Як ми живемо

24 липня, 2015, 22:00 Роздрукувати Bипуск № 27, 24 липня-14 серпня 2015р.
Відправити
Відправити

Напевно, трохи несподівано, що тільки в 37,9% сімей є діти (до 18 років), а 62,1% - це домогосподарства без дітей. Але з них значну частину становлять сім'ї старших вікових груп, у яких є діти, але вони підросли й живуть окремо від батьків. Загалом в обстеженнях характеристикам домогосподарств із дітьми (за їхньою кількістю, віковими групами, наявністю батьків) приділяється багато уваги. З 6419 тис. домогосподарств із дітьми в 1416 тис. діти живуть без одного (з них 95,5% дітей живуть із матерями) або обох батьків (у родичів, бабусь, дідусів).

Як ми живемо

Засоби масової інформації, як правило, не залишають без уваги результати проведених в Україні соціологічних опитувань.

Але практично абсолютно невідомими для наших громадян залишаються результати масштабних статистико-соціологічних обстежень умов життя населення, які уже понад 15 років проводить департамент умов життя вітчизняного Держстату. А з 2010 р., крім друкованих видань, їх стали розміщати й на сайті відомства. Обсяг річних і квартальних публікацій по Україні становить близько 1350 сторінок. А для полегшення розуміння та фокусування на найважливіших аспектах цього величезного масиву інформації додатково наводяться текстові доповіді. Крім того, публікуються окремі видання по кожному регіону країни обсягом 180 сторінок. Загальний обсяг цих розробок більш ніж значний - понад 6 тис. сторінок.

Ці обстеження охоплюють широке коло питань нашого життя - від детальної структури доходів і витрат домогосподарств до житлових умов, харчування, наявності товарів тривалого користування та навіть індексів маси тіла й такого важливого в нинішніх умовах питання, як житлово-комунальні субсидії. Усі дані наводяться не лише в цілому по Україні, а й по містах і селах, усіх регіонах країни й приблизно по 40 соціально-демографічних групах населення. По суті, саме в них відображаються зміни цін і тарифів у законодавстві та урядових рішеннях, а також те, у що вони виливаються для наших громадян, особливо в нелегкий останній час.

Ця інформація важлива для широких верств населення, але не менше значення вона має й для органів влади, передусім для Мінсоцполітики. Але, на жаль, ні від нинішнього міністра, ні від його попередниць і попередників за всі роки не доводилося чути ні єдиного посилання, згадування або хоча б якоїсь інформації щодо цих обстежень. Схоже, що найактивніше їх використовують лише в Інституті демографії та соціальної політики, очолюваному Еллою Лібановою.

Потенціал обстежень

Майже всі виконані в Україні соціологічні опитування базуються на охопленні двох тисяч респондентів. Обстеження умов життя, проведені Держстатом, ґрунтуються на вибірці близько 12 тис. домогосподарств. Оскільки в одному домогосподарстві в середньому 2,6 чоловіка, цими дослідженнями охоплюють приблизно 31 тис. жителів. Такий обсяг ретельно побудованої вибірки дає можливість впевнено поширювати отримані результати на все населення країни (генеральну сукупність) і одержувати надійні деталізовані дані.

Слід зауважити, що схожі обстеження в СРСР та Україні виконувалися й раніше. Регулярні обстеження бюджетів сімей розпочалися в роки індустріалізації, охоплюючи переважно тих, хто працював у металургії, вугільній промисловості, машинобудуванні, потім їх поширили й на колгоспників. Поступово в них включили й інші галузі економіки. Але участь в обстеженнях визначалася з допомогою партійних і профспілкових організацій за виробничим, а не територіальним, як нині, принципом, ними дуже погано були охоплені пенсіонери. А головне, результати цих бюджетів у нас аж до кінця 80-х років минулого століття майже не публікувалися. В Україні в перші роки незалежності обстеження здійснювали за старою радянською методикою. А перехід нашої статистики на міжнародну, євросоюзівську методику неминуче потребував їхнього повного скасування та організації з 1999 р. принципово нових обстежень умов життя.

Усі розробки умов життя проводяться не лише загалом по Україні, а й по всіх регіонах, містах (з додатковим виокремленням міст із населенням більше й менше 100 тис. жителів) і сільській місцевості. Виокремлюється близько 40 соціально-демографічних груп домогосподарств: за кількістю членів, домогосподарств із дітьми та без дітей, за кількістю дітей, тими, хто працює та не працює, за децильними (десятивідсотковими) групами. Так, у розробках за доходами виокремлюються 26 позицій, за витратами -
46 із додатковим виділенням ще понад 20 позицій за продуктами харчування.

Крім основних річних і квартальних публікацій "Витрати і ресурси домогосподарств України", випускаються кілька тематичних. Щорічно готується бюлетень "Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України" і раз на два роки: "Самооцінка населенням України рівня своїх доходів", "Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування", "Самооцінка населенням України стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги".

Оскільки розібратися в такому масиві статистичної інформації більшості користувачів досить складно, паралельно до всіх публікацій готуються й випускаються спеціальні доповіді, в яких наводяться й коментуються найважливіші дані.

Характеризуючи ці обстеження, слід зазначити, що, на відміну від більшості решти напрямів спостережень, у яких статистика має справу в основному з юридичними особами, де її готують офісні співробітники, які мають певні навички, досвід і кваліфікацію, в обстеженнях домогосподарств коло респондентів постійно змінюється, і доводиться мати справу з жителями (переважно жінками), для яких це нова робота, що потребує уваги та акуратності. Їм потрібні певний інструктаж і допомога в правильному виконанні записів, виявленні можливих помилок і неточностей. Тому при проведенні цих обстежень у нас, як і в інших країнах, цим домогосподарствам у веденні щоденників, інших необхідних записів надають допомогу та здійснюють зв'язок з ними спеціальні інструктори-статистики.

Обстеження умов життя здійснюються за міжнародними та ЄСівськими стандартами, високо оцінюються Світовим банком та є одним із найуспішніших напрямів наших статистичних спостережень. Однак, зазначаючи їхні істотні позитивні риси, не можна не згадати і їхній один істотний недолік. Участь у дослідженнях домогосподарств є суто добровільна, а не обов'язкова, отже, не всі домогосподарства, які потрапили у вибірку, погоджуються на участь у них. Можна виокремити дві основні причини відмов: небажання "світитися" з незаконними, тіньовими доходами та, меншою мірою, необхідність витрачати час на ведення всіх потрібних записів.

Від участі в обстеженнях в основному відмовляються більш заможні домогосподарства й особливо дуже багаті, які володіють чималою кількістю рухомого та нерухомого майна, - будинками, квартирами, земельними ділянками, машинами, а найбагатші - ще й власними літаками та яхтами. Про це можна судити за такими даними. В обстеженні 2014 р. у цілому по Україні з 12713 відібраних домогосподарств погодилися взяти участь 87,6% (у т.ч. у сільській місцевості - 98,6%, малих містах - 92,1, великих містах - 78,8%). За регіонами відсоток участі вище в областях з переважно сільським населенням: в Івано-Франківській - 95,7%, Чернігівській - 97,0, Сумській - 97,3, Черкаській - 97,8%. А в областях з великими містами ці показники нижчі: в Одеській - 90,5%, Харківській - 90,1, Дніпропетровській - 75,9, а по м. Києву - тільки 67,7%.

Здавалося б, домогосподарства, що відмовилися, можна додатково замінити тими, які погодилися би брати участь. Але виграшу це не дасть. Поза обстеженням знову опиняться більш заможні респонденти, а базові методологічні вимоги до вибірки будуть порушені. Звинувачувати в такому стані справ органи статистики не можна. Це все одно, що обвинувачувати Центральну виборчу комісію в тому, що у виборах не взяли участі всі зареєстровані виборці. Та й в інших соціологічних обстеженнях не всі респонденти відповідають на поставлені запитання. Тільки там вони подаються як "не змогли відповісти".

Подібна ситуація з небажанням брати участь в обстеженнях домогосподарств характерна не лише для України, а й для інших країн. Так, у Євросоюзі кілька років тому в країнах із вищим рівнем душових доходів частка "відмовників" була вищою, ніж у країнах з нижчими доходами. За наявними відомостями, вони становили в Люксембурзі 59%, ФРН - 52, Данії - 38%, у країнах же з нижчими душовими доходами цей показник був таким: у Португалії - 11%, Греції - 10. І в сусідніх з нами країнах кількість тих, хто відмовився від участі в обстеженні, вища, ніж в Україні: у Польщі - 49%, Угорщині - 39.

Домогосподарства: базові характеристики

Об'єктом обстеження умов життя є не звичніші для нас сім'ї, а, як і в інших країнах, домогосподарства. Домогосподарство визначається як сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні, забезпечують себе всім необхідним для життя, господарюють, повністю або частково поєднують і витрачають кошти. Вони можуть перебувати, а можуть і не перебувати в родинних стосунках. Але ці поняття дуже близькі, тому що в Україні в обстеженнях беруть участь 0,32% домогосподарств, які не пов'язані стосунками споріднення (наприклад студенти зі спільним господарством у гуртожитках). Можна додати, що домогосподарства можуть складатися і з одинаків, що не дуже укладається у звичайне розуміння сім'ї.

Обстеженням умов життя домогосподарств не охоплюються особи, які не можуть самостійно розпоряджатися своїми доходами. Це військовослужбовці строкової служби, ті, хто живе в інтернатах, перебуває в місцях позбавлення волі, будинках для людей похилого віку, а також маргінали (безхатченки). Це приблизно 3,4% усього населення.

На початок 2014 р. в Україні було 16945 тис. домогосподарств, включаючи 869 тис. домогосподарств в АР Крим і м. Севастополі. Середній розмір домогосподарства по Україні становить 2,58 чол. Він досить сильно різниться за регіонами. Найбільший розмір у Закарпатській - 3,47 і Волинській областях - 3,03 чол., а найменший - у Чернігівській - 2,32 і Кіровоградській областях - 2,29 чол. У Києві середній розмір домогосподарства практично такий самий, як у цілому в Україні, - 2,59 чол. Слід зазначити, що від часу початку обстежень кількість домогосподарств в Україні та їхній середній розмір зменшилися. На початок 2000 р. у нас було 17680 тис. домогосподарств, а їхній середній розмір становив 2,76 чол.

Із загальної кількості 22,6% становлять домогосподарства з однієї людини, найбільша частка - 30,8% - із двох, 24,6 - із трьох, 13,9 - із чотирьох і 8,1% - з п'яти й більше чоловік.

Напевно, трохи несподівано, що тільки в 37,9% сімей є діти (до 18 років), а 62,1% - це домогосподарства без дітей. Але з них значну частину становлять сім'ї старших вікових груп, у яких є діти, але вони підросли й живуть окремо від батьків. Загалом в обстеженнях характеристикам домогосподарств із дітьми (за їхньою кількістю, віковими групами, наявністю батьків) приділяється багато уваги. З 6419 тис. домогосподарств із дітьми в 1416 тис. діти живуть без одного (з них 95,5% дітей живуть із матерями) або обох батьків (у родичів, бабусь, дідусів).

В обстеженнях належна увага приділяється характеристикам працюючих і непрацюючих. У 65,2% домогосподарств є працюючі. Якщо взяти тільки домогосподарства з працюючими, то майже в половині з них - 49,6% по одному працюючому, в 41,4 - по два і в 9,0% - по три й більше. У середньому в цих домогосподарствах по 1,59 працюючого. Використовуючи співвідношення працюючих і непрацюючих, визначається важливий економічний показник - коефіцієнт навантаження на працюючого члена домогосподарства. По Україні він становить 2,45, він нижчий у великих містах - 2,12 і майже в півтора разу вищий у сільській місцевості.

У рамках однієї газетної статті неможливо надати всю інформацію, яку одержано в рамках цих обстежень. Тому в ній виокремлено лише два найважливіші блоки: перший - доходи та витрати й другий - житлові умови домогосподарств. Інші аспекти обстежень можна буде охарактеризувати пізніше.

Збирання, перевірку, підготовку до видання й публікацію цієї квартальної та річної інформації не можна, як дуже хотілося б, здійснити за тиждень-два, потрібно більше часу. І в Україні, порівняно з багатьма іншими країнами, ці терміни досить стислі. Уже є дані за всі квартали попереднього року, й на початку серпня буде опубліковано детальніші річні розробки за 2014 р. Це відсуває на вересень і грудень подання даних за перший і другий квартали нинішнього року, які, звичайно, дуже хотілося б мати раніше.

Доходи і витрати домогосподарств

При проведенні обстежень домогосподарств спочатку збирають дані про витрати й лише потім, щоб у принципі виключити можливість підігнати витрати під доходи, інформацію про доходи. Тому є деякі відмінності між загальною величиною доходів і витрат. Але логічніше й природніше почати з характеристики доходів і потім перейти до витрат домогосподарств. У стислому вигляді ці відомості подано в табл. 1. У ній наведено дані за чотири попередні роки з початку обстеження, поквартальні дані за 2014 р. і розраховані автором (до остаточних річних публікацій) середні дані за минулий рік. Отут важливо наголосити, що оплата праці показується в чистому вигляді, тобто за винятком податків та інших обов'язкових утримань. А пенсії, доходи за депозитами минулого року (на відміну від нинішнього) податками ще не обкладалися. Усі дані обстежень стандартно наводяться в середньому на одне домогосподарство в розрахунку на місяць, а не на квартал. Ми додатково розрахували сукупні й грошові витрати на харчування на одного члена домогосподарства на день, які легше сприймаються, ніж щомісячні величини.

Звичайно, треба розуміти, що йдеться про середні, у чомусь віртуальні, домогосподарства хоча б тому, що вони мають складатися не з 2,58 людини, а, скажімо, з двох або трьох. І більша частина домогосподарств не може мати всіх джерел доходів, а найчастіше лише одне, два, три. Але всі ці детальні дані є в річних і в меншому ступені у квартальних розробках.

І ще одна дуже важлива для цих обстежень обставина. За всіма видами доходів і витрат показується, яка частина домогосподарств їх отримує. Розглянемо приклади для ліпшого розуміння. Скажімо, у четвертому кварталі минулого року пенсії в середньому в домогосподарствах були другим за розміром видом доходів і становили по 1052 грн на місяць. Але їх одержували не всі, а тільки 53,6% домогосподарств (з одним або двома пенсіонерами), і в них вони становили 1961 грн (1052:0,536). Слід ще додати, що в цих обстеженнях працюючих пенсіонерів (а їх 22%) віднесено до домогосподарств працюючих. Аліменти як одне з джерел доходу в середньому на одне домогосподарство становили лише 12,6 грн, або 0,3% доходів, і їх навіть не відображено в таблиці. А одержували їх тільки в 2,0% домогосподарств, і в них вони становлять у середньому 630 грн. Така ситуація й щодо витрат. Лише продукти харчування споживаються в усіх без винятку домогосподарствах. А от на тютюнові вироби у всіх домогосподарствах іде по 85 грн, а в 30,8% домогосподарств, у яких є курці, вже по 276 грн, тобто по 9 грн на день.

В обстеженнях домогосподарств використовуються два поняття - сукупні й грошові доходи і витрати. Очевидно, поняття грошової частини не потребує пояснень. А сукупні доходи, крім грошових, включають вартісну оцінку й негрошових ресурсів. Це продукція, отримана в особистому підсобному господарстві й самозаготівлях (гриби, ягоди), продтовари від родичів та інших осіб і безготівкові субсидії й пільги по ЖКГ (відображені у квитанціях), електроенергії, паливу, інших видах безготівкових субсидій і пільг (медицина, транспорт, путівки), які нині набувають дедалі більшої значущості. А в сукупних витратах, крім грошових, вони включають вартісну оцінку власних і отриманих від родичів та інших осіб продуктів харчування та негрошових субсидій.

І ще. Витрати поділяються на дві частини: споживчі й неспоживчі. У першій - виокремлюються три основні види: продовольчі, непродовольчі товари і послуги. А до неспоживчих належать витрати на ведення особистого підсобного господарства, будівництво, придбання житла, капітальний (не поточний, який належить до споживчих витрат) ремонт, банківські вклади, купівлю акцій, валюти, сплачувані аліменти.

Якщо дуже коротко охарактеризувати зміну умов життя домогосподарств за попередні роки, то вражаючі на вигляд цифри зростання доходів домогосподарств за 15 років у
10,7 разу в основному зумовлені інфляцією.

У структурі доходів домогосподарств двома основними джерелами є оплата праці (заробітна плата) і пенсії. У 2014 р. на частку зарплати припадало 50,2%, а пенсій - 23,8% сукупних доходів (разом 74,0%). Нині в сукупних доходах досить скромна частка припадає на продовольство, отримане з присадибних ділянок, - 4,4%. А 2000 р., коли після десятилітнього падіння економіки й життєвого рівня потроху почали відчуватися поліпшення, вартісна оцінка городньої продукції була другим за розміром джерелом доходів (18,2%), перевищуючи частку пенсій. І внаслідок цього частка зарплати в сукупних доходах була тоді значно нижчою, ніж зараз, - 39,5%.

А в сукупних витратах при загальному низькому життєвому рівні домінують витрати на харчування. Їх частка 2000-го досягала 64,2%, знизившись до 56,6 у 2005-му і до 48,9% - 2008-го. Після кризового 2009-го частка витрат на харчування підвищилася до 51,6%, а за підсумками 2014-го вона знову підніметься, уже до 51,9%. Цього року слід очікувати, що частка витрат на харчування ще збільшиться. В Україні порівняно з іншими країнами, причому не тільки західними, частка витрат на харчування через низький життєвий рівень непомірно висока.

У нинішньому й минулому роках життєвий рівень населення відчутно знижувався. Поки немає даних результатів обстежень за перший і другий квартали цього року, можна порівняти показники четвертих кварталів 2014-го й 2013-го. Навіть якщо для початку спробувати абстрагуватися від значного зростання цін і тарифів, то в четвертому кварталі 2014 р. порівняно з аналогічним періодом 2013 р. у домогосподарствах загальні доходи збільшилися лише на 2,3%, а грошові ще менше - на 1,7 (пенсії - тільки на 1,5, а зарплата навіть скоротилася на 1,7%). Зниження цифр по зарплаті можна пояснити тим, що хоча зарплата працюючих збільшувалася 2014 р. проти попереднього року, рівень безробіття за методологією МОП в Україні зріс на 22,3%, що неминуче позначилося на розмірі й структурі доходів домогосподарств. У 2014 р. середньорічний індекс споживчих цін проти попереднього року зріс на 12,1% (грудневе співвідношення - 24,9%).

На завершення можна навести оцінку домогосподарствами свого матеріального становища, проведену в січні цього року за два попередні роки. Лише 8,0% домогосподарств вважали, що їх рівень забезпеченості був достатнім, і вони могли робити заощадження ( 2013 р. - 10,7%). У 50,9% домогосподарств рівень був достатнім, але вони не могли робити заощаджень (2013 р. - теж 50,9%), постійно відмовляли собі в конче потрібному, крім харчування, - 41,4 (2013 р. - 34,9) і не вдавалося забезпечити навіть нормальне харчування 3,7 ( 2013 р. - 3,5%). І 65,3% домогосподарств уважали, що цього року рівень їхнього матеріального становища погіршиться, а за рік до цього таких домогосподарств було тільки 22,7%.

Житлові умови

У програмі обстежень домогосподарств велика увага приділяється характеристиці житлових умов. Основні дані про них подано в табл. 2. Але, крім зібраної в таблиці інформації, в результатах обстежень наводяться й інші дані, зокрема про забезпеченість житла комунальними зручностями (за 12 позиціями), зокрема опаленням і газом, що набуває особливої значущості у світлі нинішнього й подальшого різкого підвищення тарифів на ці послуги.

Інформація щодо житлових умов дуже виграє від виокремлення даних за великими і малими містами та сільською місцевістю. У великих містах понад три чверті домогосподарств проживають у квартирах і лише 13% в індивідуальних будинках. А в селах картина протилежна. У них основна частина жителів мають власні будинки й тільки близько 6% проживають у багатоквартирних будинках. Швидше за все, це спадщина радянських часів, коли в радгоспах потроху будували житло для фахівців. А в малих містах (а це й селища міського типу) половина жителів мешкають у квартирах, а менше половини - у власних будинках. У містах, особливо великих, ще близько 4% домогосподарств досі живуть у гуртожитках, які переважно зберігаються ще з радянських часів. І в них житлові умови, звичайно, набагато гірші, ніж в окремих квартирах або будинках. Хоча особливо у великих містах це можуть бути й студентські гуртожитки. За характером власності на житло нині уже майже всі жителі є власниками приватизованого, придбаного (купленого) і самостійно зведеного (у сільській місцевості й малих містах) житла. А у 1999 р., коли тільки почали проводити нинішні обстеження, ще 18% домогосподарств проживали в неприватизованому житлі, яке перебувало у державній власності.

Мабуть, серед показників житлових умов найбільш значущими є дані про площу житла, яка припадає на одного жителя. Тут слід звернути увагу, що є два основні показники - загальна та житлова площа житла. У середньому по всьому житловому фонду загальна площа приблизно в півтора рази більша за житлову (за рахунок кухонь, санвузлів, коридорів, передпокоїв, комор або вбудованих шаф). І поступово це співвідношення збільшується за рахунок більш просторого й комфортабельного новозбудованого житла. Але в обстеженнях домогосподарств розробки ведуться не за загальною, а за житловою площею. Звідси досить низька, ніж за загальною площею, середня забезпеченість житловою площею одного жителя - приблизно 15,5 кв. м, причому у великих містах вона в 1,26 разу менша, ніж у сільських житлах.

Очевидно, відносно житла в програмах обстежень варто було б подумати про два напрямки вдосконалення. Перший - включити в них інформацію не тільки щодо житлової, а й загальної площі. І другий - робити більш розгорнуті додаткові групування з розподілу житлової площі на жителя. Поки ж є розробки лише за чотирма групами, причому середні показники виявляються навіть вищими за "верхню" групу - понад 13,65 кв. м на душу. Ця величина, очевидно, орієнтована на колишні радянські нормативи постановки на облік для одержання житла. Звичайно, хоча забезпеченість житлом порівняно з даними за 1999 р. у середньому трохи поліпшилася, скоротившись із 15,0 до 9,7% у домогосподарствах з житловою площею до 7,5 кв. м і збільшившись із 50 до 61% із площею понад 13,65 "квадратів" на людину, вона, безумовно, залишається низькою. А угруповання, які виділяють зараз, схожі, швидше, на площу на одного ув'язненого в місцях позбавлення волі в західних країнах.

У табл. 2 для кращого орієнтування додано дані не обстежень, а адміністративної статистики про житловий фонд. У ній наведено відсутні дані щодо загальної житлоплощі в середньому на одного жителя. Так, привертає увагу інформація про значні відмінності цих показників по регіонах України. По містах (у цій статистиці міста не розділяються на великі й малі) при середній величині 22,1 кв. м на жителя вони варіюються в 1,45 разу - від 18,0 кв. м у Рівненській області до 26,2 кв. м у містах Київської області (без Києва). А по селах при 27,7 кв. м у середньому по Україні цей показник відрізняється в 3,1 разу - від 44,0 кв. м у Київській області до 18,4 кв. м в АР Крим і тільки
14,2 кв. м у сільській місцевості, підпорядкованій Севастопольській міськраді (дані на початок 2014 р., коли Крим ще не було анексовано Росією). А якщо по Київській області подивитися ще й по районах, то там ці відмінності ще більші. В Обухівському районі (в якому Конча-Заспа) - 63,7 кв. м, у Васильківському - 45,8, у Макарівському - 44,1 кв. м. А найнижчий показник - у Бородянському - 24,5 кв. м.

Відносно житла, крім характеристик, відображених у таблиці, в обстеженні домогосподарств наводиться інформація про те, скільки людей проживає в житлі з різною кількістю кімнат. Отож, якщо взяти тільки однокімнатне житло, то в 40,5% із них проживає одна людина, в 29,3 - по дві людини, в 21,3 - по три, в 8,9% - по чотири людини й більше. Заздрити нічому. Усі наші житлові показники значно поступаються західноєвропейським і американським. І для багатьох, особливо для молодих родин, що не мають власного житла, його придбання через недоступність кредитів стає малоймовірним.

І навіть виходячи з наших доволі скромних для більшості громадян розмірів житла, в них все-таки залишаються досить скромні, не завищені оцінки задоволеності житловими умовами. Як видно з таблиці, 52% домогосподарств вважають свої житлові умови задовільними, а 31% - не дуже задовільними, тобто наче все ж таки терпимими. Лише сьома частина вважає свої житлові умови незадовільними й дуже незадовільними. І навіть трохи несподівано, що у великих містах з вищими середніми душовими доходами, ніж у селах, ці самооцінки виявляються скромнішими, ніж у селян.

***

Наведені інформація й коментарі до неї показують, який інформаційний і аналітичний потенціал закладено в матеріалах статистико-соціологічних обстежень умов життя нашого населення. Ті, хто цікавиться детальнішою інформацією або окремими аспектами, зможуть знайти найдокладніші дані й за минулі роки, і в більш стислих поквартальних публікаціях. Однак хотілося б, щоб серед тих, хто жваво цікавиться такою інформацією, були й представники влади. Адже для них, і насамперед для керівництва Мінсоцполітики, матеріали цих обстежень мають служити базою для більш обґрунтованого формування соціально-економічної політики уряду, зокрема, і держави загалом. У тому числі і в такий спосіб потреби й сподівання середньостатистичних українців можуть стати зрозумілішими й ближчими, ніж тільки крізь затемнене скло лімузинів…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК