Велика податкова реформа: як зміняться податки, що буде з таксистами та іншим дрібним бізнесом

Останнім часом виникає дедалі більше дискусій навколо великої податкової реформи, яку планує реалізувати парламент з 2023 року. Попередньо очікується, що буде здійснено комплексну реформу оподаткування доходів, яка передбачає зниження сукупного навантаження на фонд оплати праці до 25% (ЄСВ+ПДФО), запровадження податку на виведений капітал для підприємств із оборотом до 200 млн грн на рік та оподаткування самозайнятих осіб за ставкою 5% без відкриття ФОП.

Не відповідає змісту реформи

Оподаткування самозайнятих осіб передбачає спеціальний режим оподаткування фізосіб, які ведуть окремі види професійної діяльності, без необхідності спеціальної реєстрації (таксі, ремонт нерухомості, послуги з перекладу, освітня або викладацька діяльність поза закладами освіти та інше).

Останніми днями у ЗМІ поширюється інформація, що ця новація (оподаткування самозайнятих осіб) спрямована на те, щоб примусово зібрати більше податків із громадян. Але це не відповідає змісту реформи, тому що цей спеціальний режим — виключно добровільний, спрямований на добровільну легалізацію мікробізнесу.

Передбачений податковою реформою спеціальний режим оподаткування фізичних осіб, які ведуть окремі види професійної діяльності, дає можливість легально працювати десяткам тисяч фізичних осіб, які зараз з тих або інших причин не можуть цього робити. Для послуг таксі (а цей сектор на сьогодні перебуває у «тіні» на 98%), послуг ремонту нерухомості, послуг з перекладу, освітньої або викладацької діяльності поза закладами освіти, допоміжних послуг тощо це сприятлива можливість для легальної роботи без зайвої бюрократії та ризиків. Вбачається за доцільне застосувати цей режим більшою мірою, поширивши його на всі можливі професії, окрім певного переліку винятків.

Також ініціативу з реформування податків на заробітну плату та зниження податкового навантаження зареєстрували депутати фракції «Голос» — проєкти законів №6548 і 6549. Головна зміна, передбачена проєктами, — об’єднати єдиний соціальний внесок, військовий збір і податок на доходи фізичних осіб і встановити єдину ставку для оподаткування заробітних плат. З 2023 року планується встановити її на рівні 29%, у 2024-му — 26%, у 2025-му — 23%, з 2026 року ставка має становити 20%.

Що ж принесуть такі податкові новації українцям?

«Переоподаткована» зарплата

На цей час, за оцінками різних соціологічних служб та аналітичних центрів, рівень тінізації заробітних плат становить 33–50%. За розрахунками фахівців аналітичних центрів CASE-Ukraine та ІСЕТ, масштаби ухилення від сплати податків і зборів під час виплати заробітних плат оцінюються у 220–300 млрд грн на рік, а втрати бюджету від них — від 110 до 150 млрд щороку.

Причин, через які значна кількість працівників працює без оформлення або на мінімальній заробітній платі, а іншу частину грошей отримує у «конверті», щонайменше три:

— зависоке навантаження на фонд оплати праці в Україні (34% — ефективна ставка, 51% — відношення виплаченої зарплати до сплачених податків). Україна за цим показником є антилідером серед подібних за рівнем економічного розвитку країн;

— в Україні трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у СРСР і розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиним роботодавцем була держава, зокрема державні підприємства;

— працівники у низці випадків не хочуть офіційно оформлюватися, зокрема, через їхнє бажання отримувати субсидію на житлово-комунальні послуги.

Надмірне оподаткування сприяє тінізації

Емпіричні дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку довели, що різні податки мають неоднакові наслідки для економічного зростання. Результати економетричного аналізу показали, що найбільше пригнічують економічне зростання прямі податки, менше — непрямі (ПДВ, акцизи, мита), а найменш шкідливими виявилися регулярні податки (на нерухомість).

Учені Mertens and Olea у своєму дослідженні використовували дані різних країн з 1946-го по 2012 рік для оцінки впливу ставок податку на доходи фізичних осіб. Вони виявили, що зменшення граничних ставок призвело як до зростання реального ВВП, так і до зниження безробіття. Зменшення податкової ставки на 1 відсотковий пункт збільшує реальний ВВП у середньому на 0,78% до третього року після зміни податку.

Фахівці Nguyen та співавтори дослідили вплив податків на доходи фізичних осіб, корпорацій і споживання у Великій Британії у 1973−2009 роках. Вони вважають, що зменшення податку на прибуток і на доходи фізичних осіб, визначене в їхньому документі як сукупність індивідуальних і корпоративних доходів, має значний вплив на ВВП, приватне споживання та інвестиції. Зниження середньої ставки податку на прибуток/доходи фізичних осіб на 1 відсотковий пункт збільшує ВВП на 0,78%.

Також варто зазначити таке: що сильнішим є податкове навантаження, то більшими стають стимули для уникнення оподаткування. Збільшення податків понад оптимальний рівень зменшує ВВП порівняно з тим, яким він міг би бути в іншому разі. Надмірне оподаткування спричиняє прогресуючу тінізацію.

З іншого боку, у нашій країні надмірний рівень загальнодержавних видатків — понад 40% ВВП 2021 року. За розрахунками економістів, для забезпечення максимального економічного зростання Україна має скоротити «розмір держави» до 33–35% ВВП, він має відповідати спроможності держави, якості її держпослуг.

Якість урядування й ефективність, які здатна забезпечити та чи інша держава, вимірюються індикаторами якості державного врядування Worldwide Governance Indicators, які розраховує Світовий банк на підставі узагальнення багатьох показників із різних джерел. Завдяки цьому вони важко піддаються маніпуляціям із боку урядів, на відміну від інших міжнародних рейтингів. За цими показниками Україна поки що поряд із Болівією та Лесото, а розвинені країни на кшталт Німеччини та Польщі мають на порядки якісніше державне врядування.

Тож відповідно до економічної теорії, підтвердженої практичним досвідом, Україні варто якнайшвидше скорочувати загальнодержавні видатки та знижувати найшкідливіші прямі податки, передусім податки на заробітну плату.

Компенсатори бюджетних втрат

Пропозиції зі зниження навантаження на фонд оплати праці до 25% виглядають украй актуальними та збалансованими. Принципово, щоб компенсаторами очікуваних недонадходжень до бюджету від новацій стали скорочення неефективних видатків бюджету та модифікація податків на нерухоме майно, зокрема на землю.

Разом з тим необхідно лібералізувати та дерегулювати архаїчне трудове законодавство, привести його у відповідність до сучасних реалій (законопроєкти №5371 і 5388), а також врегулювати питання субсидій і заробітних плат.

Рік у рік ми спостерігаємо, як будь-які додаткові надходження з податків, акцизів, ренти витрачаються не на скорочення найбільш шкідливих для економіки прямих податків, не на розвиток, а на «проїдання». Так, щороку на 20% збільшуються акцизи на тютюнові вироби, що приносить додаткові мільярди до держбюджету. Також, наприклад, з 2021 року було запроваджене мінімальне податкове зобов’язання для фермерів, яке детінізує ринок оренди сільгоспземель і принесло додаткові 14 млрд грн за рік. Ці та багато інших схожих новацій приносять до держбюджету щороку дедалі нові й нові десятки мільярдів гривень, які доцільно було б використати як компенсатори до важливих реформ, зокрема скорочення навантаження на фонд оплати праці.

При цьому в Україні існує чимало міністерств і відомств, кількість яких значно перевищує європейські показники. Приміром, типовий європейський уряд складається з 10–12 міністерств, тоді як в Україні їх кількість наближається до двадцяти. Тож розробка оптимальної структури уряду, перегляд функцій і скорочення штатів — один із шляхів зниження видатків бюджету, який, за розрахунками експертів, може сприяти економії у кілька десятків мільярдів гривень.

Ще один напрям — в Україні все ще існує значна кількість пільг для суб’єктів господарювання: ПДВ, податок на землю тощо. Всі ці пільги мають бути переглянуті та мінімізовані. Також варто звернути увагу на верифікацію одержувачів соціальних виплат і пільг, а також пенсійних виплат. Ефективна верифікація дала б можливість виявити «мертві душі» та забезпечити економію держбюджету.

Усі статті Олега Гетмана читайте за посиланням