Україна і драконівські ризики для економіки

27 сiчня, 2012, 16:04 Роздрукувати Bипуск № 3, 27 сiчня-3 лютого 2012р.
Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори
Відправити
Відправити

Перелік основних викликів, з якими доведеться зіштовхнутися вітчизняній економіці в поточному році.

Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори

За східним календарем 23 січня офіційно настав рік чорного водяного Дракона. Китайці вважають, що цей символ несе людям рішучі, але не завжди бажані зміни. Чи дочекається їх економіка Украї­ни в 2012 році? Наскільки оздоровчими (убивчими?) вони будуть?

Як повідомляв прем’єр-міністр України Микола Азаров, торік вітчизняний ВВП збільшився на 5,2%. У 2012-му глава уряду розраховує на зростання економіки на 5-6% (у бюджеті закладено прогноз 3,9%). На жаль, з огляду на поточну динаміку різних галузей доводиться розцінювати ці очікування як надто оптимістичні.

За оцінками НБУ, якщо в третьому кварталі 2011 року економіка України зросла на 6,6%, то в четвертому - на 4,2%. У грудні минулого року в промисловості було зафіксовано спад на 0,5% порівняно з аналогічним періодом 2010-го (вперше з осені 2009-го). Зокрема скоротилося виробництво сталі на 5% порівняно з груднем 2010-го і на 3,3% - щодо попереднього місяця. В останні три декади минулого року також сповільнилося зростання в будівництві (за січень-листопад - 12,5%; за січень-грудень - 11,1%), зменшився вантажооборот на транспорті (з 6,6 до 5,7%), незначним (що нетипово для грудня) був приріст роздрібного товарообігу (у січні-листопаді - 13,6%; у січні-грудні - 13,7%).

За прогнозом Світового банку та ЄБРР, у 2012 році економіка України зросте на 2,5%. В Unicredit Group прогнозують збільшення вітчизняного ВВП на 2%, в Erste Group - лише на 1%. Раніше в ЄБРР зазначали, що в разі затяжної рецесії в єврозоні показник зростання ВВП може бути близьким до нуля. Погоджу­вався з цим і директор Інституту економіки та прогнозування НАН України В.Геєць.

За даними Держстату, торік інфляція становила дивні для України 4,6%. Досягти цих показників вдалося передусім завдяки високому врожаю (виробництво сільгосппродукції збільшилося на 17,5%), стримуванню тарифів ЖКГ (житло, вода, електроенергія та газ подорожчали тільки на 11%), жорсткій монетарній політиці НБУ. Однак у 2012-му все може кардинально змінитися. Хоча в бюджеті закладено прогноз інфляції у 7,9%, не факт, що його вдасться втримати.

ТОП-12 економічних ризиків 2012 року

1. Рецесія в Європі, охолодження інших економік світу

За оцінками Міжнародного валютного фонду, в 2012 році ВВП єврозони скоротиться на 0,5%, у Світовому банку вважають, що трохи менше - на 0,3%. Говорячи про боргову кризу в Європі, керівник МВФ К.Лагард зазначала, що нині «йдеться не про порятунок якоїсь однієї країни або регіону, а про порятунок усього світу від порочного кола економічного спаду, про необхідність уникнути повторення досвіду 1930-х років (Великої депресії)».

Стиснення європейських економік призведе до зниження попиту на українську продукцію (на країни Європи припадає трохи менше 30% нашого експорту). Цей процес, власне, вже стартував, свідчення цього - падіння промвиробництва. Українським підприємствам не доводиться розраховувати на зростання попиту на внутрішньому ринку або на успішний вихід на альтернативні ринки. Сьогодні більшість економік світу знижують оберти. У тому числі такі динамічні, як китайська (річне зростання ВВП КНР у 2011 році становило 9,2%, у 2010-му воно перебувало на рівні 10,4%, причому вже з’явилося чимало ознак подальшого сповільнення).

Ескалація кризи в Європі загрожує скороченням припливу інвестицій в Україну, відпливом валюти, здорожчанням позик, ускладненням рефінансування зовнішньої заборгованості тощо. «Ми вважаємо, що Україна - одна з найбільш вразливих економік СНД щодо кризи в єврозоні. І серед країн за межами ЄС», - зазначав на днях старший економіст ЄБРР Олександр Пивоварський.

2. Консервація цін на російський газ

У найближчій перспективі реальної альтернативи російському «блакитному паливу» немає, попри декларації уряду (вугільні, сланцеві, власновидобувальні, азербайджанські тощо). Від того, якою буде ціна, значною мірою залежить курс гривні та рівень інфляції.

У 2011 році Україна заплатила за російський газ близько 12,5 млрд. дол. Якщо середньорічна ціна становитиме 416 дол. за тисячу кубометрів, що на третину більше, ніж 2011-го, з України може піти майже 18 млрд. дол. Уряд навряд чи наважиться підняти тарифи на газ для населення перед виборами, як того вимагає в тому числі МВФ. Їх підвищення ж на 50% може додати до інфляції понад 1%.

3. Невідновлення співпраці з МВФ

Якщо Україні не вдасться домовитися з Росією про зниження ціни на газ, гроші МВФ стануть критичними. Однак в уряді, не маючи гарантій того, що вдасться домовитися з росіянами, продовжують твердити, що співпраця з «кредитором кредиторів» не завадила б, але це не питання життя і смерті. «Чи обійдемося ми без кредиту МВФ? Та в мене немає ніяких сумнівів в тому, що обійдемося. Не було в мене сумнівів і в 2011 році, і ми цей рік прожили. Але ми налаштовані на співпрацю з МВФ, налаштовані на реалізацію програм співробітництва. Ми будемо все робити для того, щоб ця програма запрацювала», - зазначав М.Азаров.

У рамках дії другої програми стенд-бай Київ отримав лише 3,4 млрд. дол. (загальний обсяг фінансування - понад 15 млрд.). При цьому в 2012 році Україна має повернути фонду 3,7 млрд. дол. Водночас активізація взаємодії з МВФ важлива передусім як сигнал для іноземних інвесторів, що з Україною можна мати справу. А їхні кошти конче потрібні для формування профіциту фінансового рахунку, без якого НБУ буде непросто втримати гривню.

4. Девальвація

Чимало експертів погоджуються, що стабільна гривня в 2011 році стала результатом насамперед жорсткої монетарної політики НБУ. Враховуючи наближення виборів, Нацбанк намагатиметься й далі гнути свою лінію. Однак маневрувати доведеться по лезу ножа. За прогнозами експертів, дефіцит зведеного платіжного балансу цьогоріч може сягнути 6-8 млрд. дол., що буде принаймні в 2-2,5 разу більше, ніж торік. За підсумками 2011 року, рівень золотовалютних резервів опустився нижче 32 млрд. дол. Згідно з домовленостями з МВФ їх мінімальний поріг має становити близько 25 млрд. дол.

За розрахунками експертів з Німецької консультативної групи з питань економічних реформ, для врівноваження платіжного балансу і забезпечення незмінності золотовалютних резервів курс гривні має девальвувати до 8,4 грн. за долар. Через ослаблення євро (а також валют інших сусідніх країн) українська продукція втрачає цінову конкурентоспроможність. Як приклад: у листопаді країни єврозони зуміли збільшити експорт на 3,9% на тлі здешевлення євровалюти на 3%.

Враховуючи очікуване зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами (за 11 місяців 2011 року воно становило 12,76 млрд. дол., що майже на 60% більше, ніж за аналогічний період попереднього року), для платіжного балансу критично важливим буде профіцит фінансового рахунку. Забезпечити його - завдання не з простих, навіть попри потенційний приплив валюти завдяки проведенню Євро-2012 та парламентських виборів (загалом близько 2-3 млрд. дол.).

Поки що влада не застосовувала такого потужного інструменту, як обов’язковий продаж експортної виручки або більш жорст­ке (для усіх без винятку) обмеження тіньового імпорту (за оцінками деяких експертів, саме за
рахунок нього формується чи не найбільший попит на валюту на готівковому ринку, де в 2011-му було придбано в банків на
13,4 млрд. дол. більше, ніж продано). Однак чи дійде до таких
заходів, значною мірою залежатиме від того, як вирішуватиметься питання рефінансування зов­нішніх боргів.

5. Обслуговування зовнішніх боргів

До 1 жовтня 2012 року державний, банківський і корпоративний сектори мають повернути 52,6 млрд. дол. зовнішніх запозичень. Можливість рефінансування боргів ускладнюватиметься непростою кон’юнктурою на міжнародних фінансових ринках. Якщо це і відбуватиметься, то за вищою ціною. На 17 січня 2012 року кредитно-дефолтні свопи (CDS) на єврооблігації України становили 928.4920 (Італія - 509,8370; Угорщина - 688,6440). «Уряду України необхідно буде докласти значних зусиль, щоб рефінансувати існуючі зобов’язання», - відзначали у своєму недавньому огляді експерти Erste Group (Австрія).

Уряду доведеться, зокрема, повертати кредит «Внешторг­банка» на 2 млрд. дол. Сукупні ж погашення сягнуть майже 4 млрд. дол. При цьому Кабмін планує залучити на зовнішніх ринках близько 4,7 млрд. дол. Враховуючи високий рівень валютної ліквідності банків, уряд теоретично може розраховувати на залучення валюти на внутрішньому ринку (з допомогою «валютних» ОВДП). За умови, правда, що ставки будуть конкурентними.

6. Соцпопулізм перед парламентськими виборами

Передвісником звичного збільшення соцвиплат перед виборами стали розмови про реанімацію проекту повернення коштів вкладникам Ощадбанку СРСР (так, востаннє гроші роздавались у вигляді «Юліної тисячі» у 2008 році; обсяг виплачених компенсацій тоді становив 6,4 млрд. грн.). Вказівку підготувати відповідний законопроект дав нещодавній міністр фінансів Ф.Ярошенко. Крім того, віце-прем’єр С.Тігіпко вже пообіцяв спрямувати на соцвиплати «практично всі» заощаджені кошти у разі зниження ціни на російський газ.

Про можливість перегляду бюджету в другому кварталі говорив і президент В.Янукович. Враховуючи незначне підвищення соцстандартів у нинішньому варіанті бюджету, з наближенням виборів його, найімовірніше, переглянуть. За умови охолодження економіки та зменшення надходжень до держскарбниці помірне збільшення інфляції буде навіть на руку уряду, оскільки номінальне збільшення ВВП дозволить виконати бюджетний план. Водночас це створить додатковий тиск на платіжний баланс - за рахунок стимулювання споживчого імпорту.

7. Посилення фіскального тиску на бізнес

Новоспечений міністр фінансів Валерій Хорошковський, не встигнувши повноцінно вступити на свою посаду, вже заявив, що податкова та митниця можуть додатково збільшити надходження до бюджету поточного року на більш як 20 млрд. грн. Врахо­вуючи очікуване зниження динаміки економіки та, відповідно, падіння бюджетних платежів, така заява нічого доброго не віщує для бізнесу. Уміння вичавити всі соки з нього вітчизняні митарі продемонстрували в 2011 році. При зростанні економіки на 5,2% надходження від податку на прибуток підприємств у 2011 році зросли на 52,2%, від ПДВ на вироблені в Україні товари - на 42%. Детінізація? Навряд чи, судячи з офіційних даних про вихід з бізнесу майже чверті мільйона підприємців (навіть попри складність процедури ліквідації та численні перепони податківців).

Притчею во язицех уже стали вимоги по сплаті податку на прибуток наперед. За минулий рік зросла кількість звернень платників податків до суду з позовами до органів податкової служби: за підсумками січня-листопада 2011-го сума відповідних позовів платників податків досягла 88,2 млрд. грн. у рамках 42,1 тис. судових справ.

Індикатором вибіркового підходу ДПС до платників податків може бути не лише сумнозвісне відшкодування ПДВ. А й, скажімо, зменшення збору акцизу на алкоголь (до цього бізнесу, як відомо, має стосунок не один представник правлячої політсили) і зростання тіньового обігу алкогольних виробів (дані Інституту економіки та прогнозування) до 40%.

