Як ми живемо: гнітючі підсумки 2015-го та перспективи 2016-го

Минулий 2015 рік виявився для громадян України найважчим за останні 20 років. Наш ВВП, як і 2014-го, продовжував падати, скоротившись ще на 9,9%. А кінцеві споживчі витрати домогосподарств, які найповніше характеризують зміну життєвого рівня населення, знизилися на 20,2%, так само, як і індекс реальної зарплати. У середньорічному обчисленні гривня девальвувала до попереднього 2014 р. у 1,84 разу. А середньорічна інфляція зросла за рік майже в півтора разу - на 48,7%.

Нічого хорошого не обіцяє й нинішній рік. Країна може сподіватися хіба що на 1-відсотковий приріст економіки, але за перший квартал ВВП України порівняно з четвертою чвертю минулого року знизився на 0,7%. Продовжують зростати тарифи на водопостачання, електрику, природний газ. Населення зі страхом очікує платіжок у майбутньому опалювальному сезоні. Це буде третій рік поспіль зниження життєвого рівня громадян країни.

Обстеження умов життя

Найбільш повно та всебічно уявлення про те, як ми живемо, дають щоквартальні статистико-соціологічні обстеження умов життя, які от уже 20 років проводяться вітчизняним Держстатом на базі євростатівської методології. Вони, зокрема, включають детальні обстеження доходів, витрат, харчування населення. Торік ними було охоплено 9,2 тис. домогосподарств, або 23,8 тис. громадян (нагадаємо, що звичайні соцдослідження базуються, як правило, на охопленні 2 тис. респондентів). Така масштабність обстежень дає можливість одержувати цілком репрезентативні дані про умови життя не тільки всього, а й міського (з розбивкою на великі та малі міста) і сільського населення, а також по регіонах і 40 соціально-демографічних групах. Причому в Україні ці розробки проводяться в стисліший термін, ніж у більшості країн Євросоюзу.

Даючи високу оцінку цим обстеженням, слід зазначити і їхній недолік, який виникає з того, що вони проводяться на суто добровільній основі. І не всі домогосподарства, які потрапили у вибірку, погоджуються брати в них участь. Відмовляються переважно домогосподарства з високими доходами з двох причин: не світитися з тіньовими доходами та не витрачати часу на ведення необхідних записів. У сільській місцевості 2015-го в обстеженні взяли участь 95,0% домогосподарств, що потрапили у вибірку, у малих містах (з населенням до 100 тис. чол.) - 83,0%, у великих - 63,8%, а в Києві - лише половина (50,0%). Винити в такому становищі органи статистики, звичайно, не можна. Це все одно, що висувати претензії до ЦВК за те, що у виборах не взяли участі всі зареєстровані виборці. Та й у звичайних соцдослідженнях далеко не всі респонденти відповідають на поставлені запитання. Подібна ситуація з небажанням респондентів брати участь в обстеженнях характерна й для інших країн.

Неучасть більш заможних домогосподарств призводить до заниження в одержуваних розрахунках частки товарів і послуг, які ці господарства переважно купують, - автомобілів, ПММ, імпортних ліків. Так, частка витрат на автомобілі по Україні 2015-го становила 0,341%, а в Києві - 0,229%; імпортних судинорозширювальних засобів по Україні - 0,954%, а в Києві - 0,756%. Та й загалом частка витрат на купівлю автомобілів 2015-го значно скоротилася проти попереднього 2014-го (0,537%) і виявилася навіть менше за витрати на жіночі зачіски (0,441%). Ну а найвища за останні роки частка витрат на автомобілі була 2009-го - 1,345%.

Переходячи до аналізу доходів і витрат наших домогосподарств, потрібно зазначити, що всі дані в них наводяться в поточних цінах, і, щоб мати уявлення про реальні зміни, слід спробувати виключити цінові коливання хоча б стосовно найбільш значущих показників. Для цього можна скористатися офіційними середньорічними індексами реальної зарплати та індексами споживчих цін (ІСЦ).

Доходи домогосподарств

В обстеженнях умов життя використовуються дві категорії доходів: грошові та сукупні. У 2015 р. на грошові припадало 91,3%, а на негрошові - 8,7% доходів.

У структурі грошових доходів дві найбільш значущі частини: оплата праці (чиста, тобто за вирахуванням податку на доходи фізосіб, військового податку та соцвнесків) - 52,5%, пенсії - 24,2%, а разом - 76,7%.

Торік порівняно з попереднім 2014-м грошові доходи та всі їхні компоненти номінально (тобто в поточних цінах) зросли, але це збільшення (крім грошової допомоги родичів та інших осіб) було з'їдено 48,7-відсотковою середньорічною інфляцією. Реальна зарплата (чиста, тобто за вирахуванням податків), співвіднесена з офіційним ІСЦ, зменшилася за рік на 20,2% і становила лише 87,6% від рівня 2014-го (109,8х0,798). Але номінальна зарплата більшою мірою зросла на позабюджетних підприємствах: у промисловості - на 20,1%, будівництві - на 24,2, торгівлі - на 36,4, транспорті та зв'язку - на 23,5%. А в бюджетників, у яких зарплата й так на 20–30% нижча від середньої по країні, вона навіть номінально підвищилася значно менше: в освіті - лише на 14,1%, охороні здоров'я - на 15,1, бібліотеках, музеях, архівах - на 10,1%. У цих видах діяльності реальне падіння життєвого рівня було ще більшим.

Ще відчутніше знизився життєвий рівень у пенсіонерів. Індексація пенсій не проводиться вже кілька років. Середній їхній розмір в основному підвищується за рахунок вищих пенсій у "нових" пенсіонерів, а в "старих" (які давно вийшли на пенсію) його невелике номінальне збільшення не витримує жодного порівняння зі зростанням цін і тарифів.

Що ж до досить значного збільшення грошових надходжень від родичів, то його можна пояснити тим, що в значній частині це валютні перекази від гастарбайтерів, які працюють за кордоном, перераховані в гривні за середньорічним зміненим курсом (у 1,54 разу до євро та в 1,84 разу - до долара).

До даних табл. 1 можна додати, що в 2015 р. зарплату одержували 66% домогосподарств, пенсію - 54, грошову допомогу від родичів - 41, доходи від продажу сільгосппродукції - 14, а від підприємництва та самозайнятості - 6,5% домогосподарств.

Слід зазначити, що в рамках макростатистики розраховується показник зміни реальних наявних доходів населення, але тільки в цілому, без дезагрегації за елементами. І в 2015 р. відносно попереднього 2014-го він був навіть нижчим - 77,8% порівняно з 79,8% за реальною зарплатою. А під наявними доходами мають на увазі максимальний обсяг доходів, які призначені для придбання споживчих товарів та оплати послуг. Цей показник трохи вужчий за поняття сукупного та грошового доходу, тому що не включає неспоживчих витрат (7,1% від сукупних витрат).

Сукупні доходи, крім грошових, включають і негрошові (8,3% у 2015 р.), тобто натуральні та "умовні" (безготівкові субсидії та пільги) доходи у вартісній оцінці. Це спожиті сільгосппродукти з особистих підсобних господарств (овочі, фрукти, м'ясо-молочні продукти) і самозаготівлі (гриби, лісові ягоди); продукти, отримані від родичів та інших осіб. Продукти з особистих підсобних господарств використовують в основному сільські жителі та меншою мірою жителі невеликих міст. Загалом по Україні продукти з особистих підсобних господарств використовували 51,8% домогосподарств. А одержували безоплатно такі продукти переважно від родичів 39,6% домогосподарств в основному у великих містах. Безготівкові ж енергосубсидії одержували (в основному в містах) поки ще 21,7% домогосподарств, але цього року їхня частка істотно зросте. І їхня середня величина через різке зростання енерготарифів підвищилася за рік більш як утричі - з 91 грн на місяць у 2014 р. до 282 грн у 2015 р. Зрозуміло, що їхня величина була вищою в опалювальний сезон: 205 грн на місяць у першому кварталі, 140 - у другому,
102 - у третьому та вже за новими тарифами - 679 грн у четвертому (у четвертому кварталі 2014-го майже вп'ятеро менше - 138 грн).

Витрати домогосподарств

У методологічному плані витрати домогосподарств теж розділяються на грошові та негрошові. А за характером використання - на споживчі й неспоживчі, які формують у сумі сукупні витрати. Негрошові витрати відносяться до оціненої вартості продуктів харчування, отриманих із особистого підсобного господарства, і безготівкових субсидій і пільг.

Розподіл споживчих витрат домогосподарств базується на Міжнародній класифікації індивідуального споживання за цілями, що використовується в країнах Євросоюзу, і збігається з ІСЦ, які визначаються за цією ж класифікацією.

Істотне реальне скорочення в 2015 р. доходів домогосподарств не могло не спричинити й реального скорочення їхніх витрат (табл. 2). Оскільки дані обстежень домогосподарств проводяться в поточних цінах, провести перерахування в постійні ціни за офіційним ІСЦ можна лише в частині грошових споживчих витрат. Але вони становлять 82,5% усіх сукупних витрат і цілком придатні для загальних оцінок.

Можна додати, що, за даними макростатистики, кінцеві споживчі витрати домогосподарств, які включають і негрошову частину споживчих витрат, скоротилися порівняно з 2014-м на 20,2%, а по грошовій частині - трохи менше (на 18,0%).

При такому значному скороченні витрат і необхідності оплачувати житлово-комунальні витрати, які зрослі за рік у 2,15 разу, населення, у міру можливостей, прагне не скорочувати передусім витрати на охорону здоров'я та продукти харчування. Але це не вдається. Реальні витрати на охорону здоров'я скоротилися на 7,4%, а на покупні продукти харчування - на 14,7%. А по більшості не першочергових витрат по всіх домогосподарствах реальне зниження ще більше: по транспорту - на 21,6%, культурі та відпочинку - на 25,6, поточному утриманню житла та придбанню побутової техніки - на 30,0%.

Особливо відчутно по бюджетах громадян України вдарило вимушене підвищення житлово-комунальних витрат. Номінально вони зросли за рік у півтора разу - з 383 грн на місяць на домогосподарство у 2014 р. до 576 грн у 2015-му, або на 193 грн на місяць. А субсидії та пільги покривають лише дуже невелику частину цих витрат: 19 грн на місяць у 2014-му та 69 грн у 2015-му. І поки що, за даними обстежень, їх одержувала лише п'ята частина домогосподарств - 21,0% у 2014-му в розмірі 90 грн і 21,7% у 2015-му, збільшившись до 281 грн. А по кварталах у домогосподарствах, які одержували ці субсидії та пільги, вони становили: у першому кварталі - 205 грн, другому - 140, третьому - 102, а в четвертому - уже 678 грн на місяць. Це інформація до роздумів про те, що нас очікує цього року.

Було б, звичайно, бажано проаналізувати, як позначаються інфляція та падіння реальних доходів громадян на найбільш соціально незахищених групах населення, але це можна буде зробити не за квартальними, а за результатами річного обстеження, який за обсягом (380 стор.) у 2,5 разу більше квартальних і буде опублікований на початку серпня.

Оскільки витрати на харчування становлять найбільшу частину в загальних витратах домогосподарств, їх слід розглянути більш докладно.

Витрати на харчування

Витрати на продукти харчування в Україні при загальному дуже низькому життєвому рівні населення дуже високі. У сукупних витратах домогосподарств їхня частка у 2015 р. становила понад половину всіх витрат, без витрат на харчування поза домом - 53,2% (51,9% у 2014-му), і була найвищою за останні десять років.

Щодо продуктів харчування доцільно замість оперування грошовими показниками навести дані про їхнє споживання в натурі. У 2015 р., як показано в табл. 3, споживання всіх продуктів харчування порівняно з попереднім роком скоротилося. Особливо значне скорочення по рибі та рибопродуктах, переважно імпортних, по яких середньорічний ІСЦ особливо зріс (160,9%, порівняно з 145,9% по всіх продуктах харчування та безалкогольних напоях), а також фруктах, ягодах, винограду, де також велика імпортована частина (172,4%).

Узагалі в Україні споживання більшості найцінніших продуктів харчування на сьогодні відчутно нижче, ніж чверть століття тому. Ці розрахунки провадяться в департаменті статистики сільського господарства. За 2015 р. вони з'являться на початку серпня. А у 2014-му споживання м'яса та м'ясопродуктів на людину порівняно з 1990-м було меншим на 21% (при тому, що скоротилася частка яловичини та свинини й значно збільшилася частка м'яса птиці), молока та молочних продуктів - на 40, риби й рибопродуктів - на 37, цукру - теж на 37%.

І зросло споживання яєць на 14%, картоплі - на 8, овочів і баштанних - на досить значні 59%, фруктів - на 10%. Загальна калорійність споживаних продуктів знизилася на 18%.

Витрати на харчування на людину на день, з урахуванням харчування поза домом, у 2014 р. становили 29,4 грн на день, а у 2015 р. - 36,2 грн, у тому числі грошові, які за ІСЦ можна перерахувати в реальні, - відповідно 25,2 та 30,8 грн на день, скоротившись реально на 15,6%.

Самооцінка домогосподарствами рівня своїх доходів

У рамках обстеження умов життя домогосподарств Держстат проводить щорічні вибіркові обстеження самооцінки рівня доходів. Останнє обстеження проводилося в січні 2016 р., і його підсумки опубліковано наприкінці червня. Дані ґрунтуються на суб'єктивних визначеннях - чи достатньо одержуваних доходів для задоволення основних потреб і ряду інших близьких до цього показників. Основні підсумки останнього обстеження наведено в табл. 4.

У цій таблиці, крім даних за 2015 р., подано аналогічні показники за 2008-й, 2013-й і 2014 р. 2008-й за всю історію існування незалежної України був, за нашими мірками, найбільш сприятливим. ВВП досягнув 75% рівня 1990-го (у світі за цей час він зріс приблизно у 1,8 разу). Наступний 2009-й виявився провальним: ВВП скоротився за рік на 14%. З 2010-го по 2013-й економіка нібито й розвивалася, але дуже повільно. Рівня 2008-го не було досягнуто. У 2014-му сталося падіння ВВП на 5%, а у 2015-му - ще на 9,9%, і нині ВВП (щоправда, без Криму та зони АТО) становить лише близько 60% від рівня 1990 р.

Частка домогосподарств, які вважали свої доходи достатніми та мали можливість робити заощадження, скоротилася за ці сім років удвічі - з 12,7 до 6,2%. На одну восьму знизилася частина домогосподарств, які вважали, що їхні доходи достатні для життя, але які не мали можливості робити заощадження. У 1,3 разу зросла частина домогосподарств, які постійно відмовляли собі в найнеобхіднішому, крім харчування, - з 32,9 до 43,2%. І в 1,9 разу збільшилася кількість домогосподарств, які не мали можливості забезпечити навіть достатнє харчування (з 2,6 до 4,9%). Тенденції, звичайно, гнітючі.

Не викликає оптимізму й звернення до даних про розподіл домогосподарств за групами добробуту. Заможних у нас нібито й немає. Але це, звичайно, не так. Ще раз нагадаємо, що результати цього обстеження базуються на інформації респондентів, які погодилися брати участь у ньому. А більш заможні, а їх усе-таки вистачає, не погоджувалися брати участь в обстеженнях, що базуються на принципі добровільності. А частка тих, хто вважав себе середнім класом, скоротилася у 2,7 разу - з мізерних 1,9% у 2008 р. до 0,7% у 2015-му. У півтора разу скоротилася частка домогосподарств, які відносять себе до "проміжної категорії" між не бідними, проте й не середнім класом, - з 41,2 до 27,0%. А частка домогосподарств, які суб'єктивно відносять себе до бідної частини населення, збільшилася в 1,3 разу, з 56,9 до майже трьох четвертих - 72,3%. Щоправда, вважається, що в нас середня зарплата в грудні 2015 р. була аж у 3,8 разу (!) вища за мінімальну (1378 грн), і в цих межах її одержували тільки 2,7% працюючих, які можуть вважатися бідними. І що порівняно з груднем попереднього 2014 р. чисельність тих, хто отримує мінімальну зарплату, скоротилася на 42%. Отже, особливо турбуватися нібито й не треба.

А в блоці питань про те, як змінився їхній матеріальний добробут порівняно з попереднім, 2014-м, роком, лише 4,4% домогосподарств вважають, що він покращився або "скоріше покращився", 30% - не змінився, а дві третини (65,7%) вважають, що він погіршився або скоріше погіршився.

І, нарешті, половина домогосподарств вважає, що поточного, 2016-го, року їхнє матеріальне становище погіршиться, 41,6% - що залишиться без змін, і тільки 5,4% усе-таки сподіваються, що воно покращиться.

При такій повально несприятливій динаміці самооцінок населення набагато оптимістичніше виглядають офіційні показники реальної зарплати, пенсій і наявних доходів. Вони визначаються за динамікою цих показників у поточних цінах, скоригованих на індекси споживчих цін, правдивість яких викликає чималі сумніви. За ними, наприклад, виходить, що найвища реальна зарплата була у 2013 р., перевищуючи реальні показники 1995 р. у 3,73 разу, а за реальними пенсіями ще більше - аж у 4,91 разу. У 2015-му з падінням економіки за ці два роки зростання виявляється меншим - 2,79 разу за реальною зарплатою та 3,05 разу за реальними пенсіями. Це означає, що 1995-го вони були в стільки ж разів нижчими за незадовільний нинішній рівень. Можна додати, що за статистикою реальна зарплата штатних працівників у 2015 р. була нібито навіть на 0,5% вища, ніж у найбільш сприятливому 2008 р. Може, за межами України хтось і повірить цим цифрам і навіть заздритиме та захоплюватиметься ними. Але в нас у країні вірити в реальність цього багаторазового зростання навряд чи хтось наважиться. Давайте подумки перенесемося на 20 років назад, спробувавши уявити та осмислити, що тоді життєвий рівень працюючих і пенсіонерів був ще в чотири-п'ять разів нижчим, ніж незадовільний нинішній.

***

Дуже сумнівно, що цього року вдасться призупинити подальше падіння життєвого рівня наших громадян, особливо більшості пенсіонерів і бюджетників.

Важко спрогнозувати, як позначиться неминуче значне зростання тарифів в осінньо-зимовий опалювальний сезон на їхньому житті, хоча прем'єр-міністр України й переконує, що підвищення тарифів не зачепить їхніх гаманців. Дуже хотілося б вірити та сподіватися...