Курс на кредити

Банківська система країни входить у друге півріччя з досить змішаними показниками: за даними Нацбанку, кредити в економіку з початку року зросли приблизно на 3%, ставки за депозитами повільно, але знижуються, а кількість бажаючих отримати кредит - повільно, але все ж таки збільшується (хоча, звісно, черги за грошима в банках нема).

З іншого боку, фінустановам доводиться списувати на збитки чималі суми проблемних кредитів (що стало причиною фіксації в травні від'ємного результату на суму понад 3 млрд грн загалом по системі). Можливо, в тому числі й тому більшість фінансистів налаштовані досить скептично з приводу перспектив розвитку свого бізнесу в середньостроковій перспективі.

Та головна причина скепсису - у відсутності якісних позичальників, які змогли б створити стійкий попит на кредитні ресурси, і у високих ставках за кредитами, які такий попит стримують.

Хоч би що робив сьогодні уряд для відновлення фінансування економіки, поки що не вдалося розрубати головний вузол проблем фінансового сектора - забезпечити прогнозовану вартість ресурсів.

Ціна гривні залежить передусім від курсових очікувань, причому навіть не населення, а самого регулятора. Котрий у будь-який момент може розпочати операцію з "усушки" сформованої у банків подушки гривневої ліквідності.

Неможливість прогнозувати ставки підштовхує банкірів до двох крайнощів - активних спроб увійти в роздрібний сегмент ринку, видаючи наддорогі споживчі кредити, і фінансування дефіциту бюджету через купівлю ОВДП уряду.

При цьому підстав для зміни цих трендів у другому півріччі поки немає. Хіба що Україна все ж таки домовиться з МВФ або здійснить операцію з продажу газотранспортної системи консорціуму Росія-ЄС. Залучених у цьому разі ресурсів буде достатньо для підтримання стабільного обмінного курсу, що стане передумовою для зниження вартості кредитів.

Що відбувається

У вітчизняній банківській системі вже не перший місяць поспіль спостерігається парадоксальна ситуація: обсяг депозитів збільшується, рівень ліквідності б'є рекорди, а ставки за позиками залишаються високими. При тому що за січень-травень гривневий депозитний портфель
населення зріс на 10%, або
33,6 млрд грн, індекс ставок за 12-місячними депозитами фізосіб із січня по червень зменшився лише на 2% - з 19,4 до 17,5%.

На ті ж 2% знизилася і середньомісячна вартість гривневого кредиту за даними НБУ - з
17,5 до 15,5% річних. Однак реальна ціна позик для більшості позичальників становила близько 20% річних.

Визначальним чинником вартості кредитів досі залишаються котирування облігацій Мінфіну, дохідність яких на первинному ринку сьогодні перевищує 14% річних (за 3–4% маржі банків на кредитах мінімальна вартість позик для корпоративного сектора в цьому разі становить 17–18% річних).

До завершення півріччя вкладення банків у держоблігації Мінфіну навіть перевищили обсяг виданих кредитів - 15,6 млрд грн в ОВДП проти 15,2 млрд грн у кредити. І, судячи з усього, тенденція до збільшення вкладень в ОВДП зберігатиметься.

З одного боку, цей процес буде стимулюватися подальшою стагнацією економіки та падінням попиту на кредитні ресурси з боку корпоративного сектора (за підсумками 12 місяців, обсяг кредитування юросіб скоротився майже на 1%). Зростання попиту на кредити за цей період показало лише сільське господарство (+1,9%). Інші ж сектори знижували потребу у кредитних ресурсах: промисловість -1,6%, будівництво -4,1% і навіть торгівля -0,6%.

З іншого боку, на обсяги кредитування економіки впливатимуть прогнозний курс валют і здатність України залучати ресурси на зовнішніх ринках для рефінансування боргів і підтримання резервів Національного банку.

На сьогодні уряд уже випустив валютних ОВДП на суму понад 3,2 млрд дол. (половину від усього обсягу внутрішніх облігацій, враховуючи папери на рекапіталізацію НАК "Нафтогаз України"). "Уряд буде змушений випускати ще папери, якщо завершення політики кількісного пом'якшення в США призведе до падіння попиту на єврооблігації країн, що розвиваються. Відповідно, що більшою буде потреба в гривні, то вищими будуть ставки за держоблігаціями. І тим менш доступними будуть кредити для реального сектора економіки, з яким держава вже давно вступила в неринкову конкуренцію за ресурси", - каже голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.

Утім, якщо раніше Мінфін повинен був тримати в голові наявність лімітів у банків на купівлю ОВДП, то нині, в умовах дефіциту позичальників, особливих складнощів із розміщенням не має бути. Хіба що доведеться піднімати ставки.

"Наші ліміти на ОВДП визначатимуться темпами зростання доходів бюджету. Якщо держава отримуватиме заплановані доходи бюджету, то, в принципі, передбачені обсяги ОВДП комерційні банки охоче будуть викуповувати, тому що корпоративний сектор сьогодні показує негативні результати роботи - збитки зростають. Та якщо лавина недонадходжень до бюджету зростатиме так, як показують результати першого півріччя, банки більш обережно прийматимуть ризики щодо купівлі облігацій внутрішньої державної позики. Тут буде питання строковості, питання відсоткових ставок тощо", - каже старший радник "Альфа-банку" Роман Шпек.

Банкіри стверджують, що зацікавлені у кредитуванні реального сектора - такі завдання поставлено в тому числі їхніми акціонерами. "Інвестування від цінних паперів державних до кредитування економіки є стратегічним рухом на найближчі роки, що затверджений нашими акціонерами на 2013 р. Але наша стратегія не підтверджується статистичними звітами", - каже голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук.

Однак фінансове становище сектора не дає банкам можливості активно інвестувати в кредитний ринок: високий рівень проблемної заборгованості і необхідність формувати резерви підштовхують фінансистів до безризикового (відносно. - Ред.) вкладання коштів в ОВДП.

Крім того, невизначеність фінансових прогнозів стимулює провідні банки продовжувати резервуватися під проблемні і потенційно проблемні кредити, що створює тиск на рівень доходів у системі (останній приклад - загальні травневі збитки сектора на більш як 3 млрд грн через доформування резервів Промінвестбанком на 2,93 млрд грн).

"Ми для себе прийняли нормативи "Базель-3" і формуємо резерви скрізь, де для того є можливість, - каже заступник голови з питань ризиків одного з великих банків. - Наприклад, якщо нормативи НБУ дозволяють резервувати під проект 2%, ми резервуємо 10% - за стандартами "базельського комітету".

Що регулювати

Враховуючи рівень проблемних кредитів в економіці і реальний обсяг коштів, які банки можуть спрямувати на фінансування її розвитку, питання відновлення кредитування має залишатися ключовим на порядку денному регуляторів.

За даними В.Лавренчука, до 2009 р. рівень кредитних вкладень сягнув пікових 80% ВВП. Після початку кризи співвідношення кредитів до ВВП впало до 57%. "Якщо ми врахуємо, що в цих 57% від 20 до 30% кредитів є проблемними і фактично не працюють, то обсяги кредитування економіки опустяться лише до 25% ВВП. Це ті кредити, які реально працюють. Очевидно, що це надто маленький важіль для підняття економіки".

Банкір називає дві причини відсутності зростання кредитування. "Перша - доступ до кредитного ресурсу. Я можу стверджувати, що доступ до кредитних ресурсів в Україні складний. Кредити є дорогими для обслуговування. А це означає - недоступними для погашення. Середня ставка коливається від 16 до 26%, тому що ринок у нас дуже нестабільний. Мало який бізнес-план може виправдати такі високі навантаження. Друга - оформлення кредитів для суб'єктів економіки дуже ускладнено економічно і передусім юридично: через низький рівень захисту прав кредиторів", - каже В.Лавренчук.

Навіть при надлишку ліквідності та необхідності кредитувати ресурси банків спрямовуються у короткі і високодохідні проекти: споживче кредитування (фізособам банки видали 8,6 млрд грн кредитів, а корпоративним позичальникам - лише близько 1 млрд гривневого фінансування) і в державні цінні папери.

При цьому потенціал зростання споживчого кредитування з адекватною оцінкою ризиків наближається до межі. "Найбільша проблема сьогодні не ставка. Найбільша проблема - це реальні доходи населення. Якщо є їхнє офіційне зростання і якщо є достатня кількість позичальників, котрим можна надати кредит, у цьому разі банк із задоволенням збільшує кредитний портфель, і розгортається конкуренція, в результаті якої знижуються відсоткові ставки", - каже заступник голови правління "Дочірнього банку "Сбербанку Росії" Ірина Князєва. Окрім того, за словами пані Князєвої, ще одна причина, яка стримує ринок кредитування, - відсутність єдиного кредитного бюро.

Підвищити прогнозованість вартості ресурсів, на думку Романа Шпека, допоможе перехід до плаваючого курсоутворення. "Плаваючий курс є передумовою передбачуваності валютних ризиків. Якщо прогнозованими є валютні ризики, то тоді зрозуміла і премія, яку банки закладають у вартість кредиту за ці ризики. І таким шляхом, і через довіру, і через інструмент ми можемо прийти до здешевлення ресурсів і формування національного капіталу", - каже Р.Шпек.

Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн, у свою чергу, звертає увагу на необхідність урегулювати питання строковості депозитних вкладів населення, які в умовах уповільнення економіки і дорожнечі ресурсів (юрособи менше зберігають кошти в банках) є головним джерелом фондування для кредитування. "Виходом є впровадження безвідкличних вкладів. Не потрібно цього боятися - це нормальне явище. Повинна бути у фізичної особи альтернатива. Якщо вона хоче вклад такий, як зараз - "прийшов і забрав у будь-який момент, позбавивши банк певних інструментів", то це 10% річних дохідності. Якщо вклад безвідкличний, то це, умовно, 15% річних. У клієнта є вибір. Мені здається, що цього не потрібно боятися", - стверджує банкір.

Як стимулювати банки нарощувати інвестиції

Банкіри звертають увагу на низку проектів, які могли б підштовхнути розвиток кредитування за умови врегулювання питань прогнозованості валютного курсу (домовленостей із МВФ або залучення значних ресурсів у Росії) і забезпечення рівного доступу банків до підживлення ліквідністю з боку НБУ.

Насамперед необхідне сприяння регуляторів в очищенні балансів банків від поганих кредитів. За прогнозами агентства Moody's, частка проблемних активів українських банків залишиться на рівні 2012 р. - близько 35% усіх кредитів - під впливом низьких цін на експорт і нерухомість. За оцінками експертів агентства, нинішні резерви під втрати за кредитами покривають лише близько 40% усієї проблемної заборгованості (включаючи реструктуризовану) на кінець 2012 р. Податкові бар'єри при продажу та списанні проблемної заборгованості (при "прощенні" клієнту 1 грн кредиту державі потрібно сплатити податків на 0,45 грн); ризик порушення законодавства про персональні дані при продажу проблемних активів можуть вилитися для банків у потенційні збитки навіть не в десятки мільйонів гривень тощо.

Наступний пункт - запуск прозорої системи держгарантій. Цей інструмент має компенсувати відсутність належного забезпечення у позичальників; зменшити витрати на формування резервів банків; знизити кредитні ризики, а отже, зменшити вартість кредитів (за оцінками банкірів, на один-два відсоткові пункти).

Антон Тютюн вважає, що для активізації кредитування та пожвавлення економіки державі необхідно запустити дієздатну програму будівництва соціального житла. "Соціальне житло - прототип "хрущовки". Це житло, яке побудоване за дешевими технологіями, типового плану, яке коштуватиме 4 тис. грн за квадратний метр, де прибрано всі хабарі, корупцію, де безплатно забудовнику дають ділянки з відведенням усіх комунікацій. Якщо буде соціальне житло, яке трохи наблизить цю вартість квадратного метра до доходу населення, то банки із задоволенням цей сегмент кредитуватимуть", - каже заступник голови правління Ощадбанку.

Допоможе банкам підтримувати ліквідність й активніше стимулювання розвитку безготівкових розрахунків для здешевлення гривневого ресурсу. Із 1 вересня в Україні почне діяти постанова НБУ про обмеження готівкових розрахунків між фізичними особами сумою в 150 тис. грн. За підрахунками заступника голови правління банку "Фінанси та кредит" Віктора Голуба, в результаті нововведень додатковий приплив коштів клієнтів у банки може забезпечити зниження депозитних ставок приблизно на один відсотковий пункт.

Також на порядку денному - розширення доступу міжнародних фінансових організацій до гривневого кредитування. "Ми узгодили з Національним банком режим роботи наших гривневих рахунків. Тепер необхідно залучити гривню для кредитування українських підприємств", - каже старший банкір ЄБРР Олександр Павлов. ЄБРР уже погодив із владою проект змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", відповідно до якого міжнародні фінансові організації зможуть випускати свої облігації в гривнях. Потенціал перших випусків О.Павлов оцінив "у десятки мільйонів доларів в еквіваленті". Як раніше констатував директор департаменту кредитування в місцевих валютах ЄБРР Андре Куусвек, банк може надавати Україні в гривні 25–30% загального фінансування.

Випуск іпотечних облігацій. Цей інструмент може дати можливість банкам рефінансувати існуючі іпотечні портфелі (в т.ч. валютні) й отримати при цьому довгостроковий ресурс. Для стимулювання попиту на іпотечні облігації НБУ вже включив їх до переліку інструментів, які можуть використовуватися для забезпечення за кредитами рефінансування. Окрім того, в найближчому майбутньому очікується застосування знижених вагових коефіцієнтів ризику при розрахунку економічного нормативу адекватності регулятивного капіталу банків. За словами голови правління створеного держбанками Агентства з рефінансування житлових кредитів Сергія Волкова, у 2013 р. АРЖК планує випустити іпотечні облігації на суму до 4 млрд грн. Агентство вже розмістило папери серії "А" на
250 млн грн із фіксованою ставкою 12,5% річних. Окрім того, нині здійснюється розміщення іпотечних облігацій серії "В", випущених на суму 250 млн грн з аналогічною доходністю.

Та все ж найголовнішим пунктом, реалізації якого очікують від уряду фінансисти, є прогнозована політика щодо розвитку внутрішнього ринку. "Надзвичайно важливо створити загальну ситуацію в економіці таку, щоб кількість підприємств, які мають позитивний результат роботи, зросла. Щоб більше було клієнтів, щоб відкривалися нові бізнеси, щоб з'являлися нові рахунки у банках, щоб люди приходили з новими проектами, які банки будуть готові кредитувати. Без цього заходи щодо стимулювання кредитування не матимуть ефекту", - резюмує Дмитро Гриджук.