Узяти та не зробити

На початку жовтня Україна отримала черговий кредит у розмірі 400 млн євро для підтримки малого та середнього бізнесу, цього разу від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).

Насправді ми його вже одержували у 2015 р., і за два роки мали би ці кошти роздати дрібним підприємцям, стимулюючи їхнє зростання. Не склалося: до червня 2017-го вибірка коштів так і не розпочалася, пільговий період погашення кредиту минув, а грошей бізнес так і не побачив. От тільки 50 тис. євро комісійних даремно витратили. А до цього, 2012-го, ми домовилися про надання невеликого, мільйонів на десять євро, кредиту від KfW для тих самих малих підприємців, але теж нічого не роздали. Вочевидь, передчуваючи, що й нинішні 400 млн ніхто не побачить, уряд уже домовився зі Світовим банком про виділення нам ще 150 млн дол. для підтримки все тих самих дрібних підприємців і ще 400 млн євро - малого та середнього бізнесу, зайнятого в агросекторі. Гарантійні угоди уже підписано, тільки немає жодних гарантій того, що малий бізнес ці гроші отримає, та й що вони взагалі колись прийдуть в Україну.

На жаль, ситуації не допомогли запевняння уряду та особисто прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, що в сфері реалізації проектів за кошти донорів буде наведено порядок. Не виправили її й заяви наших міжнародних партнерів, що прогрес буде й дуже скоро. Ми, як і раніше, пишемо хороші проекти, майстерно проводимо переговори, урочисто повідомляємо про виділення чергової допомоги. Але саму допомогу забирати не поспішаємо - кредитів не видаємо, доріг не будуємо, інфраструктури не модернізуємо. Усі сили кидаємо на написання нових проектів і виділення нових кредитів. Нашому портфелю проектів із МФО позаздрили б багато країн, поки не побачили б реальні результати цього співробітництва.

Аналіз використання коштів МФО, проведений Рахунковою палатою, свідчить про систематичне невиконання планових показників вибірки кредитних коштів у 2014-му, 2015-му і 2016 р. і, відповідно, про незадовільний рівень їхнього використання. Парадоксально, але що більше створюється робочих груп, щоб виправити ситуацію, то гірша вибірка. Якщо у 2014 р. показник виконання становив 70,5%, то 2015-го - уже тільки 47,5, а 2016-го - лише 42,4%.

На сьогодні портфель активних інвестиційних проектів МФО на стадії реалізації складається з 33 проектів на загальну суму близько 3,1 млрд дол. і 4,8 млрд євро. Чималі гроші, це більше, ніж ми можемо залучити від МВФ, і більше, ніж змогли одержати на ринках зовнішніх запозичень. А головне, це дуже дешевий ресурс зі ставками близько 0,5–1% річних і строком погашення 15–25 років.

Бонусом до цього ресурсу, як правило, ідуть інноваційні проекти, навчання нашого персоналу, виїзні тренінги, актуальні IT-рішення та інші досягнення прогресивного людства, якими з нами готові поділитися кредитори, якщо ми тільки виявимо ініціативу та розпочнемо не лише просити гроші, а й брати їх.

За період з 2014-го по 2016 р. залучено 2,4 млрд дол. і 2,5 млрд євро, у тому числі від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) - 2,1 млрд дол., Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) - 300 млн дол. і 150 млн євро, від ЄІБ - 2,07 млрд євро та KfW - 367 млн євро. Успіхи в їхньому освоєнні більш ніж скромні, багато проектів реалізовано лише частково, строки виконання давно минули та подовжуються з року в рік. Темпи створення нових проектів і підписання угод про виділення чергових коштів на ті самі потреби не знижуються.

За останні роки структура нашого портфеля проектів МФО почала змінюватися, тепер у ньому переважають інвестиційні проекти, які забезпечують енергоефективність і енергонезалежність, а також модернізацію інфраструктури та житлово-комунального сектора. Другою за обсягами залучених коштів залишається транспортна галузь. Однак ні енергоефективністю, ні хорошими дорогами ми поки що похвалитися не можемо, як, утім, і успіхами в секторі ЖКГ.

На цей момент на етапі реалізації вісім проектів МФО, які стосуються розвитку транспортної інфраструктури. Йдеться про будівництво чотирьох автомобільних доріг, поліпшення залізничного сполучення та будівництво метрополітену в Дніпрі. А ще про освоєння 1,1 млрд дол. і 1,2 млрд євро на всі ці цілі. Відповідальними виконавцями проектів є - Укравтодор, Мінфін і міська рада м. Дніпра, відповідно. І по всіх восьми проектах вибірка коштів незадовільна.

І на сором нинішнього уряду, темпи реалізації багатьох проектів знизилися саме при його каденції. Наприклад, у 2012 р. Україна домовилася зі Світовим банком про виділення 450 млн дол. на реконструкцію автодороги М-03 Київ-Харків на ділянці від міста Лубни до Полтави. Вибірка коштів по проекту, що мав закінчитися наприкінці наступного року, на сьогодні становить 53%. І що цікаво, у 2013-му і 2014 р. уряд примудрявся освоювати по 80–85 млн дол., а от 2015-го - тільки 44,6 млн, 2016-го - лише
20 млн, а за неповний 2017-й сума не дотягує навіть до 8 млн. За такої динаміки ще 260 млн ми за наступний рік точно не освоїмо, а головне, хороших доріг європейського рівня в країні не побільшає.

