Стимулювання промислового розвитку чи корупція?

24 червня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про легітимізацію хибних економічних цілей

В Україні в черговий раз намагаються дискредитувати спроби розвитку своєї економіки та промисловості, цього разу називаючи їх корупцією. Саме такий висновок випливає з рейтингу законопроєктів, які нібито містять певні корупціогенні чинники, підготовленого «Інститутом законодавчих ідей».

За дивним збігом обставин, ризики було знайдено навіть у тих законопроєктах, що спрямовані на промисловий розвиток нашої країни, зміцнення інструментів торговельного захисту, посилення енергонезалежності. Як їхній співавтор, дозволю собі не погодитися з укладачами рейтингу: корупційних вигід ці ініціативи не переслідують. Судіть самі, до чорного списку було внесено:

  • №3739 — законопроєкт про локалізацію. Він передбачає, щоб під час державних закупівель машинобудівної продукції (трамваїв, локомотивів, турбін тощо) замовник вимагав, аби хоча б частину такого товару було вироблено в Україні. Ця практика застосовується всіма розвиненими країнами у світі. Так, президент Джо Байден через тиждень після обрання підписав указ про посилення законодавства «Купуй американське». І це при тім, що проникнення імпорту в держзакупівлі в США і ЄС становить 5–8%, а в Україні — майже 40%;
  • №3724 і 3725 — про індустріальні парки. Ці два законопроєкти містять податкові та митні стимули для індустріальних парків. Навіть ухваливши їх, Україна суттєво відставатиме від своїх сусідів — Польщі, Угорщини, Словаччини, Туреччини, а також Росії та Білорусі, за обсягом стимулів, що їх отримують компанії в тамтешніх індустріальних парках;
  • №4132, 4133 і 4134 — законопроєкти про торговельний захист. Вони про те, як Україна може захиститися від недобросовісного імпорту. Хто не в курсі, проти української продукції по всьому світу існують мита. А наш ринок відкритий усім вітрам;
  • №3607д — законопроєкт про бізнес-омбудсмена. Це недержавна організація, яка займається досудовим урегулюванням спорів між підприємствами та контролюючими органами. Це кваліфіковані юристи, які безоплатно для бізнесу відбивають необґрунтовані претензії податкової. Користувачами їхніх послуг є переважно малий і середній бізнес. Зі звітами про роботу бізнес-омбудсмена можна ознайомитися на їхньому сайті. Результативність їхньої роботи приємно дивує;
  • №3361 — законопроєкт про заміну пожежних перевірок страхуванням. Дивно, що співробітники антикорупційної організації не чули про корупціогенність пожежних перевірок. Ще більш дивно, що заміна одного з найкорупційніших видів перевірок страхуванням відповідних ризиків видається їм корупцією;
  • №4221 — законопроєкт про саморегулівні організації. Це поширена світова практика, яка передбачає, що певні питання регулювання окремих сфер економіки можна віддати професійним об'єднанням. Наприклад, регулювання стандартів надання послуг, за аналогією з самоуправлінням нотаріусів або адвокатів;
  • №4344 — законопроєкт, який стимулює видобуток газу в Україні. Тепер шлях до енергонезалежності — це корупція;
  • №2237 — законопроєкт про скасування депутатської недоторканності. Тут без коментарів. Скасування недоторканності містить корупційні ризики? Вочевидь, грант на складання рейтингу був ну дуже великим.

Більшість із цих законопроєктів — важливі кроки на шляху повернення здорового глузду в українську промислову та економічну політику. Що ж це за корупціогенні чинники, які в цих ініціативах побачили дослідники? Вони наводяться в методології рейтингу на сайті укладачів. Серед них ті, які вказують на неправильне визначення повноважень суб'єктів владних повноважень, недоліки публічних процедур, у тому числі держзакупівель, чинники в сфері регулювання внутрішньої діяльності органів влади та органів місцевого самоврядування, юридичні колізії.

Відносно перелічених вище законопроєктів це означає, що корупцією оголошуються будь-які способи держави впливати на економіку: впровадження мит, пріоритет місцевих виробників у держзакупівлях, надання податкових стимулів в індустріальних парках та ін. Словом, використовуючи ширму боротьби з корупцією, нас як країну намагаються стерилізувати в питаннях розстановки пріоритетів економічного розвитку. Нас намагаються зробити імпотентами в регулюванні міжнародної торгівлі, стимулюванні промислового виробництва тощо.

Мимовільно чи ні, автори рейтингу стали частиною механізму легітимізації хибних економічних цілей. Нам кажуть, що дерегуляція — самоціль економічного розвитку. Що головне — це отримати кредит МВФ, а не побудувати сильну економіку. Що ми маємо бути відкритими для імпортних товарів і при цьому покірно терпіти, коли проти наших товарів впроваджуються бар'єри та заборони. Це неоколоніалізм у всій красі.

Вочевидь, що заможна держава передбачає не лише формування арсеналу засобів стимулювання економіки, а й появу сильних інституцій, верховенства права та ефективної правоохоронної системи. Однак їхня відсутність або недостатній розвиток не є приводом навішування ярлика корупційності на інструменти розвитку реального сектору або відкладання застосування цих інструментів «на потім». Досвід розвинених країн свідчить, що процеси формування суспільних інститутів і розвитку промисловості завжди відбуваються паралельно.

І щоб краще розібратися в цьому питанні, достатньо просто проаналізувати економічну політику розвинених країн, на які традиційно рівняється Україна. І тут виявиться, що більшість економічних ініціатив, наведених вище, там багато років як реалізовані та приносять користь їхнім економікам. І Україні потрібно прийняти ще десятки та сотні подібних законів, аби бодай трохи наблизитися до їхніх методів економічного розвитку.

Більше статей Дмитра Кисилевського читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК