про добробут нації, виходячи з виміру національного доходу… Мета «більше зростання» повинна вказувати, за рахунок чого і для чого». З огляду на давній офіційний європейський статус України як зони екологічного лиха найбільшу увагу привертає питання стосовно того, як споживання природних ресурсів і стан навколишнього природного середовища враховуються основним макроагрегатом. Це питання можна сформулювати і в іншій площині: яка «екологічна собівартість» нескінченної гонитви за цифрами нарощення економічного потенціалу країни?

Намагаючись дати відповідь на нього, нагадаємо, що понад тридцять років тому зарубіжні економісти ініціювали дослідження екологічного коригування показника валового внутрішнього продукту як такого макроагрегату, що, з одного боку, ігнорує продуктивний внесок природного капіталу країни в зростання сукупного доходу, а з іншого - фіксує збільшення обсягу сукупного доходу і в випадках забруднення довкілля, і при вичерпанні природних благ, і навіть унаслідок екологічних катастроф. Було визначено, що існує прямо пропорційна залежність між зростанням ВВП і скороченням природного капіталу, а саме: що більше споживається природних ресурсів, то значніший показник економічної діяльності.

Крім того, ВВП збільшується завдяки подвійній дії забруднення навколишнього природного середовища - і від збільшення забруднення (через сплату екологічного податку), і від ліквідації спричинених забрудненням наслідків. А на думку сучасної американської дослідниці Дж. Клейюнас, «ВВП враховує забруднення довкілля щонайменше чотири рази - коли воно відбувається, коли воно усувається, коли воно справляє негативний вплив на здоров’я людей та коли винагороджуються ті, хто впроваджує екологічно чисті технології». «Деградація довкілля часто виглядає добре для економіки», - вторить їй колега з Огайського університету Т.Хааб.

Аналогічних висловлювань шановних учених з різних країн можна навести чимало. І все-таки не втримаємося ще від однієї цитати, яка дуже дохідливо та наочно, на наш погляд, уловлює парадоксальну сутність цієї проблеми національного рахівництва. «Уявіть собі країну, яка викопала все своє вугілля, спалила всі свої ліси, знищила живу природу, наповнила повітря чадом, а річки - брудом. Чи буде така країна через те біднішою?» - запитує впливовий англійський журнал The Economist. І далі відповідає: «Так - говорить здоровий глузд. Ні - говорять рахунки національних доходів».

Здоровий економічний глузд потребує урахувати стан природного капіталу в макроекономічному аналізі сукупного суспільного продукту задля підвищення достовірності макроекономічних показників динаміки господарської діяльності країни, ефективності її екологічної політики. Тобто йдеться про екологічну корекцію макроагрегатів, що є досяжним насамперед завдяки опрацюванню методики розрахунку екологічно скоригованого показника ВВП, тобто «зеленого» ВВП (англомовні синоніми: Green GDP, Environmentally-Adjusted Domestic Product, Eco-Domestic Product).

«Зелений» ВВП припускає вирахування з традиційного ВВП вартісних показників витрат природних ресурсів і деградації довкілля, щоб мати змогу з’ясувати, чи перевищить ВВП економічний дохід, якщо випуск досягається за рахунок вичерпання природного капіталу.

Прагнення науковців до встановлення істинного, реалістичного ВВП шляхом оцінювання в економічному прогресі витрат, пов’язаних зі станом природного капіталу, зумовлює протягом останніх двох десятиліть активізацію інтересу до екологічного рахівництва. Зарубіжні фахівці розробили загальні підходи до методики розрахунку екологічно скоригованого ВВП, комбінації яких можуть бути застосовані в практичних обчисленнях.

Відправним пунктом на шляху до обчислення екологічно скоригованого ВВП слугує стандартна процедура вирахування споживання основного капіталу та визначення чистого внутрішнього продукту (ЧВП). Надалі за рекомендацією, що міститься у довіднику ООН про екологічне рахівництво «Handbook of National Accounting: Integrated Environmental and Economic Accounting» (2003), послідовно обчислюється екологічно скоригований ЧВП завдяки вирахуванню складників, що характеризують споживання національного природного капіталу, а саме: 1) зменшення запасів природних ресурсів у результаті економічної діяльності; 2) шкода довкіллю внаслідок екологодеструктивної економічної діяльності, яка не була належним чином нейтралізована та призвела до деградації навколишнього середовища; 3) витрати на охорону навколишнього середовища, тобто всі витрати, пов’язані з поповненням витрачених природних ресурсів і відновленням порушеного стану довкілля.

У світовій статистичній практиці існують дослідження з оцінки екологічно скоригованих макроекономічних показників. Такі розробки були започатковані ще в середині 80-х років минулого сторіччя та раз у раз проводяться в окремих країнах, причому навіть у рамках роботи офіційних статистичних органів.

Табл.1

Аналітичний огляд доступних зарубіжних наукових джерел виявив, що протягом 1974-2009 років були розраховані екологічно скориговані макроекономічні показники господарської діяльності в 12 країнах світу (Індонезії, Коста-Ріці, Польщі, США, Японії, Південній Кореї, Таїланді, Швеції, Шотландії, Нідерландах, Франції, Китаї). Окремі результати оцінки екологічно скоригованих традиційних макроекономічних показників у різні періоди та в різних країнах узагальнено в табл. 1 (у хронологічному порядку).

І хоча проведеним дослідженням було виявлено, що екологічно скориговані макроагрегати цих країн значно відрізняються вихідними розрахунковими статистичними даними (зокрема елементами природного капіталу, видами втрат від деградації природних ресурсів і благ, а також обмеженістю методичних підходів до з’ясування рівня впливу екологічного параметра на традиційні показники системи національних рахунків), однак підсумковий результат засвідчив вражаючі розходження між екологічно скоригованими показниками і традиційно обчислюваними макроекономічними показниками, причому їх величини виявилися завищені в усіх країнах без винятку. Максимальне розходження між традиційно розрахованою величиною ВВП і екологічно скоригованою, тобто «зеленим» ВВП, продемонструвала світовій спільноті КНР, фактично звівши до нуля двозначні темпи власного розвитку за 2004 рік. Отже, оскільки традиційні макроекономічні показники завищують результати економічного зростання, ігноруючи негативний вплив економічної діяльності на довкілля, то виникає об’єктивна потреба в екологічному коригуванні цих макроагрегатів, насамперед головного з них - валового внутрішнього продукту, яке здійснюється завдяки розрахунку «зеленого» ВВП.

Водночас слід зауважити, що дотепер немає жодної країни, де було б створено цілісну, єдину систему розрахунку «зеленого» ВВП, попри досить послідовні результати взаємодії китайських фахівців й урядовців, які, безумовно, збагатили корисним і цінним досвідом світову теорію та практику обчислення екологічно скоригованого основного макроагрегату. Головне, аби прийшло загальне суспільне усвідомлення того, що, за влучним висловом американського науковця Д. де Граафа, «життєздатність країни, так само, як і окремої людини чи спільноти, не поліпшиться, якщо ми будемо продовжувати креслити графіки зростання і нерозсудливо віддаватися колишнім методам ведення справ. Вона більше залежить від чогось справжнього - такого, як здоров’я людей, чистота місць, в яких ми живемо, багатство природи і благополуччя майбутніх поколінь. На всіх рівнях нашого суспільства настав час запланувати щорічний її огляд».

До речі, нещодавно Індія заявила, що стане першою в світі країною, яка візьме на себе зобов’язання публікувати звітність про рахунки свого природного капіталу та оприлюднювати звіти щодо «зеленого» ВВП країни починаючи з 2015 року на регулярній основі раз на два роки. Проте це легше сказати, аніж зробити, оскільки обчислення екологічно скоригованих макроагрегатів, у тому числі і ВВП, є дотепер головоломним процесом через насамперед надзвичайну методичну ускладненість їх розрахунку, а також брак необхідних опорних статистичних даних.

Та навіть за відсутності усталеної, офіційно узгодженої, уніфікованої міжнародної методики для розрахунку «зеленого» ВВП цей показник, базуючись на зрозумілих теоретичних засадах, є корисним інструментом для підвищення статистичної достовірності оцінки наслідків впливу економічної діяльності на довкілля. Примітно, що, відповідаючи на критику щодо точності розрахунку «зеленого» ВВП, міністр охорони довкілля Індії Дж. Рамеш заявив: «Нам не потрібні точні цифри. Навіть приблизні оцінки будуть величезним кроком уперед у наданні практичної значущості поняттю «сталий розвиток», яке ми так любимо прославляти в теорії».

Очевидно, що особливо важливим і практично цінним є розрахунок екологічно скоригованого ВВП для тих країн, економіка яких великою мірою залежить від використання природних ресурсів (зокрема для України) і які у прагненні якомога швидше наростити ВВП не надто переймаються проблемами їх вичерпання. Проте у нас, як свідчить практика господарювання, існуюча ситуація ніяк не відбивається на розрахунку традиційних макроекономічних показників і, відповідно, не береться до уваги при плануванні державної економічної та екологічної політики, тоді як значущість стану природного капіталу в функціонуванні економіки України потребує більш екологоорієнтованих управлінських рішень. Тому безумовний науковий і практичний інтерес викликає екологічне коригування ВВП України, тобто обчислення її «зеленого» ВВП.

Скористаємося для цього доступними статистичними даними, керуючись узагальненими напрацюваннями та методиками, які з успіхом застосовуються за кордоном. Спираючись на рекомендації, що містяться у згаданому Довіднику ООН про екологічне рахівництво, уперше в пострадянському науковому просторі авторами проведено розрахунки динаміки «зеленого» ВВП України за 2001-2007 роки (див. табл. 2).

Зауважимо, що при розрахунку екологічно скоригованого ВВП використовувались офіційні статистичні дані, які виявилися вкрай обмеженими, а також рекомендована ООН методика, побудована за принципом «матрьошки», будучи складеною із ієрархічно підпорядкованого комплексу методик, причому недостатньо розроблених. З огляду на це при обчисленні «зеленого» ВВП України довелося враховувати звужені позиції (та за лімітований період), а саме: 1) виснаження запасів природних ресурсів у результаті діяльності підприємств добувної галузі; 2) забруднення лише атмосферного повітря і лише внаслідок роботи теплових електростанцій; 3) поточні державні природоохоронні витрати.

Основою для розрахунку «зеленого» ВВП є екологічно скоригований чистий внутрішній продукт. Підсумком авторських розрахунків став, по-перше, динамічний ряд екологічно скоригованого ЧВП України за 2001-2007 роки, по-друге, динамічний ряд «зеленого» ВВП за цей період. У результаті мусимо констатувати, що розбіжність між традиційним та екологічно скоригованим ЧВП України протягом 2001-2007 років становила в середньому 5,32% (18,498 млрд. грн. у фактичних цінах або 11,862 млрд. грн. - у цінах 2001 року), а між традиційним і «зеленим» ВВП - 4,6%. Водночас варто особливо підкреслити таке: оскільки в наведеному розрахунку екологічно скоригованого внутрішнього продукту через брак необхідних статистичних даних не були оцінені величини шкоди від забруднення ґрунтів, водних об’єктів, втрати біорізноманіття внаслідок викидів тепловими електростанціями України, то очевидним є вимушене заниження одержаних показників фактичного негативного економічного ефекту від деградації довкілля, а отже, певне завищення отриманого значення «зеленого» ВВП.

В абсолютних цифрах з урахуванням поточного валютного курсу долара розбіжність «зеленого» і традиційного ВВП у 2001-2007 роках становила в середньому 2,283 млрд. дол. у цінах 2001 року і 3,587 млрд. дол. - у фактичних цінах. Таким чином, проведені підсумкові розрахунки показали, що «зелений» ВВП України у 2001-2007 роках становив у середньому 95,4% від традиційного ВВП, наочно демонструючи принципову їх відмінність і завищену, хибну величину звичного ВВП. Наведена розбіжність виявляє, по суті, «екологічну собівартість» зростання економіки України за цей період. Подальше зростання розбіжності між традиційними й екологічно скоригованими макроагрегатами свідчитиме про збільшення залежності економіки країни від якісного стану природного капіталу, а отже, про нагальну потребу у відповідних рішучих управлінських діях.

Як бачимо, «зелений» ВВП посилює статистичну вірогідність і адекватність відображення економічного потенціалу країни, а також доводить вагомість внеску природного капіталу в економічне зростання України, допомагаючи уникнути ілюзорності в оцінці стану та перспектив господарської діяльності. Навіть за відсутності або надзвичайної обмеженості офіційних статистичних даних для розрахунку «зеленого» ВВП цей показник базується на зрозумілих теоретичних підходах і є корисним інструментом не лише для демонстрації наслідків впливу економічної діяльності на навколишнє природне середовище, а й для визначення дійсних обсягів і темпів функціонування національного господарства без звичного економічного «окозамилювання» через роздутий ВВП. Вважаємо, що урахування екологічних параметрів у системі макроекономічних показників має стати обов’язковим компонентом процесу прийняття виважених соціально-економічних і політичних рішень, посилюючи їх інтеграцію з екологічною політикою.

Related video

У червні цього року в Ріо-де-Жанейро відбудеться ювілейна конференція ООН з охорони навколишнього середовища та розвитку «Ріо+20», де буде проаналізовано досягнення двох минулих десятиліть та озвучено основні завдання на наступні десятиліття. В оприлюдненому початковому проекті рішення конференції під назвою «Майбутнє, якого ми прагнемо» наголошується, що ООН і надалі посилюватиме роботу над розробкою індикаторів, які доповнюватимуть ВВП і збалансовано відображатимуть екологічні та соціальні аспекти поруч із економічними змінами. На цьому світовому саміті, за словами керівника Програми ООН з охорони навколишнього середовища Ахіма Штайнера, буде активно обговорюватися питання щодо запровадження нового екологічно скоригованого макроекономічного показника - «зеленого ВВП». Якою ж буде позиція України?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}