Підтримати
Рятуватися від злиднів у старості невдовзі можна буде не лише самотужки, а й завдяки добрим людям. Своєрідну підпірку під чинну солідарну систему, яка без дотацій із бюджету давно б завалилася, нардепи запропонували у законопроєкті №7649 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення механізму участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні», який остаточно ухвалили 273 голосами.
Про старість — замолоду
Зокрема законом передбачено, що особи, які досягли 16-річного віку та не належать до тих, кому призначено пенсію у солідарній системі, мають право на добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Ініціатива гарна ще й тим, що людина самостійно визначає не лише розмір страхових внесків, а й періодичність та строк їх сплати. Тобто якщо є і коли є зайва копійчина, її можна відкласти на старість іще в підлітковому віці.
Та чи є настільки свідомими наші 16-річні, що турбуватимуться про матеріальний добробут на схилі літ, і чи є в них гроші? Знаю одного хлопчину, одесита з малозабезпеченої сім’ї, який спробував заробляти. В одному місці йому заплатили за перший день, а потім не віддали обіцяне за тиждень. На іншій роботі змушували неповнолітнього під ширмою кукурудзи продавати пиво на пляжі. Коли в ситуацію спробувала втрутитися мати, їй почали погрожувати.
Тож, найімовірніше, подбати про далеке майбутнє своїх чад зможуть батьки-середняки, які мали звичку відкривати депозити до весілля чи на навчання в вишах. Багатіїв це навряд чи зацікавить. У них спадщина може не лише з лишком забезпечити добробут власних дітей та онуків, а й закрити потреби невеличкого, а то й великого містечка. Та якщо хоч якась частина суспільства все ж завчасно спробує зарадити собі в старості, це вже буде чималим плюсом.
Стаж за гроші
Наступна важлива законодавча зміна — можливість укласти договір про сплату страхових внесків на користь третьої особи (крім особи, інформації про яку немає в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку).
Йдеться про те, що юридичні або фізичні особи можуть робити персоналізовані благодійні внески, тобто адресувати їх конкретному пенсіонеру. Причому 70% переказаної суми буде зараховано на виплати адресатові в обраний ним спосіб, передбачений законодавством, а 30% — надійдуть до солідарної системи, тобто на користь усім.
У цієї ініціативи також два кінці. До позитиву можна зарахувати те, що якщо люди передпенсійного віку опиняться без роботи й не зможуть працевлаштуватися, що трапляється досить часто, родичі або друзі можуть сплатити за них страхові внески, аби ті вчасно вийшли на пенсію.
Щоправда, благодійники мають бути не лише щедрими, а й багатими. Адже вартість одного року страхового стажу, якого нині бракує людині в солідарній системі, є досить істотною. Її прив'язано до мінімального розміру єдиного соціального внеску, регламентованого мінімальною зарплатою. З 1 жовтня цього року мінімалка становить 6700 грн, а ЄСВ — 22% від неї: 1474 грн (6700×22%).
Вартість стажу вираховується за формулою, де між собою множаться страховий внесок у розмірі 22%, коефіцієнт вартості компенсації та кількість місяців, яких бракує. За один рік пенсії коефіцієнт — 2, за два роки — 1,8, за три — 1,6 і далі зменшується на кілька сотих.
Суми набираються чималі. З огляду на мінімальний розмір ЄСВ, який передбачається до сплати 2022 року, мінімальний розмір внеску за 1 місяць страхового стажу за договором про добровільну участь (за купівлі страхового стажу) становить: із 1 січня — 2860 грн, із 1 жовтня — 2948 грн.
Тож за рік це 34 320 або 35 376 грн відповідно. Для когось це — непідйомні суми, а хтось може й спромогтися заплатити. Мабуть, тут головне — скільки стажу бракує. Бо, скажімо, п’ять років стажу за нинішньої мінімалки та величини ЄСВ сягне далеко за 100 тис. грн.
Арифметика ніби й нескладна, проте розрахунок краще робити з фахівцем. Бо законодавство, яке регламентує цю сферу, непросте й до того ж мінливе. Приміром, нині в системі державного соціального страхування є два види договорів, за якими обрахунок здійснюється по-різному.
Можна поступово сплачувати ЄСВ, уклавши договір не менш як на рік. Сума місячного платежу становитиме 1430 грн. Якщо ж уже треба виходити на пенсію, а стажу бракує, то доведеться сплатити ЄСВ одноразово і зробити це впродовж 10 днів із моменту підписання договору. Стаж буде значно дорожчим, адже множитиметься на коефіцієнт 2.
Та навіть зібравши відповідні суми, переживати за сплачені кошти не варто — хіба що в близькій перспективі. А ось у віддаленій — підстави, мабуть, є. Все залежить від того, наскільки надійно вкладуть кошти (чи не пропадуть вони в якійсь «піраміді» й чи не «з’їсть» їх інфляція). Свого часу система добровільного пенсійного страхування діяла при горезвісному банку «Аркада». Що з ним сталося, гадаю, зайве нагадувати.
Недріб’язкові нюанси
Якщо людина вирішила взяти участь у добровільному пенсійному страхуванні, оформити це буде просто: укласти договір із Пенсійним фондом. І зробити це можна в електронній формі кількома способами, підтвердивши свою особу за допомогою кваліфікованого електронного підпису чи ID-банкінгу (через портал «Дія», зокрема з використанням мобільного додатку «Дія», або через вебпортал електронних послуг ПФУ).
Важливим є й такий нюанс: суми сплачених страхових внесків зараховуватимуться за місяць, у якому кошти надійшли на рахунок Пенсійного фонду. Але у випадку, якщо з урахуванням фактично сплаченого за особу ЄСВ за відповідний місяць сума заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, перевищуватиме максимальну величину заробітної плати (доходу), з якої їх сплатили, гроші буде зараховано в рахунок наступного за таким місяцем.
Кошти за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування надходять на рахунок Пенсійного фонду, відкритий в уповноваженому банку, та поверненню не підлягають. Інформація про сплату внесків до системи персоніфікованого обліку формується ПФУ автоматично за фактом зарахування коштів, про що надсилається повідомлення в особистий кабінет застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг ПФУ.
Насамкінець слід звернути увагу на такий правовий нюанс: згідно з Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», визначені у ст. 12 особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування. Можуть і одночасно в обох системах, відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування, згідно з Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Однак чинний порядок добровільної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачав іще й необхідність підтвердження того, що особа не перебуває в трудових відносинах із роботодавцями та не належить до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Ухвалений і вже направлений на підпис президенту законопроєкт знімає це обмеження.
Загалом документом внесено зміни до Законів «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і навіть «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
І це, мабуть, не останні зміни до чинного пенсійного законодавства. Його рихтують, підправляють, коригують, однак без багаторівневої системи забезпечення людей у старості мало що зміниться. До того ж у нас іще до повномасштабного вторгнення рашистів один працюючий утримував одного пенсіонера. Що буде після війни, яка забрала тисячі життів переважно молодих людей, навіть спрогнозувати важко.
Більше статей Тетяни Кириленко читайте за посиланням.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google