Велике невідоме зі змінними

15 грудня, 2020, 13:32 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Що ми насправді знаємо про житлово-комунальні платежі?

Наприкінці серпня Держстат прийняв Комунікаційну стратегію, яка обіцяла нам максимальну відкритість, публічність і доступність усієї статистичної інформації. Але дива не сталося, і багато даних про те, як живуть українці, й досі неповні та суперечливі. На прикладі статистики щодо житлово-комунальних платежів (ЖКП), яка охоплює майже 15 мільйонів домогосподарств, спробуємо розібратися, чому ми точно знаємо, що нічого не знаємо.

Інформація щодо ЖКП взаємозалежна та розробляється в трьох департаментах Держстату — соціальної статистики, обстежень домогосподарств і статистики цін.

Соціальна статистика дає нам щомісячні дані про нараховані та оплачені платежі, заборгованість за ними і кількість особових рахунків за кожним із шести видів житлово-комунальних послуг. Величина цих платежів масштабна: за січень—жовтень нарахування становили 121,7 млрд грн, а з огляду на часткове погашення попередньої заборгованості — 127,1 млрд. При цьому очевидні великі помісячні розбіжності в розмірі нарахувань, зумовлені в основному платежами за централізоване опалення: у січні всі види нарахувань становили 23,4 млрд грн, у липні — утричі менше, або 7,8 млрд. Відповідно середні нарахування за житлово-комунальні послуги на одного власника в січні 2019 року становили 2012 грн, а в липні — 653 грн.

При цьому в опублікованій Держстатом щомісячній інформації немає основного — даних у мільйонах гривень про величину нарахованих і оплачених платежів за кожною з шести послуг окремо. А деякі наведені там відсоткові величини з оплати взагалі складно зрозуміти. Так, у Дніпропетровській області в червні відсоток оплат теплоенергії та гарячої води становив 428602,8%, а в липні — 1405287,0%!

Було б краще, якби, крім даних за останній місяць, наводилися дані за платежами з початку року. Це не тільки було в експрес-випусках минулого року, а й передбачено діючою методикою. Як було б не зайвим урахувати в методиці й зміну порядку визначення тарифів із вивезення побутових відходів і середньозважених тарифів із теплоенергії, прийнятого урядом у жовтні. І оскільки з початку 2019 року платежі з природного газу та електроенергії розділено на поставку та розподіл, то було б виправданим наводити дані щодо них окремо.

Бентежить і відсутність свіжих даних про житловий фонд і його оснащеність комунальними зручностями. Остання публікація «Житловий фонд України» з даними за 2016 рік вийшла 2017-го.

До речі, відсутність більшості потрібних користувачам даних зумовлена комерційною таємницею, яку свято оберігають енергетичні компанії-монополісти. А Держстат їм слухняно підкоряється, навіть не намагаючись імплементувати положення статті 29.1 Закону України «Про інформацію»: «Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію перевищує потенційну шкоду від її поширення».

От чому, крім іншого, більша частина інформації з цього блоку ЖКП нам попросту невідома.

Обстеження домогосподарств дає дані про величину та структуру витрат українців, у тому числі за ЖКП. Згідно з цими даними, такі платежі досить великі. В Україні 2019 року щомісячні грошові витрати домогосподарств із ЖКП становили 1169 грн (13,1% витрат). За часткою у витратах вони поступаються лише витратам на харчування. У великих містах (з населенням понад 100 тисяч жителів) і з кращим рівнем забезпеченості комунальним облаштуванням вони були на третину вищі — 1547 грн (14,7%), ніж у всіх українських домогосподарствах, у малих містах — 1098 грн (13,2%), або на 6% нижчими за середні. А в сільських домогосподарствах із низьким рівнем облаштування жител — 771 грн (10,3%), в основному за електроенергію та природний газ з мережі, що удвічі менше, ніж у великих містах.

Інформація щодо ЖКП міститься в щорічнику «Доходи і витрати домогосподарств України» і квартальних публікаціях Держстату. Ці відомості базуються на вибірковому обстеженні 8,1 тисячі домогосподарств і екстрапольовані на всі 14,8 мільйона домогосподарств (генеральну сукупність). А дані про ЖКП виокремлюються із ширшої класифікаційної групи грошових витрат, і на сім позицій платіжок припадає 4,125% ваг. Крім ЖКП, у цьому розділі й витрати з оренди житла та на балонний газ або кам’яне вугілля, і купівля шпалер, плитки, робіт із їхнього укладання або наклеювання шпалер.

І якщо в статистиці цін не вдасться домогтися наведення відсутніх нині тарифів за ЖКП, то потрібно було б подумати про їхню повнішу, поелементну подачу з 2021 року, як це докладно робиться департаментом в окремому розділі щодо продуктів харчування. І, мабуть, можна було б побажати деякого скорочення строків розробки цих статспостережень, — дані на другий квартал було опубліковано 13 листопада.

Статистика цін із ЖКП одразу привертає увагу до трьох проблем. Про першу ми вже згадували: у даних слід відобразити розподіл платежів із природного газу та електроенергії на доставку й розподіл, і наводити частку грошових витрат щодо кожного з них. Адже ціни, а значить, й індекси з поставок природного газу змінюються щомісяця, а за розподілом зберігаються триваліший період. А за електроенергією, навпаки, тарифи з розподілу колишні, а за поставками — змінюються.

Друга проблема серйозніша: різниця у 3,2 разу між вагами (тобто частками грошових витрат) ЖКП: в обстеженнях домогосподарств — 13,1%, а в статистиці цін — 4,125%. Між цими показниками можуть бути невеликі, але не триразові розбіжності. Щоб пояснити причину цих розбіжностей, потрібно наводити з десяток таблиць для аналізу. Та якщо спростити, основна причина в тому, що в обстеженнях домогосподарств занижуються грошові доходи та витрати більш забезпеченої частини населення, яка проживає переважно у великих містах. Обстеження домогосподарств базуються на добровільній згоді респондентів, які потрапили у вибірку. В обстеженні 2019 року загалом по Україні з 12148 відібраних домогосподарств узяли участь 8107, або 66,7%, у тому числі у великих містах (із населенням понад 100 тисяч) — близько половини (49,1%), а в Києві ще менше — 36,4%, у малих містах — 72,0%, при цьому найбільше в сільській місцевості — 85,3%. Причина проста — участь в обстеженнях пов’язана з витратами часу, веденням докладних записів, за які респондентам виплачуються мізерні грошові винагороди близько 70 грн на місяць. Багатші домогосподарства цим не зацікавиш, а для селян, у яких дуже скромні грошові доходи, хоч якісь додаткові гроші.

У підсумку в даних обстежень домогосподарств недопредставлено більш заможну частину громадян, що проживають у просторих і краще облаштованих комунальними зручностями оселях, за які, зрозуміло, доводиться й більше платити. І навряд чи потрібні якісь додаткові аргументи про заниження частки ЖКП у статистиці цін, якщо у ваговій структурі грошових витрат вага природного газу 2018 року була лише на 4,2% менша, ніж курячого філе, а сосисок і сардельок — на 1,128% більша за платежі за централізоване опалення (0,972%) та електроенергію (0,983%)!

Третя проблема — публікація інформації про ЖКП. Держстат щомісяця 13–14-го числа публікує інформацію про середні ціни (тарифи) по Україні та регіонах, у якій представлено 53 продукти, але тарифів серед них немає. Хоча на ЖКП припадає 4,125% витрат домогосподарств. Чому дані за ними не наводяться, зрозуміти важко, як і те, чому там і досі немає мобільного зв’язку, Інтернету, кабельного телебачення.

У результаті ми знаємо, що нічого не знаємо. Але статистика такою бути не повинна. Зрештою, ці питання стосуються життя та витрат майже 15-мільйонної цільової групи, і якщо державі нецікаво, які фактично справи в простого українця, то самим українцям цікаво і навіть дуже. Та й настільки суперечити власній Комунікаційній стратегії недобре, якщо вже пообіцяли суспільству максимальну відкритість, публічність і доступність усієї статистичної інформації.

Быльше статей Андрія Ревенко читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК