Повільно запрягають. Чи швидко поїдуть?

Минулий робочий тиждень було фактично витрачено на політичні торги, тоді як економіка та держфінанси надто гостро потребують дуже конкретних рішень.

Декларації нового уряду (швидше політичного, ніж технократичного складу) про готовність здійснювати перезрілі реформи (у тому числі непопулярні серед населення) поки що викликають більше запитань, ніж надають відповідей.

Явно невисокий кредит довіри до уряду може загострити й дефіцит політичної волі, й бажання втриматися від жорстких дій. Тому правильні посилання, зафіксовані в Програмі діяльності нового Кабміну, краще не сприймати з телячим захватом. Уже неодноразово обпікалися. У попередньої влади теж були концептуально непогана президентська програма реформ, щорічні "плани дій" й ін. Та й програму stand by із МВФ у 2010-му також було досить оперативно підписано (як і 2008-го). Але реалізація завжди кульгала на обидві ноги. Чи не повторяться знову спроби під "слово честі" випросити в зовнішніх партнерів гроші, а потім забути про реформи?

Казначейський пролог

У преамбулі Програми діяльності новоявленого уряду недвозначно описується стан української економіки та держбюджету. "Сьогодні Україна перебуває в найглибшій за всю історію своєї незалежності економічній, політичній і соціальній кризі. Державу доведено до межі банкрутства", - констатують автори документа.

Скептики можуть дуже навіть доречно зазначити, що тут відгонить навмисним згущенням барв у стилі всіх "папєрєдніков", які раніше займали посади при владі. Хоча, звичайно, ніхто при здоровому глузді й не заявить, що після півторарічної рецесії зараз в економіці порядок, а в держскарбниці - достатньо грошей.

Один із показових аргументів у програмі - мізерні залишки на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) -
4,3 млн грн. При цьому, щоправда, не називається дата, але ж через постійний рух коштів залишки на ЄКР змінюються щохвилини.

Хай там як, свідченням наявності чималих проблем є затримки "свята святих" для влади - платежів за захищеними статтями, серед яких і соцвидатки. Як розповідає експерт Асоціації міст України Олександр Слобожан, на місцевому рівні йдеться про аванси по зарплаті, розрахунки за енергоносії тощо. У різних регіонах затримки становлять 5–10 днів.

"На рахунок Держказначейства місцеві податки надходили в штатному режимі і в найбільш неспокійні періоди з початку року. Інша річ, що плани за доходами Мінфіну недовиконуються на 10–15% через те, що вони від початку завищені приблизно на цей самий рівень. Загалом регіони одержують ті податкові надходження, на які самі реально розраховували. Очевидно, ці гроші використовувалися й для обслуговування держборгу, звідси й затримки з фінансуванням навіть соцстатей", - припускає фахівець.

У самому Держказначействі зізнавалися, що мали місце "короткострокові затримки" з платежами, однак наголошували, що "заборгованості по здійсненню захищених видатків бюджету немає". Пенсійний фонд повідомляв, що в лютому в повному обсязі виплатив пенсії та грошові допомоги.

Однак новий міністр соцполітики Людмила Денисова відразу "поміняла барви", заявивши, що в березні знадобиться 12 млрд грн, щоб розпочати виплати пенсій і соцдопомог, а грошей у ПФУ немає. У тій
самій Програмі діяльності
уряду зазначено, що невиконані Держказначейством платіжні доручення сягають майже 10 млрд грн.

Ще до призначення прем'єром Арсеній Яценюк переконував, що держава не просто на "межі банкрутства" (як описано в програмі), а вже не може виконувати боргові зобов'язання. Але практика до найостаннішого часу свідчила про інше. У понеділок, 24 лютого, на погашення та обслуговування ПДВ-облігацій Мінфін
спрямував 0,92 млрд грн, у вівторок - 0,67 млрд, у середу - 0,35 млрд грн (по ОВДП). Крім того, у понеділок було здійснено купонний платіж за євробондами майже на 60 млн дол.

Напевно, коли нерви в усіх і так натягнуто, як струни, надто апокаліпсичні та не зовсім точні посили з таких високих трибун усе ж таки недоречні. Отже, вже не опозиціонерам, а відповідальним високопосадовцям (коли вже вони взялися керувати ситуацією в країні) не завадило б притримати їх при собі, щоб зайвий раз не провокувати панічних настроїв, яких на тому самому валютному ринку й так вистачає. Чи не Арсенію Петровичу (який на посаді в.о. голови НБУ брав участь у гасінні пожежі зразка кінця 2004-го) цього не знати? А інакше навіщо створювати
додаткові проблеми? Щоб потім їх намагатися "героїчно" вирішувати?

Макрополітичний розвиток дії

Серед пріоритетів у Програмі дій уряду: після "забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України"; "підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом"; "розвитку всебічних добросусідських відносин із Російською Федерацією на новій, справді рівноправній основі" - і "відновлення програми співробітництва з МВФ і виконання всіх умов, необхідних для одержання допомоги від МВФ та ЄС".

Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард уже повідомила, що українська влада звернулася по допомогу у фонд, і "найближчими днями" до Києва має прибути місія МВФ "для проведення попереднього діалогу". При цьому, як зазначав новий міністр фінансів Олександр Шлапак, мова йтиме про нову програму в обсязі мінімум 15 млрд дол.

Чи буде готовий офіційний Київ до підвищення тарифів на газ для населення, на чому МВФ послідовно кілька років наполягав? Наскільки жорстко фонд порушуватиме це питання, адже були натяки, що окремі вимоги МВФ може пом'якшити? Це, мабуть, стане предметом переговорів. Але питання актуалізується з огляду на те, що вже найближчими місяцями (з квітня, якщо не з березня) через політичні фактори знижка на російський газ може "випаруватися".

Щоправда, в уряді задекларували готовність шукати точки дотику з Кремлем. О.Шлапак навіть заявив, що будуть спроби в "найкоротші терміни, можливо, навіть наступного тижня" провести переговори із РФ не лише по газовому питанню, а й по кредитній лінії.

Отже, на диво багатьох і тим паче у світлі проведення виборів Кабмін зафіксував у програмі завдання з "прийняття (у короткостроковій перспективі) необхідних непопулярних рішень щодо цін і тарифів із впровадженням відповідних компенсаторних механізмів адресного характеру". Можливість підвищення тарифів на газ для населення публічно припускав і новий глава Міненерго Юрій Продан.

Крім самого факту відновлення співробітництва з МВФ, дуже важливі терміни. Є ризик, що при дотриманні всіх звичних процедур на одержання кредитних траншів може піти не один місяць. А ситуація така, що лік іде на дні та тижні. Хоча для тих самих фінансових ринків цінним є не тільки та не стільки матеріальний сигнал у вигляді надходження конкретного кредиту (або хоча б відстрочки платежів, запланованих на цей рік), скільки залізобетонна гарантія, що він буде. Це допоможе пристрастям трохи вгамуватися, а курсу гривні - зменшити амплітуду коливань.

Секвестрова кульмінація

П'ятим завданням у Програмі діяльності уряду визначена "невідкладна стабілізація фінансової ситуації". Для цього передбачаються "жорстка економія бюджетних коштів", "ретельний перегляд податкових пільг, виданих на індивідуальній або галузевій основі, на предмет їхньої реальної ефективності", "кардинальне зменшення різного роду субсидій" тощо.

В уряді заявили, що не збираються порушувати питання про скасування пенсійної реформи (в останні дні було чимало спроб протиснути це рішення через парламент). Крім того, мають бути урізані необов'язкові видатки на чиновників. Щоправда, тут рефлекторно пригадується, що й уряд Азарова давав аналогічні обіцянки, але держвідомства продовжували, наприклад, купувати дорогі авто. Часи, звичайно, вже інші, але все-таки.

І найважливіше. О.Шлапак висловився за негайний перегляд держбюджету - ще до кінця першого кварталу, заявивши, що "необхідно прийняти реальний бюджет, хоч би яким болісним він був". При цьому А.Яценюк, виступаючи з парламентської трибуни, зазначав, що непопулярні рішення стосуватимуться й "скорочення соціальних програм".

Знову ж кілька ремарок. Торік представники попередньої влади хоча й несміливо, але теж заїкалися про доцільність ревізії соцвидатків і скасування держпідтримки для тих громадян, які з огляду на матеріальне становище її не потребують. Але до конкретних рішень справа так і не дійшла. Так само було й з податковими пільгами. Через опір галузевих лобістів ініціатива забуксувала...

Є в програмі й інші цілі, з доцільністю яких складно дискутувати. А саме: "забезпечення жорсткого контролю з боку суспільства за використанням бюджетних коштів", "забезпечення прозорості державних закупівель", "демонополізація економіки", "істотне скорочення функцій адміністративного регулювання економіки", "захист прав власників й інвесторів" та ін. І знову - питання в реалізації. На жаль, значний олігархічний і чисто бізнесовий шлейф за багатьма урядовцями змушує не виключати, що справа в черговий раз може обмежитися лише розмовами.

Нині не вистачає й розуміння, наскільки, наприклад, ймовірний перегляд результатів приватизації минулих років (про що йшлося на Майдані) буде погоджуватися з деклараціями про захист прав власності. Як його провести в такий спосіб, щоб не перетворити фактично на адмінперерозподіл активів від (дуже умовно) "антимайданних" олігархів до "промайданних"? Подібних слизьких місць дуже й дуже багато.

Розв'язка

За рахунок чого держбюджет зараз тримається на плаву? Не в останню чергу завдяки "дружнім" банкам, які виручають Мінфін. Так, 26 та
27 лютого були розміщені гривневі ОВДП на 3 млрд грн під неринкові 11,5%. На момент підготовки цього матеріалу вони не перекочували в портфель НБУ, тобто залишилися в банківській системі.

Крім того, є сигнали, що фіскальні органи в "особливий" період працюють із "особливим натхненням". Голова комісії УСПП із питань економічної політики Юлія Дроговоз розповідає, що підприємства змушують вдруге сплатити податок на прибуток, не враховуючи торішніх авансових платежів. Привід - різні рахунки, на які мають надходити ці платежі, а взаємозалік не робиться. "Вирішення таких питань переважно в ручному режимі", - додає голова податкового комітету Європейської бізнес-асоціації, керівник податково-юридичної практики E&Y Володимир Котенко.

Не виключено, що за підсумками лютого одним із ключових джерел наповнення держскарбниці знову стали платежі Нацбанку. Раніше старший радник "Альфа-Банку" (Україна) Роман Шпек повідомляв, що в січні центробанк перерахував 4 млрд грн. "За моєю інформацією, потреба в лютому буде вдвічі більшою", - зазначав фінансист. Нагадаємо, у держкошторисі заплановано надходження від НБУ на весь рік на рівні не менш як 22,8 млрд грн.

Найшвидше, від подібних та інших неоднозначних способів балансування швидко відмовитися не вдасться.

Принаймні уряду не тільки на словах доведеться "зшивати" країну. Як зазначає екс-керівник Мінфіну Ігор Уманський, є сигнали про саботаж зі сплатою податків на рівні як окремих держорганів, так і платників податків. Нагадаємо, що відповідні заклики з початку року звучали в різних регіонах із різних політичних таборів залежно від кон'юнктури.

Кажучи про перегляд держкошторису, член бюджетного комітету ВР, нардеп Олександр Черноволенко наголошує, що слід готувати новий документ, орієнтуючись на макропрогнози, зокрема, міжнародних фінорганізацій. І йдеться насамперед про нульове зростання ВВП. "Можна оптимізувати невиправдані видатки на силові органи, непрозорі та непродуктивні капітальні витрати (на кшталт залізниці в Бориспіль і т.ін.). Але принаймні слід пам'ятати, що завищена планка доходів і штучний дефіцит - це джерело для корупції. Якщо запланувати видатки на 20 млрд грн, а реально буде 10, починають приходити та давати хабара", - констатує О.Черноволенко.

В.Котенко вважає, що одним із кроків для зміцнення дохідної частини держскарбниці могло б стати підвищення податків на споживання. А І.Уманський зазначає, що якщо й піднімати податкові ставки, то насамперед по рентних платежах, які в Україні нижчі, ніж у багатьох країнах. І, безумовно, стратегічно необхідний курс - реальне поліпшення інвестиційного клімату, що сприятиме детінізації економіки та припливу інвестицій.

Та навіть швидке проведення економічних реформ не гарантує блискавичного ефекту. Тому на перехідний період настільки важливою буде фінансова підтримка зовнішніх партнерів. Про готовність надати допомогу заявляли не лише у МВФ, а й США, ЄС. Причому у випадку з Євросоюзом йшлося про можливість виділити екстрену допомогу на більш як 1 млрд євро навіть без будь-яких додаткових зобов'язань (просто щоб утримати ситуацію). Однак це - як виняток. А всю суму з анонсованих ЄС
20 млрд євро просто за "гарні очі" і під "чесне піонерське" ніхто не виділить (хіба що перші транші). І в жодному разі не потрібно - адже країні їх потім віддавати. Кредити - тільки в обмін на реальні реформи.