В енергетичному секторі проектів майже вдвічі більше та й суми більші (8,7 млрд дол. і 2 млрд євро), але результат такий самий сумнівний. Незадовільною є вибірка в половині реалізованих проектів, друга половина демонструє позитивну динаміку, нехай і повільну. Але є і відверті провали, наприклад, позику від ЄБРР на 200 млн євро, видану для реалізації проекту "Реабілітація гідроелектростанцій", освоєно лише на 9%. Закінчитися проект мав у грудні минулого року й передбачає відновлення гідромеханічного та електромеханічного обладнання гідроелектростанцій для збільшення їхньої потужності на 10%. Від початку, 2011 р., ЄБРР підписував договір з урядом, а коли 2015-го стало зрозуміло, що процес не рухається, угоду перепідписали, тепер уже з "Укргідроенерго" під держгарантії та вже не на 200, а на 180 млн. Але і їм застосування поки що не знайшли.

У секторі ЖКГ, який скаржиться на хронічне недофінансування, на цей момент здійснюються шість проектів на суму 665,5 млн дол. і 632,5 млн євро. Вибірка коштів за всіма дуже незначна, а в проекту "Надзвичайна кредитна програма для відновлення України" навіть відповідального за його реалізацію й досі немає. Утім, цей проект передбачає відновлення Сходу України й до завершення бойових дій реалізований не буде. І це, швидше, питання до української сторони, яка поспішила зафрахтувати 200 млн та оплатити комісію в 50 тис., розуміючи, що в найближчі роки ці кошти витратити не вдасться.

А от що заважає реалізації проекту з реконструкції системи водопостачання в Чернівцях? Війни там немає, всі документи підписані, відповідальні в особі КП "Чернівціводоканал" є, контролери в особі Мінфіну, обладміністрації та міськради теж, грант у 3 млн євро на розробку проектної документації отримано. Чого ще не вистачає, щоб вибірка по проекту, розпочатому в січні 2016-го, нарешті почалася? За планом, реконструювати водоканал мають до кінця 2018-го, об'єктивно й до 2020-го не впораються.

Проект розвитку міської інфраструктури за 400 млн дол. розпочато у 2014 р. Дотепер на інфраструктуру витратили лише 9 млн. Його суть у наданні підприємствам-учасникам проекту допомоги в поліпшенні якості та надійності їхніх послуг. Наприклад, у підвищенні ефективності використання енергії, відновленні та заміні пошкоджених систем водопостачання та водовідведення, переробці твердих відходів, вирішенні проблеми очищення стоків і безпечної утилізації твердих побутових відходів. Хіба не шляхетна ініціатива? Мабуть, ні, якщо за весь цей час не знайшлося охочих втілити її в життя.

Упродовж останніх трьох років на стадії підготовки перебувало 32 спільні проекти України з МБРР, ЄБРР, ЄІБ і KfW. З них розпочато реалізацію 23 проектів, три проекти скасували, так і не дочекавшись адекватних дій з нашого боку, а ще чотири спільні з ЄБРР і ЄІБ проекти на 1,6 млрд грн так довго готувалися виконавцями, що строки їхньої реалізації доводилося подовжувати тричі. У середньому від підписання угоди до початку реалізації проходить від дев'яти місяців до року. Що свідчить про те, що з підготовкою в нас усе так само погано, як і з реалізацією.

Найкритичніша ситуація, за оцінками Рахункової палати, у секторі ЖКГ - відсоток виконання планового показника використання коштів по цих проектах зменшувався щороку та в 2016 р. становив лише 10,4% (2014-го - 113,9%, 2015-го - 33,6%). На жаль, підсумки поточного року тенденцію лише підтвердять. Підготовка чиновників на місцях кращою не стала, а більшість цих проектів реалізовується саме на місцевому рівні.

Тенденція до зменшення вибірки спостерігається й по проектах, відповідальним виконавцем яких є Міненерговугільпром. 2014-го на реалізацію енергетичних проектів вибрали 72% виділених коштів, 2015-го - 64, 2016-го - уже 55%.

У сфері транспорту тренди не кращі: 2014-го вибірка була на рівні 73%, 2016-го скотилася до 47%. Позитивну динаміку продемонструвала лише соціальна сфера, та й то завдяки низькій порівняльній базі: у 2015 р. вибірка становила 12,7%, а 2016-го зросла до 43%. А бази одержувачів соціальних виплат, яка вже стала легендарною та на яку отримано не один кредит МФО, досі так і не створено.

Проблемними питаннями, які негативно впливають на стан вибірки коштів МФО, є відсутність стратегій реформування відповідних секторів і сфер (енергетики, транспорту та ін.), необхідність внесення змін у законодавство, що завжди поєднано з політичними ризиками, неадекватно тривала підготовка тендерної документації, особливо на місцях, і загальна інституціональна неефективність як бенефіціарів проектів, так і відповідальних виконавців. Для розуміння динаміки, усього за 2014–2016 рр. ми виконали планові показники використання коштів МФО на 49,4%, а 2011-го - на 93, 2012-го - на 78, 2013-го - на 69%.

Незадовільний стан використання коштів МФО - це результат неефективного нагляду та контролю над реалізацією. Хоч би до якої сфери належав той або інший проект, його відповідальним виконавцем у переважній більшості випадків є профільне міністерство або інший центральний орган виконавчої влади. І нинішньому уряду можна сміливо поставити незадовільно за проведену роботу, тому що він примудрився погіршити показники, які й раніше були далекі від ідеальних.