8. Зменшення інвестицій в економіку

У рейтингу Світового банку Doing Business-2012, який оцінює умови ведення бізнесу в різних країнах світу, Україна перемістилася на 152-ге місце з 149-го.

За нинішніх порядків у державі фактично жодний бізнесмен не може бути впевнений у непорушності права приватної власності, захисті своїх інтересів законними методами. Тиск на бізнес політичних опонентів у супроводі правоохоронних «маски-шоу», винесення сумнівних рішень судів, численні факти «добровільно-примусового» продажу (віддачі) частки бізнесу для «смотрящих» від влади (часто-густо поєднаних із нею родинними зв’язками) навіть на рівні олігархату - такі реалії інвестиційного клімату по-українськи. Складається враження, що інвестувати в Україну можуть наважитися або божевільні, або самогубці.

Згідно з результатами опитування, проведеного «Європейсь­кою бізнес-асоціацією», підприємці вважають, що інвестиційний клімат сьогодні в Україні гірший, ніж він був наприкінці 2008-го - на початку 2009 року. Най­більше компаній - 24% - заявили про посилення тиску з боку держави. «Підприємці побачили, що замість реформ відбувається лише перерозподіл владних повноважень», - констатував президент ЄБA Т.Фіала.

У рік виборів український інвестор завжди не особливо охоче вкладає свої кошти в економіку. Не розігріватиме інвестиційний запал і турбулентність у світовій економіці. З огляду на це невиправдано оптимістичними видаються очікування уряду щодо 10 млрд. дол. прямих іноземних інвестицій, які планується залучити в економіку в 2012 році (торік цей показник становив 7,9 млрд. дол.). За таких умов чи не єдиним джерелом, яке має підтримати економічне зростання, мали б стати державні інвестиції (на які, власне, теж не дуже доводиться сподіватися), а також банківські ресурси.

9. Скорочення кредитування

Проблеми з ліквідністю банків у другій половині 2011 року призвели до скорочення кредитного портфеля майже на 6 млрд. грн. у листопаді та 0,35 млрд. - у грудні. У грудні зростання обсягу кредитів сповільнилося до 9,6% (за десять місяців - 10,3%). Хоча нині залишки на коррахунках банків перебувають на високому рівні (понад 20 млрд. грн.), розраховувати на те, що вони підуть, скажімо, в реальний сектор, не доводиться. Цей ресурс переважно короткостроковий.

Охолодження економіки в 2012 році знизить як бажання банків видавати кредити, так і бажання позичальників їх брати. Причому це стосується як юридичних, так і фізичних осіб. Додатковим важелем гальмування кредитування будуть зусилля регулятора щодо стримування ринку споживчих позик.

10. Ослаблення банківського сектора

Наближення виборів, девальваційні очікування, ускладнення макроекономічної ситуації здатні спровокувати відплив коштів населення з депозитів. Які вже традиційно для України можуть піти на валютний ринок і спровокувати новий виток проблем. Попри тривалі дискусії, питання дострокового розірвання депозитних договорів на законодавчому рівні не вирішене. Врахо­вуючи знову ж таки виборчу складову, прийняття відповідних нововведень практично неможливе.

За оцінками агентства «Кредит-­рейтинг», за підсумками 2011 року обсяг проблемних і потенційно проблемних кредитів у портфелі банків скоротився на 54 млрд. грн. - до 243 млрд., в основному за рахунок списання неякісних активів. Наразі частка проблемних позик у портфелі населення оцінюється експертами агентства на рівні 40%, підприємств - 30%.

Збільшення відповідних показників через охолодження економіки в 2012 році може поставити на порядок денний питання докапіталізації та зростання банківських збитків (за 11 місяців 2011-го вони становили 4,8 млрд. грн.). Особли­во гостро воно стоятиме перед дочірніми банками західних фінансових груп, материнські струк­тури яких і так змушені збільшувати свій капітал через підвищення регулятивних вимог (з 5 до 9%). Сукупно це зумовить подальше розігрівання «міграційних» наст­роїв багатьох західних фінустанов (деякі з них уже виставлені на продаж або згортають свій бізнес) і створить передумови для посилення позицій, зокрема російських банків.

Попри думку Світового банку щодо доцільності проведення стрес-тестування українських банків, у НБУ переконані, що поки потреби в цьому немає. «За останні шість місяців у жодному банку не було призначено тимчасову адміністрацію. Загалом на сьогодні банківська система працює стабільно та збалансовано і не потребує проведення додаткового стрес-тестування», - зазначав перший заступник голови НБУ Юрій Колобов.

11. Низький врожай

Одним із ключових чинників зростання інфляції в 2012 році може стати низький врожай (частка продукції харчування в структурі інфляції - 53,5%). Через торішнє перевиробництво овочів та, відповідно, різке падіння цін на них (на 44,1%) селяни зазнали чималих збитків (високий врожай - теж традиційно проблема в Україні), і далеко не всі поточного року ризикуватимуть іще раз.

Через несприятливі умови 70% озимих культур перебувають у незадовільному стані, 30% узагалі не зійшли, що дає підстави говорити про зменшення зборів зернових. Профільний міністр М.Присяжнюк уже говорив про можливе запровадження обмежень у разі «різкого збільшення експорту продовольчої пшениці». Це при тому, що зернотрейдери і так відчувають труднощі з вивезенням збіжжя за кордон. Після «тарифної» блокади в них виникли нові труднощі з транспортуванням зерна - через підігрування «Укрзалізниці» недодержавному «Хлібінвест­буду». За словами учасників ринку, внаслідок цього існує ризик, що Україна не зможе експортувати за кордон усі зернові надлишки, від реалізації яких економіка сукупно отримала б валюти на 7 млрд. дол.

12. Здорожчання пального

Торік пальне та мастила подорожчали на 30,9%. Зростання цін у 2012-му може бути не менш болючим. Уже очевидний привід для запуску інфляційного маховика - світове зростання цін на нафту через напругу навколо Ірану.

ЄС запровадив ембарго на поставки іранської нафти та нафтохімічної продукції. Санкції вступили в дію щодо всіх нових контрак­тів, для існуючих домовленостей можуть зробити виняток до 1 липня. У відповідь іранці обіцяли заблокувати Ормузьку протоку (нею проходить 40% світових поставок «чорного золота»).

За оцінками МВФ, припинення експорту іранської нафти в країни Організації економічного співробітництва та розвитку, якщо поставки не буде компенсовано з інших джерел, може призвести до стрибку світових цін на 30-35 дол. за барель.

Життя поза цифрами

Нещодавно в Інтернеті було поширено відео, як в одному з районів Житомирської області керманичі просять підприємців «підмалювати» в бік збільшення результати своєї роботи - щоб обсяги промвиробництва і ВВП були привабливішими… До «малювання» макропоказників може долучитися й Держстат. Поточ­ного року Державна служба статистики планує змінити набір товарів, який використовуватиме для розрахунку інфляції. Будемо сподіватися, що це ініційовано не для приборкання інфляції, бодай її офіційних показників.

«Образотворчим мистецтвом» володіють не тільки в нас, а й за кордоном. Виявляється, долар мав би коштувати в Україні вдвічі менше - не 8, а 4 гривні. Згідно зі славнозвісним індексом Біг-Мака. Серйозна заява, між іншим, адже колись на цей індикатор як показник недооцінення нацвалюти посилався навіть екс-голова НБУ В.Стельмах…

І ще трохи про високе. Конгресмен від штату Нью-Йорк М.Грімм у листопаді 2011 року на публічній презентації «Най­кращі інвестиційні можливості в 2011 році в Україні» запевняв слухачів (і себе?), що Україна входить до п’ятірки найперспективніших економік світу разом із Китаєм, Індією, Сінга­пуром… Можливо, не всі «малювання» - одного поля ягоди. Принаймні хочеться в це вірити.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК