Мерзенна вісімка. Нереалізовані інвестпроєкти 2021-го

09 сiчня, 2022, 15:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Дійсно потрібні Україні ініціативи, на які у влади не знайшлося часу і натхнення

Вміла позичати, та не вміла витрачати — це про Україну. Єдине, що справді вміють добре робити наші урядовці, — це писати проєкти для залучення пільгового фінансування від міжнародних організацій. Як доходить до роботи, то активність одразу знижується до нуля. Нашому портфелю проєктів із міжнародними фінансовими організаціями позаздрили б багато країн, поки не побачили б реальних результатів цього співробітництва. Ми вкрай мляво освоюємо виділені кошти, а інколи й узагалі лише платимо комісійні за їхнє резервування. Що гірше, здебільшого всі ці проєкти нам дійсно потрібні, а закладені під них кошти могли б стати тими самими інвестиціями, які ми шукаємо роками.

І от що ми могли б покращити у 2021-му, але не склалося.

  1. Основний кредит для аграрної галузі

Виконавець — Міністерство фінансів, кредитор — ЄІБ

Проєкт триває з 2016 року до кінця 2023-го

Сума позики — 400 млн євро

Сума використаних коштів — 18 млн євро (4,5%)

Використано 2021 року — 0 євро

Кредитні кошти надано Україні на розвиток агросектору: покращення ланцюгів створення доданої вартості для зернових культур, олійних культур, рибного господарства та аквакультури. Щоб Україна перестала виробляти та експортувати виключно сировину, розпочавши нарешті переробку, яка створює додану вартість, підвищує рентабельність і прискорює зростання ВВП.

Що мали б профінансувати:

  • спеціалізовані лабораторії, служби поширення сільськогосподарських знань і сертифікації, а також системи контролю та моніторингу рибного господарства;
  • первинне виробництво зернових та олійних культур, у тому числі інвестиції в сільськогосподарську техніку та обладнання, а також у модернізацію виробничої інфраструктури;
  • розвиток потужностей для сушки й очистки, сортування і зберігання зернових та олійних культур, включно з підтримкою товарно-логістичної інфраструктури;
  • модернізацію потужностей для переробки і дистрибуції зернових та олійних культур, включно з підтримкою дистрибуції продукції й інфраструктури роздрібної торгівлі;
  • реконструкцію виробничих потужностей аквакультури і рибного господарства, включно з модернізацією ставкової інфраструктури та обладнання, розвитком нересто-вирощувальних господарств, інфраструктурою вилову та заходами з поновлення запасу риби;
  • обладнання та інфраструктуру для рибопереробки і консервування, включно з логістикою холодового ланцюга, розвитком інфраструктури оптової та роздрібної торгівлі.
  1. Підвищення безпеки автомобільних доріг

Виконавець — Міністерство інфраструктури, кредитор — ЄІБ

Проєкт розпочався у 2020 році і триватиме до 2025-го

Сума позики — 75 млн євро

Сума використаних коштів — 0 євро

Проєкт складається з багатьох малих субпроєктів, які передбачають інфраструктурні покращення систем громадського транспорту, ліквідацію найнебезпечніших місць концентрації ДТП, покращення перехресть, ремонти вулиць, безпечні велосипедні та пішохідні мережі тощо. На цей рік, зокрема, планували провести аудит безпеки доріг у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі і Харкові та розпочати впроваджувати інтелектуальні транспортні системи в цих містах. Але не склалося.

  1. Проєкт модернізації української залізниці

Виконавець — Міністерство інфраструктури, кредитор — ЄІБ

Проєкт розпочався у 2018 році і закінчується 2023-го

Сума позики — 150 млн євро

Сума використаних коштів — 0 євро

Мета проєкту проста — збільшення пропускної здатності напрямку Долинська—Миколаїв—Колосівка та підвищення швидкості руху поїздів на цій ділянці. Для цього кошти позики мали б витратити на електрифікацію ділянки, модернізацію систем сигналізації та зв’язку на станціях і перегонах, загалом облаштувавши 253 км залізничних шляхів. З 2018 року не використано жодної копійки з наданих коштів, попри постійні скарги «Укрзалізниці» на брак інвестицій.

  1. Вища освіта України

Виконавець — Міністерство освіти і науки України, кредитор — ЄІБ

Проєкт триває з 2016 року і закінчується 2022-го

Сума позики — 120 млн євро

Сума використаних коштів — 0 євро

Кошти виділено для здійснення енергомодернізації в українських університетах (енергоефективні інвестиції у термозахисні конструкції, системи кондиціонування та тепловентиляції, електромонтажні роботи та модернізацію систем теплопостачання).

Список університетів, як могли б, але не отримали цього фінансування:

  • Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова;
  • Національний університет «Львівська політехніка»;
  • Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
  • Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка;
  • Чернігівський національний технологічний університет;
  • Сумський державний університет;
  • Вінницький національний технічний університет;
  • Харківський національний університет міського господарства імені О.Бекетова;
  • Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу;
  • Національний аерокосмічний університет імені М.Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
  • Національний університет харчових технологій;
  • Одеська державна академія будівництва та архітектури;
  • Луцький національний технічний університет;
  • Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
  • Львівський національний університет імені Івана Франка;
  • Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
  • Національний університет водного господарства та природокористування;
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
  • Ужгородський національний університет;
  • Київський національний університет будівництва та архітектури.
  1. Реабілітація гідроелектростанцій

Виконавець — Міністерство енергетики, кредитор — ЄІБ

Проєкт триває з 2014 року і мав закінчитися 2020-го

Сума позики — 200 млн євро

Сума використаних коштів — 67 млн євро (33,5%)

Використано у 2021 році — 6 млн євро

Проєкт передбачає модернізацію та реконструкцію обладнання Київської, Канівської, Кременчуцької, Дніпродзержинської та Дніпровської ГЕС. Оновлення турбін, генераторів та іншого обладнання станцій, а також підвищення безпеки гребель.

  1. Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС—Каховська

У цьому пункті йшлося про будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС—Каховська. При його підготовці, як і при підготовці усього тексту, ми використовували офіційну звітність уряду про виконання проєктів. На жаль, вона не відповідала дійсності (див. рис.), насправді проєкт було успішно завершено ще у 2020 році. Редакція просить вибачення у читачів за наведену некоректну інформацію.

Але щоб вісімка лишалася вісімкою, ми згадаємо проєкт розвитку системи водопостачання та водовідведення у Миколаєві, вартістю більше 30 млн євро, який стартував ще 2010 року. До цього моменту на реконструкцію системи водопостачання міста зі згаданої суми біло використано лише 5 млн євро, тому проєкт, який мав би завершитися ще у 2020-му, триватиме аж до 2030 року.

  1. Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання

Виконавець — Мінрегіон, кредитор — МБРР

Проєкт розпочався у 2014 році і мав би завершитися 2020-го

Сума позики — 332 млн євро

Сума використаних коштів — 115,5 млн євро

Використано у 2021 році — 14 млн євро

Суть проєкту у наданні допомоги комунальним підприємствам, аби підвищити їхню економічну та енергетичну ефективність, мінімізувати витрати паливно-енергетичних ресурсів і підвищити надійність функціонування систем теплопостачання за рахунок реконструкції систем централізованого теплопостачання.

  1. Модернізація системи соціальної підтримки населення

Виконавець — Міністерство соціальної політики, кредитор — МБРР

Проєкт розпочався у 2014 році і триватиме до 2024-го

Сума позики — 300 млн євро

Сума використаних коштів — 194 млн євро

Використано у 2021 році — 19,5 млн євро

Проєкт складається з трьох частин: удосконалення надання соціальної допомоги найбільш уразливим верствам населення; зміцнення інституційної спроможності адміністрування соціальної допомоги і соціальних послуг; підтримка розвитку сімейних форм опіки для забезпечення підтримки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів і соціально вразливих сімей у чотирьох областях.

Його реалізація з 2014-го шкутильгає на обидві ноги, і хоча за сумами здається, що ми майже на фінішній прямій, це зовсім не так. Основною метою проєкту є створення електронних реєстрів та інформаційно-аналітичної системи соцзахисту. Ця мета перекочувала у цей проєкт із попереднього «Вдосконалення системи соціальної допомоги», який, на секундочку, тривав з 2006-го по 2013 рік. Не реалізована вона і досі, 2021-го. Просто задумайтеся, нам дають гроші на створення реєстру соцвиплат, і ми не можемо цього зробити впродовж 15 років! При цьому майже 200 млн євро все ж кудись спустили.

***

Наступного разу, коли ви почуєте про величезні інвестиційні потреби України, про зношеність обладнання в енергетиці та чергові глобальні проблеми «Укрзалізниці», коли виші бідкатимуться, що їм не вистачає коштів на оплату опалення, а аграрії хотітимуть чергової підтримки від держави, — згадайте ці проєкти, ці обсяги інвестицій у сотні мільйонів євро, які у нас є, і ті крихти, які із цього фінансування змогли освоїти наші міцні господарники.

Більше статей Юлії Самаєвої читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК