Україна у світових координатах людського розвитку: тупцювання на місці

Минулого тижня Програма розвитку ООН (ПРООН) презентувала чергову, уже 22-гу, щорічну Доповідь про людський розвиток за 2013 р. Ці доповіді, що їх готує колектив неурядових експертів, зазвичай складаються з двох частин. Перша, текстова, присвячується одному з аспектів загальнолюдського розвитку - у нинішньому дослідженні вона має заголовок "Піднесення Півдня. Людський прогрес у різноманітному світі". А друга містить статистичні таблиці з даними щодо 187 країн, регіонів і світу загалом. У всіх 14 таблицях, які розроблені на порівнянній основі і за міжнародною методологією, наводяться показники України. На жаль, привід для радості там знайти дуже складно.

Україна в розрахунках ІЛР-2013 серед 187 країн перебуває на 78-му місці (з величиною індексу 0,740 при середньосвітовому - 0,694), тоді як у попередній доповіді ПРООН вона була на 76-му. Але в поясненнях зазначається, що в нинішньому дослідженні було трохи змінено методологію розрахунків (очевидно, це торкнулося вагових показників, тому що величини, які включають в індекс, не змінилися). Тож якби попередні оцінки здійснювалися за нинішньою методологією, то Україна, як і в цьогорічній доповіді, посідала б 78-му позицію.

У нас відзначаються традиційно дуже низькі, гірші від середньосвітових, показники тривалості життя та ВНД на душу населення. Досить високі - на рівні більшості розвинених країн - показники з освіти.

Як і в дослідженнях попередніх років, перше місце в ІЛР посідає Норвегія (величина індексу 0,955), друге - Австралія (0,938), на третю позицію з четвертої перемістилися США (0,937), потіснивши в "трійці призерів" Нідерланди (0,921).

Примітно швидким є збільшення рейтингу ІЛР для Кореї (звісно, що не КНДР - фактично єдиної країни світу, щодо якої взагалі немає ніяких національних статистичних даних), яка в останньому рейтингу опинилася вже на 12-му місці, обігнавши навіть Францію, Великобританію і впритул наблизившись до Японії (ще у 2007 р. вона була на 26-му місці).

З наших сусідів у Росії 55-те місце (0,788), Білорусі - 50-те (0,793), Польщі - 39-те (0,821), Словаччини - 35-те (0,840), Угорщини - 37-ме (0,831), Румунії - 56-те (0,786), і лише Молдова перебуває нижче за Україну - на 113-му місці (0,660). У таблиці наводяться дані щодо загального ІЛР і чотирьох його складових щодо України, ряду зарубіжних країн, а також середньосвітові показники.

Слід зазначити, що ПРООН хоча й має у своєму розпорядженні групу радників із статистики (яка і формує систему статистичних таблиць і ваг), не розраховує наведених показників самостійно, а одержує їх від інших авторитетних міжнародних організацій. У частині загального ІЛР: з тривалості життя - від департаменту народонаселення Секретаріату ООН, з освіти - від ЮНЕСКО, а з ВНД - від Світового банку.

Звернімо увагу, що наведені у зведеному ІЛР дані щодо тривалості життя і душового ВНД стосуються 2012 р. (а щодо освіти - 2010-го і 2011-го). За всієї поваги до розробників та укладачів не можна не усвідомлювати, що до середини березня 2013 р. зовсім неможливо мати у своєму розпорядженні достовірні дані за попередній 2012 р. за показниками, розрахунки яких у національній статистиці тривають не менше року, а іноді й півтора-два. А в текстовому поясненні до таблиць зазначається, що в них використано дані, наявні у ПРООН на 15 жовтня 2012 р., тобто вони якимось чином визначені ще за два з половиною місяці до кінця минулого року. Так, по Україні остаточні розрахунки ВВП за 2011 р. з'явилися на сайті Держстату лише кілька тижнів тому - 7 березня. Дані ж, необхідні для розрахунків тривалості життя за попередній рік, буде отримано у нас тільки в липні поточного року. А в багатьох країнах, у тому числі і з розвиненою та якісною національною статистикою, строки розробки цього показника ще триваліші. Наприклад, на сайті Євростату дотепер немає даних про тривалість життя в 2011 р. у Великобританії, Франції і Бельгії, а щодо Італії - навіть за 2010 р. А в останньому статистичному довіднику США "Statistical Abstract of the United States: 2012" наводяться дані про тривалість життя лише за 2008 р.

Розуміючи прагнення ПРООН, що відображає цілком пояснюване бажання користувачів наводити в підготовлюваних цією організацією доповідях максимально свіжі статистичні дані, навряд чи можна ігнорувати реальні строки можливої їхньої підготовки. Ймовірно, було б виправданим повернутися до практики доповідей, які видавалися до 2009 р. включно, у яких показники ІЛР наводилися з дворічним лагом. Нинішня практика призводить до публікації викривленої та неточної інформації щодо багатьох країн, у тому числі й щодо України. Насамперед це стосується даних про тривалість життя.

Тривалість життя

Цей компонент ІЛР показує очікувану тривалість життя (у роках) при народженні, тобто в 0 років. Він базується на однорічних даних за віковою структурою і смертністю населення. За наведеними у доповіді ПРООН вочевидь заниженими даними, у 2012 р. тривалість життя в Україні становила тільки 68,8 року і була навіть меншою за середню по світу (70,1 року), перебуваючи в рейтингу разом із Монголією на 122–123-му місці десь після Непалу, Бангладеш, Фіджі і Мікронезії.

Фактично ж тривалість життя при народженні в Україні в останні роки підвищилася з 68,3 року в 2008–2009 рр. до 70,44 - у 2009–2010 рр. і 71,02 року - у 2011-му. Дані за 2012 р. з'являться в червні нинішнього року. Швидше за все, цей показник буде не нижчим, ніж 2011-го.

Звідки ж в останній Доповіді ПРООН за 2012 р. наводиться цифра 68,8 року? Вона, на жаль, базується на використанні не прямих даних за останні роки, а на середніх даних про смертність за 2005–2010 рр., що дорівнює 67,5 року, та їхній екстраполяції на наступні роки, закладеній у прогнозних розрахунках населення по країнах світу. Причому дані про середню тривалість життя в Україні у 2000–2010 р. також занижені. Фактично в ці роки вона становила в середньому 68,7 року.

Раніше наш Держстат звертався в ПРООН із приводу заниження цих даних, але домогтися необхідних виправлень не вдавалося. Втім, цього і слід було очікувати, тому що вони (дані) збираються не в ПРООН, а в департаменті народонаселення Секретаріату ООН. Видається, оскільки в доповідях ПРООН уже протягом кількох років по Україні значно занижується цей найважливіший демографічний показник (а звідси й ІЛР, і рейтинг України в цьому індексі), треба більш наполегливо і цілеспрямовано домагатися виправлення занижених даних, підключивши до цього вітчизняний МЗС і постпредство при ООН. А оскільки керівник нашого Держстату, про що інформує сайт цього відомства, є представником України в комісії ООН з народонаселення і розвитку, варто було б активніше використовувати і ці можливості. Слід усвідомлювати, що розміщені в авторитетних доповідях ПРООН (а вони видаються 11 мовами і поширюються по всьому світу) занижені дані щодо тривалості життя в Україні підривають наш і без того не надто високий імідж за кордоном.

Виступаючи на обговоренні нинішньої доповіді ПРООН, директор Інституту демографії та соціальної політики Елла Лібанова зазначила, що у нас дуже високий рівень смертності серед людей працездатного віку, особливо він високий у чоловіків. І зниження смертності в цих вікових групах є найбільшим "резервом" загального підвищення тривалості життя (докладніше читайте в інтерв'ю Е.Лібанової на 14-й стор.). За даними, що наводяться у доповіді (табл. 7 "Здоров'я"), в Україні у 2009 р. серед громадян віком 15–60 років коефіцієнт смертності на тисячу населення становив 395 у чоловіків і 148 у жінок. Ці показники значно вищі, ніж у багатьох країнах, наприклад, у ФРН відповідно - 99 і 53, Франції - 117 та 54, Італії - 77 і 41, Великобританії - 95 і 58, Японії - 86 і 42.

Слід зазначити, що одним з необхідних інструментів для здійснення ефективної політики людського розвитку служать дані, отримані при проведенні переписів населення. У нас він, відповідно до чинного законодавства, мав відбутися ще у 2010 р., але відкладався з посиланням на брак коштів. Жаль, що влада, очевидно, має тверде переконання, що для нас значно важливіша і престижніша, наприклад, підготовка до проведення в Україні першості світу з баскетболу в 2015 р., тоді як проведення перепису населення можна спокійно відкласти.

Валовий
національний дохід

ПРООН при визначенні ІЛР використовує не більш поширений у національній і світовій статистиці показник валового внутрішнього продукту (ВВП), а близький до нього за економічним змістом показник валового національного доходу. Він відрізняється від ВВП тим, що не включає результатів економічної діяльності нерезидентних економічних одиниць і включає діяльність резидентів цієї країни в зарубіжних державах. Для більшості країн, окрім нафтодобувних, показники ВВП і ВНД відрізняються не більш як на 2–3%. ВНД визначається в доларах не за офіційним валютним курсом, а за паритетами купівельної спроможності, що для більшості країн істотно відрізняються від валютного курсу. Так, якщо в Україні у 2011 р. за офіційним курсом 7,99 грн дорівнювали одному американському долару, то за паритетами це співвідношення становило приблизно 4,36 грн до долара.

Душові показники ВНД, які багато в чому визначають життєвий рівень наших громадян, в Україні вкрай низькі. Вони на 37% нижчі від середньосвітових, не кажучи вже про порівняння з аналогами для країн Євросоюзу, які вищі в кілька разів. За цим критерієм Україна перебуває на 99-му місці.

Якщо розглядати близький до ВНД показник ВВП, то результати економічного розвитку України за 21 рік державної незалежності виявляються одними з найгірших серед усіх країн світу.

За даними статистичного департаменту Секретаріату ООН, за 1990–2011 рр. світовий ВВП зріс у 1,74 разу. А в Україні він у 2011 р. становив лише 69,3% від рівня 1990 р. Напевно, неможливо собі навіть уявити, щоб в Україні, наприклад, у 1966 р. (тобто через 21 рік після закінчення війни, під час якої, крім інших руйнівних лих, було затоплено шахти, підірвано Дніпрогес, зруйновано тисячі заводів і сотні тисяч житлових будинків), ми були б ще далекі від досягнення навіть довоєнного рівня розвитку економіки. Серед 209 країн, щодо яких є дані ООН про динаміку реального ВВП за 1990–2011 рр., за цей період лише в Молдові (61,1%) і крихітній Наурі в Мікронезії з 10-тисячним населенням ці показники були нижчими, ніж в Україні. Тобто Україна за цим найважливішим економічним показником - на 207-му місці! Навіть у країнах, що пережили руйнівні внутрішні конфлікти, він був вищим, ніж в Україні: у Грузії - 73,8%, Таджикистані - 88,8, Киргизстані - 105,2, Сербії - 73,8, Косово - 77,0, Чорногорії - 109,7, колишній Югославській Республіці Македонії - 129,7, а в Афганістані - 191,9%.

Мабуть, ще не всі забули, що наш нинішній президент три роки тому обіцяв вивести Україну у двадцятку країн з високим рівнем розвитку економіки. А виходить, нам аби з нижньої десятки хоч якось вибратися.

Довідка DT.UA

Індекси людського розвитку (ІЛР) є узагальненими вимірниками оцінки людського розвитку за трьома основними складовими: здоров'я і довголіття, доступність освіти і гідний рівень життя. Для їхнього кількісного вираження використовуються показники тривалості життя при народженні (у роках) і величини валового національного доходу (ВНД) на душу населення (у доларах за паритетами купівельної спроможності, ПКС) і два показники (також у річному вираженні) за освітою: середня тривалість отриманої освіти дорослого населення (25 років і більше) і очікувана тривалість навчання дітей шкільного віку.

Як загальний показник, так і його складові мають діапазон від 0,001 до 1,000 і розраховуються для кожної країни. За величиною ІЛР і визначається її місце у світовому рейтингу.